Вирок

від 15.04.2024 по справі 155/1336/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1336/23

Провадження №1-кп/155/53/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023030600000083 від 24 квітня 2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Журавники Горохівського району Волинської області, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не заміжня, на утриманні якої перебуває одна особа, інваліда ІІІ групи, працюючої, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 23 травня 2023 року приблизно о 16 годині 42 хвилини, керуючи власним легковим автомобілем марки «DAEWOO», моделі «LANOS», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухаючись автомобільною дорогою «Н-17», сполученням «Львів-Радехів-Луцьк», по вулиці Луцькій в місті Горохів в напрямку з міста Львів до міста Луцьк, біля магазину «Галант», в денну пору доби, при достатній видимості, проявила крайню неуважність та порушила вимоги пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 б, д, 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 б та 18.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , яка переходила дорогу зліва на право по відношенню руху автомобіліста. Внаслідок наїзду ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатовідламкового внутрішньосуглобного перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, що по ступеню тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я, відповідно до п. 2.2.1. В, п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, які по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я, відповідно до п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками що настали, у виді спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_4 , стало грубе порушення водієм легкового автомобіля марки «DAEWOO», моделі «LANOS», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », громадянкою ОСОБА_6 . п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 б, д, 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 б та 18.1 Правил дорожнього руху України (Постанова КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року), які регламентують:

-учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

-дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності;

-бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

-у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

-у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;

-перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;

-водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показала, що дійсно керуючи власним автомобілем DAEWOO LANOS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши вимоги Правил дорожнього руху України, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_4 . У вчиненому щиро розкаялася, просила у потерпілої вибачення, частково відшкодувала завдану моральну шкоду. Просила суд суворо її не карати. При цьому повідомила, що цивільний позов потерпілої визнає частково.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинувачена ОСОБА_6 здійснила на неї наїзд за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Також показала, що обвинувачена частково відшкодувала завдану їй моральну шкоду у розмірі 30000 грн. При призначенні покарання просила покарати суворо.

Вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 23 квітня 2023 року зареєстровано кримінальне провадження №12023030600000083 з приводу вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №17 від 23 квітня 2023 року, згідно з яким за результатами огляду ОСОБА_6 встановлено, що в останньої ознак сп`яніння не виявлено (результат тесту алкотестера Drager, проведений о 17 годині 20 хвилин, становить 0,00‰);

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 квітня 2023 року з схемою та ілюстративною таблицею до нього, а також відеозаписом з камери відео нагляду відповідно до яких зображено загальний вигляд перехрестя, де відбулась ДТП, загальний вигляд автомобіля на перехресті вулиць, на якому відбулася ДТП, а також відображено за яких обставин відбулося ДТП;

постановою про залучення до матеріалів кримінального провадження предметів та визнання та визнання їх речовими доказами від 24 квітня 2023 року відповідно до якої транспортний засіб марки «DAEWOO», моделі «LANOS», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », синього кольору, номер шасі НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023030600000083 від 24 квітня 2023 року;

висновком експерта №24 від 18 травня 2023 року за результатами судово-медичної експертизи згідно з яким встановлені під час перебування в лікарні у громадянки ОСОБА_4 ушкодження у вигляді закритого багатовідламкового внутрішньосуглобового перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, по ступені тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я (п. 2.2.1. В, п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) Встановлений в лікарні діагноз «ДЕ 2 ст., вестибулоатаксія. Гіпертонічна хвороба 2 ст., ст. 2 сс3\високий. ССН 1 ст. Хронічний цисто-пієлонефрит в стадії нестійкої ремісії», являються самостійними захворюваннями, не травматичного походження, у зв`язку з цим, по ступеню тяжкості не оцінюється;

висновком експерта №СЕ-19/103-23/5144-ІТ від 30 червня 2023 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи згідно з яким на момент експертного огляду робоча гальмова система автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилась у не працездатному стані. На момент експертного огляду автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 виявлено непрацездатність робочої гальмової системи у вигляді непрацездатності гальмового механізму заднього лівого колеса, яка виникла до ДТП. Водій автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 міг виявити непрацездатність робочої гальмової системи у вигляді непрацездатності гальмового механізму заднього лівого колеса, оскільки дана непрацездатність носить прихований характер, тобто не помітна під час візуального огляду головного гальмового циліндра та гальмових механізмів коліс. З технічної точки зору, виявлена непрацездатність робочої гальмової системи автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , негативно впливала на ефективність гальмування і як наслідок приводила до збільшення гальмового шляху автомобіля та зміни його курсової стійкості під час гальмування;

протоколом проведення слідчого експерименту від 12 червня 2023 року з схемою та ілюстративною таблицею до нього в ході якого ОСОБА_6 розказала та показала за яких обставин та в якому місці відбувався наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Також на ілюстративній таблиці зображено перехрестя вулиць, на якому відбулася ДТП, загальний вигляд автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , видимість від водійських дверей та з водійського місця автомобіля, а також зображено видимість пішохода під час проведення слідчого експерименту на пішохідному переході перехрестя вулиць, на якому відбулась ДТП;

висновком експерта №СЕ-19/103-23/6186-ІТ від 19 липня 2023 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи згідно з яким в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 18.1 ПДР України, тобто повинен був наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати йому дорогу. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 , мав технічну можливість дати дорогу пішоходу, шляхом застосування негайного гальмування, з моменту виявлення останнього, при дотриманні вимог ПДР України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми необережними протиправними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є нетяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд бере до уваги те, що остання свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, в скоєному щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, частково відшкодувала потерпілій моральну шкоду, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до адміністративної відповідальності впродовж усього періоду керування транспортним засобом не притягувалась, ступінь вини обвинуваченої, яка вчинила злочин з необережності, не перебувала в стані алкогольного сп`яніння, офіційно працевлаштована, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, не заміжня, є опікуном неповнолітньої дитини, її майновий стан, також враховує інформацію про стан її здоров`я, яка є інвалідом 3 групи, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не зверталася, враховуючи поведінку обвинуваченої, яка спрямована на залагодження своєї провини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і призначає обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої їй ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки.

На думку суду, дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та Акціонерного товариства «СГ «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У даній справі потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди до ПАТ «Страхова компанія «ТАС» та моральної шкоди до обвинуваченої ОСОБА_6 .

Свої позовні вимоги потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок дій обвинуваченої їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у понесенні витрат на лікування в сумі 22015,06 гривень, а моральна шкода полягає у фізичних стражданнях, які були завдані їй в момент дорожньо-транспортної пригоди, нестерпному болю, який вона перенесла під час лікування та оперативного втручання, постійному болю, який вона відчуває і на даний час, проблема у вільному самостійному пересуванні. Цивільний позивач зазначає, що наслідками вчиненого злочину є порушення її нормальних життєвих зв`язків, погіршення стосунків з рідними, неможливість доглядати онука. Моральна шкода оцінена цивільним позивачем у розмірі 200000 гривень. З врахуванням частково відшкодування обвинуваченою моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, потерпіла просить стягнути з обвинуваченої 170000 гривень.

В результаті ДТП, яке мало місце з вини ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до середньої тяжкості як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 24.1. ст. 24 цього Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Цивільно-правова відповідальності ОСОБА_6 застрахована у АТ «Страхова група ТАС» відповідно до Полісу №АТ/2474780 від 24 травня 2022 року. Ліміт страхової відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 260000 гривень, франшиза 1500 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов до цивільного відповідача АТ «Страхова група ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я в розмірі 22015,06 гривень необхідно задовольнити частково, зокрема в частині стягнення 1301,30 гривень вартості ліків, 1000 гривень витрат на проходження комп`ютерної томографії кульшових суглобів, що підтверджується Довідкою КП «Горохівська ЦРЛ» від 07 листопада 2023 року №1819/1.13/2-23 про придбання за власні кошти ОСОБА_4 лікарських препаратів та копіями чеків, а також 18770 гривень витрат на придбання набору імплантів для остеосинтезу великогомілкової кістки NX Medical, що підтверджується рахунком-фактурою №2031 від 27 квітня 2023 року та квитанцією №19 від 02 травня 2023 року. Всього на суму 21071,30 гривень.

Відмовляючи у частині позову потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди за перебування на стаціонарному лікуванні в Горохівській ЦРЛ в розмірі 943,76 гривні, суд виходив із того, що дані витрати не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, чеки, які додані до позову на підтвердження її розміру, не підтверджені відповідними лікарськими призначеннями.

Окрім матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 було завдано також і моральну шкоду, яка полягала у спричиненні моральних та фізичних страждань, які негативно позначилися на її житті, а саме: внаслідок отримання тілесних ушкоджень потерпіла перенесла значний фізичний біль, який не припиняється, через отримані травми вона не може вести звичний спосіб життя, виконувати повсякденні обов`язки та потребує подальшого лікування.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з орієнтирами, відображеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду №752/17832/14-ц, провадження №14-538цс19 від 15 грудня 2020 року.

Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на підставі ст. 1167 ЦК України, суд враховує матеріальний стан цивільного відповідача, рівень її доходів, часткове відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, стан її здоров`я, яка є інвалідом третьої групи, має під опікою неповнолітню дитину, а також глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, тривалість лікування та перенесене оперативне втручання, зміни в її повсякденному житті, наявність перешкод в реалізації її життєвих планів, порушення нормальних життєвих зв`язків, відсутність на даний час потреби у сторонньому догляді та нових оперативних втручаннях та, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 20000 гривень.

Щодо вимог цивільного позивача про стягнення з ОСОБА_6 витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 КПК України, а їх розподіл регламентовано ст. 124 КПК України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, а згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

На підставу стягнення витрат правової допомоги було надано ордер на представництво інтересів потерпілої адвокатом ОСОБА_5 .

Повноваження адвоката підтверджується свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №2/68-4 від 06 серпня 2021 року.

До матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги №85/2/2023 від 01 травня 2023 року, укладений між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з Додатком №1, який визначає порядок оплати юридичних послуг за надання правової допомоги. Пунктом першим Додатку визначено загальну вартість послуг 28000 гривень. Згідно з п. 2 додатку, підписанням даного додатку до основного договору сторони фактично підтверджують оплату гонорару, обумовленого в п. 1 даного Додатку до договору.

Копією квитанції до прибуткового касового ордера №85/2/2023 та довідкою від 20 вересня 2023 року стверджується оплата потерпілою ОСОБА_4 послуг адвоката за надані послуги у сумі 28000 гривень. Факт надання таких коштів адвокату потерпіла також підтвердила у судовому засіданні.

При вирішенні вказаного питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року).

У своєму рішенні від 11 лютого 2019 року №335/9780/15-ц Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом ОСОБА_8 професійної правничої допомоги. Проте звертає увагу на завищений розмір заявлених до відшкодування цивільним позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.

Зокрема, суд бере до уваги фактично витрачений адвокатом час на участь в чотирьох судових засіданнях, тривалість судових засідань; обсяг поданих суду представником цивільного позивача документів по справі (позовна заява та відповідь на відзив).

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, де акцентується увага саме на врахуванні розумного розміру та співмірності, суд вважає за доцільне заявлені вимоги щодо стягнення витрат, на правову допомогу задовільнити частково, стягнувши на користь потерпілої зазначені витрати сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 26 квітня 2023 року, в частині заборони відчуження та розпорядження таким майном, слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортних експертиз під час досудового розслідування відшкодовані обвинуваченою ОСОБА_6 в добровільному порядку.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, а саме:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_6 та Акціонерного товариства «СГ «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «СГ «ТАС» (приватне) в користь ОСОБА_4 21071 (двадцять одна тисяча сімдесят одна) гривня 30 копійок в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 20000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області на майно від 26 квітня 2023 року, в частині заборони відчуження та розпорядження таким майном, скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

транспортний засіб марки «DAEWOO», моделі «LANOS», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », синього кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області з адресою: АДРЕСА_3 повернути власнику ОСОБА_6 ;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження №12023030600000083 від 24 квітня 2023 року повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1