Ухвала

від 15.04.2024 по справі 910/4361/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.04.2024Справа № 910/4361/24Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву ТОВ "Наукові публікації"

до Громадської організації "Антикорупційний підприємницький фронт"

про захист честі, гідності та ділової репутації юридичної особи, стягнення 50000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Наукові публікації" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Антикорупційний підприємницький фронт" про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення 50000,00 грн.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2, оскільки в позовній заяві не повне найменування позивача; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом ч. 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється державною мовою.

Окрім того, відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Суд наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 910/4473/17.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на російській мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Між тим, дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем додано до позовної заяви публікацію, про наявність в якій недостовірної інформації про позивача вказано у позові, без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

Зважаючи на наведене вище, позивач повинен надати суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову статті, недостовірну інформацію в якій він оспорює.

Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем було заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру та 1 позовна вимога майнового характеру. Позивач просить: 1) визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем; 2) зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію; 3) стягнути з відповідача 50000,00 грн шкоди.

Відтак, при зверненні з даним позовом до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 9084,00 грн

Позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 491 від 04.04.2024 на суму 3028,00 грн.

Отже, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:

- шляхом надання до суду інформації щодо повного найменування позивача;

- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;

- шляхом подання суду доказів оплати судового збору у сумі 6056,00 грн за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва;

- шляхом подання суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову статті, недостовірну інформацію в якій оспорює позивач.

Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко