Рішення

від 04.04.2024 по справі 910/14817/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2024Справа № 910/14817/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К. розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» (71102, Запорізька обл., місто Бердянськ(з), вул. Консульська, будинок 75А, офіс 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В) про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору,

За участю представників:

від позивача - Шульга А.В.;

від відповідача - Ізвєков В. В. (поза межами суду).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ВОЙНІКОВ І КО» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "ВОЙНІКОВ І КО" звернулося до суду з позовом, який мотивовано наявністю підстав для визнання недійсною односторонню відмову від договору про фінансовий лізинг та внесення змін до договору. Позивач стверджував, що одностороння відмова відповідача від договору є недійсною, оскільки прострочення сплати лізингових платежів сталось через форс-мажорні обставини, зокрема, військові дії на території місцезнаходження позивача, тимчасової окупації території та неможливості здійснення господарської діяльності та проведення платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2023 року відкрито провадження у справі 910/14817/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, задоволено позовні вимоги в частині визнання недійсною односторонню відмову ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" від Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору. В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Постановою від 14.12.2023 року у справі №910/14817/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 в частині визнання недійсною односторонню відмову від договору та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №910/14817/22 скасовано.

Справу №910/14817/22 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 12.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження на 01.02.2024.

15.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання 01.02.2024, а також всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

29.01.2024 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення у справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 14.12.2023, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що позивач здійснював господарську діяльність в період дії форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, що підтверджується зокрема листуванням між сторонами. При цьому відсутність коштів на оплату оренди не є підставою для звільнення від відповідальності. Також матеріали справи містять докази, що ПП «Войніков і КО» має можливість здійснювати безготівкові платежі. Крім того, відсутній причинно-наслідковий звязок між фактом окупації м. Бердянськ та неможливістю позивача засобами дистанційної комунікації з використанням електронної платіжної інструкції ініціювати переказ коштів зі свого банківського рахунку на банківський рахунок відповідача. Вказував, що позивач взагалі не інформував відповідача про настання форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання ним свого грошового зобовязання, а лист від 27.10.2022 таким повідомленням не є. Також до ТПП позивач звернувся лише у грудні 2022 року, тобто після 10 місяців невиконання своїх грошових зобов`язань.

29.01.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про витребування доказів, а саме:

витребувати у Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», МФО 320984, м. Київ інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024;

витребувати у Запорізькому РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Запоріжжя, МФО 313399, м. Запоріжжя інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2024, не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. у період з 23.01.2024 по 02.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 підготовче засідання відкладено на 15.02.2024.

Ухвалою суду від 08.02.2024 клопотання представника відповідача про витребування доказів - задоволено та витребувано у Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», МФО 320984, м. Київ інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024 та у Запорізькому РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Запоріжжя, МФО 313399, м. Запоріжжя інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024.

Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 28.02.2024.

12.02.2024 представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначав, що до 23.02.2024 позивачем належним чином виконувались свої зобовязання та перераховано на рахунок відповідача 60% від загальної суми, що підлягає сплаті. Місцезнаходженням позивача є м. Бердянськ Запорізької області, яке з перших днів вторгнення російської федерації є окупованим, тому починаючи з березня 2022 року позивач не має можливості здійснювати платежі за графіком платежів з незалежних від нього обставин - форс-мажору, оскільки він був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність. Також наголошував, що форма повідомлення про настання форс-мажору у законодавстві чітко не встановлена, тому позивач спочатку зробив таке повідомлення в телефонному режимі в усній формі (що не заперечується відповідачем), та підтверджує належне виконання позивачем своїх обов`язків і здійснення всіх залежних від нього дій, щоб врегулювати ситуацію щодо виконання договору із відповідачем. Оскільки форс-мажор передбачає звільнення сторони, щодо якої він діє, від відповідальності, вважає, що повідомлення про відмову від договору порушує положення Договору та ЦК України щодо форс-мажору і має бути визнане недійсним з цієї підстави.

Підготовче засідання призначене на 15.02.2024 не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 15.02.2024 призначено підготовче засідання на 05.03.24 о 12:00 год.

Представник сторін у судове засідання 05.03.2024 не прибули повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 05.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 910/14817/22 на 21.03.24 о 10:30 год. та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/14817/22.

Витребувано у Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», МФО 320984, м. Київ інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024 та у Запорізькому РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Запоріжжя, МФО 313399, м. Запоріжжя інформацію про видаткові операції за рахунком відкритим ПП «ВОЙНІКОВ і КО» за період з 24.02.2022 по 29.01.2024.

14.03.2024 від Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на адресу суду надійшли витребувані ухвалою документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/14817/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2024 о 11:00 год.

25.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь АТ «ПриватБанк» про неможливість надати запитувану інформацію.

У судове засідання 04.04.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторін, представники сторін надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 04.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.07.2019 між ПП "ВОЙНІКОВ І КО" (лізингоодержувач) та ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" (лізингодавець) укладено Договір про фінансовий лізинг №0018904, відповідно до умов Лізингодавець зобов`язався передати Лізингоодержувачу об`єкт лізингу (транспортний засіб марки "MAN TGS 18.440"), а Лізингоодержувач прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 86 978,93 доларів США, строк лізингу 60 місяців, лізинговий платіж 1 563,29 доларів США, авансовий платіж - 17395,79 доларів США.

Додатком до Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019 сторони узгодили графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (далі - план відшкодування) у період з 24.07.2019 по 15.07.2024.

Відповідно до пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умови лізингу), що є Додатком до Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач зобов`язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.

Щомісячні лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений "Порше Лізинг Україна" у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) (пункт 6.5 Умов лізингу).

Пунктом 8.3.1 Умов передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 договору. Сторони погодились, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за договором.

Згідно з пунктом 8.3.2. Умов лізингу якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг") "Порше Лізинг Україна" має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до пункту 12.1. Умов лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, та також право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів (пункт 12.6.1. Умов лізингу).

У разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо "Порше Лізинг Україна" вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об`єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту (пункт 12.9 Умов лізингу).

Пунктом 12.13 умов сторони погодили, що у випадках, передбачених зокрема, пунктом 12.6 договір вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу (пункт 13.1. Умов лізингу).

Згідно з пунктом 17.1 Умов лізингу якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка Сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов`язань за цим Контрактом та негайно інформує про це іншу Сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор разом із тими, доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом такою Стороною буде унеможливлене, або відстрочене. Сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою Стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом. Сторона, що не зазнала впливу Форс-мажорних обставин, може припинити цей Контракт не раніше, ніж через 30 (тридцять) днів після надання іншій Стороні відповідного повідомлення, проте таке повідомлення про припинення Контракту вважається недійсним, якщо Сторона, що зазнала впливу Форс-мажорних обставин, у повному обсязі поновлює виконання своїх зобов`язань до завершення вищезгаданого строку припинення шляхом надання повідомлення.

У пункті 17.2 Умов передбачено, що для цілей цього пункту «форс-мажорна обставина» означає будь-які непередбачувані на момент укладення цього Контракту обставини, що знаходяться поза сферою контролю Сторін, включаючи, без жодних обмежень вищезазначених загальних положень, страйків, заворушення, війни, пожежі, вибухи, повені, землетруси, а також інші природні стихійні лиха. Сторона, що зазнала дії форс-мажорної обставини зобов`язується надати іншій стороні підтвердження компетентного органу про факт настання та період дії відповідної форс-мажорної обставини.

На виконання умов Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019 відповідач передав, а позивач в свою чергу прийняв у користування предмет лізингу: вантажний автомобіль марки "MAN TGS 18.440", новий, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу, а позивач у період з 01.08.2019 по 14.02.2022 перерахував на користь відповідача лізингові платежі у загальному розмірі 67 597,36 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Наказом ПП "ВОЙНІКОВ І КО" №15 від 24.02.2022 оголошено простій і зупинено з 24.02.2022 по 30.06.2022 роботу ПП "ВОЙНІКОВ І КО" відповідно до статті 113 КЗпП України з можливим продовженням до закінчення воєнного стану.

Наказом ПП "ВОЙНІКОВ І КО" №16 від 24.02.2022 виведено з експлуатації та проведено процедуру з консервації основних засобів підприємства (складські приміщення, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби та інше сільськогосподарське обладнання) протягом 3 днів з дати видання цього наказу з 24.02.2022 до дня припинення чи скасування воєнного стану по всій території України.

Наказом ПП "ВОЙНІКОВ І КО" №41-К від 30.06.2022 призупинено дію трудового договору з працівниками підприємства з 01.07.2022 до відновлення можливості відновити роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Листом б/н від 27.10.2022 позивач повідомив відповідача, що з лютого 2022 року об`єктивно не має можливості здійснювати вчасно та в повному обсязі чергові платежі за договорами, а через істотну зміну обставин з 24.02.2022 ПП "ВОЙНІКОВ І КО" не може дотримуватись строків здійснення платежів, передбачених договорами, однак готове докладати максимум зусиль для того, щоб взаємовигідно вирішити ситуацію.

Листом №3044 від 07.11.2022 ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" вимагало від позивача погасити заборгованість за договорами у розмірі 3 456 610 грн 75 коп., повернути об`єкти лізингу.

Листом №00018904 від 10.11.2022 ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" повідомило позивача, що станом на 10.11.2022 заборгованість складає 205 605 грн 36 коп. й вимагало протягом 10 робочих днів з дня відправлення вимоги погасити заборгованість. Крім того, керуючись частиною другою статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", пунктами 8.3.2, 12.6.1, 12.7, 12.9. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" повідомило, що відмовляється від Договору про фінансовий лізинг №00018904, укладеного 24.07.2019 ПП "ВОЙНІКОВ І КО" та ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" та вимагало від ПП "ВОЙНІКОВ І КО" повернути автомобіль MAN TGS 18.440 4x2 BLS, на користь ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" за адресою: Україна, місто Київ, пр-т Павла Тичини, 1-B, oфіc "B", впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати припинення контракту.

Згідно з сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати №2300-22-1922 від 26.12.2022 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), остання засвідчила ПП "ВОЙНІКОВ І КО" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація території), щодо обов`язку, а саме сплата лізингового платежу, який підлягав до сплати 15.03.2022 та всіх наступних лізингових платежів відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плани відшкодування) з 24.02.2022 за Договором про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019, укладеним з ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною другою статті 526 ЦК України визначено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями статті 615 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 806 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (частина друга статті 806 ЦК України).

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (стаття 782 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором (частина шоста статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено право на односторонню відмову від договору.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 12.6.1. Умов лізингу ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" має право в односторонньому порядку розірвати контракт/відмовитися від контракту, та також право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Листом №00018904 від 10.11.2022 ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА", зокрема, повідомило позивача, що відмовляється від Договору про фінансовий лізинг №00018904, укладеного 24.07.2019 ПП "ВОЙНІКОВ І КО" та ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" та вимагало від ПП "ВОЙНІКОВ І КО" повернути автомобіль MAN TGS 18.440 4x2 BLS, на користь ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати припинення контракту.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18 про те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови.

Разом з тим припинення зобов`язання у зв`язку з односторонньою відмовою відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено як наслідок порушення зобов`язання, лише в тому випадку, якщо це встановлено договором або законом.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/11352/17.

Суд зазначає, що аналіз норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом).

У вирішенні спору про визнання недійсним одностороннього повідомлення про розірвання договору судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити зі встановлених обставин справи та досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, а також обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частиною другою статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.03.2023 у справі № 923/878/21: «той факт, що « 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022», - сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов`язань підлягала доведенню Відповідачем у судах попередніх інстанцій на загальних підставах».

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 наголосив на тому, що посилання на форс-мажор як на обставину, що звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, є правом сторони, яка допустила таке порушення. Контрагент (кредитор) не повинен доводити існування форс-мажору у іншої сторони, якщо вона на це не посилалася. Контрагент (кредитор) має доводити факт порушення самого договірного зобов`язання боржником, а не причини, внаслідок яких це відбулося (форс-мажорні обставини).

Отже форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати.

Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначав, що судам належало встановити: чи було можливим та чи мало місце здійснення господарської діяльності позивачем у спірних правовідносинах в період дії форс-мажорних обставин; чи мали конкретні форс-мажорні обставини непереборний характер для позивача при виконанні ним конкретних договірних зобов`язань за цим договором; наявність причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов`язань позивачем; чи дотримався позивач порядку повідомлення відповідача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 17.1 Умов лізингу, а також встановити наслідки такого повідомлення/не повідомлення; у випадку встановлення несвоєчасного повідомлення/неповідомлення з`ясувати чи існували об`єктивні перешкоди щодо здійснення такого повідомлення та чи були вони безпосереднім наслідком дії форс -мажорних обставин.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ВОЙНІКОВ І КО» зареєстровано за адресою: 71102, Запорізька обл., місто Бердянськ(з), вул. Консульська, будинок 75А, офіс 4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.04.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», яким затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, до якого включено Бердянську міську територіальну громаду Запорізької області. (т.1 а.с.112-121) Станом на 10 грудня 2022 року до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) включено Бердянську міську територіальну громаду Запорізької області в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 із відповідними змінами.

Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, до вказаного переліку включено м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Запорізької області, де 27.02.2022 року - дата виникнення можливості бойових дій.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що одностороння відмова Відповідача від договору є недійсною, оскільки прострочення сплати лізингових платежів сталось через форс-мажорні обставини, зокрема, військові дії на території місцезнаходження Позивача, тимчасової окупації території та неможливості здійснення господарської діяльності та проведення платежів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, листом від 27.10.2022 позивач повідомив відповідача, що незважаючи на складну ситуацію, підприємство все ж вирішило докласти максимум зусиль для продовження проведення аграрних робіт. Зокрема частково підприємству вдалося засіяти та зібрати врожай, в тому числі із використанням вантажних автомобілів, взятих у лізинг. Однак через повне блокування можливостей вести бізнес, даний врожай на даний час не можливо реалізувати і відповідно ПП «Войніков і Ко» взагалі не отримало доходу в цьому році. В той же час зібраний врожай не націоналізований окупаційною владою і знаходиться на складах підприємства, а тому ПП «Войніков і Ко» розраховує після припинення військового стану та стабілізації економічної ситуації реалізувати вказану сільськогосподарську продукцію. Також повідомляв, що незважаючи на відсутність планового доходу від господарської діяльності, ПП «Войніков і Ко» розраховує отримати грошові кошти за рахунок повернення коштів від своїх боржників. Зокрема на сьогоднішній день між ПП «Войніков і Ко» та його контрагентом укладено мирову угоду, за якою йому мають сплатити більше 500 000,00 грн. Крім того, на даний час триває судовий процес щодо стягнення ним заборгованості з іншого контрагента к розмірі приблизно 600 000,00 грн. Також одним із боржників підприємства є держава і на даний час в адміністративному суді розглядається спір, пов`язаний із поверненням податку за додану вартість у розмірі більше 2 мільйонів гривень.

Враховуючи все вищенаведене, повідомляв, що через істотну зміну обставин ПП «Войніков і Ко» не може дотримуватися строків здійснення платежів, передбачених договорами, однак готове докласти максимум зусиль для того, щоб взаємовигідно вирішити ситуацію. Саме тому пропонував спільно обговорити умови подальшої співпраці та просив не вчиняти дій, які її унеможливлять.

Отже, у жовтні 2022 року позивач не повідомляв відповідача про форс-мажорні обставини, не посилався на них, а зазначав про істотну зміну обставин та просив про отримання відстрочки/ розстрочки по сплаті лізингових платежів за договорами із урахуванням нинішніх обставин.

Крім того, як вбачається з виписки /особового рахунку позивача з 24.02.2022 по 29.01.2024, наданої Акціонерним товариством «ПроКредит Банк», по рахунку № НОМЕР_1 відбувався рух коштів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, і не спростовано позивачем, що останній здійснював господарську діяльність у спірних правовідносинах в період дії форс-мажорних обставин.

Також позивачем не доведено, що конкретні форс-мажорні обставини мали непереборний характер для нього при виконанні ним конкретних договірних зобов`язань за цим договором.

З огляду на вказане суд погоджується з доводами відповідача, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між фактом окупації м. Бердянськ та неможливістю позивача засобами дистанційної комунікації з використанням електронної платіжної інструкції ініціювати переказ коштів зі свого банківського рахунку на банківський рахунок відповідача.

При цьому суд, враховуючи обставини справи, звертається до доктрини римського права «venire contra factum proprium».

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (правова позиція, викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20).

Так у даному конкретному випадку, позивач не повідомляв відповідача про форс-мажорні обставини, не посилався на них, а зазначав про істотну зміну обставин та просив про отримання відстрочки/ розстрочки по сплаті лізингових платежів за договорами із урахуванням нинішніх обставин.

Таким чином, доводи позивача стосовно наявності форс-мажорних обставин суперечать його попередній поведінці, яка полягала у доведенні до відома відповідача саме істотної зміни обставин за договором.

При цьому форм-мажор (стаття 617 ЦК України) та істотна зміна обставин (статті 652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями.

Крім того суд враховує, що згідно з пунктом 17.1 Умов лізингу якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка Сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов`язань за цим Контрактом та негайно інформує про це іншу Сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор разом із тими, доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом такою Стороною буде унеможливлене, або відстрочене. Сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою Стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом. Сторона, що не зазнала впливу Форс-мажорних обставин, може припинити цей Контракт не раніше, ніж через 30 (тридцять) днів після надання іншій Стороні відповідного повідомлення, проте таке повідомлення про припинення Контракту вважається недійсним, якщо Сторона, що зазнала впливу Форс-мажорних обставин, у повному обсязі поновлює виконання своїх зобов`язань до завершення вищезгаданого строку припинення шляхом надання повідомлення.

У пункті 17.2 Умов передбачено, що для цілей цього пункту «форс-мажорна обставина» означає будь-які непередбачувані на момент укладення цього Контракту обставини, що знаходяться поза сферою контролю Сторін, включаючи, без жодних обмежень вищезазначених загальних положень, страйків, заворушення, війни, пожежі, вибухи, повені, землетруси, а також інші природні стихійні лиха. Сторона, що зазнала дії форс-мажорної обставини зобов`язується надати іншій стороні підтвердження компетентного органу про факт настання та період дії відповідної форс-мажорної обставини.

Доказів негайного повідомлення позивачем відповідача про настання форс- мажорних обставин матеріали справи не містять.

Суд вважає безпідставним та необґрунтованим посилання позивача на те, що він усно в телефонному порядку повідомив відповідача про настання саме форс-мажорних обставин, оскільки як вбачається з матеріалів справи, сторони підтвердили факт здійснення усних переговорів щодо подальшого виконання позивачем умов Договору про фінансовий лізинг у строк - після початку військової агресії російської федерації проти України, що підтверджується поданими заявами по суті спору.

При цьому листом б/н від 27.10.2022 позивач повідомив відповідача, що з лютого 2022 року об`єктивно не має можливості здійснювати вчасно та в повному обсязі чергові платежі за договорами, а через істотну зміну обставин з 24.02.2022 ПП "ВОЙНІКОВ І КО" не може дотримуватись строків здійснення платежів, передбачених договорами.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивач не дотримався порядку повідомлення відповідача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 17.1 Умов лізингу.

Доказів існування об`єктивних перешкод щодо здійснення такого повідомлення матеріали справи не містять.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем неможливості виконання зобов`язань за договором через наявність форс-мажорних обставин.

В свою чергу, ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, та також право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів (пункт 12.6.1. Умов лізингу).

Отже одностороння відмова від договору у разі порушення строку виконання зобовязання передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами факт неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, беручи до уваги Розділ 12, який регулює строк та закінчення лізингу/порядок зміни та припинення контракту, суд дійшов висновку про наявність обставин, які стали підставами для одностороннього розірвання відповідачем договору на підставі пункту 12.6.1. Умов лізингу.

Суд приходить до висновку, що одностороння відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» від Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019 року, оформлена листом №00018904 від 10.11.2022 року, здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, а тому відсутні підстави для визнання її недійсною відповідно до вимог ст. 215 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129,233,236,237,240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ