Рішення
від 15.04.2024 по справі 320/10411/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року Справа № 320/10411/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІДІНВЕСТ ГРУП" до Головного управління державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СІДІНВЕСТ ГРУП" (далі позивач, ТОВ "СІДІНВЕСТ ГРУП", товариство) із позовом до Головного управління державної податкової служби у м.Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні - рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 03 січня 2023 року № 5560411, № 4890411, № 5020411.

Позиції сторін

ТОВ "СІДІНВЕСТ ГРУП" вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням чинного податкового законодавства та підлягають скасуванню.

Позивач відмітив, що є юридичною особою приватного права, перебуває на обліку у контролюючому органі та є платником, у тому числі, податку на додану вартість. У 2022 році здійснював продаж насіння та соняшника, як дистриб`ютор ТОВ «СТАРТСІД» (код 43679352), який вирощує зернові культури.

Відповідач проводив камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №9125302929 від 14.07.2022 р. за звітний період травень 2022 р., уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за травень 2022 р. №9125647080 від 14.07.2022p, №9126635744 від 14.07.2022p., №9127447721 від 14.07.2022р. та податкову декларацію з податку на додану вартість №9124399803 від 13.07.2022 р. за звітний період квітень 2022 р., уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2022 р. №9126535666 від 14.07.2022р. Встановлені відповідачем порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, позивач вважає необґрунтованими.

Позивач зауважив, що виходячи з норм п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 76.1-76.3 ст. 76, ст. 86 ПК України, враховуючи також п. 69.2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення ПК України (у відповідній редакції), камеральні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; червень, липень 2022 року розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року. Відповідачем при складанні Актів перевірки порушено пряму норму п.69.2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, яка встановлює граничні терміни проведення та завершення камеральної перевірки - не пізніше 20 вересня 2022 р. та складено Акти перевірок від 19.10.2022p.

Відповідно, застосовуючи висновки в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 та від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, позивач вказує, що протиправність перевірки обумовлює безпідставність висновків, які покладені в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак, завершення камеральної перевірки поза межами максимально встановленого строку на її проведення, є процедурним порушенням та підставою для скасування податкових повідомлень рішень від 03.01.2023 № 5560411; № 4890411; № 5020411.

Посилаючись також на положення 3 п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) щодо обставин та підстав звільнення від відповідальності, абз. 3 даного пункту, зазначає, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з лютого 1 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Покликаючись на положення п. 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 19 Порядку №1246, п. 12 Порядку № 520 позивач зазначив, що після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції. Податкові накладні постачальника позивача ТОВ «СТАРТСІД» (ідентифікаційний код 43679352) від 01.04.2022р. №27, від 15.04.2022р. №31, від 01.05.2022р. №28, від 02.05.2022р. №29, від 18.05.2022р. №30, від 19.05.2022р. №32, від 27.05.2022р. №38, від 28.05.2022р. №37, від 29.05.2022р. №36, внесені постачальником до ЄРПН 14.07.2022, тобто своєчасно та із дотриманням строків реєстрації. Таким чином, контрагентом позивача своєчасно (з дотриманням граничного строку), направлені зазначені вище податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариство відмічає, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17 від 30 січня 2018 року, у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року, у справі № 2340/3802/18 від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.07.2021 у справі №640/12237/19 та від 12липня 2019 року у справі №0940/1600/18, відповідні положення абз. 8 п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ), положення Порядку №225 щодо підтвердження можливості та неможливості виконання платником податків обов`язків визначених в п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що має за собою подання платником податків відповідної заяви та підтверджуючих документів до 30 вересня до контролюючого органу, вказує, що право платника податку покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої з вищезазначених категорій віднесено його контрагента-продавця і лише після цього можливо визначити кінцеві часові межі реєстрації податкових накладних. Однак відповідач в актах перевірок не досліджував питання наявності чи відсутності у контрагента позивача ТОВ «СТАРТСІД» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки. Позивач вважає, що якщо така можливість взагалі відсутня, то строк реєстрації податкових накладних не настав, оскільки закінчується протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Також, акт перевірки не містить відомостей про притягнення до відповідальності контрагента за відсутність чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Акт перевірки містить посилання лише на загальні норми ПК України без врахування норм які урегульовують питання в період воєнного стану.

Відтак, позивач наполягає на тому, що проведена перевірка була здійснена з порушенням строків проведення камеральних перевірок, та позивач не має нести відповідальність за те, що державними органами обмежено функціонування ЄРПН у період воєнного стану та створено перешкоди у виконанні платниками податкових обов`язків із реєстрації податкових накладних. Притягнення позивача до відповідальності через нереєстрацію податкових накладних платником податків-постачальником суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності. Позивачу невідомо, чи мало ТОВ «СТАРТСІД» можливість виконувати податкові обов`язки, в контексті положень п.п. 69.1 та 69.11 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та чи перебував і перебуває такий суб`єкт господарювання на спрощеній системі оподаткування платниками єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 2%, що безпосередньо впливає на обчислення початку перебігу строку та спливу граничного строку для реєстрації податкових накладних таким контрагентом, а отже саме від цих обставин залежить питання, чи допущено цим платником податків порушення таких строків. Поряд з цим, події, які відбулись з вини контрагента та які могли призвели до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, виключають юридичну відповідальність позивача за ст. 112 ПК України, а тому не можуть впливати на правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними.

Товариство вказує, що ним складено податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2022p. 28.06.2022р. та подано до контролюючого органу 13.07.2022р. о 19:36 за квітень 2022р. та 14.07.2022р. о 12:53 за травень 2022р., а податкові накладні постачальника позивача ТОВ «СТАРТСІД» від 01.04.2022р. №27, від 15.04.2022р. №31, від 01.05.2022р. №28, від 02.05.2022р. №29, від 18.05.2022р. №30, від 19.05.2022р. №32, від 27.05.2022р. №38, від 28.05.2022р. №37, від 29.05.2022р. №36, внесені до ЄРРЗ 14.07.2022 0 13:19; 13:18; 13:20; 13:23; 14:09, тобто своєчасно та із дотриманням строків реєстрації, у зв`язку з чим, навіть якщо враховувати, що реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальника позивача ТОВ «СТАРТСІД» і була зупинена, то на момент подання звітності позивачем це й факт ще не відбувся.

Позивач вважає, що правомірно використав своє право на податковий кредит до встановлення наявності чи відсутності у контрагента позивача ТОВ «СТАРТСІД» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

ГУ ДПС у м. Києві не погоджується із позовними вимогами та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідач вказує, що була проведена камеральна перевірка позивача щодо податкової звітності з ПДВ за квітень 2022 року від 13.07.2022 №9124399803 та уточнюючого розрахунку від 14.07.2022 №9126535666 з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2022 року, до вказаної декларації.

Застосовуючи норми п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначає, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Покликаючись на положення п. 187.1 ст. 187, ст. 200 ПК України щодо дати виникнення податкових зобов`язань, визначення суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, вимог до форми податкової звітності, порядку заповнення та подання, що визначено Порядком №21, положення п.201.1, п. 201.7 та 201.10 ст. 201 ПК України щодо обов`язку складення та подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, п. 185 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України щодо обов`язку складення податкової накладної особою, яка здійснює поставку товарів/послуг, на особу, якій останні надаються за фактом здійснення господарської операції, а саме на дату «першої події» показники такої податкової накладної мають відповідати первинним бухгалтерським документам, складеними за такою господарською операцією. Відповідно, якщо складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, які не відповідають бухгалтерському обліку, такі податкові накладні є складеними з порушенням норм ПК України та не можуть бути підставою для включення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту, помилки, допущені при складанні таких податкових накладних, мають бути виправлені шляхом складання та реєстрації в ЄРПН відповідних розрахунків коригування, які виводять в нуль показники таких податкових накладних, та складання на дату(и) виникнення податкових зобов`язань податкових накладних, які відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку.

Тобто, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п.192.1 ст.192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

ГУ ДПС України, вказуючи на положення п. 201.16 ст.201 ПК України, Порядок №520зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. При цьому, коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться як факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно, в декларації платником податків зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документі податкових накладних.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Кодексу та вимог Порядку №21, а саме: в декларації з ПДВ за квітень 2022 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ за квітень 2022 року встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 377 066,07 грн., неправомірне формування податкового кредиту на загальну суму 738 386,34 грн. за рахунок включення податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, а також зменшення значення рядка 18 («Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету») в сумі 322 901 грн., яка раніше не нараховувалась, що призвело до виникнення неправомірної переплати в інтегрованій картці платника ПДВ. Та, вказані порушення призвели до завищення в декларації з ПДВ за квітень року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 161 321 грн. та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 року на суму 1 115 452 грн., а також, до неправомірного зменшення суми ПДВ за квітень 2022 року у розмірі 322 901 грн.

Відповідач відмітив, що акт перевірки №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394 від 19.10.2022 надісланий позивачу належним чином, відмітка Укрпошта вручено підприємству 09.12.2022, висновків Верховного Суду викладені, серед інших застосованих, у постанові від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а.

Позивач, заперечень до акту перевірки не подавав.

Спірні податкові повідомленні - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03 січня 2023 № 4890411, № 5020411 винесено на підставі висновків акту камеральної перевірки №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394 від 19.10.2022.

Також, контролюючим органом проводилась камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість поданої ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» декларації з ПДВ за травень 2022 року від 14.07.2022 №9125302929, уточнюючих розрахунків від 14.07.2022 № 9125647080, № 9126625744, № 9127447721 з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2022 року, до декларації з ПДВ від 14.07.2022 №9125302929.

Даною перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: в декларації з ПДВ за травень 2022 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ за травень 2022 року встановлено неправомірне формування податкового кредиту на загальну суму 2 240 384,93 грн. за рахунок включення податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, а також завищення суми податкового кредиту за рахунок віднесення до рядка 16.1 («від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду») суми ПДВ у розмірі 161 321 грн., відповідно, складено Акт камеральної перевірки №31151/5/26-15-04-11-03/43680394 від 19.10.2022 та за висновками зазначеного акту перевірки зменшена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 161 321 грн. Акт перевірки надісланий позивачу належним чином, відмітка Укрпошти про вручення підприємству 09.12.2022.

На підставі зазначеного акту камеральної перевірки №31151/5/26-15-04-11-03/43680394 від 19.10.2022 винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 03.01.2023 №5560411.

ГУ ДПС у м. Києві вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, винесені з дотримання вимог чинного законодавства.

Також, відповідач зауважив, що згідно п. 76.3 ст. 76, п.п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, враховуючи подану позивачем податкову звітність, податкові накладні контрагента позивача ТОВ «СТАРТСІД», оскільки уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за період квітень 2022 року та травень 2022 року подані в липні 2022 року, а саме 14.07.2022, камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ проводиться до 20 жовтня 2022 року.

Вказуючи на положення Закону №2260-ІХ від 12.05.2022 щодо п.п. 69.1 п. 69, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом адміністрування України "Про внесення змін кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року та інформація стосовно подання заяви щодо неможливості виконання податкових обов`язків ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» до контролюючого органу відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 визначених у пункті 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" відсутня.

Додатково відповідачем відмічено, що позовна заява не містить спростовуючих тверджень щодо встановлених перевірками порушень, що по суті підтверджує згоду позивача з встановленими порушеннями.

Процесуальні дії та рішення у справі

13.04.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду вказана позовна заява за ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України була залишена без руху у зв`язку із невідповідністю позовної заяви вимогам ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України та було запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 2684,00 грн. (за другу заявлену позовну вимогу) та належним чином складену позовну заяву із викладенням (формулюванням) позовних вимог в прохальній частині позову щодо визнання неправомірних дій відповідача, зазначити які саме дії просить визнати неправомірними. Надати належним чином складену позовну заяву у відповідній кількості з дотриманням положень ч. 1 ст. 161 КАС України (для суду та відповідача).

На виконання вимог ухвали суду від 13.04.2023, позивачем надано до суду 09.08.2023 заяву про усунення недоліків позовної заяви, платіжну інструкцію № 279 від 03.04.2023 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. та належним чином сформовану позовну заяву із викладеними позовними вимогами та доданими до неї додатками.

10.08.2023, ухвалою суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.08.2023 позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

25.08.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2023 року о 11:30 год.

Ухвала суду надіслана сторонам належним чином.

18.09.2023 відповідачем подано до суду відзив із письмовими доказами.

10.10.2023 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Мальцева А.М., представник відповідача Ісаєв С.П.

Враховуючи клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із неотримання копії відзиву, необхідності часу для ознайомлення та підготування заперечень, суд, з`ясувавши думку представника відповідача, на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача, відкласти засідання на іншу дату та час.

Наступне засідання призначено на 14.11.2023 о 09 год. 15 хвил., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

19.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від позивача.

23.10.2023 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення.

14.11.2023 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Мальцева А.М., представник відповідача Хоменко І.А.

В ході проведеного підготовчого судового засідання, враховуючи пояснення та докази надані сторонами, суд на місці ухвалив про оголошення перерви у зв`язку із витребовуванням від представника позивача первинних документів.

Наступне засідання призначено на 10.01.2024 о 10 год. 30 хвил., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

08.01.2024 судом отримано від представника позивача витребувані судом первинні документи, а також отримано відповідь на додаткові пояснення.

10.01.2024 до суду прибули представник позивача Мальцева А.М., представник відповідача Хоменко І.А.

Представниками подано до суду заяви (від 10.01.2024) про закриття підготовчого провадження у справі у порядку письмового провадження, просять призначити справу до розгляду по суті.

10.01.2024, ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 лютого 2024 року о 10:30год.

14.02.2024 до суду прибули представник позивача Мальцева А.М., представник відповідача Малиха А.А.

Представник позивача в ході розгляду справи наполягала на позовних вимог, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив суд відмовити.

Встановивши позиції сторін, дослідивши надані сторонами докази, за відсутності заперечень від сторін, судом оголошено про продовження вирішення справи у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи у порядку письмового провадження враховуючи позиції сторін та наявні в матеріалах справи письмові докази.

Встановлені обставини судом

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок винесення ГУ ДПС у м Києві податкових повідомлень рішень від 03.01.2023:

№ 4890411 згідно якого, збільшено суму ПДВ, яка за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 1 438 353,0 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції (10%) 143 835,30 грн.;

№ 5020411 (форма «В4») згідно якого, зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 161 321 грн;

№ 5560411 згідно якого, збільшено суму ПДВ, яка за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 2 401 706,0 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції (50%) 1200 853,0 грн.

Рішення контролюючого органу винесені за висновками викладеними в актах камеральної перевірки від 19.10.2022 №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394 та №31152/Ж5/26-15-04-11-03/43680394.

Відповідачем перевірялась податкова звітності з податку на додану вартість поданої ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) декларації з ПДВ за квітень 2022 року від 13.07.2022 №9124399803, уточнюючий розрахунок від 14.07.2022 №9126535666 з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених декларації з ПДВ від 13.07.2022 №9124399803, складено відповідно акт камеральної перевірки від 19.10.2022 №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394.

Судом встановлено, зокрема, що в акті камеральної перевірки від 19.10.2022 №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394, контролюючий орган перевіряючи податкову звітність з ПДВ за квітень 2022 року та уточнюючи розрахунки фіксує про те, що ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) декларує суми ПДВ в декларації з ПДВ за квітень 2022 року податкових зобов`язань (рядок. 1.1, рядок 1.3) у розмірі 743 177,0 грн.

14.07.2022 ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за квітень 2022 року № 9126535666, в якому зменшено раніше задекларовані податкові зобов`язання (р.1.1Б) на суму 743 177,0 грн.

За даними ЄРПН постачальником ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) виписано у квітні 2022 року 11 податкових накладних на загальну суму 636004,98 грн., з них зареєстровано 6 податкових накладних на загальну суму ПДВ 377 066,07 грн., реєстрацію зупинено 5 податкових накладних на загальну суму 258 938,91 грн. Відхилення становить 377 066,07 грн.

Перевіряючи показники податкової декларації з податку на додану вартість на арифметико-логічні помилки з урахуванням уточнюючого розрахунку від 14.07.2022 № 9126535666, враховуючи положення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 ПК України контролюючий орган вказує, що встановлене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання в декларації за квітень 2022 року на 377 066,07 грн.

Також, в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року платника ПДВ ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) встановлено формування податкового - кредиту (рядок 10.1, рядок 10.2, рядок 10.3) на загальну суму ПДВ 904 498 грн., у тому числі на суму ПДВ 738 386,34 грн. за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН.

Враховуючи положення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, виходячи з показників декларації з ПДВ за квітень 2022 року, контролюючий орган встановлює та фіксує неправомірне формування податкового кредиту на суму 738 386,34 грн.

Крім того, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9126535666 від 14.07.2022, заповнено з порушенням вимог Порядку 21 та у зазначеному уточнюючому розрахунку допущено технічну помилку, за результатом якої платником зменшено значення рядка 18 («позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету») задеклароване у раніше поданій податковій звітності з ПДВ за квітень 2022 року на 322 901 грн.

За даними інформаційних ресурсів ДПС підприємством ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» до моменту надання вищезазначеного уточнюючого розрахунку рядок 18 задекларовано у розмірі 0,0 грн.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві фіксує про те, що платником зменшено раніше задекларовані податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 322 901 грн., яка раніше не нараховувалась, що призвело до виникнення неправомірної переплати в інтегрованій картці платника ПДВ у розмірі 322 901 грн.

Відповідач зафіксував, що вищевказані порушення призвели до завищення в декларації з ПДВ за квітень 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 161 321 грн. та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 року на суму 1 115 452 грн., а також, до неправомірного зменшення суми ПДВ за квітень 2022 року у розмірі 322 901 грн.

Відтак, даною перевіркою зафіксовано про встановлене порушення вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Кодексу та вимог Порядку №21, а саме:

- в декларації з ПДВ за квітень 2022 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ за квітень 2022 року встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 377 066,07 грн.,

- неправомірне формування податкового кредиту на загальну суму 738 386,34 грн. за рахунок включення податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН),

- зменшення значення рядка 18 («Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету») в сумі 322 901 грн., яка раніше не нараховувалась, що призвело до виникнення неправомірної переплати в інтегрованій картці платника ПДВ.

Відповідачем перевірялась також податкова звітність з податку на додану вартість поданої ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) декларації з ПДВ за травень 2022 року від 14.07.2022 №9125302929, уточнюючих розрахунків від 14.07.2022 № 9125647080, № 9126635744, № 9127447721 з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2022 року, до декларації з ПДВ від 14.07.2022 №9125302929 та відповідно складено акт камеральної перевірки від 19.10.2022 №31152/Ж5/26-15-04-11-03/43680394.

Судом встановлено, що в акті камеральної перевірки від 19.10.2022 №31152/Ж5/26-15-04-11-03/43680394, перевіряючи податкову звітність з ПДВ за травень 2022 року, уточнюючи розрахунки та враховуючи висновки попереднього акту перевірки від 19.10.2022 №31151/Ж5/26-15-04-11-03/43680394 фіксує про те, що ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) формує податковий кредит - (рядок 10.1, рядок 10.2, рядок 10.3) на загальну суму ПДВ 2 607 656 грн., у тому числі на суму ПДВ 2240384,93 грн. за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН.

Вказуючи на п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, контролюючий орган фіксує, що покупцем ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер - 43680394) в декларації з ПДВ за травень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 2 240 384,93 грн.

Крім того, в декларації з ПДВ за травень 2022 року платника ПДВ ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 43680394) встановлено віднесення до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 161 321,0 грн. Згідно поданої платником податкової звітності з ПДВ за квітень 2022 року, складено Акт камеральної перевірки № 31151/ж5/26-15-04-11-03/43680394 від 19.10.2022 року. За висновками зазначеного акту перевірки зменшена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 161 321,0грн.

Застосовуючи п. 200.4 ст. 200 ПК України, розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (далі Порядок 21), перевіряючи показники податкової декларації з податку на додану вартість на арифметико-логічні помилки з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9125647080 від 14.07.2022, № 9126635744 від 14.07.2022, № 9127447721 від 14.07.2022, зафіксовано про встановлене порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, а саме:

- в декларації з ПДВ за травень 2022 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ за травень 2022 року встановлено неправомірне формування податкового кредиту на загальну суму 2 240 384,93 грн. за рахунок включення податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, а також завищення суми податкового кредиту за рахунок віднесення до рядка 16.1 («від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду») суми ПДВ у розмірі 161 321 грн. згідно поданої платником податкової звітності з ПДВ за квітень 2022 року.

ГУ ДПС у м. Києві як наслідок зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 161 321 грн.

Штрафні санкції розраховані за ст. 123 ПК України та до податкових повідомлень-рішень додано розрахунки нарахованого штрафу.

Акти перевірок та спірні податкові повідомлення рішення були надіслані позивачу засобами поштового зв`язку Укрпошта та за наданими відповідачем до справи доказів на підтвердження належного надіслання вказаних документів позивачу, суд враховує отримані докази від відповідача та за відсутності спору між сторонами в даній частині, суд не вбачає підстав для детального відображення обставин надіслання контролюючим органом та отримання товариством вказаної кореспонденції.

Позивач не оскаржував в адміністративному порядку спірні податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

Отримавши спірні рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач вважає, що відповідачем порушено строки проведення камеральних перевірок, та наполягає, що товариство не має нести відповідальності за дії чи бездіяльність його контрагента щодо своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних за наслідками вчинених господарських операцій у 2022 році.

Відповідач, в свою чергу, вважає, що перевірка проведена у відповідності та з дотриманням строку, що визначено чинним податковим законодавством, та враховуючи, що контрагент позивача мав зупинені податкові накладні, позивач неправомірно відніс до сум податкового кредиту відповідні числові показники за даними податковими накладними.

Відтак, предметом спору в даній справі є податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03 січня 2023 року № 5560411, № 4890411, № 5020411, у зв`язку з чим, вказані рішення підлягають перевірці судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За п. 36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Форма податкової звітності з податку на додану вартість, порядок її заповнення та надання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

Згідно із даним Порядком №21 податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

За І розділом Порядку №21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

За п. 9 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки.

Пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації, зокрема, є:

1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

7) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розділу ІІІ Порядку №21).

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д7) (додаток 7). Копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації (п. 17 розділу ІІІ Порядку №21).

Відповідно до розділу IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Відповідно, розділ V Порядку №21 передбачає порядок заповнення податкової звітності, зокрема щодо зазначення податкових зобов`язань у розділі І декларації до рядка 1.2 декларації включаються оподатковувані за ставкою 7 % обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу; до рядка 1.3 декларації включаються оподатковувані за ставкою 14 % обсяги постачання товарів, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

У разі формування суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

Розділ III декларації якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу; якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1; сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Розділом VI Порядку №21 визначено порядок подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Згідно п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п. 19-1.1.1); контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (п.п. 19-1.1.2); здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість (п.п. 19-1.1.6); забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п.19-1.1.34); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та згідно пп. 20.1.26 п. 20.1 ст. 20 ПК України користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону.

За п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" .

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Зокрема, за п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п.86.10 ст. 86 ПК України).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (п.86.7 ст. 86 ПК України).

За п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Згідно ст. 123 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Пунктом 123.1 статі 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПК України).

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п.123.3 ст. 123 ПК України).

Таким чином, діючими нормами податкового законодавства визначено не лише обов`язок платника податків подавати до контролюючого органу податку звітність, в разі самостійного виявлення помилок подання уточнюючого розрахунку встановленої форми та з дотриманням порядку їх заповнення, із відповідними додатками, а й право та обов`язок контролюючого органу перевіряти отриману податкову звітність на правомірність відображення та формування в ній числових показників у відповідних рядках, формування сум податкового кредиту, показники відшкодування з бюджету ПДВ у розрізі саме отриманої податкової звітності, уточнюючих розрахунків в разі самостійного виправлення помилок із відомостями, що містяться в базі даних, зокрема в ЄРПН.

Законодавство відповідно забороняє формувати показники податкової звітності без наявності підтверджуючих таким показникам первинних бухгалтерських документів та за не зареєстрованими в ЄРПН податкових накладних, за наслідками проведених господарських операцій між платниками податків та їх контрагентами.

Суд зазначає, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання та наслідки такої камеральної перевірки відображаються у акті, який надсилається платнику податків з дотриманням положень ПК України. Платник податків, не обмежений в праві подати свої заперечення та додаткові докази до акту перевірки, а контролюючий зобов`язаний заперечення та документи розглянути та прийняти відповідне рішення.

В разі виявлення порушень податкового законодавства, контролюючий орган наділений правом визначити суму податкового зобов`язання, застосувати штрафні санкції до платника податків за встановлені порушення. Платник податків в свою чергу наділений правом оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному та/або в судовому порядку.

Суд також зазначає і враховує, що згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За п 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку зокрема, з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню. визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення

податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма та порядок подання такої звітності визначена Порядком №21, що пронормовано судом вище.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни у розділі ХХ "Перехідні положення":

Згідно п. 69 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно, за підпунктом 69.1 пункту 69 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

При цьому підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 р. № 225).

За пп.69.9 п. 69 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п.201.1 та 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) у встановлений ПК України термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п.201.10 ст.201 ПК України).

Відтак, суд відмічає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою та податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, у зв`язку з чим, для платника податків, який є покупцем товарів/послуг право на віднесення сум до податкового кредиту виникає лише в тому разі, якщо продавцем товарів/послуг складено та своєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за наслідками проведених між сторонами господарських операцій, та враховуючи діючі норми ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Та, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН, платник податку з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї та такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Враховуючи норми п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України податкова накладна повинна складатися особою, яка здійснює постачання товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання таких товарів/послуг за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату відповідної події, показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

У разі складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку, такі податкові накладні є такими, що складені з порушенням норм ПК України, та не можуть бути підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту. Помилки, допущені при складанні таких податкових накладних, мають бути виправлені шляхом складання та реєстрації в ЄРПН відповідних розрахунків коригування, які виводять в нуль показники таких податкових накладних, та складання на дату(и) виникнення податкових зобов`язань податкових накладних, які відповідають даним бухгалтерського обліку платника податку.

Тобто, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п.192.1 ст.192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг. з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В той же час, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної y податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520).

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме події постачання товарів/послуг, або отримання коштів, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. При цьому, коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться так як факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення відповідної події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, в декларації платником податків зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних.

Як встановлено судом, контролюючим органом проведено було камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП»:

декларації з ПДВ за квітень 2022 року від 13.07.2022 №9124399803,

уточнюючого розрахунку від 14.07.2022 № 9126535666 з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2022 року, до декларації з ПДВ від 13.07.2022 №9124399803;

декларації з ПДВ за травень 2022 року від 14.07.2022 №9125302929,

уточнюючих розрахунків від 14.07.2022 № 9125647080, № 9126635744, № 9127447721 з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2022 року, до декларації з ПДВ від 14.07.2022 №9125302929.

До складу податкового кредиту квітень та травень 2022 року позивачем були включені суми та відповідно сформовано податковий кредит за рахунок включення формування податкового кредиту на загальну суму 138 386,34 грн. за рахунок включення податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме, включені до податкового кредиту податкові накладні на момент подання звітності ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» мали статус «реєстрацію зупинено» по контрагенту ТОВ «СТАРТСІД» (податковий номер 43679352):

№31 від 15.04.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121358047 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47517/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 15.04.2022 в ЄРПН;

№27 від 01.04.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121350311 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47492/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 01.04.2022 в ЄРПН;

№32 від 19.05.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121351394 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47505/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 32 від 19.05.2022 в ЄРПН;

№28 від 01.05.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121358340 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47518/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 01.05.2022 в ЄРПН;

№29 від 02.05.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121357136 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47537/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 02.05.2022 в ЄРПН;

№30 від 18.05.2022 зареєстровано в ЄРПН за результатами розгляду скарги № 9121349854 від 25.05.2023 комісією центрального рівня прийнято рішення № 47490/43679352/2 від 02.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 18.05.2022 в ЄРПН;

№37 від 28.05.2022 станом на 11.10.2023 статус «реєстрацію зупинено»;

№36 від 29.05.2022 станом на 11.10.2023 статус «реєстрацію зупинено»;

№38 від 27.05.2022 станом на 11.10.2023 статус «реєстрацію зупинено».

Позивач наполягає, що платником складено податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2022року 28.06.2022 та подано до контролюючого органу 13.07.2022 о 19:36 за квітень 2022року та 14.07.2022 о 12:53 за травень 2022року, а податкові накладні постачальника позивача ТОВ «СТАРТСІД» (ідентифікаційний код 43679352) від 01.04.2022 №27, від 15.04.2022 №31, від 01.05.2022 №28, від 02.05.2022 №29, від 18.05.2022 №30, від 19.05.2022 №32, від 27.05.2022 №38, від 28.05.2022 №37, від 29.05.2022 №36, внесені до ЄРПН 14.07.2022 о 13:19; 13:18; 13:20; 13:23; 14:09, тобто своєчасно та із дотриманням строків реєстрації, у зв`язку з чим, позивач вважає, що реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальника позивача ТОВ «СТАРТСІД» хоч і була зупинена, то на момент подання звітності позивачем це й факт ще не відбувся та відповідно наполягає, що перевірка проведена з порушенням строків такої перевірки.

Суд відповідно враховує позиції сторін та надані позивачем до справі спірні податкові накладні контрагента із доказами їх подання на реєстрацію в ЄРПН, зазначає наступне.

Як згадано судом вище, згідно п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їx фактичного подання.

Відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

- лютий, березень, квітень, травень 2022 року розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

- червень, липень 2022 року розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Як наслідок, перевірка поданої 28.06.2022 платником податків позивачем податкова звітність за квітень та травень 2022 року, враховуючи подані уточнюючи розрахунки в 14.07.2022, мала бути проведена контролюючим органом з наступного дня після 20 липня 2022 року та завершитись не пізніше 20 вересня 2022 року.

Акти камеральних перевірок складені відповідачем 19.10.2022.

Але, суд зазначає, що відповідачем невірно трактується положення п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки зазначена норма визначає початок та закінчення проведення перевірки податкової звітності платника податків поданої за відповідний звітний період, що не залежить від місяця, в якому було подано платником податків, зокрема, уточнюючи розрахунки, що були подані позивачем в липні 2022 року та це не є правовою підставою для віднесення цих уточнюючих розрахунків до звітності за липень 2022 року що застосувати кінцевий строк проведення перевірки не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Суд зауважує для сторін, що до строку проведення перевірки не враховується строк складення акту перевірки.

Також, за даною справою судом встановлено, та сторонами не заперечується, що до складу податкового кредиту в поданій позивачем звітності з ПДВ за квітень та травень 2022 року, враховуючи також уточнюючи розрахунки до даних декларацій, включено суми по операціям із контрагентом ТОВ «СТАРТСІД», у якого податкові накладні №31 від 15.04.2022, №27 від 01.04.2022, №32 від 19.05.2022, №28 від 01.05.2022, №29 від 02.05.2022, №30 від 18.05.2022, №37 від 28.05.2022, № 36 від 29.05.2022, №38 від 27.05.2022 було зупинено контролюючим органом, віднесено до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Спірні податкових накладних ТОВ «СТАРТСІД» були подані на реєстрацію в ЄРПН 14.07.2022 (о 13:18, 13:19, 13:20, 13:23; 14:09) та з наданих позивачем рішень контролюючого органу від 02.06.2023 №47490/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №30 від 18.05.2022, від 02.06.2023 №47492/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №27 від 01.04.2022, від 02.06.2023 №47505/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №32 від 19.05.2022, від 02.06.2023 №47517/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 15.04.2022, від 02.06.2022 № 47518/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №28 від 01.05.2022, від 02.06.2023 №47537/43670352/2 скасовано рішення комісії про зупинення реєстрації податкової накладної №29 від 02.05.2022.

Решта податкових накладних №37 від 28.05.2022, № 36 від 29.05.2022, №38 від 27.05.2022 мають станом на 11.10.2023 статус «реєстрація зупинено», проти чого не заперечував позивач.

Та враховуючи позицію позивача, суд зазначає, що подання податкової звітності з врахуванням часу їх подання до контролюючого органу (декларації з ПДВ за квітень та травень 2022 року 28.06.2022, уточнюючого розрахунку 13.07.2022 о 19:36 за квітень 2022 року та 14.07.2022 о 12:53 за травень 2022 року) не є обставиною для врахування відсутності у платника податку обов`язку подавати звітність та формувати суми податкового кредиту на підставі податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН постачальником товарів/послуг. Враховуючи те, що податкові накладні контрагента позивача мали статус «Прийнято. Зупинено», платник податків має зобов`язання щодо подання уточнюючого розрахунку до поданої податкової звітності із коригуванням відповідно у рядках суми податкового кредиту за спірним операціями.

Суд враховує, що інформація стосовно подання заяви щодо неможливості виконання податкових обов`язків ТОВ «СІДІНВЕСТ ГРУП» до контролюючого органу відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 визначених у пункті 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" відсутня.

Перевіркою зафіксовано, що в квітні 2022 року позивач неправомірно сформував податковий кредит на загальну суму 738 386,34 грн. за рахунок включення до ЄРПН податкові накладні по контрагенту ТОВ «СТАРТСІД», що на момент подання звітності мали статус «реєстрацію зупинено» - №31 від 15.04.2022, № 27 від 01.04.2022 та в травні 2022 року встановлено неправомірне формування податкового кредиту на суму 2 240 384,93 грн. за рахунок включення до ЄРПН податкові накладні по контрагенту ТОВ «СТАРТСІД», що на момент подання звітності мали статус «реєстрацію зупинено» - №32 від 19.05.2022, №28 від 01.05.2022, №29 від 02.05.2022, №30 від 18.05.2022, №37 від 28.05.2022, № 36 від 29.05.2022, №38 від 27.05.2022.

Відповідно, в декларації з ПДВ за квітень 2022 року та поданого уточнюючого розрахунку платником зменшено значення рядка 18 («Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету») в сумі 322 901 грн., яка раніше не нараховувалась, що призвело до виникнення неправомірної переплати в інтегрованій картці платника ПДВ, завищення в декларації з ПДВ від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 161 321 грн., заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за квітень 2022 року на суму 1 115 452 грн., а також, до неправомірного зменшення суми ПДВ за квітень 2022 року у розмірі 322 901 грн.

Та, в декларації з ПДВ за травень 2022 року та поданих уточнюючих розрахунків віднесено до рядка 16.1 («від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду») суми ПДВ у розмірі 161 321 грн., що відповідно встановлено із урахуванням висновків попередньої перевірки по поданій платником податкової звітності з ПДВ за квітень 2022 року, де було контролюючим органом зменшено сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 161 321 грн.

Відтак, позивач формував податковий кредит, суми податкових зобов`язань з ПДВ за квітень та травень 2022 року за показниками податкових накладних отриманих від контрагента, реєстрація яких була зупинена, та відповідно до поданих уточнюючих розрахунків до зазначеної податкової звітності невірно відкориговано суми показників в рядках декларацій з ПДВ, що не спростовувалось позивачем в даній справі належними доводами та відповідними допустимими доказами.

Суд зазначає позивачу, що під час формування податкової звітності та подання уточнюючих розрахунків до неї в разі самостійного виявлення має відбуватись за наслідками перевірки статусу отриманих від контрагента податкових накладних, які підлягали відповідної реєстрації останнім в ЄРПН, маючи достатній час, визначений податковим кодексом, подати належну, в разі необхідності відкориговану звітність за наявності підтверджуючих на те прав та документів, мати та використовувати право на належне заповнення податкової звітності із дотриманням Порядку №21 та в разі неможливості виконати податкові обов`язки повідомити про такі обставини контролюючий орган.

Суд враховує у даній справі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, якими зауважено, що підставами для скасування рішень, прийнятих за підсумками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

В даній справі порушення відповідачем строків проведення камеральних перевірок не є підставою для скасування спірних податкових повідомлень рішень враховуючи те, що строки проведення такої перевірки не вплинули на встановлені в її ході порушення, та що позивачем не спростовано та не доведено встановлені та зафіксовані контролюючим органом вчинені порушення податкового законодавства.

Посилання позивача на відсутності обов`язку нести відповідальність за дії чи бездіяльність контрагента щодо своєчасності та належної реєстрації в ЄРПН податкових накладних, суд вважає необґрунтованим, оскільки чинне податкове законодавство передбачає відповідальність платника за подання та формування в податковій звітності показників відповідних сум податкового кредиту, сум відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок наявності підтверджуючих документів, що виключає за собою перенесення відповідальності з платника, який формує таку податкову звітність на платника, який надав/зареєстрував податкові накладні в ЄРПН, реєстрація яких була зупинена.

Позивач мав правильно відобразити в рядках декларацій та, в поданих уточнюючих розрахунках належні суми податкового кредиту, що не підтвердив та допущені порушення не спростував позивач під час розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно судом не встановлено протиправність винесених відповідачем спірних рішень ГУ ДПС у м. Києві від 03 січня 2023 року № 5560411, № 4890411, № 5020411 та правових підстав для їх скасування.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін по справі не впливають на висновки суду.

Враховуючи висновки суду відсутні підстави для застосування ст.ст. 139, 143 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СІДІНВЕСТ ГРУП" відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.04.2024
Оприлюднено17.04.2024
Номер документу118361016
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —320/10411/23

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 25.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 22.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Рішення від 15.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 10.01.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 25.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 10.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 13.04.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні