ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1583/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового проваження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Хмельницької митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року, (суддя суду першої інстанції Калашник Ю.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/1583/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
УСТАНОВИВ:
20.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2024 задовольнив адміністративний позов ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ». Визнав протиправним та скасував рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Хмельницька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час митного оформлення ідентичних моделей в попередні періоди, в тому числі ввезених на виконання того самого Договору поставки від 06.12.2023 №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417, що і вданому випадку, декларантом самостійно коригувався рівень митної вартості товару. Судом не досліджено ту обставину, що заявлений декларантом рівень митної вартості скоригованого товару (3,4536 дол.США/кг) не відповідає рівню митної вартості товару, митне оформлення якого здійснювалось за митною декларацією №UA400040/2023/017472 від 22.05.2023, згідною з якою товар випущений у вільний обіг. Також, на інших митницях здійснювалось декларування ідентичного товару відповідного виробника, та рівень митної вартості становив 5.59-5.61 дол.США/кг. Відтак, у відповідача були обґрунтовані сумніви у рівні вартості товару. Також, в поданих до митного оформлення документах наявні розбіжність щодо місця відправки товару, що також впливає на митну вартість товару. Крім того, позивач не підтвердив належними первинними документами вартості складових транспортування товару та транспортно-експедиційних послуг.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилаючись на необґрунтованість скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06 грудня 2023 року ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ укладено з компанією LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, контракт №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417, відповідно до умов якого сторони узгодили, що Продавець (компанія LONGi Solar Technology Spain, S.L.U.) поставить Покупцю (ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ) сонячні модулі на умовах, у кількості та за ціною визначених цим контрактом. Сторони узгодили постачання фотоелектричних панелей LR5-72HTH-580M у кількості 1860 штук. Загальна вартість товару за була уточнена додатковою угодою №1 до контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 та встановлена на рівні 165380,04 доларів США. (а.с.16-19).
Відповідно до п. 3 Контракту, умови постачання визначені як - FCA - LONGi EU warehouse (тобто, FCA - склад компанії LONGi у Європейському союзі).
Зазначений у контракті №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 товар було розділено на три однакові автомобільні партії (з урахуванням місткості транспортного засобу) по 620 фотоелектричні панелі та було імпортовано в Україну за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, банківських, транспортних та ін. документів). Митне оформлення кожної автомобільної партії здійснювалося за окремою митною декларацією.
11.01.2024, декларантом ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA400040000741U8 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Mono Solar Module LR5-72HTH-580M - 620 шт, вихідна потужність 580 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONG SolarTechnology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi (а.с.20).
Митну вартість товару позивачем визначено за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023, додаткової угоди №1 до контракту, інвойсу LONGISP231200224 від 25.12.2023, що становить 55126,68 USD (58917,84 USD - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат).
Зокрема, митна вартість товару у зазначеній декларації була підтверджена наступними документами:
контракт № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 з додатковою угодою №1 - містить загальну ціну (165380,04 доларів США), загальну кількість товару за контрактом (1860 штук - 3 автомобільні партії по 620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;
проформа інвойс - № Longi-Modern-20231221-2 від 21.12.2023 - містить ціну відповідної партії (55126,68 доларів США), кількість (620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;
рахунок-фактура (інвойс) №L0NGISP231200224 від 25.12.2023 - містить ціну відповідної партії (55126,68 доларів США), кількість (620 штук) та номенклатуру (найменування) товару;
банківський платіжний документ, що стосується товару №PI24010401707939 від 04.01.2024 - містить фактично перераховану суму 100 % передоплати за товар за проформою-інвойсом - 55126,68 доларів США;
довідка про транспортні витрати №0W009666 від 02.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00 грн., державний номер транспортного засобу;
рахунок на оплату № 6013 від 04.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00 грн., вартість транспортно-експедиційних послуг на території України 13 496,17 грн., державний номер транспортного засобу;
акт №6013 від 15.01.2024 - містить суму за транспортування товару до кордону України - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні - 96029,00 грн., вартість транспортно-експедиційних послуг на території України - 13496,17 грн., державний номер транспортного засобу.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №24UA400040000741U8 від 11.01.2024, ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №Longi-Modern-20231221-2 від 21.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №LONGISP231200224 від 25.12.2023; автотранспортна накладна №BT 76749476 від 03.01.2024; банківський платіжний документ №PI24010401707939 від 04.01.2024; довідка про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024; контракт №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023; додаткова угода №1 до контракту №LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 11.12.2023; копія митної декларації країни відправлення №24BEE0000000115957 від 02.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.
За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики 103-1, 105-2, 106-2, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів із коментарем до обох цих форм митного контролю наступного змісту: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cт. 53 МК України.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) Відправником товару є фірма, яка знаходиться в Іспанії, виробником фірма, яка знаходиться в Китаї, при цьому декларантом заявлено, що ввезення товару здійснюється згідно контракту за кодом 4104, умовами поставки визначено поставку з складу відправника, при цьому відправлення товару здійснювалось від іншого відправника в Бельгії, що не відповідає умовам поставки. Підтверджуючих документів, що склад відправника належить компанії LONGi не надано.
2) Вартість товару, зазначена в копії МД країни відправлення від 02.01.2024 №24ВЕЕ0000000115957 (55431,68) вища, ніж заявлена фактурна вартість у МД та документах, поданих до митного оформлення (55126,68).
Копію МД країни відправлення надано декларантом самостійно, отже, даний документ також аналізувався під час митного оформлення.
Поставка товару здійснювалась на умовах поставки FCA (франко-перевізник). Франко-перевізник означає, що зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Таким чином, усі витрати, понесені після передачі товару перевізнику покладаються на отримувача.
Враховуючи вищевикладене, вища статистична вартість у копії МД країни відправлення свідчить про не включення до митної вартості витрат, які були понесені покупцем, отже, складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ.
3) Транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МК України включаються до митної вартості товару, складають 80,04 грн за 1 км, а після кордону України - 82,28 грн за 1 км.
Слід зазначити, що тариф розрахувався виходячи із найкоротшої відстані за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу Карти GOOGLE.
Відповідно відстань від міста Брюгге до пункту пропуску Ужгород складає 1812 км, від пункту пропуску Ужгород до міста Дніпро 1167 км.
4) До митної вартості не додано експедиційні (посередницькі) витрати експедитора.
Разом з митною декларацією для підтвердження витрат на транспортування декларантом було надано лише довідку про транспортно-експедиторські витрати від 02.01.2024 №OW009666, видану ТОВ Ванвей.
Таким чином, жодного із визначених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 документів для належного підтвердження витрат на транспортування надано не було.
Довідка про транспортно-експедиторські витрати від 02.01.2024 №OW009666 видана особою (ТОВ Ванвейл), яка не здійснювала міжнародне перевезення товару згідно автотранспортної накладної CMR від 03.01.2024 №76749476 (графи 5 та 15 автонакладної - ТОВ Моравтотранспорт, ЄДРПОУ 38058298), що свідчить про наявність комісійної винагороди експедитора, інформація щодо числових значень якої відсутня в поданих документах.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) документи, передбачені договорами перевезення та експедирування.
У відповідь декларантом надіслані додаткові документи: заявка від 02.01.2024 №OW009666, договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2012, договір на перевезення вантажу № 30-08/1-11 від 30.08.2023, договір №ФЦ/06/П про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2024.
Натомість, митний орган прийшов до висновку, що додатково надані документи також містили розбіжності та ознаки відсутності складових митної вартості товарів, зокрема:
1) До митного оформлення не подано рахунок на перевезення та документи, передбачені договорами експедиції (п.7.1.1.) та перевезення, а саме заявки та рахунки на перевезення;
2) Сума транспортних витрат в заявці на перевезення (6200 євро) в перерахунку на мінімальний курс (41,61) відповідно до положень заявки на перевезення складає 257 982 грн., отже вище ніж в довідці на перевезення (240822 грн).
У пункті 3.2. договору транспортного експедирування від 07.10.2021, серед іншого, зазначено, що перелік даних, які повинні міститись в заявці, не є вичерпним та може бути доповненим Експедитором на його розсуд. Таким чином, інформацію щодо вартості перевезення внесено експедитором правомірно. Інформація в заявці, що вартість перевезення є орієнтовною також відсутня.
3) В заявці на перевезення зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що також підтверджується CMR, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль.
Отже, митний орган прийшов до висновку, що до митної вартості не включено складові митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрати, пов`язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування.
11.01.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000003/2, митну вартість товару визначено за ціною в сумі 95365,40 USD (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 58917,84 USD).
У рішенні зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МК України містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості оскільки в попередні періоди декларантом самостійно коригувався рівень митної вартості ідентичних моделей до 5,59 дол.США/кг, що поставлялись в рамках того ж контракту. Таким чином, документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №24UA400040000392U0 згідно якої за рівнем митної вартості 5,59 дол.США/кг здійснено митне оформлення ідентичних панелей, що поставлялись в рамах того ж контракту. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку із відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості (а.с.46).
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040000741U8 від 11.01.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000014 (а.с.45).
У відповідності до ч.8 ст.55 Митного кодексу України, 26.01.2024 ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ до Хмельницької митниці були надані додаткові пояснення по суті обставин, зазначених у спірному рішенні про коригування митної вартості, а також додаткові документи, а саме: рахунок на оплату (транспортування) № 6013 від 04.01.2024; акт (про надання транспортних послуг) №6013 від 15.01.2024; платіжна інструкція №29 від 16.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; лист від ДП Держзовнішінформ №3-2/2 від 22.01.2024.
Листом №1/7.26-15-01/13/576 від 02.02.2024 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000003/2.
12.01.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA400040000870U0, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 276841,19 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000003/2 від 11.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000014 від 11.01.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що декларантом до митного органу надано повний пакет документів на підтвердження митної вартості товару, відтак підстави для коригування митної вартості товару відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
Стосовно доводів відповідача на те, що відправником товару є фірма, яка знаходиться в Іспанії, виробником фірма, яка знаходиться в Китаї, при цьому декларантом заявлено, що ввезення товару здійснюється згідно контракту за кодом 4104, умовами поставки визначено поставку з складу відправника, при цьому відправлення товару здійснювалось від іншого відправника в Бельгії, що не відповідає умовам поставки, суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 Контракту № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 умовами поставки товарів за контрактом є FCA-LONGi EU warehouse, що трактується як - Free Carrier, або Вільний перевізник - (назва місця) склад компанії LONGi у Європейському Союзі.
Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.
Термін LONGi EU warehouse слід розуміти, як будь який склад, який використовується компанією LONGi, на території будь-якої країни, яка входить до складу Європейського Союзу.
Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії LONGi та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023. В свою чергу, компанія LONGi при готовності товару до відвантаження повідомляє ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ про місцезнаходження складу шляхом направлення листа електронною поштою.
Королівство Бельгія є членом Європейського Союзу з дати його заснування і тому будь-який склад, який має своє місцезнаходження на території цієї країни підпадає під визначення - EU warehouse.
Таким чином, порядок постачання товару за інвойсом №LONGISP231200224 від 25.12.2023 повністю відповідає умовам постачання, відповідно до контракту № LGi-DG-Sal-2312-0542-C417 від 06.12.2023 та не суперечить законодавству України, Європейського Союзу чи звичаям ділового обороту.
Відповідачем не зазначено, яким чином необхідність документального підтвердження належності складу відправника компанії LONGi, з урахуванням вищевказаних документів, які подані позивачем до митного оформлення товару, впливає на митну вартість такого товару.
Стосовно доводів відповідача на те, що вартість товару, зазначена в копії МД країни відправлення від 02.01.2024 №24ВЕЕ0000000115957 (55431,68) вища, ніж заявлена фактурна вартість у МД та документах, поданих до митного оформлення (55126,68), то суд зазначає їх є недоречними, оскільки митним органом здійснюється порівняння фактурної вартості та статистичної вартості товару.
Так, фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу.
Разом з цим, у митній декларації країни відправлення №MRN 24BEE0000000115957 у графі 46 зазначена статистична вартість (Statistische waarde), а не фактурна.
Статистична вартість (на умовах FCA) може включати в себе додаткові витрати продавця, які не входять у оплачену вартість товару. Правовою основою формування статистичної вартості у митних деклараціях країн Європейського Союзу є: Розділ 10 Глави II Додатку V Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2020/1197 від 30 липня 2020 року, що встановлює технічні специфікації та механізми відповідно до Регламенту (ЄС) 2019/2152 Європейського парламенту та Ради про європейську статистику бізнесу.
Також, на офіційному вебсайті Європейського Союзу (https://taxation-customs.ec.europa.eu/system/files/2021-01/eucdm_guidance_document_en.pdf) розміщено документ під назвою "EUCDM GUIDANCE DOCUMENT" (Brussels, 6 October 2016 TAXUD A3 (2016) 2696117 Doc. DIH 16/003 FINAL EN), який містить методичні рекомендації щодо проходження митних процедур Європейського Союзу.
Розділ 8/6 (сторінка 94) наведеного документа містить визначення поняття статистичної вартості, відповідно до якого статистична вартість - це приблизна теоретична вартість товарів у час і в місці, де вони знаходяться залишити територію держави-члена, в якій вони перебували на момент випуску на митницю процедура ("держава-член експорту"). Статистична цінність має стосуватися цієї держави-члена. Отже, статистична вартість складається з (власної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартість транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу з цієї держави-члена.
Натомість фактурна вартість це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі.
Отже, порядок визначення статистичної вартості товару регулюється законодавством країни експортера згідно рекомендацій Європейського Союзу та, в даному конкретному випадку, не може бути допустимим доказом розбіжностей в митній вартості товару, за умови відсутності у митного органу отриманих належних та допустимих доказів щодо недостовірності поданих декларантом документів в підтвердження митної вартості товару згідно договору купівлі-продажу та щодо понесення ним додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням такого товару на території Держав Європейського Союзу тощо.
Отже, порівняння статистичної та фактурної вартості є невірним, оскільки вони мають різний порядок визначення та формування.
Таким чином, намагання митного органу здійснити прив`язку фактичних умов постачання (FCA) до розрахунку статистичної вартості (приблизної та теоретичної вартості для цілей митної статистики) є безпідставними.
Стосовно доводів відповідача про те, що що транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МК України включаються до митної вартості товару, складають 80,04 грн. за 1 км, а після кордону України - 82,28 грн. за 1 км., суд зазначає наступне.
Зазначений тариф розрахувався митним органом виходячи із найкоротшої відстані за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу Карти GOOGLE.
Відповідно до довідки про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024, рахунку на оплату №6013 від 04.01.2024, акту №6013 від 15.01.2024: транспортування товару до кордону України склало - 144793,00 грн., вартість транспортування товару по Україні склало - 96029,00 грн.
Відповідно до заявки №OW009666 від 02.01.2024, ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ замовлено у експедитора ТОВ ВАНВЕЙЛ доставка товару за маршрутом: пункт відправлення м. Зебрюгге (Бельгія) - пункт доставки м. Дніпро, (Україна); адреса завантаження вантажу - Leopold 2-Dam Kaai 120, 8380 Zeebrugge, Belgium, (GPS:51°20'42.3"N 3°11'42.9"E); адреса розвантаження вантажу - м. Дніпро, вул. Курсанта Скоробогатька, 5.
Відповідно графи 29 митних декларацій №24UA400040000741U8 від 11.01.2024 (відмовлена), №24UA400040000870U0 від 12.01.2024 (з оплатою гарантій) перетинання кордону з Україною відбулося на пункті пропуску Ужгород - Вишнє Нємецьке (UA305090).
Так, веб-сервіс Карти GOOGLE пропонує такі найкоротші маршрути по автомобільним дорогам:
До кордону з Україною:
1. CSP Zeebrugge Terminal NV, Leopold II Laan, kaai 120, 8380 Brugge, Бельгия -Антверпен - Дуйсбург - Ганновер - Магдебург - Вроцлав - Краків - пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке". Відстань складає - 1718 км. Вартість кілометру транспортування складає: 144793,00 грн. / 1718 км = 84,28 грн. за км.
2. CSP Zeebrugge Terminal NV, Leopold II Laan, kaai 120, 8380 Brugge, Бельгия -Антверпен - Дуйсбург - Лейпциг - Дрезден - Вроцлав - Краків - пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке".Відстань складає - 1698 км. Вартість кілометру транспортування складає: 144793,00 грн. / 1698 км = 85,27 грн. за км.
По Україні:
Пункт пропуску Ужгород Ужгород - Вишнє Нємецьке - Мукачево - Тернопіль -Вінниця - Кропивницький - м. Дніпро, вул. Курсанта Скоробогатька, 5. Відстань складає - 1184 км. Вартість кілометру транспортування складає: 96029,00 грн. / 1184 км = 81,11 грн. за км.
Отже, фактичні обрахунки вартості транспортування товару, як до кордону з Україною так і від міста перетину кордону до місця вивантаження не підтверджуються перевіркою, здійсненою за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу Карти GOOGLE, на який посилається відповідач.
Встановлені обставини справи також свідчать, що під час митного оформлення митному органу була надана довідка про транспортно-експедиторські витрати №OW009666 від 02.01.2024, за якою вартість транспортування до кордону склала 144 793,00 грн. Зазначена сума була включена до митної вартості товару за митною декларацією №24UA400040000741U8 від 11.01.2024. Вказана довідка є достатнім доказом на підтвердження таких витрат.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Верховний суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, 26.01.2024 позивачем до митного органу надані додаткові документи, на підтвердження транспортних витрат: рахунок на оплату (транспортування) № 6013 від 04.01.2024, акт про надання транспортних послуг №6013 від 15.01.2024, платіжна інструкція №29 від 16.01.2024, договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021.
Отже, у митного органу були в наявності документи, які у повному обсязі підтверджують транспортні витрати.
Щодо посилань відповідача на те, що сума транспортних витрат в заявці на перевезення в перерахунку вища, ніж в довідці на перевезення. В заявці на перевезення зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, до митної вартості не включено складові митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування. До митної вартості не додано експедиційні (посередницькі) витрати експедиторів, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що для забезпечення та організації товару між позивачем та ТОВ Ванвейл укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021. Відповідно до положень зазначеного договору, заявка на перевезення це документ між експедитором та замовником транспортних послуг, яким сторони фіксують орієнтовні характеристики вантажу та транспортної послуги. У п. 3.2 зазначеного договору, зазначено, що заявка повинна містити: маршрут перевезення, характеристики вантажу (найменування, код ТН ЗЕД України (УКТ ЗЕД), загальну вагу нетто, загальну вагу брутто). вид і спосіб упаковки, кількість вантажних місць, розмір ї вагу одного вантажного місця, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача і їх адреси, ПІБ відповідального за відвантаження /приймання вантажу представника вантажовідправника / вантажоодержувача і засоби зв`язку з ним, місце, дату і час завантаження / доставки вантажу, інструкції з оформлення товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститись в заявці, не є вичерпним і може бути доповнений Експедитором на його розсуд. Пункти відправлення та призначення вантажу визначаються у Заявці.
Таким чином, зазначення вартості транспортування у заявці не є обов`язковою та є орієнтовною та попередньою, оскільки виникнення ситуацій (аварій, стихійних лих, затримки на кордоні та ін.), які можуть вимагати додаткової оплати з боку замовника перевезення (для можливої заміни транспортного засобу, перевантаження, залучення спецтехніки чи спеціалістів та інше) є непередбаченими.
Відповідно до п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.
Твердження митного органу про те, що товар переміщувався в контейнері виходячи із зазначення про це у заявці №OW009666 від 02.01.2024, і це вплинуло на можливість визначення витрат на транспортування, є недоречним, оскільки, як вже зазначалося складання заявки на перевезення передує транспортуванню та уточняються підсумковими документами - рахунком та (або) актом наданих послуг.
Щодо зауважень митного органу про не включення до складових митної вартості товарів, зокрема завантаження, витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, транспортування, суд зазначає наступне.
Відповідно, до п. 1.1 договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.
Згідно з п. 4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.
За п. 4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.
Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.
У наданих Експедитором документах - довідці про транспортні витрати №OW009666 від 02.01.2024, рахунку на оплату № 6013 від 04.01.2024, акт № 6013 від 15.01.2024 - відсутні посилання на оплату експедиційних (посередницьких) витрати експедитора з огляду на відсутність таких витрат. Таким чином, у декларанта ТОВ СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ були відсутні документальні підстави включати будь-які інші витрати до складу митної вартості товару.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідкою про транспортні витрати №0W009666 від 02.01.2024 та рахунком на оплату №6013 від 04.01.2024, актом № 6013 від 15.01.2024, платіжною інструкцією №29 від 16.01.2024.
Разом з цим, відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, за змістом якого до документів, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідач зазначає, що жоден із вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не додано. Однак, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв`язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.
Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідкою про транспортні витрати №ОW009666 від 02.01.2024 та рахунком на оплату №6013 від 04.01.2024, актом № 6013 від 15.01.2024, платіжною інструкцією №29 від 16.01.2024.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Також суд зазначає, що сама по собі наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Отже, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в митному оформленні є протиправними та підлягають скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 в адміністративній справі № 280/1583/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддяО.О. Круговий
суддяН.П. Баранник
суддяА.В. Шлай
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121909733 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні