Постанова

від 09.04.2024 по справі 160/19794/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19794/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 р. (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі №160/19794/23 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення гарантованої суми відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та стягнуто на його користь гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу №77513 від 11 лютого 2015 р. у розмірі 140000 грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Додатковим рішенням від 24 січня 2024 р. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено мораторій на стягнення коштів Фонду гарантування, який є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до апеляційного суду не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно Приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу матеріали справи містять: договір №09/20 від 11 лютого 2020 р.; додатки № 1 та № 2 до договору; акт приймання передачі наданих послуг; прибутковий касовий ордер № 18.

Скаржник не оспорює обґрунтованість визначеної судом першої інстанції суми витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката, натомість стверджує про неможливість такого відшкодування з огляду на статус Фонду, як неприбуткової установи.

Колегія суддів такі доводи скаржника відхиляє, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не ставить розподіл судових витрат в залежність від можливості отримання прибутку суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 р. в адміністративній справі №160/19794/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 квітня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник