Ухвала

від 15.04.2024 по справі 926/1048/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 квітня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1048/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану у справі за позовом:

Фізичної особи-підприємця Кирилюка Миколи Юрійовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, буд. 23А, ЄДРПОУ 00130760)

про визнання недійсним та скасування рішення комісії

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець Кирилюк Микола Юрійович звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду Акту про порушення № СV2543 від 09.02.2024 року, що оформлене протоколом № 02 від 15.03.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що: Акт про порушення № СV2543 від 09.02.2024 складений протиправно та не є належним доказом для здійснення нарахування необлікованої енергії. В акті не вказано назви та адреси місця знаходження його об`єктів здійснення підприємницької діяльності проведено, нібито, перевірку лісопильного цеху ЕК код 62Z4271826333990, але його об`єкт Сушка А код 62Z4453176551298 не перевірявся, акт на нього не складався, у складеному № СV2543 від 09.02.2024 нічого про нього не значиться. Однак постачання електроенергії припинено і до вказаного об`єкту його підприємницької діяльності та з урахуванням його показників, комісією по розгляду акту про порушення 15.03.2024 незаконно вирішено здійснити нарахування йому, як необлікованої електроенергії.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 12.04.2024, в якій останній просить зобов`язати АТ «Чернівціобленерго» відновити постачання електричної енергії, згідно чинного Договору № 308 про постачання електричної енергії укладеного 20.02.2012 та Додатку № 1 до цього Договору від 28.12.2018, в об`єкти споживання електроенергії, кормокухня, гараж та ліс.цех. с. Розтоки АДРЕСА_2 , що належать споживачу фізичній особі-підприємцю Кирилюку Миколі Юрійовичу .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що припинення подачі електроенергії і не відновлення її до закінчення розгляду справи судом та набрання рішення суду законної сили, займе тривалий час і завдасть йому істотної шкоди у здійсненні підприємницької діяльності та позбавить можливості у виконанні обов`язку сплачувати податкові ті інші бюджетні платежі, з-за відсутності доходів.

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кирилюка Миколи Юрійовича до розгляду та відкрито провадження у справі.

Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. ПРРЕЕ є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п.1.1.1. Правил).

Абзацом четвертим п.7.11. ПРРЕЕ, яким врегульований порядок вжиття заходів з припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, встановлено: на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

В п.5 Постанови Верховного Суду у справі №913/257/18 від 08.10.2018, прийнятої у подібних правовідносинах, з посиланням на п.7.11. ПРРЕЕ зазначено: «Таким чином, підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання».

Таким чином підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Так, на підставі імперативного припису абз.4 п.7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, відкриття провадження у справі № 926/1048/24 після факту відключення фізичної особи-підприємця Кирилюка Миколи Юрійовича , що пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, - є підставою для відновлення електропостачання з 15.04.2024 і до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження постановою апеляційної чи касаційної інстанції) у справі № 926/1048/24.

Додаткового винесення господарським судом ухвали про забезпечення позову у даному випадку не вимагається.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність обставин, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Кирилюку Миколі Юрійовичу у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. 1049 від 12.04.2024).

Ухвалу складено та підписано 15.04.2024.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у відповідності до положень пункту 4 частини 1 статті 255 та статті 256 ГПК України.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.