Рішення

від 15.04.2024 по справі 640/18846/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року м. Київ№ 640/18846/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Уповноважений Верховної Ради з прав людини

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправні дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації щодо відмови ОСОБА_1 у безоплатному медичному обслуговуванні у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації надавати безоплатне медичне обслуговування та лікування у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України (довічно) позивачу, а саме в Центральній поліклініці МВС України та Центральному госпіталі МВС України на підставі Закону України «Про бюро економічної безпеки» від 28 січня 2021 року №1150-ІХ та Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» з 1 січня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в податковій міліції. Під час проходження служби в Державній податковій адміністрації України, а також при виході па пенсію, був прикріплений і обслуговувався з питань медичного забезпечення в Центральній поліклініці та Центральному госпіталі МВС України. Починаючи з березня 2021 року більше п`ятнадцяти разів звертався на адресу МВС України з питання поставлення на медичний облік на безоплатній основі для медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС України, проте отримав відмову. Вважає вказані дії протиправними. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/18846/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/7053/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

01 травня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/18846/22 на виконання Закону України №2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

01 травня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 05.05.2023 прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 02.08.2023 витребувано від позивача ОСОБА_1 докази на підтвердження його звернення із заявами до відповідача щодо безоплатного медичного обслуговування у вказаних ним закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України та можливих фактів відмови відповідача у задоволенні цих звернень на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів (копії його звернень до МВС України та наданих відповідей за вказаний у позові період).

14 серпня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява з додатками на виконання ухвали суду від 02.08.2023.

24 серпня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), здійснюються відповідні заходи, з реорганізації (ліквідації) Державної фіскальної служби України, що передбачені Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 року № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», Кабінетом Міністрів України утворено Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Кабінету Міністрів України необхідно не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.

Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Зазначені повноваження перейшли до Бюро економічної безпеки від податкової міліції, яка продовжувала їх виконувати до дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки. Відповідач наголошує, що при ліквідації податкової міліції відповідним актом Кабінету Міністрів України Міністерство внутрішніх справ України не визначено державним органом правонаступником податкової міліції чи якому передані її функції. Порядок медичного обслуговування певних категорій осіб, яким таке право встановлено відповідно до законодавства, та порядок їх прикріплення до закладів охорони здоров`я МИС передбачено Інструкцією про порядок медичне обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.06.2016 № 462, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 07.2016 за № 912/29042. Так, пунктом 1 розділу II цієї Інструкції визначено коло осіб, яким надано право на безоплатне медичне обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС та відповідно до якого відсутні працівники податкової міліції. Відповідно до пункту 9 вказаної Інструкції громадяни України, які не входять до переліку осіб, зазначеного в цьому розділі, працівники закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, НГУ, Національної поліції, ДМС та не відносяться до бюджетних закладів, установ і підприємств, обслуговуються за договорами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров`я та вищих медичних навчальних закладах».

Аналіз наведених правових норм свідчать, що жодний закон не покладав на заклади охорони здоров`я МВС України обов`язок обслуговувати на безоплатній основі інші категорії працівників, які не є працівниками МВС України.

Крім того, вказує на те, що наявні усі ознаки порушення позивачем вимог передбачених статтею 122 КАС України, що в силу вимог законодавства тягне за собою безальтернативне застосування положень статті 123 КАС України. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

13 вересня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що він намагався вжити заходів щодо врегулювання порушення його прав. Замість того щоб вирішити питання з яким позивач звернувся до відповідача, останній бажає залишити його позов без розгляду. Звертає увагу на те що він раніше обслуговувався в Центральній поліклініці МВС. Крім того, право ветеранів податкової міліції на безоплатне користування закладами охорони здоров`я МВС гарантоване Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції та деяких інших осіб та їх соціальний захист». Просить суд задовольнити позов.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 №949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

27 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 прийнято справу №640/29933/20 до провадження судді Жукової Є.О.

17 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

25 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява з додатками на виконання ухвали суду від 16.01.2024.

25 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву

Ухвалою суду від 15.02.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

14 березня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшли доповнення до відзиву.

18 березня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення листа Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, адресованого позивачу.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорта наявна в матеріалах справи.

26 липня 2010 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу внутрішньої безпеки при ДПА в Івано-Франківській області Управління внутрішньої безпеки ДПА України звільнено з посади та податкової міліції у відставку.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів податкової міліції, що підтверджується посвідченням №833 від 17.08.2010 виданим ДПА України.

Під час проходження служби в Державній податковій адміністрації України, а також при виході па пенсію, був прикріплений і обслуговувався з питань медичного забезпечення в Центральній поліклініці та Центральному госпіталі МВС України.

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2019 року №33/1-752 повідомлено позивача, що його включено до переліку осіб, які можуть отримати медичні послуги до вичерпання суми договору за фактичними витратами та має право на безоплатну медичну допомогу в комунальних закладах охорони здоров`я за місцем проживання.

28 січня 2021 року був прийнятий Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» №1150- IX, якій набрав чинності 25 березня 2021 року, з цього часу на пенсіонерів податкової міліції розповсюджуються норми відповідного законодавчого акту.

Починаючи з кінця березня 2021 року, позивач неодноразово звертався на адресу МВС України щодо безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС України.

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 07.04.2021 вих.№3-8397/33 повідомлено позивача, що питання фінансового забезпечення безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України осіб, зазначених у пункті 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» не врегульовано.

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 30.07.2021 вих.№3-19668/33 повідомлено позивача, що питання фінансового забезпечення безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України пенсіонерів податкової міліці не врегульовано, Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», кошти на зазначені потреби для МВС не передбачено. МВС України проінформувало Міністерство фінансів України щодо необхідності виділення для МВС додаткового фінансування для забезпечення безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС осіб, зазначених у Законі України «Про Бюро економічної безпеки України».

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2021 вих.№39916/33-2021 повідомлено позивача, що відповідь на порушене питання було надано листами від 07.04.2021 вих.№3-8397/33 та від 30.07.2021 вих.№3-19668/33. Крім того, повідомлено, що МВС України листом від 13.03.2021 №20412/5/33-2021 проінформувало Міністерство фінансів України щодо необхідності виділення для МВС додаткового фінансування для забезпечення безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС осіб, зазначених у Законі України «Про Бюро економічної безпеки України».

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 23.09.2021 вих.№3-24680/33 позивачу повідомлено про те, що відповідь на порушене питання було надано листами від 07.04.2021 вих.№3-8397/33 та від 30.07.2021 вих.№З-19668/33.

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 04.10.2021 вих.№45813/33-2021 позивачу повідомлено про те, МВС України листом від 16.04.2021 №159930 та від 13.05.2021 №20412/5/33-2021 проінформувало Міністерство фінансів України щодо необхідності виділення для МВС додаткового фінансування для забезпечення безоплатного медичного обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС осіб, зазначених у Законі України «Про Бюро економічної безпеки України».

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2021 вих.№3-26343/33 позивачу повідомлено про те, що відповідь на порушене питання було надано листами від 07.04.2021 вих.№3-8397/33 та від 30.07.2021 вих.№3-19668/33, 23.09.2021 №3-24680 та від 05.10.2021 №46000/33-2021.

Листом Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2021 №49561/33-2021 повідомив позивача, що в додаток до листів від 07.04.2021 вих.№3-8397/33 та від 30.07.2021 вих.№3-19668/33, 23.09.2021 №3-24680 та від 05.10.2021 №46000/33-2021 надсилає копію відповіді народному депутату України ОСОБА_3 .

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №49871/1/33-2021 повідомлено позивача, що без забезпечення відповідного державного фінансування медичного обслуговування осіб, зазначених в Законі України «Про Бюро економічної безпеки України» відсутні правові підстави для їх безоплатного медичного обслуговування.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2021 №2313НД/зв/1/33 повідомлено позивача про те, що МВС України забезпечить безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров`я МВС як ветеранів податкової міліції, так і осіб, зазначених в Законі України «Про Бюро економічної безпеки України», за умов укладення договорів про надання медичних послуг між територіальними органами Бюро економічної безпеки та закладами охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 20.12.2021 №3-31136/33 повідомлено позивача про те, що Міністерством фінансів України не виділялися кошти Міністерству внутрішніх справ України для фінансування безоплатного медичного обслуговування ветеранів податкової міліції у закладах охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 20.12.2021 №3-31136/33 повідомило позивача, що МВС направило Міністерству фінансів України листи від 16.04.2021 №159930 та від 13.05.2021 №20412/5/33-2021, від 24.12.2021 №59199/3/33-2021, від 10.01.2022 №543/3/33-2022 з пропозицією розглянути питання щодо виділення бюджетних коштів для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС з метою розширення їх матеріально-технічної бази, збільшення штатів та ліжкового фонду в стаціонарах та медичних реабілітаційних центрах, що дасть можливість забезпечити соціальні гарантії з безоплатного медичного обслуговування осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, звільнених зі служби за віком, через хворобу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2022 №З-2025/12 повідомило позивача, що з метою вирішення зазначеного проблемного питання МВС вийшло з ініціативою до Міністерства фінансів України та надало свої пропозиції щодо виділення бюджетних коштів для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС, що дасть можливість реалізувати права на соціальні гарантії безоплатного медичного обслуговування осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, звільнених зі служби за віком, через хворобу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 №3-3523/12 повідомило позивача, що МВС направило Міністерству фінансів України листи від 16.04.2021 №159930 та від 13.05.2021 №20412/5/33-2021, від 24.12.2021 №59199/3/33-2021, від 10.01.2022 №543/3/33-2022 з пропозицією розглянути питання щодо виділення бюджетних коштів для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС з метою розширення їх матеріально-технічної бази, збільшення штатів та ліжкового фонду в стаціонарах та медичних реабілітаційних центрах, що дасть можливість забезпечити соціальні гарантії з безоплатного медичного обслуговування осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, звільнених зі служби за віком, через хворобу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2022 №3-5206/33 повідомило позивача, що МВС вийшло з ініціативою до Міністерства фінансів України та надало свої пропозиції щодо виділення бюджетних коштів для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС, що дасть можливість реалізувати права на соціальні гарантії безоплатного медичного обслуговування осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, звільнених зі служби за віком, через хворобу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2022 №3-5404/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2022 №3-5844/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2022 №3-6341/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2022 №3-7315/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2022 №3-7659/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №3-11646/33 повідомило позивача, що Міністерством фінансів України не виділено МВС України бюджетні кошти для збільшення фінансування закладів охорони здоров`я МВС.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у безоплатному медичному обслуговуванні та лікуванні у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з набуттям чинності 25 березня 2021 року Закону України від 28 січня 2021 року №1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України» (із змінами, далі - Закон № 1150-IX), згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями, далі - Постанова №1200), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року №395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), здійснюються відповідні заходи, пов`язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), що передбачені Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 (із змінами, далі Постанова №1074).

Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1150-ІХ, Кабінету Міністрів України необхідно не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 року №510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», Кабінет Міністрів України постановив утворити Бюро економічної безпеки України (далі - Бюро) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №761 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 рjre № 85», Кабінет Міністрів України постановив внести зміну в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року №85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», виключивши таку позицію: «ДФС 370 370 4604 4604».

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки», згідно з яким погодився із пропозицією Бюро про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій і завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

З огляду на відсутність згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року №85 «Про Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», визначеної чисельності працівників апарату та територіальних органів ДФС, а також відсутність у визначених Додатком № 3 до проекту Закону України №6000 від 15 вересня 2021 року «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (прийнятий Верховною Радою України 02.12.2021) видатків у 2022 році на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, станом на 01.01.2022 всі співробітники ДФС, у тому числі особи начальницького складу податкової міліції, а також ті, які входили до складу Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби, вивільнені.

Починаючи з 01.01.2022, Державною фіскальною службою України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України.

Приписами пункту 348.1 статті 348 розділу ХVIII-2 «Податкова міліція та її завдання» ПК України та статті 1 Закону №1150- IX податкова міліція та БЕБ мають різні статуси, завдання та функції. Так, відповідно до вище вказаних законодавчих норм:

- податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову. кримінально-процесуальну та охоронну функції;

- Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Так, пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1150-ІХ встановлено, що за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, встановлені Законом України «Про Національну поліцію». Особам рядового і начальницького складу податкової міліції, звільненим із служби за віком, через хворобу, гарантується безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до цих правових приписів категорію осіб, до якої належать колишні працівники податкової міліції Законом прирівняно до категорії колишніх поліцейських, а не до категорії колишніх працівників БЕБ.

За цих обставин відсутні правові підстави застосування положень абзацу другого частини 10 статті 51 Бюджетного кодексу України для збільшення видатків Державного бюджету на 2024 рік за бюджетною програмою КПКВ 6491010 «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки» з метою обумовленого Законом №1150 фінансового забезпечення безоплатного медичне обслуговування осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, шляхом укладання договорів на надання платних послуг між БЕБ та закладів охорони здоров`я МВС.

Наведений у листі Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2023 № 11740/4/15-2023 «Про надання роз`яснення» висновок про те, що відбулася передача функцій досудового розслідування, здійснення оперативно-розшукової, кримінальної процесуальної та охоронної функції, виконання яких забезпечувалося податковою міліцією, від органу, що реорганізується (Державна фіскальна служба), до нового державного органу (БЕБ) не має належного правового обґрунтування.

Відповідно до статті 95 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надається безоплатне користування закладами охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань.

За цих обставин, у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачу у наданні йому безоплатного медичного обслуговування як ветерану податкової міліції.

Щодо зауваження відповідача про порушення строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Враховуючи, що позивач постійно звертався до відповідача, який ігнорував право позивача на отримання ним безоплатних медичних послуг як ветерана податкової міліції, ставлячи в залежність від наявності фінансування, суд вважає, що строк звернення до суду не порушено.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 992,40 грн згідно платіжної інструкції від 01.11.2022. Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправні дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації щодо відмови ОСОБА_1 у безоплатному медичному обслуговуванні у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації надати безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 , а саме в Центральній поліклініці МВС України та Центральному госпіталі МВС України на підставі Закону України «Про бюро економічної безпеки» від 28 січня 2021 року №1150- Х та Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.