Постанова

від 06.08.2024 по справі 460/28015/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/28015/23 пров. № А/857/11578/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Гуляка В. В., Качмара В. Я.;

за участю секретаря судового засідання Демидюк О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 460/28015/23 (головуючий суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне, повний текст судового рішення складений 12 квітня 2024 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2023 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2023 №UA204020/2023/000080/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000523.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що 13.06.2023 позивач здійснював митне оформлення в режимі імпорту товару за митною декларацією №23UA204020023616U3 від 13.06.2023. Митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору. Проте, Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2023/000523, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000080/2 від 14.06.2023. Митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано жодних додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи містять неточності. Позивач вважає аргументи відповідача, викладені в оспорюваному рішенні, безпідставними та необґрунтованими, оскільки декларантом надано усі необхідні документи для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог законодавства. За результатом митних процедур товар розмитнено за МД №23UA204020023800U9 від 14.06.2023 з донарахуванням митних платежів. Позивач зазначав, що митний орган не обґрунтував причини витребування додаткових документів. Посилання відповідача на те, що поданий ТОВ «Ототрак» пакет документів для митного оформлення є неповним та містить неточності, не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування спірних картки відмови в прийняті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000080/2 від 14.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000523. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати всього в сумі 8927,73 грн, у тому числі: судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7507,73 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача, в сумі 1420 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Рівненською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що 13.06.2023 декларантом позивача до Рівненської митниці подано в електронному вигляді МД № 23UA204020023616U3 на імпортовані позивачем товари (запасні частини до транспортних засобів). При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документах, встановлено розбіжності, зокрема: відповідно до пункту 4 контракту від 02.02.2022 № OT22-001-AD-U оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми у терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Однак, в інвойсі від 02.06.2023 №IHR2023000000013 вказані умови оплати «готівковий розрахунок з банку», що в свою чергу не кореспондується з пунктом 4 вказаного контракту. В інвойсі від 02.06.2023 №IHR2023000000013 зазначено суму оплати 19745 USD до завантаження та 626 USD перед наступним завантаженням, що не відповідає відомостям прайс-листа від 01.06.2023 №01150623A (100% попередньої оплати, або 70% передоплата та 30% післяплата). До митного оформлення надано банківський платіжний документ від 02.06.2023 № 330, де в графі 70 зазначено інвойс від 01.06.2023 № P-0123037, що не відповідає наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 № IHR2023000000013. Крім того, митний орган володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого товару за митною декларацією від 03.02.2023 №3UA100440/2023/490297 - за ціною 4,21 дол. США за одиницю. Оскільки декларантом не надано повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини третьої статті 53 МК України, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204020/2023/000080/2. Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 14.06.2023 №23UA204020023800U9. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 74 543,24 грн. Апелянт вважає, що оспорюване рішення та картка відмови прийняті в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 02.02.2022 ТОВ «Ототрак» (Покупець, Україна) укладено контракт №OT22-001-AD-U з компанією AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD. STI. (Продавець, Туреччина) (а.с. 19-20), згідно з яким Продавець передає Покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані «Товар», а Покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1). Покупець отримує Товар партіями в кількостях і за цінами згідно із специфікаціями та комерційними інвойсами, які складаються на кожну партію Товару і є невід`ємною частиною Контракту (п.2). Продавець зобов`язується поставити Товар за умовами згідно із специфікаціями та комерційними інвойсами на партію Товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 120 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.3). Оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається із сум комерційних інвойсів дo даного Контракту (п.4).

Оплата позивачем товару здійснена 02.06.2023 на суму 19745 USD, що підтверджується випискою AT «КБ «Приватбанк» за 02.06.2023, а також квитанцією SWIFT №330 від 02.06.2023 (а.с.28-29).

02.06.2023 AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD. STI. на виконання умов вказаного контракту було поставлено товар ТОВ «Ототрак» в кількості 393 шт. відповідно до специфікації від 01.06.2023 №13V1 на суму 20371 USD (а.с.21), що підтверджується рахунком-проформою (Proforma invoice) від 01.06.2023 №P-0123037 та рахунком фактурою (інвойс) (Commercial invoice) від 02.06.2023 №IHR2023000000045 (а.с.22-26).

13.06.2023 декларантом позивача (ТОВ «ВАЛЕР-А») подано митну декларацію №23UA204020023616U3 (а.с.18), якою заявлено до митного оформлення товар: частини гальмівної системи сідлового тягача: гальмівні диски та барабани.

Митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в розмірі 20371 USD (загальна вартість операції), що еквівалентно 744938,95 грн. за курсом НБУ на день заявлення товару до митного оформлення.

З метою документального підтвердження митної вартості товарів позивачем надано митному органу (а.с.19-104): контракт № ОТ22-001-AD-U від 02.02.2022; специфікацію №13V1 від 01.06.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023; рахунок фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0173239 від 05.06.2023; квитанцію SWIFT № 330 від 02.06.2023; заключну виписку з АТ КБ «Приватбанк» за 02.06.2023; CMR №000321 від 08.06.2023; відвантажувальну специфікацію №IHR2023000000045 від 02.06.2023; прайс-лист з 01.06.2023 по 15.06.2023; митну декларацію країни відправлення №23341200EX00211612 від 05.06.2023; лист вих. №1306-2 від 13.06.2023; e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023; транзитну митну декларацію MRN23TR34120000931764 від 08.06.2023; договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019; договір № 2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023; заявку № 07/06 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 07.06.2023, додаток до договору №2601-23 від 26.01.2023; рахунок на оплату № 187 від 09.06.2023; довідку Вих. № 0906-1 від 09.06.2023 про транспортні витрати до рахунку № 187 від 09.06.2023; експертний висновок №13062023 від 13.06.2023 з додатками.

Митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару, висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями, інвойс від 01.06.2023 № P-0123037.

Декларант листом від 13.06.2023 №1306-2 (а.с.40) повідомив митний орган, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення було надано: банківський платіжний документ від 02.06.2023 №330, де в графі 70 зазначено реквізити INV від 01.06.2023 № P-0123037. Звернув увагу митного органу на те, що цей документ подано до митного оформлення під кодом 0325 як рахунок-проформа. Крім того, зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення також надано: e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023; митну декларацію країни відправлення №23341200EX00211612 від 05.06.2023; прайс-лист з 01.06.2023 по 15.06.2023; експертний висновок № 13062023 від 13.06.2023. При цьому, позивач додатково надав: додатки (1-42) до вищевказаного висновку.

За результатом опрацювання наявних документів відповідач прийняв рішення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000080/2 про коригування митної вартості (а.с.107), яким скоригував митну вартість товару із застосуванням другорядного (резервного) методу відповідно до вартості подібних товарів на загальну суму 48591,82 USD (1776934,83 грн).

Також митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UA204020/2023/000523 (а.с.106).

14.06.2023 декларантом було подано до митного органу митну декларацію №23UA204020023800U9, за якою здійснено випуск товару у вільний обіг.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Уповноважена особа позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах.

Проте, апеляційний суд із такими доводами митного органу не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією та додатковими поясненнями, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією та додатковими поясненнями документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема: контракт № ОТ22-001-AD-U від 02.02.2022; специфікацію №13V1 від 01.06.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023; рахунок фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0173239 від 05.06.2023; квитанцію SWIFT № 330 від 02.06.2023; заключну виписку з АТ КБ «Приватбанк» за 02.06.2023; CMR №000321 від 08.06.2023; відвантажувальну специфікацію №IHR2023000000045 від 02.06.2023; прайс-лист з 01.06.2023 по 15.06.2023; митну декларацію країни відправлення №23341200EX00211612 від 05.06.2023; лист вих. №1306-2 від 13.06.2023; e-Fatura №IHR2023000000045 вiд 02.06.2023; транзитну митну декларацію MRN23TR34120000931764 від 08.06.2023; договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019; договір № 2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023; заявку № 07/06 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 07.06.2023, додаток до договору №2601-23 від 26.01.2023; рахунок на оплату № 187 від 09.06.2023; довідку Вих. № 0906-1 від 09.06.2023 про транспортні витрати до рахунку № 187 від 09.06.2023; експертний висновок №13062023 від 13.06.2023 з додатками.

Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, як «в інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 вказані умови оплати «готівковий розрахунок з банку», що не кореспондується з пунктом 4 Контракту», слід зазначити наступне.

Відповідно до п.4 контракту №OT22-001-AD-U від 02.02.2022, оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається із сум комерційних інвойсів дo даного контракту.

Дослідивши рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023 в нотаріально засвідченому перекладі українською мовою (а.с.23-26), апеляційний суд встановив, що в графі «Оплата та доставка» визначено спосіб оплати: «грошовий платіж через банк», а також умови оплати.

Таким чином, твердження відповідача, що у рахунку-фактурі сторонами визначено спосіб оплати як «готівковий розрахунок з банку» не відповідає дійсності.

Щодо покликань відповідача на те, що в інвойсі від 02.06.2023 № IHR2023000000013 зазначено суму оплати 19745 USD до завантаження та 626 USD перед наступним завантаженням, що не відповідає відомостям, зазначеним у прайс-листі від 01.06.2023 №01150623A (100% попередньої оплати, або 70% передоплата та 30 % післяплата), слід зазначити наступне.

Для підтвердження митної вартості партії товару декларантом було надано митному органу специфікацію № 13V1 від 01.06.2023 (а.с.21); рахунок-проформу (Proforma invoice) №P-0123037 від 01.06.2023 (а.с.22); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.23-24); відвантажувальну специфікацію №IHR2023000000045 від 02.06.2023 (а.с.31), які підтверджують вартість товару - 20371 USD та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації.

Ціни на товари, зазначені в прайс-листі від 01.06.2023 № 01150623A (а.с.31), повністю відповідають цінам, відображеним у наданих декларантом до митного оформлення документах.

При цьому, прайс-лист від 01.06.2023 № 01150623A не визначає умови оплати за такий товар, а лише містить інформацію про ціни на такий товар за умови його оплати у розмірі 100% попередньої оплати або 70% передоплати та 30 % післяплати.

Квитанцією SWIFT № 330 від 02.06.2023 (а.с.28) та заключною випискою з АТ КБ «Приватбанк» від 02.06.2023 (а.с.29) підтверджено оплату позивачем товару в сумі 19745 USD, яка відповідає умовам контракту та умовам оплати, визначеним в рахунку-фактурі.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прас-листа ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару.

Прайс-лист є документом довільної форми. Чинне законодавство не встановлює вимог до форми, реквізитів чи термінів видачі прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 02.06.2023№ 330, де в графі 70 зазначено інвойс від 01.06.2023 № P-0123037, що не відповідає наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 №IHR2023000000013, слід зазначити наступне.

Контрагентом позивача було виставлено рахунок-проформу (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023 (а.с.22), який виписаний на суму 20371 USD і містить інформацію про поставку товарів у майбутньому, для її погодження та затвердження з боку позивача, як покупця товару.

У такому рахунку-проформі зазначено умови оплати 19745 USD перед завантаженням товару, 626 USD перед наступним завантаженням.

Такі умови повністю відповідають умовам оплати, які вказані в специфікації № 13V1 від 01.06.2023, яка є невід`ємною частиною контракту № OT22-001-AD-U від 02.02.2022, а також комерційному інвойсу IHR2023000000045 від 02.06.2023.

Квитанція SWIFT № 330 від 02.06.2023 підтверджує оплату позивачем товару на умовах, що визначені як у рахунку-проформі (Proforma invoice) № P-0123037 від 01.06.2023, так і у рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000045 від 02.06.2023.

Крім того, декларантом митному органу було надано пояснення листом вих. № 1306-2 від 13.06.2023, що до митного оформлення подано рахунок-проформу № Р-0123037 від 01.06.2023 під кодом 0325. Тобто, у графі 70 банківського платіжного документу №330 від 02.06.2023 зазначено посилання на зовнішньоекономічний контракт та рахунок-проформу.

Таким чином, позивач, погодивши умови виставленого рахунку-проформи № Р0123037 від 01.06.2023, здійснив передоплату товару. Продавець, у свою чергу, почав процедуру поставки товару, під час якої був оформлений інвойс № IHR2023000000045 від 02.06.2023, який уже був комерційним інвойсом і підтверджував обов`язок позивача частково оплатити товар, який фактично ним уже виконаний.

Оскільки умови оплати передбачали сплату 626 USD перед наступним завантаженням, позивач виконав свої зобов`язання під час наступної поставки, що підтверджується квитанцією SWIFT № 348 від 10.07.2023, заключною випискою з AT КБ «Приватбанк» за 10.07.2023, специфікацією № 14V1 від 01.06.2023; проформою-інвойсом № Р-0123037-01 від 01.06.2023 (а.с.110-114).

Відтак, твердження відповідача про невідповідність банківського платіжного документа від 02.06.2023 №330 наданому до митного оформлення інвойсу від 02.06.2023 №IHR2023000000013, як на підставу неможливості визнання митної вартості такого товару за основним методом (ціною договору), є безпідставними.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за цей товар.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, слід зазначити, що при пред`явленні позову до позовної заяви позивачем було долучено докази з офіційним перекладом.

На підтвердження понесення позивачем витрат з перекладу надано: договір про надання послуг усного та письмового перекладу від 27.02.2023 №106-23 (а.с.116-118), рахунок на оплату від 11.07.2023 №193 на суму 1420 грн за надання послуг перекладу з нотаріальним посвідчення підпису перекладача, акт наданих послуг від 11.07.2023 №185, згідно з яким було надано послуги з перекладу з нотаріальним посвідчення підпису перекладача на суму 1420 грн; платіжну інструкцію від 17.07.2023 №ОТ00000952 про оплату послуг за договором від 27.02.2023 №106-23 по рахунку №193 від 11.07.2023 на суму 1420 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних із залученням перекладача, апеляційний суд дійшов висновку, що їх розмір є обґрунтованим та підтвердженим, а тому судом першої інстанції обгрунтовано стягнено їх з відповідача.

Згідност.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №460/28015/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді В. В. Гуляк В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 08 серпня 2024 року.