Ухвала

від 15.04.2024 по справі 914/937/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15.04.2024 р. Справа № 914/937/24

Суддя Наталія Мороз,

розглянувши матеріали позовної заяви: Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліадор», м. Львів

про стягнення заборгованості

Встановив:

Позовну заяву подано Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліадор» про стягнення заборгованості.

Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Статтею 164 ГПК України, передбачено документи, що додаються до позовної заяви. Так, згідно ч.1 вказаної статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028, 00 грн.

В даному випадку, за подання до господарського суду позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в додатку 1, позивачем зазначено «Оригінал платіжного доручення», проте такий документ відсутній в матеріалах позовної заяви, про що Канцелярією Господарського суду Львівської області складено Акт № 69 від 10.04.2024.

Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» у зв`язку з судовим розглядом справи 2 270, 00 грн (судовий збір за подання до Господарського суду Львівської області), однак як було вказано вище сума судового збору у даній справі повинна становити 3028, 00 грн.

Згідно з приписами п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, судом встановлено, що позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (ст. 42 ГПК України).

У відповідності до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, належним доказом надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду є повідомлення (квитанція) про доставлення електронної копії документу в електронний кабінет. Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, підписуються КЕП користувача та направляються до суду.

Однак, позивачем не долучено до позовної заяви доказів надсилання документів (позовної заяви з додатками) до Електронного кабінету відповідача або опису вкладення в поштове відправлення та касового чеку (розрахункової квитанції), що є порушенням приписів ст. ст. 164, 172 ГПК України.

Крім того, суд інформує позивача, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Вказаним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Статтею 162 ГПК України закріплено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Так, у відповідності до п. 2 ч. 3 вказаної статті, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, із матеріалів позовної заяви вбачається відсутність відомостей про наявність електронного кабінету у позивача.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено у позовній заяві відомості визначені у п 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України (їх наявність чи відсутність).

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що сума боргу, зазначена останнім у прохальній частині позовної заяви прописом не збігається із сумою зазначеною цифрами; у позовній заяві позивач зазначає, що договір оренди індивідуально визначеного майна від 10.07.2019 посвідчений приватним нотаріусом Львівської міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 1496 Дячуком О.А., однак до матеріалів справи долучено договір оренди індивідуально визначеного майна від 10.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Львівської міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 1496 Пастернаком М.М.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.

Інститут залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліадор» про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.