Рішення

від 15.04.2024 по справі 916/547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/547/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/223/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) до Управління комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради (вул. 1 Травня, 7, смт Дніпряни, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74987, код ЄДРПОУ 42520154) про стягнення 21872,46 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Управлінням комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради був укладений договір про постачання природного газу № 20-1163/21-БО-Т на підставі заяви-приєднання. Так, позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 на суму 11095,40 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, за період з грудня 2021 по квітень 2022 року. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 на суму 11095,40 грн, на яку позивачем нараховано пеню в сумі 6166,58 грн, три проценти річних в сумі 789,04 грн та інфляційні втрати в сумі 3821,44 грн.

Місцезнаходженням Управління комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради є вул. 1 Травня, 7, смт Дніпряни, м. Нова Каховка, Херсонської області, що є тимчасовою окупованою територією починаючи з 24.02.2022 згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022. Так, ухвалу суду від 19.02.2024 судом не було направлено на поштову адресу відповідача, у зв`язку з тим, що поштові відділення АТ «УКРПОШТА» не працюють на тимчасово окупованих територіях. У зв`язку з цим, 22.02.2024 судом зроблено для відповідача публікацію на сайті суду про перебування справи на розгляді суду.

Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі №916/547/24, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

18.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Управлінням комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради укладено договір розподілу природного газу № 20-1163/21-БО-Т на підставі заяви-приєднання №8-13537Б, що є додатком №2 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 позивач передав відповідачу в період з жовтня 2021 по грудень 2022 замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором. ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ІРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає. Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пунктом 5.1 договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Згідно п.п. 7. 2., 13.1. договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 48805,98грн, від 31.01.2022 на суму 35340,62грн, від 28.02.2024 на суму 14713,19грн, від 31.03.2022 на суму 27569,52грн, від 25.04.2022 на суму 27544,70грн, від 30.04.2022 на суму 813,72грн, які не завірені та не підписані Управлінням комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради, однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача, як то передбачено умовами договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021.

Відповідачем частково було проведено оплату за спожитий природній газ згідно договору № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021, таким чином, згідно інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Управління комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради за період з грудня 2021 по квітень 2022 року заборгованість відповідача складає 21872,46грн. При цьому, відповідачем було сплачено за отриманий природній газ у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року включно.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладену позивачем позицію, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь- якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище та підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, а саме актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 25.04.2022, від 30.04.2022, інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Управління комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради за період з грудня 2021 по квітень 2022 року, відповідач здійснив оплату спожитого природнього газу за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, однак, за позицією позивача відповідач не сплатив за постачений природній газ у період з березня 2022 року по квітень 2022 року на суму 21872,46грн, у зв`язку з цим у останнього наявна заборгованість у розмірі 21872,46грн за договором № 20-1163/21-БО-Т від 18.11.2021.

Між тим, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у даний період часу (в тому числі з березня по квітень 2022 року) місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: Україна, Херсонська область, м. Нова Каховка, смт Дніпряни, вул. 1 Травня, 7.

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації Російською Федерацією м. Херсона з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (з березня по квітень 2022 року), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 131 Закону п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Звідси, з врахуванням проведених відповідачем оплат за спожитий газ до моменту окупації Нової Каховки - 24.02.2022, позивач в період з березня по квітень 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу за адресою місця реєстрації останнього. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, за умови незадоволення судом позовних вимог позивача про стягнення основної заборгованості за поставлений газ на суму 11095,40грн, суд також відмовляє у задоволенні позову в частині нарахування на основну суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом понесені позивачем витрати на оплату судового збору судом покладаються на платника.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) до Управління комунального майна, інфраструктури Старосинських округів Новокаховської міської ради (вул. 1 Травня, 7, смт Дніпряни, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74987, код ЄДРПОУ 42520154) про стягнення 21872,46 грн заборгованості.

2. Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покласти на платника Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук