Рішення

від 17.04.2024 по справі 910/13723/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2024Справа № 910/13723/22 (910/11067/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ"

до Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України

про стягнення заборгованості

в межах справи № 910/13723/22

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13723/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ".

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" до Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України про стягнення заборгованості в межах справи № 910/13723/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 залишено позовну заяву без руху та надано строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору.

31.07.2023 від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

22.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.23; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

29.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.09.2023 від відповідача надійшли заперечення.

19.09.2023 від позивача надійшло клопотання про залишення заперечень відповідача без розгляду.

17.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення.

18.10.2023 від позивача надійшло клопотання про перехід до розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 відкладено розгляд справи на 29.11.23; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про стягнення заборгованості; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 10.01.24.

25.12.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення.

10.01.2024 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 28.02.24.

24.01.2024 від позивача надійшли документи.

27.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 відкладено розгляд справи на 13.03.24; визнано явку представників позивача та відповідача в судове засідання обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 відкладено розгляд справи на 20.03.24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417288, місцезнаходження: вул. Леонтовича, 9, м. Київ, 01030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ернерінг" (ідентифікаційний код 39726263, місцезнаходження: пров. Василя Жуковського, 15 м. Київ, 03022) заборгованість у розмірі 331 123,86 грн основного боргу, 2 367,76 грн пені, 7 239,37 грн 3% річних, 25 954,15 грн інфляційних, 5 500,28 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 17.04.24; запропоновано відповідачу надати пояснення.

01.04.2024 від відповідача надійшли заперечення.

В судовому засіданні судом розглянуто заяву про ухвалення додаткового рішення.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, позивач просить покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у своєму позові наводив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи за позовною заявою, згідно якого позивач зазначав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 37 247,60 грн., відшкодування яких просив покласти на відповідача.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано копію договору про надання правничої допомоги від 01.05.2023 (надалі - Договір), Додаткової угоди № 3 від 15.05.2023, акт № 31/3/1 від 10.01.2024 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги та Додатковою угодою до нього.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає співмірними заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі.

Відповідач заперечуючи проти покладення на нього витрат на правничу допомогу позивача, зокрема, зазначає, що у контексті вимоги про стягнення 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд має гарантовано відняти 7 500 грн. (25%), що становить еквівалент відмовленої частини позову.

Проте, судом було перераховано пеню. В іншій частині позов задоволено. Частково відмовляючи у стягненні пені, суд зазначив про безпідставність та необґрунтованість нарахування пені поза межами дії карантину та зменшив на власний розсуд заявлену до стягнення пеню.

Відповідачем не подано доказів до заперечень, відповідачем не вжито заходів для врегулювання досудового вирішення спору.

Позовна заява розглядалася в загальному провадженні та проведено п`ять судових засідань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд вважає обґрунтованим розмір витрат у сумі 30 000,00 грн.

За таких обставин, заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417288, місцезнаходження: вул. Леонтовича, 9, м. Київ, 01030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ернерінг» (ідентифікаційний код 39726263, місцезнаходження: пров. Василя Жуковського, 15 м. Київ, 03022) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.05.2024.

Суддя А.М.Івченко