Рішення

від 18.04.2024 по справі 910/14817/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2024Справа № 910/14817/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» (71102, Запорізька обл., місто Бердянськ(з), вул. Консульська, будинок 75А, офіс 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В) про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ВОЙНІКОВ І КО» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "ВОЙНІКОВ І КО" звернулося до суду з позовом, який мотивовано наявністю підстав для визнання недійсною односторонню відмову від договору про фінансовий лізинг та внесення змін до договору. Позивач стверджував, що одностороння відмова відповідача від договору є недійсною, оскільки прострочення сплати лізингових платежів сталось через форс-мажорні обставини, зокрема, військові дії на території місцезнаходження позивача, тимчасової окупації території та неможливості здійснення господарської діяльності та проведення платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2023 року відкрито провадження у справі 910/14817/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, задоволено позовні вимоги в частині визнання недійсною односторонню відмову ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" від Договору про фінансовий лізинг №0018904 від 24.07.2019.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору. В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Постановою від 14.12.2023 року у справі №910/14817/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 в частині визнання недійсною односторонню відмову від договору та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №910/14817/22 скасовано.

Справу №910/14817/22 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 12.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження на 01.02.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

У судовому засіданні 04.04.2024 до закінчення судових дебатів представник відповідача заявив, що витрати на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів.

09.04.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої представник просить стягнути з позивача 75 000,00 грн з яких: 23500 грн - витрати у суді першої інстанції при первинному розгляді справи; 18 500 грн - витрати у суді апеляційної інстанції при первинному розгляді справи; - 15 500 грн - витрати у суді касаційної інстанції при первинному розгляді справи; - 17 500 грн - витрати у суді першої інстанції при новому розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення призначено на 18.04.24 о 14:45 год.

У судове засідання 18.04.2024 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 18.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд зауважує, що при поданні відзиву на позовну заяву від 25.01.2023 представником відповідача в останній вказано, що витрати на правову допомогу складатимуть 23 500,00 грн, при поданні апеляційної скарги представником відповідача в останній вказано, що витрати на правову допомогу складатимуть 18 500,00 грн, при поданні касаційної скарги представником відповідача в останній вказано, що витрати на правову допомогу складатимуть 15 500,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 75 000,00 грн представник відповідача надав копії наступних документів:

При розгляді справи в суді першої інстанції:

Заявка № 20 від 09.01.2023 до Договору надання правової допомоги, відповідно до якої ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передає, а АО «ЕСКВАЙРС» приймає на супроводження справу за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про визнання недійсною односторонню відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00028904 від 24.07.2019 та внесення змін договору;

- Рахунок на оплату № 20-1 від 09.01.2023.

- Акт № 20-1 від 09.01.2023 про надані послуги на суми 11 750,00 грн.

- платіжне доручення №0051013088 від 27.02.2023 на суму 11 750,00 грн.

- Рахунок на оплату № 20-2 від 10.05.2023.

- Акт № 20-2 від 10.05.2023 про надані послуги на 11 750,00 грн.

- платіжна інструкція №0051013713 від 11.05.2023 на суму 11 750,00 грн.

При розгляді справи в апеляційній інстанції:

- Заявка № 20-2 від 31.05.2023 до Договору надання правової допомоги, відповідно до якої ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передає, а АО «ЕСКВАЙРС» приймає на супроводження справу щодо апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/14817/22 за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про визнання недійсною односторонню відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00018904 від 24.07.2019 та внесення змін договору;

- Рахунок на оплату № 20-3 від 31.05.2023.

- Акт № 20-3 від 31.05.2023 про надані послуги на суму 9 250,00 грн.

- платіжна інструкція №0051013817 від 02.06.2023 на суму 9 250,00 грн.

- Рахунок на оплату № 20-4 від 19.10.2023;

- Акт № 20-4 від 19.10.2023 про надані послуги на суму 9 250,00 грн;

- платіжна інструкція №0051014577 від 20.10.2023 на суму 9 250,00 грн.

При розгляді справи в касаційній інстанції:

- Заявка № 20-3 від 09.11.2023 до Договору надання правової допомоги, відповідно до якої ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передає, а АО «ЕСКВАЙРС» приймає на супроводження справу щодо касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 та Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №910/14817/22 за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про визнання недійсною односторонню відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00028904 від 24.07.2019 та внесення змін договору;

- Рахунок на оплату № 20-3-1 від 09.11.2023;

- Акт № 20-3-1 від 09.11.2023 про надані послуги на суму 7 750,00 грн.

- платіжна інструкція №0051014711 від 13.11.2023 на суму 7 750,00 грн.

- Рахунок на оплату № 20-3-2 від 02.01.2024.

- Акт № 20-3-2 від 02.01.2024 про надані послуги на суму 7 750,00 грн.

- платіжна інструкція №0051015000 від 05.01.2024 на суму 7 750,00 грн.

При розгляді справи в суді першої інстанції (новий розгляд):

- Заявка № 20-4 від 03.01.2024 до Договору надання правової допомоги, відповідно до якої ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передає, а АО «ЕСКВАЙРС» приймає на супроводження справу щодо нового (згідно постанови Верховного Суду) розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/14817/22 за позовом Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про визнання недійсною односторонню відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00018904 від 24.07.2019 та внесення змін договору.

- Рахунок на оплату № 20-4-1 від 03.01.2024.

- Акт № 20-4-1 від 08.01.2024 про надані послуги на суму 8 750,00 грн.

- платіжна інструкція №0051015007 від 08.01.2024 на суму 8 750,00 грн.

- Рахунок на оплату № 20-4-2 від 04.04.2024.

- Акт № 20-4-2 від 04.04.2024 про надані послуги на суму 8 750,00 грн.

- платіжна інструкція №0051015429 від 05.04.2024 на суму 8 750,00 грн.

Окрім того матеріали справи містять копію договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 24.05.2021 року; копію Додаткової угоди від 31.01.2022.

24.05.2021 між ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (далі Замовник) та АО «ЕСКВАЙРС» (далі - Виконавець) укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п 2.2-2.4 Договору сторони погодили, що за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн (двадцять три тисячі п`ятсот гривень).

За представництво інтересів Замовника в судах апеляційної інстанції винагорода становить 18500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень).

За представництво інтересів Замовника в судах касаційної інстанції винагорода становить 15500,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень).

Пунктом 2.6 Договору сторони встановили, що якщо за результатами розгляду справи в суді касаційної інстанції, справу буде передано на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, винагорода становитиме відповідно 17500,00 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот гривень) за супроводження справи в суді першої інстанції, 17500,00 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот гривень) за супроводження справи в суді апеляційної інстанції, 17500,00 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот гривень) за супроводження справи в суді касаційної інстанції.

Додатковою угодою від 31.01.2022 сторони внесли зміни Договору і виклали пункт 9.1 Договору в наступній редакції:

«Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 24 травня 2026 року».

На виконання умов договору представником відповідача було долучено до матеріалів справи докази понесення витрат при розгляді справи в суді першої інстанції, при розгляді справи в апеляційній інстанції, при розгляді справи в касаційній інстанції, при розгляді справи в суді першої інстанції (новий розгляд), які були вказані вище.

Загальна сума послуг, за договором про надання професійної правничої допомоги, які були надані Виконавцем ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» становить 75 000,00 грн.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Від представника позивача на адресу суду не надходило заяв та клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином оскільки витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, враховуючи, що судом у задоволені позову відмовлено повністю витрати відповідача на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок позивача.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 75 000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВОЙНІКОВ І КО" (71102, Запорізька обл., місто Бердянськ(з), вул.Консульська, будинок 75А, офіс 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 30694282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В, Ідентифікаційний код юридичної особи 35571472) витрати на правову допомогу у розмірі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 22.04.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ