Рішення

від 12.04.2024 по справі 280/1287/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Справа № 280/1287/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Господарського суду Запорізької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Господарського суду Запорізької області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»;

2) зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді місцевого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Крім того, просить всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 16.11.2004 по 17.02.2016 працював суддею Господарського суду Запорізької області. У зв`язку з поданням заяви про відставку його було звільнено з посади та відраховано зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку. Наразі позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а саме 2102 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, обчисливши розмір винагороди, виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». На вказану заяву позивач отримав відмову, обґрунтовану тим, що розмір посадового окладу судді Господарського суду Запорізької області не змінився. Посилаючись на практику Верховного Суду, позивач зазначає, що відмова відповідача у видачі довідки має наслідком втручання у право на отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі, встановленому чинним законодавством, а саме Законом № 1402-VIII, і таке втручання у його право не має жодної підстави в національному законодавстві, що свідчить про порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

26.02.2024 від Господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9157), у якому представник відповідача зазначає, що Законом №1402-VIII не визначено будь-які дії та повноваження місцевого суду щодо обов`язку видачі довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Державна судова адміністрація України не повідомляла суди та територіальні управління ДСА України про те, що з 1 січня 2024 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривні, у зв`язку з чим Господарським судом Запорізької області не проводились відповідні дії щодо внесення змін до штатного розпису суду на 2024 рік, перерахунку суддям суддівської винагороди та підготовки оновлених довідок про суддівську винагороду. Враховуючи викладене, довідка з іншим посадовим окладом судді, відмінним ніж це передбачено у штатному розписі, буде містити недостовірні дані та не відповідає частині четвертій статті 142 Закону України №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», не узгоджується з принципом автоматичності перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2- р/2020. Вказує, що позивач звернувся із заявою про видачу довідки для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, коли змінився порядок перерахунку та порядок видачі довідки для перерахунку, у зв`язку з внесенням змін до розділу IV Порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Так, з боку Державної судової адміністрації України чи її територіального управління не було повідомлено Господарському суду Запорізької області про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди працюючого судді стосовно суддів Господарського суду Запорізької області. Представник відповідача зауважує, що перелічена позивачем у позовній заяві практика Верховного Суду не враховує зміни у законодавства та стосується іншого предмету дослідження. З огляду на викладене, на переконання представника відповідача, Господарського суду Запорізької області відсутні законні підстави видати позивачу довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

04.03.2024 надійшла відповідь на відзив (вх.№10432), у якій позивач не погоджується з доводами представника відповідача та зазначає, що нова редакція Порядку № 3-1 не змінює приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо безумовного перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Так, відповідач свідомо ігнорує приписи наведеної ним нової редакції Порядку № 3-1, який передбачає можливість перерахунку за зверненням судді у відставці, шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці. Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, якою змінено правовий підхід до обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

11.03.2024 судом отримано заперечення Господарського суду Запорізької області на відповідь на відзив (вх.№11560), у яких представник звертає увагу, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці не відноситься до компетенції відповідача, та здійснюється органами Пенсійного фонду України самостійно, якщо є відповідні підстави для перерахунку автоматично. оскільки не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді станом на 01.01.2024, та відповідач не наділений повноваженнями самостійно змінювати розмір посадового окладу судді, на якій правовій підставі відповідач має видати довідку судді у відставці за його зверненням.

19.03.2024 надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вх.№12855), у яких представник третьої особи зазначає, що законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, як окремому розмірі, який не співпадає з прожитковий мінімум працездатних осіб. Наголошує, що саме Законом про Державний бюджет України встановляються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян. Зауважує, що встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не можна вважати таким, що поклало на суддів надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. Таким чином, розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці позивачу розраховано згідно до вимог чинного законодавства. У зв`язку з викладеним, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставним та задоволенню не підлягають.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.02.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; витребував від Господарського суду Запорізької області: обґрунтований детальний розрахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, обчисленого на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; документально підтверджені письмові пояснення щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці із відповідним нормативним обґрунтуванням.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 у період з 16.11.2004 по 17.02.2016 працював суддею Господарського суду Запорізької області.

Постановою Верховної Ради України 04.02.2016 № 997-VIII «Про звільнення суддів», у зв`язку з поданням заяви про відставку, позивача звільнено з посади судді Господарського суду Запорізької області.

Наказом голови Господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 №4к позивача відраховано зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримую щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

05.03.2020 Господарським судом Запорізької області складено та надано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці № 05-62/15.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 у справі № 280/2092/20, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020, зобов`язано Господарський суд Запорізької області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для перерахунку з 01 січня 2020 року раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, із зазначенням в ній станом на 01 січня 2020 року суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в розмірі 113508,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 75672,00 грн., доплата за вислугу років (50%) 37836,00 грн.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 у справі № 280/2092/20 Господарським судом Запорізької області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.11.2020 № 05-62/37.

09.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Листом Господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 № 01/73/24 позивача повідомлено, що розмір посадового окладу судді Господарського суду Запорізької області, який є складовою суддівської винагороди, не змінювався та, відповідно, не відбулась зміна суддівської винагороди працюючих суддів. Відповідно до штатного розпису Господарського суду Запорізької області на 01.01.2024, яким передбачені посади, чисельність, розмір зарплати за кожною посадою, посадовий оклад судді, який вводиться з 01.01.2024, становить 75672,00 грн. Господарський суд Запорізької області не наділений повноваженнями самостійно, без правових підстав, змінювати розмір складових суддівської винагороди працюючого судді або безпосередньо встановлювати посадовий оклад працюючому судді у розмірі, відмінному ніж це передбачено у штатному розписі. Водночас, вказаний закон не зобов`язує місцевий суд видавати довідки для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з іншим посадовим окладом судді, відмінним ніж це передбачено у штатному розписі. Така довідка буде містити недостовірні дані. Враховуючи викладене, у Господарському суді Запорізької області відсутні правові підстави та повноваження для видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Статтею 4 Закону №1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

За пунктом 2 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, посадовий оклад судді Господарського суду Запорізької області обчислюється із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн, а саме 2102,00 грн х регіональний коефіцієнт 1,2 х 30 = 75672,00 грн.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі -№ 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2 102,00 грн.

Такі ж норми щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн) наявні й в законах України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік», «Про Державний бюджет на 2024 рік».

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України №1402-VIII.

Суд зауважує, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у 2024 році, а також у Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді». При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.

Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 21.09.2023 у справі № 380/25627/21, від 18.10.2023 у справі № 400/12428/21, від 17.10.2023 у справі № 280/117/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів місцевих судів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Зважаючи на викладене, відповідач неправомірно відмовив у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Господарського суду Запорізької області у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн, з урахуванням регіонального коефіцієнту та відповідних доплат.

Відтак, для реалізації права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у зв`язку із зміною (збільшенням) базового посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2024, слід зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Господарського суду Запорізької області у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн, з урахуванням регіонального коефіцієнту та відповідних доплат.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Квитанцією від 07.02.2024 № 0893-4848-1079-3607 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Господарського суду Запорізької області щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Господарського суду Запорізької області у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн, з урахуванням регіонального коефіцієнту та відповідних доплат.

Зобов`язати Господарський суд Запорізької області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Господарського суду Запорізької області у відставці ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн, з урахуванням регіонального коефіцієнту та відповідних доплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Запорізької області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач Господарський суд Запорізької області, місцезнаходження: вул. Гетьманська, буд.4, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 03500105.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.04.2024.

Суддя К.В.Мінаєва