Рішення

від 10.04.2024 по справі 910/13723/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2024Справа № 910/13723/22 (910/11064/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ"

до Державного підприємства спеціалізованого зв`язку

про стягнення заборгованості

в межах справи № 910/13723/22

Суддя Івченко А.М.

Представники: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13723/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ".

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" до Державного підприємства спеціалізованого зв`язку про стягнення заборгованості в межах справи № 910/13723/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 залишено позовну заяву без руху та надати строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору.

31.07.2023 від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

17.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначити підготовче засідання на 11.10.23; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

14.09.2023 від відповідача надійшли документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 призначено підготовче засідання на 25.10.23.

23.10.2023 від позивача надійшли документи.

24.10.2023 від відповідача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 22.11.23; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення, докази.

26.10.2023 від відповідача надійшли документи.

22.11.2023 від позивача надійшла заява про залишення заяви без розгляду про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про стягнення заборгованості в межах справи № 910/13723/22; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 31.01.24.

24.01.2024 від позивача надійшли документи.

25.01.2024, 26.01.2024 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 відкладено розгляд справи на 20.03.24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 відкладено розгляд справи на 10.04.24.

В судовому засіданні судом розглянуто позовну заяву по суті з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач у позовній заяві зазначає, що 08.02.2022 позивач та відповідач уклали Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № ДПСЗ2202/05/18.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2022 році електричну енергію, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.2-2.4 Договору, очікувані обсяги закупівлі електроенергії за договором визначені у Додатку № 1 до Договору «Очікувані обсяги закупівлі електроенергії». Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.

Пунктом 5.1 Договору Сторони визначили загальну вартість цього Договору у розмірі у розмірі 1 164 692,50 грн та ціну за 1 кВт.год у розмірі 4,36759688 грн з ПДВ з можливістю її перегляду з підстави ч. 5 ст. 42 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Пунктом 3.1. Договору визначено термін поставки - з 11.02.2022 року по 31.12.2022 включно.

Пунктами 1-3 Додаткової угоди № 1 від 22.02.2022 до Договору Сторони узгодили викласти п. 5.1 Договору у новій редакції, яким визначили з 11.02.2022 загальну вартість Договору у розмірі 1 164 692,50 грн та ціну за 1 кВт.год у розмірі 3, 75743407 грн без ПДВ/ 4,50892088 грн з ПДВ з можливістю її перегляду з підстави ч. 5 ст. 42 ЗУ «Про публічні закупівлі», а також викладено Додатки № 1 «Очікувані обсяги закупівлі електроенергії» та № 4 «Комерційна пропозиція» у нових редакціях.

Додатковою угодою № 2 від 29.07.2022 до Договору Сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару на 9,99% з 01.07.2022 та узгодили викласти п. 5.1 Договору у новій редакції, яким визначили загальну вартість Договору у розмірі 1 164 692,50 грн та ціну за 1 кВт.год у розмірі 4,132801729926667 грн без ПДВ/4,959362075912 грн з ПДВ з можливістю її перегляду з підстави ч. 5 ст. 42 ЗУ «Про публічні закупівлі», а також викладено Додатки № 1 «Очікувані обсяги закупівлі електроенергії» та № 4 «Комерційна пропозиція» у нових редакціях.

Додатковою угодою № 3 від 06.09.2022 до Договору Сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару на 9,99% з 01.09.2022 та узгодили викласти п. 5.1 Договору у новій редакції, яким визначили загальну вартість Договору у розмірі 1 164 692,50 грн та ціну за 1 кВт.год у розмірі 4,545668622746341 грн без ПДВ/5,454802347295609 грн з ПДВ з можливістю її перегляду з підстави ч. 5 ст. 42 ЗУ «Про публічні закупівлі», а також викладено Додатки № 1 «Очікувані обсяги закупівлі електроенергії» та № 4 «Комерційна пропозиція» у нових редакціях.

Згідно з п. 5.2 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.8. Договору фактично спожитий обсяг електроенергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно даних приладів обліку та фіксується у акті приймання-передавання. Оплата проводиться за умови наявності фінансування, протягом 20 банківських днів з моменту отримання рахунку, на розрахунковий рахунок Постачальника. Рахунок виставляється на підставі підписаного Сторонами акту прийняття-передавання.

Згідно п. 6.2.1. та п. 7.1.1 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору, а Постачальник відповідно має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію в терміни та строки, передбачені цим Договором.

Пунктом 16 Договору визначено невід`ємними його частинами Додатки №№ 1-4, а саме: «Договірні обсяги закупівлі електроенергії», «Перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електроенергії», «Заява приєднання» та «Комерційна пропозиція».

Постачальник у 2022 році поставив, а Споживач отримав і спожив електроенергію за Договором та згідно з актами прийому-передачі електроенергії на 553 937,97 грн.

Постачальник надав для оплати спожитої електроенергії рахунки та акти, а Споживач їх отримав та оформив зі своєї сторони акти.

Споживач частково та з порушенням строків сплатив за поставлену електричну енергію кошти у розмірі 230 378,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з правилами ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не передбачено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та ресурсами.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно укладених договорів.

Відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.5.5.5 ПРРЕЕ, а також, умов укладеного Договору не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, а оплачену електроенергію здійснив із порушенням встановленого строку оплати, у зв`язку із чим за Відповідачем утворилась заборгованість за Договором.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (аналогічна норма викладена у ст. 230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК України,).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (аналогічні норми викладені у ст.ст. 232 та 233 ГК України).

Сплата (передання) неустойки відповідно до ст. 552 ЦК України не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі, а також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (аналогічна норма викладена у ст. 234 ГК України).

Згідно з п. 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання свої зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною Договору, за порушення строків розрахунків Споживач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Позивачем окрім суми основного боргу нараховано 3 % річних, пеню та інфляційні втрати.

Після пред`явлення позову, відповідач погасив основний борг у розмірі 323 559,08 грн, про що надав до матеріалів справи відповідні докази.

Також, позивач зазначає, що при розрахунках допустив помилку щодо нарахування пені за період часу після припинення дії карантину на території України, згідно з постановою КМУ від 27.06.2023 р. № 651.

10.11.2023 позивач подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10 908,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 392,05 грн та пеню у розмірі 146 798,47 грн.

Відповідач заперечив щодо цих вимог на підставі того, що відповідач погасив основну заборгованість та позивачем неправомірно нараховано штрафні санкції.

Проте, на підставі того, що відповідачем сплачену суму боргу з порушенням строків розрахунку визначених договором, є правомірним нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат.

Щодо нарахованої пені, то суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 960,63 грн на підставі такого.

Комерційною угодою визначено, що за порушення строків розрахунків Споживач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно приписів ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як роз`яснено у пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Запровадження карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів встановлено постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020. В подальшому дія карантину та обмежувальних заходів продовжувалось на наступні періоди.

Останнім продовженням дії карантинних заходів встановлено його дію до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023, відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, дія карантинних та обмежувальних заходів не діє починаючи з 01.07.2023.

Враховуючи що пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень ГК України встановлено продовження процесуальних строків тільки на період дії карантину, отже по завершенню карантину дія даного пункту більше не застосовується.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір штрафних санкцій, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, позовна заява підлягає задоволенню частково.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства спеціалізованого зв`язку (ідентифікаційний код 24366929, місцезнаходження: площа Вокзальна, 3, м. Київ, 01032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ернерінг» (ідентифікаційний код 39726263, місцезнаходження: пров. Василя Жуковського, 15 м. Київ, 03022) 2 960,63 грн пені, 10 908,93 грн 3% річних, 31 392,05 грн інфляційних, 2 684,00 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М.Івченко