Ухвала

від 08.03.2024 по справі 925/1087/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" березня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/1087/23

Вх.суду № 20109/23 від 04.12.2023

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: арбітражного керуючого Юдицького О.В. (ліквідатор банкрута, особисто), ОСОБА_2. (особисто),

у судове засідання не з`явились: представники від ініціюючого кредитора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 03.12.2023 №1

заявника, ОСОБА_1

про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника,

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, ОСОБА_1 ,

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиінвеситбудмонтаж",

про банкрутство юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 подано заяву від 03.12.2023 №1 з вимогою: визнати керівника ТОВ "Черкасиінвестбудмонтаж" ОСОБА_2 таким, що допустив порушення приписів ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим на нього може покладена солідарна відповідальність за вимогами кредиторів у справі №925/1087/23 про банкрутство ТОВ "Черкасиінвестбудмонтаж".

2. Ухвалами суду: від 05.01.2024 - відкрито провадження за заявою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті; від 16.01.2024, від 25.01.2024, від 20.02.2024 - розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 07.03.2024 оголошувалась перерва до 08.03.2024.

3. Заявник був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

4. ОСОБА_1 у по суті та у судовому засіданні 20.02.2024 вимоги підтримав повністю і пояснив,

що на протязі 2020-2023 років підприємство не здійснювало господарської діяльності;

що первинні документи на підтвердження наявності активів та зобов`язань розпоряднику майна представником боржника не передавались;

що будь-яких активів ТОВ «Черкасиінвестбудмонтаж» в процесі проведення процедури розпорядження майном арбітражним керуючим не виявлено;

що надання розпоряднику майна та державним органам недостовірної фінансової та статистичної звітності, надання розпоряднику майна Актів про знищення бухгалтерських та інших документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Черкасиінвестбудмонтаж» являються економічними ознаками дій з доведення до банкрутства;

що відсутність у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності даного підприємства на протязі 2019-2023 років кредиторської заборгованості у розмірі 83 462,50 грн., встановленої рішенням господарського суду 29.08.2019 року, свідчить про свідоме викривлення (заплутування) фінансової звітності, надання завідомо неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, і таким чином приховування керівництвом стійкої неплатоспроможності ТОВ «Черкасиінвестбудмонтаж» на протязі тривалого часу;

що за результатами проведеного аналізу виявлені ознаки дій з доведення до банкрутства та ознаки дії з приховування банкрутства

що не звернення керівника боржника у місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), є підставою покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

що питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі і, у разі виявлення такого порушення, про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи;

що це є питання встановлення юридичного факту, а не стягнення коштів з керівника боржника, його встановлення надалі є підставою для стягнення коштів кредитором;

що позовна давність у даному випадку не може бути застосована, оскільки кредитор до відкриття провадження у справі про банкрутство не може ставити питання солідарної відповідальності;

що встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності на підставі поданих разом з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів неможливо, тому такий строк має зазначатися в ухвалі;

що кредитор набуває права на подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника після відповідної ухвали суду, у якій зазначається про порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

5. ОСОБА_2 у заявах по суті та у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечив повністю і пояснив,

що розпорядник майна боржника просив у нього надати документи виключно за 2020-2023 роки, що документи за попередні роки у нього наявні і розпорядником майна боржника не запитувалися, тому й ним не надавалися;

що інвентаризацію провів при передачі майна і документів арбітражному керуючому Юдицькому О.В.;

що акти на знищення документів до 01.01.2020 передав ліквідатору банкрута в оригіналі, а також передав усі інші документи за 2020-2023 роки, про що з ліквідатором банкрута складено відповідний акт;

що відповідно до ч.6 ст.34 Кодексу солідарна відповідальність покладається на органи управління, а не на керівника боржника, а він звертався 12.09.2019 до вищого органу управління (зборів засновників) для прийняття рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, однак останній такого рішення не прийняв, оскільки збори засновників, скликані ним на 15.10.2019 не відбулися у зв`язку з відсутністю кворуму, тому вина керівника ОСОБА_2 у не зверненні боржника до господарського суду відсутня;

що у даному випадку боржник має заборгованість лише перед одним кредитором, а для покладення солідарної відповідальності необхідно встановити існування факту загрози неплатоспроможності протягом місяця, складовою якого є наявність заборгованості щонайменше перед двома кредиторами;

що загроза неплатоспроможності не виникає, якщо існує спір про право між кредитором і боржником;

що обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (постанови Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №914/1033/17, від 11.05.2018 у справі №914/1487/17, від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі №308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі N 589/2800/15-ц);

що заява боржником не могла бути подана, оскільки у боржника відсутнє майно для покриття витрат по справі;

що у 2019 відчуження активів не відбувалося, що були списані витрати майбутніх періодів, а такі витрати не є активами;

29.08.2019 борг перед кредитором виник з рішення суду, а до цього часу у підприємства не було ніякого боргу, тому й не було підстав подавати заяву до суду;

що після внесення органми податкової служби підприємства до числа ризикових його господарська діяльність цим рішенням фактично була припинена, але невиробничу діяльність підприємство не припиняло, саме внаслідок цих дій керівника його і було виключено зі складу ризикових;

що вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із закінченням строку позовної давності, який розпочався з 20.08.2019 з моменту зменшення активів (списанням витрат майбутніх періодів));

що притягти до відповідальності відповідно до ч.3 і 4 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" можна було до закінчення трирічного строку позовної давності;

що відліковувати початок строку позовної давності необхідно від дати, що вираховується за три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство;

На запитання учасників справи пояснив:

що списання активів це є їх зменшення, а не відчудження;

що документи до 01.01.2020 ним знищені, про що складено відповідні акти;

що він як засновник має частку 1,29% у статутному фонді боржника, засновником став у 2016 році і весь цей час підприємство активно працювало, до моменту внесення його до списків ризикованих підприємств у 2019 році.

6. Ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Юдицький О.В. у заявах по суті та у судовому засіданні заяву підтримав повністю і пояснив,

що ініціюючий кредитор поставив питання визнання наявності підстав для покладення солідарної відповідальності;

що ОСОБА_3 вимогу ст.34 Кодексу не виконав і про це необхідно процесуально зазначити в ухвалі суду;

що фактично три роки не виконувалось рішення суду про стягнення коштів на користь кредитора, керівник повинен був не просто повідомити органи управління, а забезпечити виконання вимог закону;

що він, як розпорядник майна боржника, від керівника вимагав усі без виключення документи, а оскільки ОСОБА_2 були надані акти на знищення документів за період з 01.01.2017 до 31.12.2019, то у ліквідпроцедурі він логічно направив запит на передачу документів за період з 01.01.2020 до дати визнання боржника банкрутом. Якщо у ОСОБА_2 є якісь інші документи, крім вже переданих, то він їх зобов`язаний передати відповідно до норми Кодексу, а не у зв`язку із запитом ліквідатора банкрута. Починаючи з квітня 2018 року був уведений мораторій на податкові перевірки і саме у зв`язку з цим ОСОБА_2 не мав право знищувати будь-які документи.

7.Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

8. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2019 №1 у справі №14/5026/1020/2011 стягнено з ТОВ "Черкасиінвестбудмонтаж" на користь ЗАТ "Рось" 83462,50 грн., сплачених на виконання договору доручення РИС-12-2010-3 від 13.12.2010;

На примусове виконання ухвали від 29.08.2019 №1 Господарським судом Черкаської області 18.09.2019 видано наказ суду. Виконавче провадження №60125199 з його виконання відкрито постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана В.В. від 26.09.2019 (а.с.29 т.1).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2022 у справі №14/5026/1020/2011 замінено ЗАТ "Рось", його правонаступником, ОСОБА_1 на суму 83 462,50 грн.

Постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гайдай Т.О. від 15.05.2023 здійснено заміну сторони виконавчого провадження №60125199: замінено ЗАТ "Рось", яке згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 18.09.2019 у справі №14/5026/1020/2011 є стягувачем з ТОВ "Черкасиінвестбудмонтаж" 83462,50 грн., його правонаступником, ОСОБА_1 (а.с.40 т.1).

Згідно з відомостями з АСВП від 15.05.2023 (а.с.42 т.1) погашення заборгованості ініціюючому кредитору боржником у примусовому чи добровільному порядку не здійснено

Ухвалами суду від 11.08.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито провадження у цій справі про банкрутство боржника за заявою ОСОБА_1 та визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора: 26 840,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн. - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 83 462,50 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Ухвалою суду від 15.11.2023 затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з якою до реєстру вимог кредиторів включені лише вимоги ОСОБА_1 відповідно до ухвали суду у цій справі від 06.09.2023 у розмірі 170602,50 грн. (з них: 26840,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60300,00 грн. - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 83462,50 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу), заяв з вимогами до боржника від інших кредиторів чи й додаткових грошових вимог від ініціюючого кредитора до боржника в межах строку, встановленого ч.1 ст.45 Кодексу до суду не надійшло.

Постановою суду від 05.12.2023 боржника визнано банкрутом.

9. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:

ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 і 6 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. (…) Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2 Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;

ч.4 ст.34. До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: (…) докази загрози неплатоспроможності; (…) докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; (…) рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;

ч.5 ст.34. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

ч.6 ст.34. Боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.1 ст.256. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;

ч.1 ст.260. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу;

ч.1 ст.261. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

ч.3 ст.267. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;

ч.1, 2 ст.614. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ":

ч.3 і 4 ст.31. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства. У разі порушення обов`язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв`язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов`язку.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі №902/1068/20 (№ в ЄДРСР 107352912):

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

порушення визначеного абзацом 1 частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Загроза неплатоспроможності, відповідно до КУзПБ, настає у разі - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 (зазначених скаржником в якості підстави касаційного оскарження), а також постановах від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

10. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, суд прийшов до таких висновків.

10.1. Обставини, визначені абзацом 1 частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника, у цій справі не виникли.

Так, у боржника на даний час наявний лише один кредитор ОСОБА_1 (правонаступник ЗАТ "Рось"). Загроза ж неплатоспроможності боржника могла виникнути лише у випадку, якщо задоволення вимог ОСОБА_1 (ЗАТ "Рось") призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (тобто хоча б перед одним іншим кредитором).

У справі відсутні докази того, що боржник, починаючи з 29.08.2019 (дата постановлення судового рішення у справі №14/5026/1020/2011) мав заборгованість перед іншим кредитором

10.2. Жоден з учасників справи не називає момент (дату), з якої мав би обчислюватись місячний строк для подання заяви.

Заявник, замість того, щоб вказати і довести цю дату доказами, пропонує суду самостійно її визначити, що суперечить принципу диспозитивності.

10.3. При вирішенні вимоги заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що боржник до заяви про відкриття справи про його неплатоспроможність відповідно до ст. 34 Кодексу не міг подати (а відповідно заява не могла бути прийнята судом): докази загрози неплатоспроможності, оскільки така не виникла); докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень (оскільки кошти на рахунках боржника відсутні); рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (оскільки таке не прийнято);

Боржник також не міг подати заяву, оскільки згідно з ч.5 ст.34 Кодексу не мав у наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

10.4. Суд звертає увагу на те, що підстави покладення солідарної відповідальності, передбачені ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI) і передбачені ст.34 Кодексу - різні. Так, згідно із Законом №4212-VI однією з відмінностей від Кодексу є обставина прийняття засновниками рішення про ліквідацію боржника, в той час як на відміну від Закону №4212-VI згідно з Кодексом підлягає встановленню обставина загрози неплатоспроможності. Також відмінності полягають у строках та процедурах банкрутства.

11.Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.12.2023 №1 відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили 08.03.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 15.04.2024.

Направити це судове рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , арбітражному керуючому Юдицькому О.В..

С у д д я Хабазня Ю.А.

Х-4