Рішення

від 12.04.2024 по справі 460/1394/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2024 року м. Рівне№460/1394/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області доРівненського природного заповідника про стягнення збитків до місцевого бюджету, -

В С Т А Н О В И В:

Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненського природного заповідника (далі - відповідач) про стягнення збитків до місцевого бюджету у сумі 180 661,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.10.2023 за підсумками проведеної ревізії та враховуючи встановлені порушення законодавства, що відображені в акті ревізії за період з 01.01.2020 по 31.03.2023, позивач направив відповідачу вимогу про сплату вказаної суми для обов`язкового виконання в строк до 01.12.2023. Однак, інформація про вжиті заходи щодо усунення порушень разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у встановлений строк позивачу не надійшла. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою зі довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 КАС України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пунктом 5 частини 6 статті 251 Кодексу передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 КАС України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв`язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою, зазначенням невірної адреси тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв`язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Беручи до уваги, що ухвалу суду було надіслано відповідачеві за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що ухвала суду від була вручена відповідачеві належним чином.

Відтак, в силу вимог ч.6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 5.2.5.1 розділу V Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника (далі - Рівненський ПЗ, Заповідник) за період з 01.01.2020 по 31.03.2023, якою встановлено порушення, що відображені в акті від 26.09.2023 № 13-17-07-06/15.

Також, на підставі п.1 ч.1 ст.8, п. 7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, із змінами, п. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, із змінами (далі - Порядок № 550), пп. 14 п. 6, пп. 7 п. 4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 № 116, відповідачу пред`явлено вимогу про усунення виявлених порушень законодавства від 09.10.2023 № 131707-14/2724-2023, відповідно до якої:

1. Встановлено шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180 661,80грн, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», та яка невідшкодована. Відповідно до Положення про Рівненський природний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23.02.2021 № 139, основними завданнями Заповідника є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території. Охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Службу державної охорони Заповідника (далі - служба держохорони) очолює директор Заповідника, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму території та об`єктів Заповідника; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Заповідника. Відповідно до норм ст.ст. 130-136 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII забезпечити відшкодування збитків заподіяні державі в сумі 180 661,80грн на спеціальні рахунки місцевих бюджетів «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

2. Встановлено шкоду, заподіяну державі в сумі 5 316 076,55грн, яка зумовлена порушенням земель внаслідок незаконного видобутку бурштину невстановленими особами. Внаслідок вказаних дій порушено вимоги статей 96, 125, 126 та 168 Земельного кодексу У країни, статей 35, 41 та 52 Закону України «Про охорону земель» та статей 19, 64 та 86 Лісового кодексу України. Посилити охорону щодо збереження природних комплексів та об`єктів на території Заповідника.

3. Рекомендовано розглянути матеріали ревізії на службовій нараді та розробити план заходів щодо усунення та запобігання виникнення виявлених недоліків та порушень в майбутньому. Керуючись п. 50 Порядку № 550 вимагаємо забезпечити притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб у допущених порушеннях, виявлених під час ревізії.

Повідомлено про необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до 01.12.2023 на адресу: 33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 14.

Оскільки в межах строку встановленого вимогою про усунення виявлених порушень законодавства, відповідач збитки не відшкодував, то позивач звернувся до суду із даним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Положення № 43) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 2, 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні;

реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; контролю за станом внутрішнього аудиту;

здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень;

вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

За приписами пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Як зазначено вище, статтею 10 Закону № 2939-ХІІ встановлено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведене свідчить, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачені статтею 10 Закону № 2939-XII, можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Так, позивач у цій справі є Західний офіс Держаудитслужби, який як суб`єкт владних повноважень, правовий статус якого визначено Законом № 2939-XII, наділений правом звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків шляхом їх стягнення.

Отже, здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою, які мають публічно-правовий характер.

Ураховуючи наведене, спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16 та від 07.11. 2018 у справі № 820/8558/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 160/2307/23.

Наведене підтверджує право звернення органу державного фінансового контролю до суду з позовом про стягнення виявлених в ході перевірки збитків, що фактично свідчить про правильність обраного способу відшкодування завданої державі шкоди.

У цій справі органом державного фінансового контролю сформовано вимогу про усунення порушень законодавства № 131707-14/2724-2023 від 09.10.2023, в якій, зокрема, вимагається забезпечити відповідачем відшкодування збитків заподіяних державі в сумі 180 661,80грн, на спеціальні рахунки місцевих бюджетів «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

У добровільному порядку вказана вимога контролюючого органу відповідачем не виконана, протилежного для суду не надано.

Доказів відшкодування збитків на суму 180 661,80грн. для суду також не надано, тому суд приходить до висновку про наявність передбачених чинним законодавством підстав для стягнення з Рівненського природного заповідника вказаних коштів.

Згідно з нормами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області до Рівненського природного заповідника про стягнення збитків до місцевого бюджету, - задовольнити.

Стягнути з Рівненського природного заповідника до місцевого бюджету 180 661,80грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот шістдесят одну гривню вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, буд. 14,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624)

Відповідач - Рівненський природний заповідник (урочище "Дубки", буд. 1,с. Чудель,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34542, ЄДРПОУ/РНОКПП 30460820)

Суддя Д.П. Зозуля