Ухвала

від 15.04.2024 по справі 908/590/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/27/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

15.04.2024 справа № 908/590/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/590/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дружба (юридична адреса: вул. Берегова, буд. 15, с. Преображенка, Пологівський район, Запорізька область, 70545; адреса для листування: вул. Гончарова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69095)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка (вул. Космічна, буд. 121 В, м. Запоріжжя, 69050)

про стягнення 329414,84 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Дружба звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка, в якій просить стягнути з відповідача 329414,84 грн. пені за порушення строків поставки за договором № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 за період з 01.04.2022 по 01.10.2022. Витрати на правову допомогу позивач попередньо визначив у розмірі 20000,00 грн. До позову долучено клопотання про витребування доказів судом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу № 908/590/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Відповідачем 18.03.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надано суду клопотання/заперечення проти вирішення спору у господарському суді, в якому відповідач просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відповідач зазначив, що сторонами укладено третейське застереження, в матеріалах справи не міститься доказів неможливості виконання відповідної угоди та визнання її недійсною. Згідно пункту 10.1 Договору усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» у відповідності з його регламентом. Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ Агро Дружба 24.11.2022 здійснило перереєстрацію товариства у відповідності до законодавства Російської Федерації, керівником якого є Кащеєв В.О., зазначена обставина підтверджується випискою.

Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/590/24, присвоєно справі номер провадження 18/27/24; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/590/24. Запропоновано позивачу у строк, що не перевищує 10 днів з дня отримання даної ухвали, висловити свою позицію щодо обумовлення у п. 10.1 договору № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 порядку вирішення спорів, що виникають з цього договору у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга, та щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, також надати пояснення щодо інформації, зазначеної відповідачем, про те, що ТОВ Агро Дружба 24.11.2022 здійснило перереєстрацію товариства у відповідності до законодавства Російської Федерації. Відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 11.04.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Також зазначеною ухвалою за клопотанням позивача зобов`язано відповідача у строк, визначений судом для подання відзиву, надати суду (з доказами направлення позивачу) належним чином завірені копії: договору № ТКТ-002/2020, укладеного 04.02.2020 ТОВ Агро Дружба та ТОВ Полетехніка з усіма додатками, специфікаціями та додатковими угодами до нього; рахунків № 31242 від 09.12.2021 та №21 від 09.12.2021, виставлених ТОВ Полетехніка та на підставі яких ТОВ Агро Дружба здійснено попередню оплату платіжними інструкціями № 962 від 09.12.2021 та 963 від 09.12.2021.

Від позивача 25.03.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в яких позивач зазначив, що клопотання відповідача обґрунтоване умовами договору № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020, але до клопотання вказаного договору відповідачем не додано. В позовній заяві позивач вказував на відсутність даного договору та просив суд витребувати його у відповідача. Зокрема, крім поганої якості копії договору №ТКТ-002/2020 від 04.02.2020, щодо якого позивач не має доказів його ідентичності, підприємство взагалі не має Специфікації до договору, яка б визначала замовлення та узгодження товару, який є предметом спору. Фактично позивач на даний час вимушений визначати підставу виникнення зобов`язань лише з посиланням на призначення платежу в платіжному дорученні. Позивач вважає розгляд клопотання про залишення позову без розгляду без встановлення факту, що оплата та замовлення товару здійснені саме по договору №ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 та даний договір містить третейське застереження, неможливим. Щодо посилання відповідача на здійснення реєстрації ТОВ «АГРО-ДРУЖБА» на окупованій території та внесення до «Единого государственного реестра юридических лиц», позивач зазначив, що підприємство не має жодного відношення до дій російських окупантів, які захопили майно підприємства, яке знаходиться на окупованій території. ТОВ «Агро-Дружба» з 19.09.2023 знаходиться та зареєстровано на вільній території України, що підтверджується даними ЄДР юридичних осіб.

Відповідачем 01.04.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надано заяву, в якій відповідач пояснив наступне. ТОВ «Полетехніка» та ТОВ «Агро Дружба» 04.02.2020 укладений договір № ТКТ-002/2020, який є змішаним та містить в собі елементи договору поставки та договору зберігання, регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин відповідно до специфікацій. Сторонами правочину 29.10.2021 укладені специфікації № 007 (товар насіння соняшника гібрид ЛГ 59580 Круїзер, гібрид ЛГ 50529 СХ Круїзер, гібрид ЛГ 5555 КЛП Круїзер) та № 008 (товар соняшник (насіння) СИ Арізона 150К Круїзер). На підставі договору та специфікацій 09.12.2021 ТОВ «Полетехніка» виставлені ТОВ «Агро Дружба» рахунки на оплату № 31242 на суму 1340263,66 грн. (2-й платіж за специфікацією №007 від 29.10.2021) та № 21 на суму 304557,36 грн. (2-й платіж за специфікацією № 008 від 29.10.2021). Виставляючи ці рахунки, ТОВ «Полетехніка» зробила посилання на договір ТКТ-002/2020 від 04.02.2020. В свою чергу, уповноважені особи ТОВ «Агро Дружба» провели оплату сум по зазначеним рахункам згідно платіжної інструкції № 962 від 09.12.2021 на суму 1340263,66 грн. та платіжної інструкції № 963 від 09.12.2021 на суму 304557,36 грн. До заяви відповідачем долучені копії договору № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 з додатковими угодами до нього, Специфікацій №№ 001-008 до Договору та рахунків №№ 21, 31242 від 09.12.2021.

Позивач 04.04.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надав суду клопотання про витребування від відповідача для огляду оригінали письмових доказів: договору №ТКТ-002/2020, укладеного 04.02.2020 ТОВ «Агро Дружба» та ТОВ Полетехніка» з усіма додатками, специфікаціями та додатковими угодами до нього; рахунків №31242 від 09.12.2021 та №21 від 09.12.2021, виставлених ТОВ «Полетехніка» та на підставі яких ТОВ «Агро Дружба» здійснено попередню оплату платіжними інструкціями №962 від 09.12.2021 та №963 від 09.12.2021. Необхідність витребування оригіналів наведених доказів позивач пояснює тим, що надані відповідачем копії витребуваних доказів не є належними копіями з оригіналів витребуваних доказів, оскільки зроблені з ксерокопії, а не з оригіналів документів. Крім того надані відповідачем копії є неналежної якості, оскільки не дають змогу прочитати весь текст документу, містять неповні відтиски печатки, нерозбірливі написи, що відповідно викликає сумнів в їх достовірності.

Крім того від позивача 04.04.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про розгляд справи № 908/590/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд відмовив у його задоволенні.

При вирішенні даного клопотання суд врахував надані позивачем та відповідачем пояснення та докази, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В обґрунтування клопотання позивачем не наведено доказів існування обставин, які вимагають здійснення розгляду справи №908/590/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо клопотання позивача про витребування від відповідача оригіналів письмових доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 91 ГПК України визначає наступне: письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1); письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2); копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4); якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6).

Таким чином, витребування оригіналів поданих доказів є правом суду, а не обов`язком, та застосовується за наявності сумнівів учасника справи або суду щодо їх достовірності.

Позивач, заявляючи клопотання про витребування оригіналів доказів, вказує на неналежну якість копій та виготовлення їх з ксерокопій документів, однак при цьому не ставить під сумнів достовірність цих доказів.

Надані відповідачем документи засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку. Подання копій доказів, зроблених з ксерокопій, а не з оригіналів документів саме по собі не робить такі докази недопустимими.

До того ж, суд відзначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів". Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховую надані сторонами докази та те, що позивач не ставить під сумнів достовірність договору та рахунків, а здійсненням попередньої оплати за договором (з посилання на договір та відповідні рахунки) позивач підтвердив його схвалення та наявність господарських відносин за ним, суд не вбачає підстав для сумніву у достовірності наявних у матеріалах справи доказів та витребування для огляду їх оригіналів.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як вбачається із даної норми, вказане право відповідача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів відповідача чи волі сторін у справі.

Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Частиною 6 статті 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України Про третейські суди юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про третейські суди третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Позовні вимоги заявлені на підставі договору № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020, за умовами якого та додатків - Специфікацій №№ 007, 008 від 29.10.2021 до нього, позивач зобов`язався поставити відповідачу насіння соняшнику.

Згідно рахунків від 09.12.2021 № 31242 та № 21, виставлених відповідачем, позивачем здійснено попередню оплату платіжними інструкціями № 962 від 09.12.2021 на суму 1340263,66 грн. та № 963 від 09.12.2021 на суму 304557,36 грн.

ТОВ «Полетехніка» оплату прийняло, виписало та зареєструвало в ЄДРПН відповідні податкові накладні від 09.12.2021 №№ 1025, 1026.

Договір та специфікації підписані без будь-яких зауважень, виправлень або заперечень у тексті договору.

Предметом заявлених вимог є стягнення з відповідача 329414,84 грн. пені за порушення строку поставки за договором № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 за період з 01.04.2022 по 01.10.2022. За твердженням позивача, незважаючи на неодноразові звернення до відповідача з вимогою повідомити про готовність насіння до передачі позивачу та його поставки, зобов`язання з поставки насіння соняшника відповідачем не виконано. Направлені на адресу відповідача листи повернулись з позначкою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що за умовами п. 10.1 Договору сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

Отже, сторони передбачили у Договорі № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 третейське застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим Договором.

Суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) іншою стороною.

Частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В даному випадку сторонами в п. 10.1 Договору узгоджено третейську угоду про передачу спору на розгляд третейського суду, що є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо можливості виконання вказаної угоди, суд зазначає, що згідно довідки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.01.2024 організація - Постійно діючий Третейський суд при Асоціації Правова ліга зареєстрована 26.04.2007, відомості щодо припинення діяльності станом на 25.01.2024 відсутні. У складі суду працюють наступні третейські судді: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно засновника організації Асоціації Правова ліга (код ЄДРПОУ 34826691) відсутні дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, її місцезнаходженням є: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, Майдан Волі, будинок 4.

Таким чином, оскільки згідно з укладеною сторонами за договором № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 угодою (третейським застереженням), викладеною у п. 10.1 Договору, яка є дійсною та може бути виконана сторонами, даний спір має бути вирішений у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга.

При цьому суд відзначає, що відповідно до викладених вище ст. ст. 5, 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі №906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:

- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;

- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі №913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 по справі № 922/2508/18 викладена правова позиція відносно того, що третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Тобто Верховним Судом наголошено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

В даному випадку сторонами чітко визначено найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, а саме - Постійно діючому третейському суду при Асоціації Правова ліга, місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001.

Доказів того, що викладена в пункті 10.1 Договору третейська угода в судовому порядку визнана недійсною або втратила чинність суду не надано.

При вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України, слід встановити наявність сукупності таких умов: існування третейської угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Судом встановлений факт включення сторонами до договору № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 третейського застереження, викладеного в п. 10.1 Договору, яке є дійсним та може бути виконане сторонами.

Клопотання відповідача, в якому він просив суд залишити позов без розгляду з огляду на третейське застереження, яке міститься в договорі, надійшло до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви щодо суті спору, у строк, визначений ч. 8 ст. 165 ГПК України.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 4 ч. 3 статті 22 ГПК України передбачено право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом; будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підпадає під наявне у договорі № ТКТ-002/2020 від 04.02.2020 третейське застереження про розгляд справи у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга.

Згідно із ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, судовий збір в розмірі 4941,50 грн., сплачений позивачем згідно платіжної інструкції № 185 від 06.03.2024, на підставі відповідної ухвали Господарського суду Запорізької області про повернення суми судового збору підлягає поверненню позивачу - за наявності відповідної заяви.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дружба до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка про стягнення 329414,84 грн. залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Левкут