Рішення

від 15.04.2024 по справі 280/1583/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2024 року (10:00)Справа № 280/1583/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб.502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м.Хмельницький, вул. Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі позивач або ТОВ«СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») до Хмельницької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

14.03.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12156), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

06 грудня 2023 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, контракт №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417, відповідно до умов якого сторони узгодили, що Продавець (компанія LONGi Solar Technology Spain, S.L.U.) поставить Покупцю (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») сонячні модулі на умовах, у кількості та за ціною визначених цим контрактом. Сторони узгодили постачання фотоелектричних панелей LR5-72HTH-580M у кількості 1860 штук. Загальна вартість товару за була уточнена додатковою угодою №1 до контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 та встановлена на рівні 165380,04 доларів США. (а.с.16-19).

Відповідно до п. 3 Контракту, умови постачання визначені як - FCA - LONGi EU warehouse (тобто, FCA - склад компанії LONGi у Європейському союзі).

Зазначений у контракті №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 товар було розділено на три однакові автомобільні партії (з урахуванням місткості транспортного засобу) по 620 фотоелектричні панелі та було імпортовано в Україну за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, банківських, транспортних та ін. документів). Митне оформлення кожної автомобільної партії здійснювалося за окремою митною декларацією.

11.01.2024, декларантом ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA400040000741U8 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Mono Solar Module LR5-72HTH-580M - 620 шт, вихідна потужність 580 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONG SolarTechnology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi (а.с.20).

Митну вартість товару позивачем визначено за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023, додаткової угоди №1 до контракту, інвойсу LONGISP231200224 від 25.12.2023, що становить 55126,68 USD (58917,84 USD - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

Зокрема, митна вартість товару у зазначеній декларації була підтверджена наступними документами:

контракт № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 з додатковою угодою №1 - містить загальну ціну (165380,04 доларів США), загальну кількість товару за контрактом (1860 штук - 3 автомобільні партії по 620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;

проформа інвойс - № Longi-Modern-20231221-2 від 21.12.2023 - містить ціну відповідної партії (55126,68 доларів США), кількість (620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;

рахунок-фактура (інвойс) №L0NGISP231200224 від 25.12.2023 - містить ціну відповідної партії (55126,68 доларів США), кількість (620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;

банківський платіжний документ, що стосується товару №PI24010401707939 від 04.01.2024 - містить фактично перераховану суму 100 % передоплати за товар за проформою-інвойсом - 55126,68 доларів США;

довідка про транспортні витрати №0W009666 від 02.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00 грн., державний номер транспортного засобу;

рахунок на оплату № 6013 від 04.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00грн., вартість транспортно-експедиційних послуг на території України 13496,17 грн., державний номер транспортного засобу;

акт №6013 від 15.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00грн., вартість транспортно-експедиційних послуг на території України - 13496,17грн., державний номер транспортного засобу.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №24UA400040000741U8 від 11.01.2024, ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №Longi-Modern-20231221-2 від 21.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №LONGISP231200224 від 25.12.2023; автотранспортна накладна №BT 76749476 від 03.01.2024; банківський платіжний документ №PI24010401707939 від 04.01.2024; довідка про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024; контракт №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023; додаткова угода №1 до контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 11.12.2023; копія митної декларації країни відправлення №24BEE0000000115957 від 02.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики 103-1, 105-2, 106-2, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» із коментарем до обох цих форм митного контролю наступного змісту: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cт. 53 МК України».

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Відправником товару є фірма, яка знаходиться в Іспанії, виробником фірма, яка знаходиться в Китаї, при цьому декларантом заявлено, що ввезення товару здійснюється згідно контракту за кодом 4104, умовами поставки визначено поставку з складу відправника, при цьому відправлення товару здійснювалось від іншого відправника в Бельгії, що не відповідає умовам поставки. Підтверджуючих документів, що склад відправника належить компанії LONGi не надано.

2) Вартість товару, зазначена в копії МД країни відправлення від 02.01.2024 №24ВЕЕ0000000115957 (55431,68) вища, ніж заявлена фактурна вартість у МД та документах, поданих до митного оформлення (55126,68).

Копію МД країни відправлення надано декларантом самостійно, отже, даний документ також аналізувався під час митного оформлення.

Поставка товару здійснювалась на умовах поставки FCA (франко-перевізник). «Франко-перевізник» означає, що зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Таким чином, усі витрати, понесені після передачі товару перевізнику покладаються на отримувача.

Враховуючи вищевикладене, вища статистична вартість у копії МД країни відправлення свідчить про не включення до митної вартості витрат, які були понесені покупцем, отже, складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ.

3) Транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МК України включаються до митної вартості товару, складають 80,04 грн за 1 км, а після кордону України - 82,28 грн за 1 км.

Слід зазначити, що тариф розрахувався виходячи із найкоротшої відстані за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу «Карти GOOGLE».

Відповідно відстань від міста Брюгге до пункту пропуску Ужгород складає 1812 км, від пункту пропуску Ужгород до міста Дніпро 1167 км.

4) До митної вартості не додано експедиційні (посередницькі) витрати експедитора.

Разом з митною декларацією для підтвердження витрат на транспортування декларантом було надано лише довідку про транспортно-експедиторські витрати від 02.01.2024 №OW009666, видану ТОВ «Ванвей».

Таким чином, жодного із визначених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 документів для належного підтвердження витрат на транспортування надано не було.

Довідка про транспортно-експедиторські витрати від 02.01.2024 №OW009666 видана особою (ТОВ «Ванвейл»), яка не здійснювала міжнародне перевезення товару згідно автотранспортної накладної CMR від 03.01.2024 №76749476 (графи 5 та 15 автонакладної - ТОВ «Моравтотранспорт», ЄДРПОУ 38058298), що свідчить про наявність комісійної винагороди експедитора, інформація щодо числових значень якої відсутня в поданих документах.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6)документи, передбачені договорами перевезення та експедирування.

У відповідь декларантом надіслані додаткові документи: заявка від 02.01.2024 №OW009666, договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2012, договір на перевезення вантажу № 30-08/1-11 від 30.08.2023, договір №ФЦ/06/П про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2024.

Натомість, митний орган прийшов до висновку, що додатково надані документи також містили розбіжності та ознаки відсутності складових митної вартості товарів, зокрема:

1) До митного оформлення не подано рахунок на перевезення та документи, передбачені договорами експедиції (п.7.1.1.) та перевезення, а саме заявки та рахунки на перевезення;

2) Сума транспортних витрат в заявці на перевезення (6200 євро) в перерахунку на мінімальний курс (41,61) відповідно до положень заявки на перевезення складає 257982грн., отже вище ніж в довідці на перевезення (240822 грн).

У пункті 3.2. договору транспортного експедирування від 07.10.2021, серед іншого, зазначено, що «перелік даних, які повинні міститись в заявці, не є вичерпним та може бути доповненим Експедитором на його розсуд». Таким чином, інформацію щодо вартості перевезення внесено експедитором правомірно. Інформація в заявці, що вартість перевезення є орієнтовною також відсутня.

3) В заявці на перевезення зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що також підтверджується CMR, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль.

Отже, митний орган прийшов до висновку, що до митної вартості не включено складові митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрати, пов`язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування.

11.01.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000003/2, митну вартість товару визначено за ціною в сумі 95365,40 USD (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 58917,84 USD).

У рішенні зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МК України містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки в попередні періоди декларантом самостійно коригувався рівень митної вартості ідентичних моделей до 5,59 дол.США/кг, що поставлялись в рамках того ж контракту. Таким чином, документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №24UA400040000392U0 згідно якої за рівнем митної вартості 5,59 дол.США/кг здійснено митне оформлення ідентичних панелей, що поставлялись в рамах того ж контракту. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку із відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості (а.с.46).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040000741U8 від 11.01.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000014 (а.с.45).

У відповідності до ч.8 ст.55 Митного кодексу України, 26.01.2024 ТОВ«СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниці були надані додаткові пояснення по суті обставин, зазначених у спірному рішенні про коригування митної вартості, а також додаткові документи, а саме: рахунок на оплату (транспортування) № 6013 від 04.01.2024; акт (про надання транспортних послуг) №6013 від 15.01.2024; платіжна інструкція №29 від 16.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; лист від ДП «Держзовнішінформ» №3-2/2 від 22.01.2024.

Листом №1/7.26-15-01/13/576 від 02.02.2024 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000003/2.

12.01.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA400040000870U0, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 276841,19 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, щодо покликань відповідача на те, що відправником товару є фірма, яка знаходиться в Іспанії, виробником фірма, яка знаходиться в Китаї, при цьому декларантом заявлено, що ввезення товару здійснюється згідно контракту за кодом 4104, умовами поставки визначено поставку з складу відправника, при цьому відправлення товару здійснювалось від іншого відправника в Бельгії, що не відповідає умовам поставки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Контракту № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 умовами поставки товарів за контрактом є «FCA-LONGi EU warehouse», що трактується як - «Free Carrier, або Вільний перевізник - (назва місця) склад компанії LONGi у Європейському Союзі».

Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Термін «LONGi EU warehouse» слід розуміти, як будь який склад, який використовується компанією LONGi, на території будь-якої країни, яка входить до складу Європейського Союзу.

Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії LONGi та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023. В свою чергу, компанія LONGi при готовності товару до відвантаження повідомляє ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» про місцезнаходження складу шляхом направлення листа електронною поштою.

Королівство Бельгія є членом Європейського Союзу з дати його заснування і тому будь-який склад, який має своє місцезнаходження на території цієї країни підпадає під визначення - «EU warehouse».

Таким чином, порядок постачання товару за інвойсом №LONGISP231200224 від 25.12.2023 повністю відповідає умовам постачання, відповідно до контракту № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 та не суперечить законодавству України, Європейського Союзу чи звичаям ділового обороту.

Відповідачем не зазначено, яким чином необхідність документального підтвердження належності складу відправника компанії LONGi, з урахуванням вищевказаних документів, які подані позивачем до митного оформлення товару, впливає на митну вартість такого товару.

Щодо покликань відповідача на те, що вартість товару, зазначена в копії МД країни відправлення від 02.01.2024 №24ВЕЕ0000000115957 (55431,68) вища, ніж заявлена фактурна вартість у МД та документах, поданих до митного оформлення (55126,68), то суд зазначає їх є недоречними, оскільки митним органом здійснюється порівняння фактурної вартості та статистичної вартості товару.

Так, фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу.

Разом з цим, у митній декларації країни відправлення №MRN 24BEE0000000115957 у графі 46 зазначена статистична вартість (Statistische waarde), а не фактурна.

Статистична вартість (на умовах FCA) може включати в себе додаткові витрати продавця, які не входять у оплачену вартість товару. Правовою основою формування статистичної вартості у митних деклараціях країн Європейського Союзу є: Розділ 10 Глави II Додатку V Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2020/1197 від 30 липня 2020 року, що встановлює технічні специфікації та механізми відповідно до Регламенту (ЄС) 2019/2152 Європейського парламенту та Ради про європейську статистику бізнесу.

Також, на офіційному вебсайті Європейського Союзу (https://taxation-customs.ec.europa.eu/system/files/2021-01/eucdm_guidance_document_en.pdf) розміщено документ під назвою "EUCDM GUIDANCE DOCUMENT" (Brussels, 6 October 2016 TAXUD A3 (2016) 2696117 Doc. DIH 16/003 FINAL EN), який містить методичні рекомендації щодо проходження митних процедур Європейського Союзу.

Розділ 8/6 (сторінка 94) наведеного документа містить визначення поняття статистичної вартості, відповідно до якого статистична вартість - це приблизна теоретична вартість товарів у час і в місці, де вони знаходяться залишити територію держави-члена, в якій вони перебували на момент випуску на митницю процедура ("держава-член експорту"). Статистична цінність має стосуватися цієї держави-члена. Отже, статистична вартість складається з (власної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартість транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу з цієї держави-члена.

Натомість фактурна вартість це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі.

Отже, порядок визначення статистичної вартості товару регулюється законодавством країни експортера згідно рекомендацій Європейського Союзу та, в даному конкретному випадку, не може бути допустимим доказом розбіжностей в митній вартості товару, за умови відсутності у митного органу отриманих належних та допустимих доказів щодо недостовірності поданих декларантом документів в підтвердження митної вартості товару згідно договору купівлі-продажу та щодо понесення ним додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням такого товару на території Держав Європейського Союзу тощо.

Отже, порівняння статистичної та фактурної вартості є невірним, оскільки вони мають різний порядок визначення та формування.

Таким чином, намагання митного органу здійснити прив`язку фактичних умов постачання (FCA) до розрахунку статистичної вартості (приблизної та теоретичної вартості для цілей митної статистики) є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МК України включаються до митної вартості товару, складають 80,04 грн. за 1 км, а після кордону України - 82,28 грн. за 1 км., суд зазначає наступне.

Зазначений тариф розрахувався митним органом виходячи із найкоротшої відстані за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу «Карти GOOGLE».

Відповідно до довідки про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024, рахунку на оплату №6013 від 04.01.2024, акту №6013 від 15.01.2024: транспортування товару до кордону України склало - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні склало - 96029,00 грн.

Відповідно до заявки №OW009666 від 02.01.2024, ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» замовлено у експедитора ТОВ «ВАНВЕЙЛ» доставка товару за маршрутом: пункт відправлення м. Зебрюгге (Бельгія) - пункт доставки м. Дніпро, (Україна); адреса завантаження вантажу - Leopold 2-Dam Kaai 120, 8380 Zeebrugge, Belgium, (GPS:51°20'42.3"N 3°11'42.9"E); адреса розвантаження вантажу - м. Дніпро, вул. Курсанта Скоробогатька, 5.

Відповідно графи 29 митних декларацій №24UA400040000741U8 від 11.01.2024 (відмовлена), №24UA400040000870U0 від 12.01.2024 (з оплатою гарантій) перетинання кордону з Україною відбулося на пункті пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» (UA305090).

Так, веб-сервіс «Карти GOOGLE» пропонує такі найкоротші маршрути по автомобільним дорогам:

До кордону з Україною:

1. CSP Zeebrugge Terminal NV, Leopold II Laan, kaai 120, 8380 Brugge, Бельгия -Антверпен - Дуйсбург - Ганновер - Магдебург - Вроцлав - Краків - пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке". Відстань складає - 1718 км. Вартість кілометру транспортування складає: 144793,00 грн. / 1718 км = 84,28 грн. за км.

2. CSP Zeebrugge Terminal NV, Leopold II Laan, kaai 120, 8380 Brugge, Бельгия -Антверпен - Дуйсбург - Лейпциг - Дрезден - Вроцлав - Краків - пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке".Відстань складає - 1698 км. Вартість кілометру транспортування складає: 144793,00 грн. / 1698 км = 85,27 грн. за км.

По Україні:

Пункт пропуску Ужгород «Ужгород - Вишнє Нємецьке» - Мукачево - Тернопіль -Вінниця - Кропивницький - м. Дніпро, вул. Курсанта Скоробогатька, 5. Відстань складає - 1184 км. Вартість кілометру транспортування складає: 96029,00 грн. / 1184 км = 81,11 грн. за км.

Отже, фактичні обрахунки вартості транспортування товару, як до кордону з Україною так і від міста перетину кордону до місця вивантаження не підтверджуються перевіркою, здійсненою за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу «Карти GOOGLE», на який посилається відповідач.

Таким чином, обрахунки тарифу на перевезення здійснені відповідачем є надуманими, та такими що не підтверджуються фактичними даними.

Щодо покликань відповідача на те, що, до митного оформлення не подано рахунок на перевезення та документи, передбачені договорами експедиції та перевезення», суд зазначає наступне.

Суд встановив, що під час митного оформлення митному органу була надана довідка про транспортно-експедиторські витрати №OW009666 від 02.01.2024, за якою вартість транспортування до кордону склала 144793,00 грн. Зазначена сума була включена до митної вартості товару за митною декларацією №24UA400040000741U8 від 11.01.2024. Вказана довідка є достатнім доказом на підтвердження таких витрат.

Так, Митним кодексом України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, 26.01.2024 позивачем до митного органу надані додаткові документи, на підтвердження транспортних витрат: рахунок на оплату (транспортування) № 6013 від 04.01.2024, акт про надання транспортних послуг №6013 від 15.01.2024, платіжна інструкція №29 від 16.01.2024, договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021.

Отже, у митного органу були в наявності документи, які у повному обсязі підтверджують транспортні витрати.

Щодо посилань відповідача на те, що «сума транспортних витрат в заявці на перевезення в перерахунку вища, ніж в довідці на перевезення. В заявці на перевезення зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, до митної вартості не включено складові митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування. До митної вартості не додано експедиційні (посередницькі) витрати експедиторів», суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що для забезпечення та організації товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021. Відповідно до положень зазначеного договору, заявка на перевезення це документ між експедитором та замовником транспортних послуг, яким сторони фіксують орієнтовні характеристики вантажу та транспортної послуги. У п. 3.2 зазначеного договору, зазначено, що заявка повинна містити: маршрут перевезення, характеристики вантажу (найменування, код ТН ЗЕД України (УКТ ЗЕД), загальну вагу нетто, загальну вагу брутто). вид і спосіб упаковки, кількість вантажних місць, розмір ї вагу одного вантажного місця, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача і їх адреси, ПІБ відповідального за відвантаження /приймання вантажу представника вантажовідправника / вантажоодержувача і засоби зв`язку з ним, місце, дату і час завантаження / доставки вантажу, інструкції з оформлення товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститись в заявці, не є вичерпним і може бути доповнений Експедитором на його розсуд. Пункти відправлення та призначення вантажу визначаються у Заявці.

Таким чином, зазначення вартості транспортування у заявці не є обов`язковою та є орієнтовною та попередньою, оскільки виникнення ситуацій (аварій, стихійних лих, затримки на кордоні та ін.), які можуть вимагати додаткової оплати з боку замовника перевезення (для можливої заміни транспортного засобу, перевантаження, залучення спецтехніки чи спеціалістів та інше) є непередбаченими.

Відповідно до п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.

Твердження митного органу про те, що товар переміщувався в контейнері виходячи із зазначення про це у заявці №OW009666 від 02.01.2024, і це вплинуло на можливість визначення витрат на транспортування, є недоречним, оскільки, як вже зазначалося складання заявки на перевезення передує транспортуванню та уточняються підсумковими документами - рахунком та (або) актом наданих послуг.

Щодо зауважень митного органу про не включення до складових митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування, суд зазначає наступне.

Відповідно, до п. 1.1 договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.

Згідно з п. 4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

За п. 4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.

У наданих Експедитором документах - довідці про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024, рахунку на оплату № 6013 від 04.01.2024, акт № 6013 від 15.01.2024 - відсутні посилання на оплату експедиційних (посередницьких) витрати експедитора з огляду на відсутність таких витрат. Таким чином, у декларанта ТОВ«СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» були відсутні документальні підстави включати будь-які інші витрати до складу митної вартості товару.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідкою про транспортні витрати №0W009666 від 02.01.2024 та рахунком на оплату №6013 від 04.01.2024, актом № 6013 від 15.01.2024, платіжною інструкцією №29 від 16.01.2024.

Разом з цим, відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, за змістом якого до документів, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідач зазначає, що жоден із вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не додано. Однак, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв`язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.

Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідкою про транспортні витрати №ОW009666 від 02.01.2024 та рахунком на оплату №6013 від 04.01.2024, актом № 6013 від 15.01.2024, платіжною інструкцією №29 від 16.01.2024.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація №24UA400040000392U0 від 08.01.2024. Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024 є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5744,50 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб.502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м.Хмельницький, вул. Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5744,50 грн. (п`ять тисяч сімсот сорок чотири гривні 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.04.2024.

Суддя Ю.В. Калашник