Ухвала

від 15.04.2024 по справі 926/5604/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

15 квітня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5604/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук Олег Валентинович, розглянувши заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ; Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці

до: 1). Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області;

2) Фізичної особи-підприємця Захарюка Івана Євгеновича , село Реваківці, Кіцманського району, Чернівецької області

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду

Без виклику представників учасників справи.

Встановив: Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області та Фізичної особи-підприємця Захарюка Івана Євгеновича в якому просить:

- визнати незаконним та скасування рішення № 544/11 ХІІ (позачергової) сесії Кіцманської міської ради VІІІ скликання від 12.11.2021 «Про надання в оренду фізичній особі-підприємцю Захарюку Івану Євгеновичу земельної ділянки шляхом укладення договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом на новий строк»;

- визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 20.06.2022, укладений між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Захарюком Іваном Євгеновичем на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі від 29.12.2014, укладену між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Захарюком Іваном Євгеновичем , предметом якої є земельна ділянка за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Захарюка Івана Євгеновича повернути Кіцманській територіальній громаді в особі Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області водний об`єкт та земельну ділянку водного фонду, за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів, частина якої відноситься до земель природно-заповідного фонду- кадастово-спелеологічної пам`ятки природи місцевого значення «Совицькі понори».

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації № 612 від 31.10.2005 «Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки водного фонду п.п. Захарюку І.Є.»

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки інших речових прав та їх обтяжень;

- усунути перешкоди власнику - Кіцманській територіальній громаді в особі Кіцманської міської ради у користуванні та розпоряджанні земельною ділянкою за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права оренди (рішення державного реєстратора Дахно Артема Миколайовича, індексний номер 18620374 від 14.01.2015, номер запису про інше речове право 8385282 від 29.12.2014) та припинити право оренди фізичній особі-підприємцю Захарюку Івану Євгеновичу на земельну ділянку за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 площею 26,6462 га, що знаходиться за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області.

- усунути перешкоди власнику - Кіцманській територіальній громаді в особі Кіцманської міської ради у користуванні та розпоряджанні земельною ділянкою за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності (рішення державного реєстратора Руснак Тетяни Василівна, індексний номером 62559138 від 24.12.2021, номер відомостей 45904367 від 21.12.2021) та припинити Кіцманській міській раді право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 площею 26,6462 га, що находиться за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області.

Свій позов прокурор обґрунтовує обставинами, пов`язаними з існуванням на території Кіцманської міської ради карстово-спелеологічної пам`ятки природи місцевого значення "Савицькі понори" площею 21,5 га, які є об`єктом природно-заповідного фонду України.

Розпорядженням Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області від 31.10.2005 затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду приватному підприємцю Захарюку Івану Євгеновчу земельну ділянку водного фонду загальною площею 26,3462 га, а в подальшому між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 26,6462 га з кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129.

За договором від 29.12.2014, строк дії договору оренди від 31.10.2005 продовжено до 07.11.2021.

В подальшому, у зв`язку з переходом вказаної земельної ділянки у власність Кіцманської міської ради, міська рада продовжила строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2014, уклавши з відповідачем №2 додаткову угоду від 20.06.2022 строком на 10 років.

Оскаржуване рішення від 12.11.2021 та договір від 20.06.2022, за твердженням прокурора, суперечать вимогам статті 51 Водного кодексу України, оскільки законодавством визначено пряму заборону щодо передачі у користування на умовах оренди водних об`єктів для рибогосподарських потреб, які розташовані в межах території та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а земельна ділянка та водний об`єкт, які є предметом спору у цій справі мають спеціальний правовий титул (землі природно-заповідного фонду), адже, вважає прокурор, межі цієї спірної земельної ділянки частково накладаються на межі території вищезазначеної карстово-спелеологічної пам`ятки природи місцевого значення "Савицькі понори".

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11.04.2024 від Керівника Чернівецької окружної прокуратури через відділ документального та інформаційного забезпечення надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 1039), в якій прокурор просить суд:

- заборонити Кіцманській міській раді Чернівецького району Чернівецької області вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням (включаючи передачу в оренду іншим особам, поділу) земельної ділянки за кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га, яка знаходиться на території Суховерхівської сільської ради (за межами населеного пункту) з цільовим використанням для рибогосподарських потреб до набрання рішенням у даній справі законної сили;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га, яка знаходиться на території Суховерхівської сільської ради (за межами населеного пункту) з цільовим використанням для рибогосподарських потреб до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Вказана заява обґрунтована обставинами, пов`язаними з перебуванням ФОП Захарюка Івана Євгеновича за межами України, що, на думку прокурора може свідчити про здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці іншими особами. У прокурора, у зв`язку з цим, є, як він вважає, обґрунтовані побоювання, що відповідачі можуть передати в користування даний водний об`єкт третім особам.

На думку прокурора, в майбутньому, у випадку задоволення позову, невжиття заходів щодо його забезпечення, утруднить або унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. № 1039 від 11.04.2024), суд, вважає за необхідне зазначити, що правовий інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з частиною одинадцятою ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. постанову Верховного Суду у справах № 906/824/17 ( ухвала від 07.08.2018 р. ) та № 902/483/18 ( постанова від 21.01.2019 р. )).

Як зазначалося раніше, Керівник окружної прокуратури звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить, зокрема заборонити Кіцманській міській раді вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням (включаючи передачу в оренду іншим особам, поділу) земельної ділянки з кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Водночас, керівник окружної прокуратури, звертаючись з позовною заявою, просить суд, зокрема: визнати незаконним рішення Кіцманської міської ради про надання в оренду фізичній особі-підприємцю Захарюку Івану Євгеновичу земельної ділянки та визнати недійсним договір оренди землі, а також зобов`язати Фізичну особу-підприємця Захарюка Івана Євгеновича повернути Кіцманській територіальній громаді водний об`єкт та земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129.

Відтак, суд дійшов висновку, що питання забезпечення позову шляхом, вказаним у заяві про забезпечення позову, не є тотожним позовним вимогам у справі. А тому, вжиття таких заходів відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України та є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначається, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову у справі господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 р. у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З предмету спору вбачається, що спірною земельною ділянкою є земельна ділянка водного фонду за кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області.

У випадку передачі в користування відповідачем 1 спірної земельної ділянки іншій особі (іншим особам), виконання рішення щодо повернення земельної ділянки відповідачем 2, буде неможливим у зв`язку зі зміною користувача земельної ділянки, який не є учасником справи та необхідністю звернення з новою позовною заявою. Аналогічно можна констатувати й щодо вимог про скасування рішення про надання в оренду та визнання недійсним договору оренди землі та інших позовних вимог, де можлива реалізація міською радою своїх розпорядчих повноважень щодо спірної земельної ділянки, унеможливить ефективний захист порушених інтересів держави за захистом яких звернувся Керівник окружної прокуратури.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених інтересів держави у майбутньому, заява керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 137, 138, 139, 140, 144, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області про забезпечення позову - задовольнити.

2. Вжити у справі за №926/5604/23 заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Кіцманській міській раді Чернівецького району Чернівецької області (Чернівецька область, Чернівецький район, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83, код 04062127) вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням (включаючи передачу в оренду іншим особам, поділу) земельною ділянкою за кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га, яка знаходиться на території Суховерхівської сільської ради (за межами населеного пункту) з цільовим використанням для рибогосподарських потреб - до набрання рішенням у даній справі законної сили;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 7322588600:02:001:0129, загальною площею 26,3462 га, яка знаходиться на території Суховерхівської сільської ради (за межами населеного пункту) з цільовим використанням для рибогосподарських потреб - до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 15.04.2024.

Суддя О.В. Гончарук