Рішення

від 13.03.2024 по справі 460/28015/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2024 року м. Рівне№460/28015/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Кабенок Ю.В. в режимі відеоконференції,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК (далі ТОВ ОТОТРАК, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - Митниця, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2023 №UA204020/2023/000080/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000523.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.06.2023 ТОВ ОТОТРАК здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару за митною декларацією (далі - МД) №23UA204020023616U3 від 13.06.2023. Митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору. Проте, Митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000523, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000080/2 від 14.06.2023. Митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано жодних додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи містять неточності. Позивач вважає аргументи відповідача, викладені в оспорюваному рішенні, безпідставними та необґрунтованими, оскільки декларантом надано усі необхідні документи для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог законодавства. За результатом митних процедур товар розмитнено за МД №23UA204020023800U9 від 14.06.2023 з донарахуванням митних платежів. Покликаючись до положень Митного кодексу України, позивач зазначив, що митний орган не обґрунтував причини витребування додаткових документів; оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу. Посилання Митниці на те, що поданий ТОВ ОТОТРАК пакет документів для митного оформлення є неповним та містить неточності, не відповідає дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування спірних картки відмови в прийняті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 13.06.2023 декларантом позивача до Митниці подано в електронному вигляді МД № 23UA204020023616U3 на імпортовані позивачем товари (запасні частини до транспортних засобів). При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: відповідно до пункту 4 контракту від 02.02.2022 № OT22-001-AD-U (далі - Контракт) оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Однак в поданому до митного оформлення інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 вказані умови оплати «готівковий розрахунок з банку", що в свою чергу не кореспондується з пунктом 4 Контракту; в інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 зазначено суму оплати 19745 USD до завантаження та 626 USD перед наступним завантаженням, що не позиціонується з відомостями зазначеними у Прайс-листі від 01.06.2023 № 01150623A (100% попередньої оплати, або 70% передоплата та 30 % післяплата), що не дає можливості поширити даний документ на задекларований товар; до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 02.06.2023№ 330, де в графі 70 зазначено інвойс від 01.06.2023 № P-0123037, що не відповідає наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 № IHR2023000000013. Крім того, Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого товару за митною декларацією від 03.02.2023 №3UA100440/2023/490297 - за ціною 4,21 дол. США за кг. Оскільки декларантом не надано повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини третьої статті 53 МК України, додатково надані декларантом документи не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлені декларантом числові значення складових митної вартості, та документи, надані декларантом на підставі частини другої статті 53 МК України в якості підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у митного органу відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів прийнято рішення про коригування митної вартості товару №1 №UA204020/2023/000080/2. Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 14.06.2023 № 23UA204020023800U9. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару №1 становить 74543,24 грн. Вказане рішення у відповідності до частини другої статті 55 МК України містить відомості щодо переліку додаткових документів, за умови надання яких митна вартість, заявлена декларантом, може бути визнана митним органом. За наведеного, відповідач вважає, що оспорюване рішення та картка відмови прийняті Митницею в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 08.01.2024 забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.01.2024 відкладено проведення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 22.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 19.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву.

Протокольною ухвалою від 28.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 12:00 год. 13.03.2024.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення, викладені в заявах по суті справи.

У судовому засіданні 13.03.2024 завершено судовий розгляд справи проголошенням вступної та резолютивної частини судового рішення.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

02.02.2022 ТОВ ОТОТРАК (Покупець, Україна) укладено контракт №OT22-001-AD-U з компанією AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD. STI. (Продавець, Туреччина) (а.с. 19-20), згідно з яким Продавець передає Покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані «Товар», а Покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1). Покупець отримує Товар Партіями в кількостях і за цінами згідно із Специфікаціями та Комерційними Інвойсами, які складаються на кожну партію Товару і є невід`ємною частиною Контракту (п.2). Продавець зобов`язується поставити Товар за умовою згідно із Специфікаціями та Комерційними Інвойсами на Партію Товару. Товар повинен бути поставлений територію України не пізніше 120 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.3). Оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на Партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається із сум Комерційних Інвойсів дo даного Контракту (п.4). Справжній Договір набирає чинності після його підписання і діє до 31.12.2025 (пп.7.2 п.7).

Оплата позивачем товару здійснена 02.06.2023 на суму 19745,00 USD, що підтверджується випискою AT КБ Приватбанк за 02.06.2023, а також квитанцією SWIFT № 330 від 02.06.2023 (а.с.28-29).

02.06.2023 AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD. STI. на виконання умов вказаного контракту було поставлено товар ТОВ ОТОТРАК в кількості 393 шт. відповідно до специфікації від 01.06.2023 №13V1 на суму 20371,00 USD (а.с.21), що підтверджується рахунком-проформою (Proforma invoice) від 01.06.2023 №P-0123037 та рахунком фактурою (інвойс) (Commercial invoice) від 02.06.2023 №IHR2023000000045 (а.с.22-26).

13.06.2023 декларантом позивача (ТОВ "ВАЛЕР-А") подано Митниці митну декларацію №23UA204020023616U3 (а.с.18), якою заявлено до митного оформлення товар: Частини гальмівної системи сідлового тягача: ГАЛЬМІВНИЙ диск до MAN, арт.98002007-28шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК, арт. 98009022К-10шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК, арт.98009033-38шт. ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО VOLVO, арт.98011041-51шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО SAF, арт.98014012-56шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО SAF, арт.98014035-52шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО SAF, арт.98014037-48шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК, арт. 98014058-30шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО SCHMITZ, арт.98014070-28шт.; ГАЛЬМІВНИЙ ДИСК ДО BPW, арт.98014090-28шт.; ГАЛЬМІВНИЙ БАРАБАН, арт.99014025-12шт.; ГАЛЬМІВНИЙ БАРАБАН, арт.99014026-12шт.

Митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в розмірі 20371,00 USD (загальна вартість операції), що еквівалентно 744938,95 грн за курсом НБУ на день заявлення товару до митного оформлення (36,5686).

З метою документального підтвердження митної вартості товарів позивачем надано Митниці (а.с.19-104): Контракт № ОТ22-001-AD-U від 02.02.2022; Специфікація № 13V1 від 01.06.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0173239 від 05.06.2023; Квитанція SWIFT № 330 від 02.06.2023; Заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 02.06.2023; CMR № 000321 від 08.06.2023; Відвантажувальна специфікація № IHR2023000000045 від 02.06.2023; Прайс-лист з 01.06.2023 по 15.06.2023; Митна декларація країни відправлення 23341200EX00211612 від 05.06.2023; Лист Вих. № 1306-2 від 13.06.2023; e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023; Транзитна митна декларація MRN23TR34120000931764 від 08.06.2023; Договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019; Договір № 2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023; Заявка № 07/06 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 07.06.2023, додаток до Договору № 2601-23 від 26.01.2023; Рахунок на оплату № 187 від 09.06.2023; Довідка Вих. № 0906-1 від 09.06.2023 про транспортні витрати до рахунку № 187 від 09.06.2023; Експертний висновок № 13062023 від 13.06.2023 з додатками.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач дійшов висновку, що заявлена декларантом митна вартість товару може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно з вимогою митниці.

Враховуючи викладене, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями з додатками посилання на інформаційні сайти; інвойс від 01.06.2023 № P-0123037.

Декларант листом від 13.06.2023 №1306-2 (а.с.40) повідомив митний орган, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення було надано: банківський платіжний документ від 02.06.2023 №330, де в графі 70 зазначено реквізити INV від 01.06.2023 № P-0123037. Звернув увагу митного органу на те, що цей документ подано до митного оформлення під кодом 0325 як Рахунок-проформа. Крім того, зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення також надано: e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023; Митна декларація країни відправлення 23341200EX00211612 від 05.06.2023; Прайс-лист з 01.06.2023 по 15.06.2023; Експертний висновок № 13062023 від 13.06.2023. При цьому, додатково надав: додатки (1-42) до вищевказаного висновку. Зазначив, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Просив прийняти рішення без врахування термінів відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

За результатом опрацювання наявних документів відповідач прийняв рішення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000080/2 про коригування митної вартості (а.с.107), яким скоригував митну вартість товару із застосуванням другорядного (резервного) методу відповідно до вартості подібних товарів на загальну суму 48591,82 USD (1776934,83 грн).

Відмову в прийнятті такої митної декларації митний орган обґрунтував відмовою декларанта надати повний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності:

- відповідно до пункту 4 контракту від 02.02.2022 № OT22-001-AD-U (далі - Контракт) оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Однак в поданому до митного оформлення інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 вказані умови оплати «готівковий розрахунок з банку". що в свою чергу не кореспондується з пунктом 4 Контракту;

- в інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 зазначено суму оплати 19745 USD до завантаження та 626 USD перед наступним завантаженням, що не позиціонується з відомостями зазначеними у Прайс-листі від 01.06.2023 № 01150623A (100% попередньої оплати, або 70% передоплата та 30 % післяплата), що не дає можливості поширити даний документ на задекларований товар;

- до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 02.06.2023№ 330, де в графі 70 зазначено інвойс від 01.06.2023 № P-0123037, що не відповідає наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 № IHR2023000000013.

Крім того, митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за митною декларацією від 03.02.2023 №3UA100440/2023/490297 - за ціною 4,21 дол. США за кг.

В спірному рішенні митним органом вказано про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості (статей 58-63 МК України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 МК України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 МК України), а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості (стаття 64 МК України).

Також митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000523 (а.с.106).

14.06.2023 декларантом було подано до митного органу митну декларацію №23UA204020023800U9, за якою здійснено випуск товару у вільний обіг. Згідно з означеною декларацією в графі 12. Відомість про вартість декларантом зазначено вартість товару 771993,58 грн; в графі 45. Коригування декларантом зазначено митну вартість товару 771993,58 грн; в графі "43. Код МВВ" вищевказаних товарів ліве поле - 1, праве - 6. Після чого у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно з розділом Х МК України з врахуванням рішення про коригування митної вартості, товар було випущено у вільний обіг.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, ТОВ ОТОТРАК звернулося з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За обставинами справи, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в порядку статті 58 МК України, на загальну суму 20371,00 USD.

За приписами пункту 1 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, частиною першою статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МК України).

Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, такими платіжними документами можуть бути касові або товарні чеки, ярлики, інші документи, які містять відомості щодо вартості товару, який ввозиться на територію України та використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, контроль правильності визначення декларантом митної вартості здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За змістом ч.2 ст.55 МК України (в редакції, чинній на час здійснення митного оформлення товару) прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як встановлено судом з оспорюваного рішення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000080/2 відповідач вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації від 13.06.2023 №23UA204020023616U3, враховуючи ненадання додаткових документів (відповідної бухгалтерської документації) та відмови декларанта надати додаткові документи, витребувані митницею. Крім того, митниця має обґрунтовані підстави вважати, що до митного оформлення заявлено недостовірні відомості про фактурну вартість товару. Відповідачем використано наступні джерела визначення митної вартості таких товарів: МД №3UA100440/2023/490297 від 03.02.2023.

Як стверджує відповідач, такі сумніви були зумовлені неповнотою поданих декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості вищевказаного товару, а також наявністю інформації щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною 4,21 дол. США за кг, що слугувало підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості таких товарів.

Тобто підставою для прийняття оспорюваного рішення стало ненадання декларантом додаткових доказів та інформація щодо рівнів митної вартості аналогічних товарів.

Суд критично оцінює такі твердження відповідача, з огляду на таке.

Суд встановив, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, а саме: Контракт № ОТ22-001-AD-U від 02.02.2022 (а.с.19-20); Специфікація № 13V1 від 01.06.2023 (а.с.21); Рахунок-проформа (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023 (а.с.22); Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.23-24); Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0173239 від 05.06.2023 (а.с.27); Квитанція SWIFT № 330 від 02.06.2023 (а.с.28); Заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 02.06.2023 (а.с.29); CMR № 000321 від 08.06.2023 (а.с.30); Відвантажувальна специфікація № IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.31); Прайс лист з 01.06.2023 по 15.06.2023 (а.с.32); Митна декларація країни відправлення 23341200EX00211612 від 05.06.2023 (а.с.33-39); Лист Вих. № 1306-2 від 13.06.2023 (а.с.40); e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023 (а.с.41-43); Транзитна митна декларація MRN23TR34120000931764 від 08.06.2023 (а.с.44-46); Договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019 (а.с.48-50); Договір № 2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023 (а.с.51-53); Заявка № 07/06 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 07.06.2023, додаток до Договору № 2601-23 від 26.01.2023 (а.с.54); Рахунок на оплату № 187 від 09.06.2023 (а.с.55); Довідка Вих. № 0906-1 від 09.06.2023 про транспортні витрати до рахунку № 187 від 09.06.2023 (а.с.56); Експертний висновок № 13062023 від 13.06.2023 з додатками (а.с.57-105).

Наведені документи вказані відповідачем у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000523, та які в повній мірі підтверджують ціну товару, зазначену декларантом в митній декларації від 13.06.2023 №23UA204020023616U3 20371,00 USD.

Водночас, твердження відповідача про те, що в поданому до митного оформлення інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 вказані умови оплати «готівковий розрахунок з банку", що не кореспондується з пунктом 4 Контракту, не відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до п.4 контракту №OT22-001-AD-U, укладеного 02.02.2022 між Покупцем ТОВ ОТОТРАК та Продавцем AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD. STI., оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на Партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається із сум Комерційних Інвойсів дo даного Контракту.

Дослідивши рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023 в нотаріально засвідченому перекладі українською мовою (а.с.23-26), суд встановив, що в графі «Оплата та доставка» визначено спосіб оплати: «грошовий платіж через банк», а також умови оплати: «19 745,00 дол. США ПЕРЕД ЗАВАНТАЖЕННЯМ ТОВАРУ, 626,00 дол. США ПЕРЕД НАСТУПНИМ ЗАВАНТАЖЕННЯМ ТОВАРУ»

Враховуючи викладене, суд зазначає про помилковість твердження відповідача, що у рахунку-фактурі сторонами визначено спосіб оплати як «готівковий розрахунок з банку», адже в такому рахунку-фактурі чітко визначено спосіб оплати: «грошовий платіж через банк», тобто безготівковий розрахунок.

Такий спосіб оплати (безготівковий розрахунок) відповідає умовам контракту від 02.02.2022 №OT22-001-AD-U.

При вирішенні цього судового спору суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16, згідно з якими у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 Верховний Суд вказав, що «…фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо покликань відповідача на те, що в інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 зазначено суму оплати 19745 USD до завантаження та 626 USD перед наступним завантаженням, що не позиціонується з відомостями, зазначеними у Прайс-листі від 01.06.2023 № 01150623A (100% попередньої оплати, або 70% передоплата та 30 % післяплата), що не дає можливості поширити даний документ на задекларований товар, суд зазначає таке.

Для підтвердження митної вартості партії товару декларантом було надано митному органу специфікацію № 13V1 від 01.06.2023 (а.с.21); рахунок-проформу (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023 (а.с.22); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.23-24); відвантажувальну специфікацію № IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.31), які підтверджують вартість товару 20371,00 USD та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації.

Ціни на товари, зазначені в прайс-листі від 01.06.2023 № 01150623A (а.с.31), повністю відповідають цінам, відображеним у наданих декларантом до митного оформлення документах.

При цьому, прайс-лист від 01.06.2023 № 01150623A не визначає умови оплати за такий товар, а лише містить інформацію про ціни на такий товар за умови його оплати у розмірі 100% попередньої оплати або 70% передоплати та 30 % післяплати.

Натомість умови оплати партії товару визначені в контракті від 02.02.2022 №OT22-001-AD-U: «4. Оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на Партію Товару», а також в рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023: «19745,00 дол. США ПЕРЕД ЗАВАНТАЖЕННЯМ ТОВАРУ, 626,00 дол. США ПЕРЕД НАСТУПНИМ ЗАВАНТАЖЕННЯМ ТОВАРУ».

Квитанцією SWIFT № 330 від 02.06.2023 (а.с.28) та заключною випискою з АТ КБ «Приватбанк» за 02.06.2023 (а.с.29) підтверджено оплату позивачем товару в сумі 19745 USD, яка відповідає умовам контракту та умовам оплати, визначеним в рахунку-фактурі.

Такі первинні документи відповідають змісту частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", мають відповідну юридичну силу та доказовість.

Відповідач не наводить, які саме розбіжності місять документи, надані декларантом на підтвердження митної вартості товару, та які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару за контрактом від 02.02.2022 №OT22-001-AD-U, чи містять інші ознаки неможливості підтвердження числових значень складових митної вартості такого товару, що слугували підставою для надання митним органом оцінки прайс-листа від 01.06.2023 № 01150623A, як документа, який визначає умовам оплати товару.

Суд зауважує, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів та які декларант подає митному органу для обґрунтування заявленої митної вартості товарів і обраний метод її визначення, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (п.6).

Тобто прайс-лист не є обов`язковим документом, який має подати декларант при митному оформленні товарів, та подається виключно у разі, якщо документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За своєю правової природою прайс-лист є довідником цін (тарифів) на товари та є лише пропозицією щодо їх вартості. Конкретна ціна на товари, порядок її оплати умови поставки визначаються сторонами зовнішньоекономічного контракту обумовлюються у специфікації та комерційному інвойсі. Прайс-лист не є документом, на підставі якого здійснюється оплата за товар, а лише є повідомленням потенційних покупців про орієнтовану вартість товару у вказаний період. Відповідно, у прайс-листі продавець попередньо визначив прийнятні для себе умови оплати за товар.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про неможливість поширення прайс-листа від 01.06.2023 № 01150623A на задекларований позивачем товар, як на підставу неможливості визнання митної вартості такого товару за основним методом (ціною договору), суд вважає необґрунтованим.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 02.06.2023№ 330, де в графі 70 зазначено інвойс від 01.06.2023 № P-0123037, що не відповідає наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 № IHR2023000000013, слід зазначити таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, контрагентом позивача було виставлено рахунок-проформу (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023 (а.с.22), який виписаний на суму 20371 USD і містить інформацію про поставку товарів у майбутньому, для її погодження та затвердження з боку позивача, як покупця товару.

У такому рахунку-проформі зазначено умови оплати 19745 USD перед завантаженням товару, 626 USD перед наступним завантаженням.

Такі умови повністю відповідають умовам оплати, які вказані в специфікації № 13V1 від 01.06.2023, яка є невід`ємною частиною Контракту № OT22-001-AD-U від 02.02.2022, а також комерційному інвойсу IHR2023000000045 від 02.06.2023.

Квитанція SWIFT № 330 від 02.06.2023 підтверджує оплату позивачем товару на умовах, що визначені як у рахунку-проформі (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023, так і у рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023.

Викладене свідчить про виконання ним умов Контракту № OT22-001-AD-U від 02.02.2022, покликання на який також міститься в графі 70 банківського платіжного документу №330 від 02.06.2023.

Крім того, декларантом митному органу було надано пояснення у листі Вих. № 1306-2 від 13.06.2023, що до митного оформлення подано рахунок-проформу № Р-0123037 від 01.06.2023 під кодом 0325. Тобто, у графі 70 банківського платіжного документу №330 від 02.06.2023 зазначено посилання на зовнішньоекономічний контракт та рахунок-проформу.

Тобто, позивач, погодивши умови виставленого рахунку-проформи № Р0123037 від 01.06.2023, здійснив передоплату товару. Продавець, у свою чергу, почав процедуру поставки товару, під час якої був оформлений інвойс № IHR2023000000045 від 02.06.2023, який уже був комерційним інвойсом і підтверджував обов`язок позивача частково оплатити товар, який фактично ним уже виконаний.

Оскільки умови оплати передбачали сплату 626 USD перед наступним завантаженням, позивач виконав свої зобов`язання під час наступної поставки, що підтверджується квитанцією SWIFT № 348 від 10.07.2023; заключною випискою з AT КБ «Приватбанк» за 10.07.2023; специфікацією № 14V1 від 01.06.2023; проформа-інвойсом № Р-0123037-01 від 01.06.2023; поясненнями Рівненській митниці від ТОВ «ОТОТРАК» щодо оплати товарів за SWIFT № 348 від 10.07.2023 (а.с.110-114).

Відтак, твердження відповідача про невідповідність банківського платіжного документа від 02.06.2023№ 330 наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 № IHR2023000000013, як на підставу неможливості визнання митної вартості такого товару за основним методом (ціною договору), є безпідставними та судом відхиляються.

Не заслуговують на увагу суду й покликання митного органу на те, що «висновок від 13.06.2023 №13062023 не може бути застосований до даної партії товару для розрахунків митної вартості, по причині використання, в більшості випадків, вартості товарів китайського ринку», оскільки такий висновок містить аналіз ринку на аналогічну продукцію, у якому експерт дійшов висновку, що товар по своїй ціновій категорії попадає в діапазон та його ціна відповідає середньо-ринковим цінам, що склалися на світовому ринку.

Сама лише незгода відповідача з таким висновком не може бути підставою для його неврахування при митному оформленні товару.

Таким чином, Митницею не наведено обґрунтованих підстав для подання декларантом додаткових документів, а також не надано доказів наявності в поданих декларантом до митного оформлення документах неточностей, адже ціна товару 20371 USD та оплата товару підтверджується як специфікаціями та рахунки-фактуру, так і банківськими платіжними документами до них, а оплата транспортування товару до митного кордону України - довідкою №0906-1 від 09.06.2023 (а.с.56).

З огляду на викладене, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст документів, долучених декларантом для митного оформлення товарів.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною, вказаною в специфікації № 13V1 від 01.06.2023, рахунку-проформі (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023, рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023, відвантажувальній специфікації № IHR2023000000045 від 02.06.2023 (ціною договору), а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відтак, покликання відповідача на те, що означена ціна товару не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які враховуються судом відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом сформульовано правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості товару, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, оскільки такі прийняті за відсутності у митного органу обґрунтованого сумніву правильності визначення митної вартості товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності свого рішення та картки відмови, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позов містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, за які, з урахуванням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", слід сплатити судовий збір в сумі 7507,73 грн.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судового збору в сумі 7507,73 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.12.2023 №ОТ00001856 та №ОТ00001855.

Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Щодо розподілу витрат на переклад документів, викладених іноземною мовою та їх нотаріальне посвідчення, суд зазначає таке.

Стаття 137 КАС України передбачає, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч.5).

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг) (ч.6).

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З долучених до матеріалів справи документів на підтвердження судових витрат, пов`язаних з перекладом документів, викладених іноземною мовою та їх нотаріальне посвідчення, суд встановив таке.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у даній справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у справі № 160/7049/19 від 31.03.2020.

При пред`явленні позову до позовної заяви позивачем було долучено докази з офіційним перекладом.

На підтвердження понесення позивачем витрат з перекладу надано суду:

- Договір про надання послуг усного та письмового перекладу від 27.02.2023 №106-23 (а.с.116-118), укладений між Приватним підприємством «АЛЬФА ПЕРЕКЛАД» (Виконавець) та ТОВ "ОТОТРАК" (Замовник), згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати кваліфіковані послуги письмового перекладу документів, текстів тощо та усного перекладу з російської мови на українську мову або інші іноземні мови, які Виконавець має можливість здійснювати, або навпаки з іноземної мови на українську мову відповідно до стандартів Асоціації перекладачів України (п.1.1); за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю плату на підставі виставлених рахунків. Розмір плати відображається в Актах виконаних робіт згідно з фактичним обсягом наданих послуг (п.3.1); оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, який зазначений у цьому Договорі, протягом трьох робочих днів після підписання Сторонами Акту виконаних робіт, який засвідчує факт належним чином наданих Виконавцем послуг, відсутність взаємних претензій у Сторін та прийняття послуг Замовником (п.3.2);

- рахунок на оплату від 11.07.2023 №193 на суму 1420,00 грн за надання послуг перекладу з нотаріальним посвідчення підпису перекладача; редагування документу;

- акт наданих послуг від 11.07.2023 №185, згідно з яким було надано послуги з перекладу з нотаріальним посвідчення підпису перекладача; редагування документу на суму 1420,00 грн;

- платіжну інструкцію від 17.07.2023 №ОТ00000952 про оплату послуг за договором від 27.02.2023 №106-23 по рахунку №193 від 11.07.2023 на суму 1420,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних із залученням перекладача, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат позивача є обґрунтованим та підтвердженим, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000080/2 від 14.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000523.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати всього в сумі 8927,73 грн, у тому числі: судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7507,73 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача, в сумі 1420,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 12 квітня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко