Постанова

від 16.12.2024 по справі 460/1394/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/1394/24 пров. № А/857/13174/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненського природного заповідника на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №460/1394/24 за адміністративним позовом Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області до Рівненського природного заповідника про стягнення збитків до місцевого бюджету,-

суддя в 1-й інстанції Зозуля Д. П.,

час ухвалення рішення 12 квітня 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 12 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області звернувся в суд з позовом до відповідача - Рівненського природного заповідника, в якому просив стягнути збитки до місцевого бюджету у сумі 180661,80 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з Рівненського природного заповідника до місцевого бюджету 180661,80 грн (сто вісімдесят тисяч шістсот шістдесят одну гривню вісімдесят копійок).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, за яке має наставати цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди за порушення законодавства про природно-заповідний фонд, оскільки останній не вчиняв дій, у вигляді незаконної рубки сухостійних дерев породи сосна та дій у вигляді незаконної заготівлі сіна природних трав поза межами сіножатей, не є відповідальною особою за неналежне виконання своїх обов`язків службою охорони заповідника. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення саме Рівненським природним заповідником та такий факт не було зафіксовано в жодному документі. Вказує, що відповідач вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт, надав всі необхідні документи та притягав до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб, при цьому позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від: незаконних рубок сухостійних дерев породи сосна та незаконної заготівлі сіна природних трав поза межами сіножатей, та не обґрунтував, у чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, що дає підставу стверджувати про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення. Разом з тим, жоден з наданих письмових доказів в обґрунтування позову не містить в собі висновків про те, що саме відповідач будь-яким чином причетний до незаконної порубки сухостійних дерев породи сосна та до незаконної заготівлі сіна природних трав поза межами сіножатей; що його поведінка є, чи була неправомірною, і в кінцевому випадку привела до спричинення шкоди позивачу. Інших належних письмових доказів про дійсні причини незаконної порубки сухостійних дерев породи сосна та незаконної заготівлі сіна природних трав поза межами сіножатей, з визначенням винних осіб, до матеріалів позовної заяви не надано. Також зазначає, що відповідач є заповідником, природоохоронною, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, який віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а служба охорони парку має статус правоохоронного органу, і не є структурним підрозділом заповідника; до складу служб охорони входять лише деякі особи заповідника. Відповідальність за охорону Рівненського природного заповідника покладено на службу державної охорони природно- заповідного фонду України. Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту вчинення правопорушення саме відповідачем (його працівниками) та належні докази на підтвердження порушення відповідачем комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та незаконної заготівлі сіна природних трав поза межами сіножатей, та не обґрунтовано, в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків. З врахуванням наведеного вище просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що за результатами проведеного контрольного заходу, у відповідності до п.35-44 Порядку №550 складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року №13-17-07-06/15 від 26 вересня 2023 року, який підписаний без заперечень. Відповідачу пред`явлено вимогу про усунення виявлених порушень законодавства від 09 жовтня 2023 року №131707-14/2724-2023, відповідно до п.1 якої встановлено шкоду, заподіяну об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн, що є порушенням ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», та яка не відшкодована. Ця вимога є індивідуально-правовим актом та обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована, крім того, зазначена вимога відповідачем не оскаржувалася є такою, що підлягає виконанню. Зазначає, що у відповідача наявна: 1) протиправна поведінка, оскільки не вжито заходів щодо збереження природних комплексів та об`єктів на їх території Заповідника, так як це є основними завданнями Заповідника, охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України; 2) збитки у ході проведення ревізії досліджено питання дотримання заходів захисту лісів від самовільних рубок та відновлення лісонасаджень, незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ та встановлено шкоду заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн про що складено Довідку Управлінням державного екологічного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної екологічної інспекції Поліського округу та розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд Рівненським природним заповідником у Додатку 8 до акта ревізії у матеріалах справи); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками дотримання заходів захисту лісів від самовільних рубок та відновлення лісонасаджень, незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ, та встановлено шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180 661,80 грн; 4) вина - відповідно до Положення основними завданнями Заповідника є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території. Охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Службу держохорони очолює директор Заповідника, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. Щодо наданих копій рішень судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, то позивач зазначає, що акт ревізії був підписаний апелянтом без заперечень 26 вересня 2024 року, вимога про усунення порушень була скерована 09 жовтня 2024 року із строком зворотного інформування до 01 грудня 2024 року, проте крім вибіркового притягнення осіб до адміністративної відповідності (не по всіх кварталах, де виявлені порушення) заходів щодо реального стягнення завданих збитків місцевому бюджету, зокрема, звернення до суду про відшкодування коштів із винних осіб, вчинено не було. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 5.2.5.1 розділу V Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника (далі - Рівненський ПЗ, Заповідник) за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року, якою встановлено порушення, що відображені в акті від 26 вересня 2023 року №13-17-07-06/15.

Також на підставі п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-XII, із змінами, п.46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, із змінами (далі - Порядок №550), пп.14 п.6, пп.7 п.4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №116, відповідачу пред`явлено вимогу про усунення виявлених порушень законодавства від 09 жовтня 2023 року №131707-14/2724-2023, відповідно до якої:

1. Встановлено шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн, що є порушенням ст.16 Закону України Про природно-заповідний фонд, та яка невідшкодована. Відповідно до Положення про Рівненський природний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23 лютого 2021 року №139, основними завданнями Заповідника є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території. Охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Службу державної охорони Заповідника (далі - служба держохорони) очолює директор Заповідника, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму території та об`єктів Заповідника; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Заповідника. Відповідно до норм ст.ст.130-136 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII забезпечити відшкодування збитків заподіяних державі в сумі 180661,80 грн на спеціальні рахунки місцевих бюджетів Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

2. Встановлено шкоду, заподіяну державі в сумі 5316076,55грн, яка зумовлена порушенням земель внаслідок незаконного видобутку бурштину невстановленими особами. Внаслідок вказаних дій порушено вимоги статей 96, 125, 126 та 168 Земельного кодексу У країни, статей 35, 41 та 52 Закону України Про охорону земель та статей 19, 64 та 86 Лісового кодексу України. Посилити охорону щодо збереження природних комплексів та об`єктів на території Заповідника.

3. Рекомендовано розглянути матеріали ревізії на службовій нараді та розробити план заходів щодо усунення та запобігання виникнення виявлених недоліків та порушень в майбутньому. Керуючись п. 50 Порядку №550 вимагаємо забезпечити притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб у допущених порушеннях, виявлених під час ревізії.

Повідомлено про необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до 01 грудня 2023 року на адресу: 33028, м.Рівне, вул.Міцкевича, 14.

Оскільки в межах строку встановленого вимогою про усунення виявлених порушень законодавства, відповідач збитки не відшкодував, то позивач звернувся до суду із цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога контролюючого органу про усунення порушень законодавства №131707-14/2724-2023 від 09 жовтня 2023 року, зокрема, про відшкодування збитків заподіяних державі в сумі 180661,80 грн відповідачем не виконана, протилежного для суду не надано, доказів протилежного матеріали справи не місять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача до місцевого бюджету 180661,80 грн.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

За змістом ч.1 ст.2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і 4 суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Стаття 4 Закону №2939-ХІІ передбачає, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп.2, 3, 4, 9 п.4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні; реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; контролю за станом внутрішнього аудиту; здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих 5 розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

За змістом п.6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Крім того, вищезазначені положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частина 2 ст.15 Закону №2939-XII передбачає, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до пункту 5.2.5.1 розділу V Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року.

За результатами проведеного контрольного заходу, у відповідності до п.35-44 Порядку №550, складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Рівненського природного заповідника за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року №13-17-07-06/15 від 26 вересня 2023 року, який підписаний без заперечень.

Так, відповідно до пункту 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Пункт 7 ст.10 Закону №2939-ХІІ передбачає, що орган державного фінансового контролю має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Таким чином, відповідачу пред`явлено вимогу про усунення виявлених порушень законодавства від 09 жовтня 2023 року №131707-14/2724-2023, відповідно до п.1 якої встановлено шкоду, заподіяну об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн, що є порушенням ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», та яка невідшкодована. Вказана вимога є індивідуально-правовим актом, і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована, крім того зазначена вимога відповідачем не оскаржувалася, є такою що підлягає виконанню.

Даючи правову оцінку доводами апелянта про відсутність складу правопорушення, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявна протиправна поведінка, оскільки не вжито заходів щодо збереження природних комплексів та об`єктів на їх території Заповідника, так як це є основними завданнями Заповідника, охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.

Службу державної охорони Заповідника очолює директор Заповідника, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території.

Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму території та об`єктів Заповідника; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Заповідника (а.с.28).

Так, у періоді, що підлягав ревізії Заповідник здійснював фінансово-господарську діяльність на підставі Положення про Рівненський природний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 23 лютого 2021 року№139 (Положення про Рівненський природний заповідник в Додатку 2 до акта ревізії міститься в матеріалах справи);

У ході ревізії та з метою дослідження дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області було залучено фахівців Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Рівненської області Державної екологічної інспекції Поліського округу та Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (а.с.22).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення ревізії досліджено питання дотримання заходів захисту лісів від самовільних рубок та відновлення лісонасаджень, незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ та встановлено шкоду заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн, про що складено довідку Управлінням державного екологічного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної екологічної інспекції Поліського округу та розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд Рівненським природним заповідником у Додатку 8 до акта ревізії у матеріалах справи). Таким чином, наведені вище обставини підтверджують наявність збитків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що встановлено причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками дотримання заходів захисту лісів від самовільних рубок та відновлення лісонасаджень, незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ. Шкода, заподіяна об`єктам природно-заповідного фонду, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 180661,80 грн, зокрема:

Північне природоохоронне науково-дослідне відділення Квартал 61. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійного дерева породи сосна, діаметром дерева в корі біля шийки кореня 18 см - 1шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природнозаповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 6 538,89 гривень.

Білоозерське природоохоронне науково-дослідне відділення Квартал 15. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійного дерева породи сосна, діаметром дерева в корі біля шийки кореня 18 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 6 538,89 гривень

Квартал 41. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійного дерева породи сосна, діаметром дерева в корі біля шийки кореня 18 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природнозаповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 6 538,89 гривень.

Квартал 28. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 18 см 1 шт., 10 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 7 975,80 гривень.

Квартал 25. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 10 см 1 шт., 14 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 3937,26 гривень.

Грабуньське природоохоронне науково-дослідне відділення Квартал 16 виділ 24. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійного дерева породи сосна, діаметром дерева в корі біля шийки кореня 26 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 23 357,70 гривень.

Квартал 7. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ на площі 0,01 га, чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 6345,45 гривень.

Більське природоохоронне науково-дослідне відділення Квартал 42. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 26 см 1 шт., 10 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 24 794,61 гривень.

Квартал 43. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 14 см 1 шт., 22 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 15780,69 гривень.

Старосільське природоохоронне науково-дослідне відділення Квартал 17 виділ 5. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 22 см 1 шт., 10 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 14 717,25 гривень.

Квартал 54 виділ 1. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ на площі 0,022 га, чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 13 959,98 гривень.

Карасинське природоохоронне науково-дослідне відділення 9 Квартал 61 виділ 16. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну рубку сухостійних дерев породи сосна, діаметрами дерев в корі біля шийки кореня 26 см 1 шт., 10 см 1 шт., чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природнозаповідного фонду, становить 24794,61 гривень.

Квартал 99. На території об`єкта природно-заповідного фонду виявлено незаконну заготівлю сіна природних трав поза межами сіножатей та пасовищ на площі 0,04 га, чим порушено ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Розмір шкоди, заподіяної об`єктам природно-заповідного фонду, становить 25381,78 гривень (а.с.27-28).

Як підтверджується матеріалами справи, розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд в Рівненському природному заповіднику визначався відповідно до додатків №1, №5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Щодо наявності вини, то колегія суддів погоджується з доводами позивача, що основними завданнями Заповідника є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території. Охорона території Заповідника покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Службу держохорони Заповідника очолює директор Заповідника, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. Наведене спростовує доводи апелянта в цій частині.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб, оскільки, як зазначено вище, акт ревізії був підписаний апелянтом без заперечень 26 вересня 2024 року, вимога про усунення порушень була скерована 09 жовтня 2024 року із строком зворотного інформування до 01 грудня 2024 року, виконана не була, доказів вчинення заходів щодо реального стягнення завданих збитків місцевому бюджету, зокрема, звернення до суду про відшкодування коштів із винних осіб, вчинено не було.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на практику Верховного Суду про те, що здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою, які мають публічно-правовий характер, а тому спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога контролюючого органу про усунення порушень законодавства №131707-14/2724-2023 від 09 жовтня 2023 року, зокрема, про відшкодування збитків заподіяних державі в сумі 180661,80 грн відповідачем не виконана, доказів протилежного матеріали справи не місять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача до місцевого бюджету 180661,80 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Рівненського природного заповідника залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №460/1394/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.