Рішення

від 15.04.2024 по справі 560/1576/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1576/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

2. Зобов`язати ГУ ДПС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

3. Стягнути шкоду, заподіяну порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган був зобов`язаний відобразити в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після 23.10.2023 року (дати отримання судового рішення), тобто 24.10.2023 року. Внаслідок указаної бездіяльності контролюючого органу було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування (31.10.2023 року п`ятий операційний день після дня набуття статусу узгодженої суми 24.10.2023 року).

Ухвалою від 02.01.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що наразі вживаються заходи щодо відображення в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ТОВ «Будівельна група «Авіла» ПН 40555232 (декларація №9033634433 від 17.02.2022 року) у сумі 432589 грн. При цьому враховується те, що згідно п. 13 пп. 200.7.1. пп. 200.7 п. 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. До цього реєстру, серед іншого, вносяться такі дані : дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження. На теперішній час триває оскарження податкового повідомлення - рішення від 26.07.2022 року за №00/3283/0703 форми «В1» (судова справа №560/11506/22).

Постановою Верховного Суду від 09.01.2024 року по справі № 560/11506/22 (адміністративне провадження № К/990/43838/23) касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області повернуто скаржнику та зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Тому, 24.01.2024 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою по справі № 560/11506/22. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Зауважує, що касаційне провадження в адміністративній справі №560/11506/22 відкрито не було, що підтверджується ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду (адміністративне провадження №К/990/3866/24) від 12 лютого 2024. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України). Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що ТОВ «Будівельна група «Авіла»» у додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» за (вх. №9033634442 від 17.02.2022 року) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх. №9033634433 від 17.02.2022 року) зазначено банківський рахунок, а саме: НОМЕР_1 , який відбито у Хмельницькій Філії АТ КБ Приватбанк». Проте, зазначений товариством по (очний банківський рахунок, згідно даних ІС «Податковий блок» закрито 18.09.2022 року. Водночас рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2023 року у справі № 560/11506/22 набрало законної сили 18.10.2023 року (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі №560/11506/22). Отже, відсутня технічна можливість для проведення операцій (в тому числі і з отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість) по самостійно вказаному ТОВ «Будівельна група «Авіла»» в додатку 4 до декларації за січень 2022 року банківському рахунку.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не передбачає затримку в узгодженні органами ДПС у зв`язку із зазначенням неправильних реквізитів чи закриттям рахунку. Звертає увагу, що при інформуванні адвоката 30.10.2023 року (відповідь №13766/6/22-01-07-03-11) не було зазначено про наявні перешкоди чи технічні неможливості узгодження суми бюджетного відшкодуванню податку на додану вартість. Аналогічно і в подальшому відповідач не інформував позивача про технічні неможливості, в тому числі у відзиві від 09.02.2024 року.

Представник відповідача подав додаткові пояснення, у яких стверджує, що обґрунтування додаткових пояснень та зміст цих норм зводяться до використання в роботі неправильно зазначених реквізитів рахунку у банку для перерахування коштів, натомість - рахунок закрито, що виключає застосування пунктів абз. З пункту З розділу III, пункту 6 розділу II, зазначених у додаткових поясненнях та Порядку. Крім того, згідно п. З розділу II Порядку, ДПС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на рахунки платників податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Починаючи з 18.02.2022 року в ГУ ДПС у Хмельницькій області відсутні платіжні реквізити, необхідні для перерахування сум бюджетного відшкодування на рахунки платників податку, в обслуговуючому банку, зазначені в у додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» за (вх. №9033634442 від 17.02.2022) року до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх. №9033634433 від 17.02.2022 року). При цьому, узгодження суми відбулося 18.10.2023 року. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Представник позивача подав додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що відповідач володів інформацією про всі відкриті позивачем рахунки, в тому числі рахунки відкриті без ініціативи платника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач 17 лютого 2022 року подав податкової декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року (реєстраційний номер 9033634433) разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д4).

Відповідач частково узгодив суму бюджетного відшкодування, однак внаслідок винесення податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.07.2022 року за №00/3283/0703 та за №00/3284/0703 не було узгоджено контролюючим органом суми 423 480,00 грн та 11 918,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «В1» за №00/3283/0703 від 26.07.2022, та форми «В3» за №00/3284/0703 в частині 9 109,00 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №560/11506/22 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 - без змін.

23 жовтня 2023 року представник позивача подав до відповідача заяву про внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за №1/23-10/2023 разом із копією постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/11506/22 від 18.10.2023 року.

Відповідач 30.10.2023 року надав відповідь за №13766/6/22-01-07-03-11, згідно якої зазначено, що «на даний час вживаються заходи щодо відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ТОВ «Будівельна група «Авіла» ПН 40555232 (декларація №9033634433 від 17.02.2022 року) у сумі 432589 грн».

Згідно відомостей з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування по заяві №9033634433 від 17.02.2022 року, бюджетне відшкодування у сумі 432589 грн не відображається як узгоджене.

Позивач вважає бездіяльність ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року), протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із підпунктом200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складіподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складіподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених уподатковій деклараціїабо уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК Українизаяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом200.12 статті 200 ПК Українина час виникнення спірних правовідносин визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених уподатковій деклараціїабо уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (абзац перший пункту200.13 статті 200 ПК України).

У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший пункту200.15 статті 200 ПК України).

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту200.15 статті 200 ПК України).

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків (абзац третій пункту200.15 статті 200 ПК України).

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість (речення перше пункту200.23 статті 200 ПК України).

«Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» затвердженоПостановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26(даліПорядок № 26).

Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (пункт 3 Порядку № 26).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, зокрема:

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку № 26).

Згідно із пунктом 7 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Пунктом 12 Порядку № 26 встановлено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбаченіпунктом200.13статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності ознак протиправної бездіяльності ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року), суд зазначає наступне.

Заявлений спір стосується різних правових позицій сторін щодо моменту виникнення у податкового органу обов`язку внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгоджених сум ПДВ, після прийняття на користь платника податку судового рішення за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яким таку суму бюджетного відшкодування зменшено.

Позивач вважає, що такий обов`язок виникає після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідач зазначає, що такий обов`язок виникає після завершення процедури судового оскарження у суді касаційної інстанції. Наполягає на тому, що саме після цього можна вважати закінченою процедуру судового оскарження, щодо якої зазначено в абзаці третьому пункту200.15статті 200 ПК України.

Суд зазначає, що сума бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року є узгодженою з дати набрання законної сили постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі №560/11506/22 за результатами розгляду апеляційних скарг платника податків та контролюючого органу.

Наведений висновок випливає зістатті 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другоюстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»також встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами на всій території України.

При цьому, абзацом другим частини сьомоїстатті 13 вказаного Законувстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Конституційний принцип обов`язковості судового рішення також закріплений устатті 14 КАС України.

Таким чином, доводи відповідача щодо виникнення у контролюючого органу зобов`язання щодо бюджетного відшкодування ПДВ після закінчення процедури судового оскарження, за результатами якого прийнято рішення на користь платника податків, суд вважає помилковим.

Наявність права на касаційне оскарження та його реалізація, без відкриття касаційного провадження, яке також передбачає зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, не свідчить про не закінчення процедури судового оскарження.

Вказана процедура закінчується набранням законної сили судовим рішення суду першої або апеляційної інстанції. У разі постановлення у подальшому судом касаційної інстанції судового рішення на користь контролюючого органу, процесуальним законом передбачені процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та поворот виконання судових рішень.

Застосування судом наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 12.04.2019 у справі № 822/1268/17, від 04.05.2022 у справі № 560/3867/20.

Щодо посилання відповідача на відсутність технічної можливості для проведення операцій (в тому числі і з отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість), по самостійно вказаному ТОВ «Будівельна група «Авіла»» в додатку 4 до декларації за січень 2022 року банківському рахунку, суд зазначає таке.

Згідно даних Електронного кабінету платника, відповідач володів інформацією про всі відкриті позивачем рахунки, в тому числі рахунки відкриті без ініціативи платника (внаслідок реорганізації банківських відділень Приватбанку) ще з 01.09.2022 року. Таким чином, позивач не здійснював самостійне закриття рахунку у банківській установі. Банківська установа повідомила відповідача про нові платіжні реквізити (відкриті нові рахунки та закриті старі рахунки) у вересні 2022 року, що свідчить про технічну можливість та наявність інформації про платіжні реквізити у відповідача. При цьому, відповідач не здійснив жодних дій з інформування позивача про неможливість узгодження суми бюджетного відшкодування внаслідок зміни банківською установою (без згоди позивача) платіжних реквізитів.

З урахуванням наведеного та відповідно до встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що з моменту набранням законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а саме - 18.10.2023. Однак, відповідачем не було відображено в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після дати отримання судового рішення.

Отже, наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

Щодо позовних вимог в частині стягнення шкоди, заподіяної порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, суд зазначає таке.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

За змістом частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Питання, пов`язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, врегульовані статтею 114 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Пунктом 114.2 статті 114 Податкового кодексу України визначено, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

У передбачених абзацом другим цього пункту випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.

Згідно з пунктом 128.1 статті 128 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.

Відповідно до пункту 128.2 статті 128 Податкового кодексу України податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є, зокрема, невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, - перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що усі протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, вважаються податковими правопорушеннями контролюючого органу, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб. За наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 Податкового кодексу України, платник податків має право заявити вимоги про відшкодування шкоди виключно з підстав протиправності відповідного рішення, дії чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у фіксованому розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, та не зобов`язаний доводити наявність (розмір) шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між податковим правопорушенням контролюючого органу та заподіяною платнику шкодою.

У спірних правовідносинах суд встановив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо несвоєчасного включення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, яка мала наслідком порушення строку повернення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Зазначене відповідає податковому правопорушенню, передбаченому підпунктом 128.2.2 пункту 128.2 статті 128 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим внаслідок допущення протиправної бездіяльності відповідачем, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної такою протиправною бездіяльністю контролюючого органу, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання такої бездіяльності протиправною.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.

Таким чином, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями контролюючого органу, у розмірі 8000,00 грн.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, є обґрунтованими, що має наслідком задоволення цього адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 2422,40 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Представник позивача подав до суду клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить за результатами розгляду справи здійснити розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката разом з іншими судовими витратами.

У клопотанні вказує, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу згідно Договору №БГ-23-10-23 про надання правової допомоги (щодо представництва інтересів юридичної) від 23 жовтня 2023 року у сумі 10 000 грн, що підтверджується Актом наданих послуг №01 (до Договору №БГ-23-10-23 про надання правової допомоги від 23.10.2023 р.) від 14 лютого 2024 року та платіжною інструкцією №6609 від 01 лютого 2024 року.

Представник відповідача подав до суду заперечення щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що розмір компенсації не може перевищувати 1000 грн за вжиті 2 процесуальні дії.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, слід враховувати таке.

Відповідно до вимог ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу віднесено до складу судових витрат. Такі витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Відповідно до вимог ст. 139 КАС України при задоволенні вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача по справі.

Позивач 23.10.2023 уклав договір про надання правової допомоги. За змістом договору його сторонами визначений гонорар у фіксованому розмірі (порядок обчислення гонорару). Вартість надання послуг, визначених у підпунктах 1.2.1.-1.2.2. пункту 1.2. цього Договору, визначена Сторонами на рівні 10 000 грн.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20) при визначенні гонорару адвоката у твердій сумі детальний опис робіт не потребується, оскільки його подання передбачено для визначення розміру витрат. При визначенні гонорару у твердій сумі кількість витраченого адвокатом часу та обсяг виконаних робіт не впливають на розмір гонорару.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат представник позивача додав:

- договір №БГ-23-10-23 про надання правової допомоги від 23.10.2023;

- акт наданих послуг, виконаних адвокатом від 14.02.2024;

- платіжна інструкція від 01.02.2024 №6609, згідно з якою позивач сплатив 10000 грн за представництво інтересів у ГУ ДПС згідно договору №БГ-23-10-23 від 2.10.2023;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 серії ВХ №1061922.

Як уже зазначалось раніше, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Водночас суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Окрім того, суд звертає увагу, що складання та направлення ГУ ДПС у Хмельницькій області заяви про внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування не стосується витрат, пов`язаних із розглядом справи №560/1576/24.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі №640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку із цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн є доведеними та співмірними з обсягом наданої адвокатом правничої допомоги, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування, згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №560/11506/22 (заява №9033634433 від 17.02.2022 року).

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю, а саме: порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування, у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" (вул. Трудова, буд. 9/4,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 40555232) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський