Постанова

від 15.04.2024 по справі 369/4206/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року місто Київ

справа № 369/4206/23 провадження №22-ц/824/6316/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УК "Управління комфортом"

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргуОСОБА_2

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Управління комфортом" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ТОВ «УК «Управління комфортом» звернулось до суду з даним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ..

ТОВ «УК «Управління комфортом» є управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , згідно із рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21 квітня 2021 року, оформленим протоколом.

Позивач зазначає, що 31 травня 2021 року між управителем та співвласниками було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № П22/27/Г5В6В7. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками, в тому числі і для відповідача. За даним договором управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язались оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору, плата за надані послуги нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунком.

За період з 1 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року грошові кошти в оплату за спожиті житлово-комунальні послуги від відповідача не надходили, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 3 927,97 грн.

Оскільки правовідносини між сторонами є грошовими, позивач вважає, що відповідач має сплатити заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 000,51 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року частково задоволені позовні вимоги ТОВ "УК "Управління комфортом" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "УК "Управління комфортом" заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 000,51 грн., що складається з: суми боргу за житлово-комунальну послугу - 3 927,97 грн., інфляційні втрати - 58, 64 грн., 3% річних - 13,90 грн..

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "УК "Управління комфортом" судові витрати в сумі 4 684, 00 грн., з яких: судовий збір - 2 684, 00 грн., витрати на правничу допомогу - 2 000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "УК "Управління комфортом" до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з підстав неповноти та неправильності встановлення обставин, що мають значення для справи, через наявні порушення норм матеріального права та недотримані норми процесуального права.

Зокрема, зазначає про те, що суд першої інстанції не звернув уваги, що у порушення ч.5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права в багатоквартирному будинку» відповідачу як співвласнику управитель відповідного договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та змін до нього після його підписання не надав і не надіслав рекомендованим листом. Відповідачу як співвласнику про існування договору стало відомо після ознайомлення з судовим наказом.

Судом першої інстанції всупереч ч.7 ст.81 ЦПК України докази щодо підтвердження про надані послуги відповідачу/апелянту, або надані ці послуги не в повній мірі позивачем апелянту - судом не витребовувалися, що свідчить про порушення процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, зазначає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "УК "Управління комфортом" заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві представник позивача просить врахувати, що сам факт направлення чи не направлення відповідачу договору про надання послуг з управління не впливає на обов`язок останнього утримувати своє майно, зокрема, нести витрати по оплаті вартості послуг з управління багатоквартирним будинком. Станом на дату подання відзиву на дану апеляційну скаргу від апелянта на адресу позивача не надходило жодних актів-претензій чи інших документів, які б свідчили про ненадання, надання не в повній мірі послуг з управління багатоквартирних будинків, що вказує про якісне та повне виконання обов`язків позивачем, передбачених договором про надання послуг з управління. Крім того, зазначає, що докази щодо витрат на правничу допомогу були подані до суду, як додатки до позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "УК "Управління комфортом" обрано управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

31 травня 2021 року між Управителем та співвласниками багатоквартирного будинку укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №П22/27/Г5В6В7.За даним договором Управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління, постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , який обслуговує управитель.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того,що відповідач користувався та споживав комунальні послуги: послуги з управління багатоквартирним будинком, які надавалися позивачем. Але відповідач не здійснював оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, через що у нього утворилась заборгованість в сумі 3927,97 грн. за період з 01 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, відповідно до них підлягають застосуванню положення ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за надані позивачем відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавств, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових ситсем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживач (індивідуальний та колективний) та управитель (ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, та зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленим відповідно до законодавство, у строки, визначені відповідними договорами п.1 ч.1 та п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком,що укладається згідно з типовим договором (ч.1 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг. Колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку (ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України)..

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Установлено, що між ТОВ «УК «Управління комфортом» (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 та № 24 (уповноважені особи) 31 травня 2021 року укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до умов договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з умовами законодавства та умовами договору.

ОСОБА_2 , будучи власником квартири АДРЕСА_5 , є співвласником будинку. Площа належної відповідачу квартири становить 23,1 кв.м.

Відповідно ОСОБА_2 зобов`язаний в силу закону та відповідно до умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за цінами та у строки встановлені цим договором.

Згідно із п.3.1 договору ціна послуги з управління становить 8 грн.28 коп. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, згідно з додатком № 5 до цього договору, який є невід`ємною його частиною, та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 7 грн. 76 коп., відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку - сума з ПДВ; винагороду управителю в розмірі 0,52 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, сума з ПДВ.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що плата за послуги з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунком.

Зважаючи на площу квартири 23,1 кв.м., власником якої є відповідач, та визначену у договорі ціну послуги з управління 8,28 грн. на місяць, вартість наданої позивачем послуги становить 191,27 грн. Сама така сума нараховувалася відповідачу для сплати у спірний період з 1 червня 2021 року по 28 лютого 2023 року, що підтверджується копією фінансово-особового рахунку № НОМЕР_1 .

За спірний період відповідач оплату послуг з управління будинком не здійснював.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 3927,97 грн.

Оскільки правовідносини в сфері житлово-комунальних послуг між споживачем цих послуг та управителем, який надає послуги, є грошовими, а відповідач через несплату наданих йому послуг, має заборгованість, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що позивачем вимоги не доведені, доказів на підтвердження надання послуг суду не надано, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки надані позивачем документи свідчать про те, позивачем виконуються умови договору з управління, відповідач же, заперечуючи ці обставини, належних та допустимих доказів суду не надав.

Відсутність у відповідача примірника договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку не звільняє останнього від його обов`язку оплачувати надані послуги.

Доводи апеляційної скарги, що розмір гонорару є завищеним, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно до ч. 3 ст. 133, ст. 140, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, особа, як понесла витрати, пов`язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, має право вимагати відшкодування цих судових витрат за рахунок іншої сторони.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається що, між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ СТАРЗ» та ТОВ «УК «Управління комфортом» було укладено договір про надання правової допомоги № 01/22.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 3 до договору про надання правничої допомоги позивачем на користь Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ СТАРЗ» на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг було сплачено загальну суму в розмірі 4 000 грн. за послуги з надання правничої допомоги у цій справі, що підтверджується доданими до позовної заяви платіжними інструкціями.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є доведеним.

Але, врахувавши складність справи, суд дійшов правильного висновку, що співмірним з предметом позову буде сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Сума судового збору в розмірі 2684 грн., сплачена позивачем при поданні позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені повністю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із поданим відзивом на апеляційну скаргу представником ТОВ " УК "Управління комфортом" - адвокатом Морозиком Д.В. заявлено клопотання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи в апеляційному суді у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також при вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд повинен врахувати, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34,37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Адвокатом Морозиком Д.В. надано платіжну інструкцію №658 від 25 серпня 2024 року, відповідно до якої ТОВ "УК "Управління комфортом" сплатило 2 000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у справі №369/4206/23.

До відзиву також надано додаток №6 до договору про надання правничої допомоги №01/22 від 18 листопада 2022 року, який укладений 1 березня 2023 року між ТОВ "УК "Управління комфортом" та АО "Лігал Старз" про те, що сторони домовились, що розмір винагороди за послуги (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором визначається таким чином: за підготовку процесуальних документів, в тому числі, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, заяв, клопотань тощо - за 1 годину роботи складає 2000 грн.; представництво інтересів клієнта під час в розгляду справи в суді - за одне судове засідання 2000 грн.; інші послуги (ознайомлення з матеріалами, надання консультативної допомоги, збирання доказів, тощо) - за 1 годину роботи складає 1000 грн.

Згідно акту №93/22-У приймання - передачі наданих послуг по договору №01/22 про надання правничої допомоги від 18 листопада 2022 року, підписаного 23 серпня 2023 року між ТОВ "УК "Управління Комфортом" та АО " Лігал Старз", Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з підготовки процесуальних документів, а саме: відзиву на апеляційну скаргу у справі № 369/4206/23, що розглядається Київським апеляційним судом, в розмірі 2000 грн. за одну годину витраченого часу.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи (з ціною позову 4000,51 грн., яка розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін), обсяг наданих адвокатських послуг (складання відзиву на апеляційну скаргу) з урахуванням часу здійснення представництва.

Враховуючи фактичні обставини справи, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат ТОВ "УК "Управління комфортом" на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, до 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Управління комфортом" (ЄДРПОУ 43530760 Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.. Святошинська, буд. 27, корп..1, прим.11) витрати на правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус