Рішення

від 15.04.2024 по справі 460/564/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2024 року м. Рівне№460/564/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомоги для оздоровлення за 2020 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомоги для оздоровлення за 2020 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Заяви по суті справи.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою в повному обсязі грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомоги для оздоровлення за 2020 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Однак, відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію. За таких обставин, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відсутні підстави для обчислення компенсації, оскільки на виконання судового рішення перерахунок грошового забезпечення позивача проведено у повному обсязі. Вказував, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати». Тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 18.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді Недашківської К.М. від 26.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу в 4 територіальному вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №460/11372/23 зобов`язано 4 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомоги для оздоровлення за 2020 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на вiдповiдний тарифний коефiцiєнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум, та одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов`язано 4 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29 січня по 04 березня 2020 року, допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, за період з 05 березня 2020 року по день їх фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 апеляційну скаргу 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/11372/23 в частині стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати скасовано та в цій частині прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/11372/23 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду перераховано на картковий рахунок позивача 22.12.2023 в повному обсязі грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомогу для оздоровлення за 2020 рік та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 72375 грн 18 коп.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрату частини доходів. Однак, відповідачем відмовлено у здійсненні нарахування та виплати такої компенсації.

Не погодившись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.

Як встановлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №460/11372/23 (набрало законної сили в цій частині 14.11.2023) зобов`язано 4 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2020, допомоги для оздоровлення за 2020 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на вiдповiдний тарифний коефiцiєнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум, та одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

На виконання рішення відповідачем здійснено відповідний перерахунок грошового забезпечення позивачу та нараховано суму такої виплати у розмірі 73477,34 грн. Фактичну виплату в розмірі 72375,18 грн здійснено 22 грудня 2023 року.

Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по листопад 2023 року (по місяць, що передує місяцю виплати),.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та від 09.08.2022 у справі №460/4765/20.

Доводи відповідача про те, що виплата донарахованих грошового забезпечення мала разовий характер, а тому компенсації не підлягає, суд відхиляє, оскільки компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованого грошового забезпечення), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті грошового забезпечення та інших виплат у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Тому, для захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та необхідність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по листопад 2023 року на суму виплаченого доходу 72375,18 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів з 29 січня 2020 року по листопад 2023 року включно.

Зобов`язати 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів за період з 29 січня 2020 року по листопад 2023 року включно на суму виплачених доходів 72375 грн 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Соборна, 227-Д, м. Рівне, Рівненська область, 33001, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя К.М. Недашківська