Ухвала

від 09.04.2024 по справі 127/18439/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 127/18439/23

провадження № 61-4194ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуВінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди водного об`єкта укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2023 року Вінницька міська рада (далі - ВМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди водного об`єкта укладеною, в якому, виходячи з положень статей 626, 628, 654, 651 ЦК України, статей 12, 83, 116, 124, 206 ЗК України, статті 288 ПК України, статей 15, 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV, просила: внести зміни до договору оренди водного об`єкта від 29 грудня 2016 року зареєстрованого у Департаменті земельних ресурсів ВМР 13 лютого 2017 року за № 01913, шляхом визнання додаткової угоди, зміст якої зазначено в позовній заяві, про внесення змін до вказаного договору оренди водного об`єкта укладеною. У додатковій угоді в редакції, викладеній у позовній заяві, серед-іншого, ВМР просить викласти пункт 5 та частину третю пункту 9 в такій редакції :

- «Пункт 5 Договору: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 918 554,72 грн»;

- «Частину третю пункту 9 Договору: «за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки - 327 556,64 грн в рік, код платежу 18010900».

Зазначивши, що додаткова угода набуває чинності з 01 січня 2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 грудня 2016 року між ВМР та громадянином України ОСОБА_1 укладений договір оренди водного об`єкту (далі - договір оренди), за яким ВМР передала ОСОБА_1 в оренду на умовах платного строкового користування водний об`єкт (водний простір) об`ємом 23,333 тис.м3 та земельну ділянку під водним об`єктом (кадастровий номер 0510100000:03:058:0187) площею 1,1146 га для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За умовами договору оренди, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2 036 792,52 грн, сторони узгодили річну вартість орендної плати в розмірі 61 103,78 грн в рік, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у разі зміни розміру ставки земельного податку, ставки орендної плати, нормативної грошової оцінки земель. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 12, 38 договору).

Рішенням ВМР № 501 від 25 червня 2021 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці, яка введена в дію з 01 січня 2022 року.

Рішенням ВМР № 689 від 26 листопада 2021 року затверджено План заходів щодо запровадження нової нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці з 01 січня 2022 року.

ВМР направила на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням лист №01/00/010/138022 від 01 серпня 2022 року, в якому надіслала проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди водного об`єкта від 29 грудня 2016 року та запропонувала у двадцятиденний строк підписати та повернути примірник додаткової угоди на адресу позивача.

У запропонованій позивачем редакції додаткової угоди з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, запровадженої рішенням ВМР № 501 від 25 червня 2021 року, встановлено розмір річної орендної плати за земельну ділянку площею 1,1146 га, кадастровий номер 0510100000:03:058:0187, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 327 556,64 грн в рік, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки 10 918 554,72 грн.

Відповідач, надісланий проект додаткової угоди отримав 09 серпня 2022 року, що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, додаткова угода відповідачем не підписана та не повернута, що й слугувало підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2023 року в позові ВМР відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу ВМР задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2023 року у вказаній справі змінено, викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення суду залишено без змін.

ВМР 22 березня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року. ВМР посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік (пункт 6 частини першої статті 176 ЦПК України).

Таким чином, ціна позову у цій справі становить 327 556,64 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ВМР у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга має виняткове значення для учасників справи. Проте ВМР не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для ВМР. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить виняткове значення для учасника справи.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди водного об`єкта укладеною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат