Постанова

від 04.04.2024 по справі 120/15318/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15318/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

04 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

представника позивача: Шевчука А.А.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "ФруТек" до Головного управління ДПС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю "ФруТек" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року позовні вимоги задоволено:

1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, винесене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік на суму 4 753 029 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 188 257 грн.

2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, винесене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533 грн.

3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, винесене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині:

- п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік в сумі 197 261,05 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту - «MEIOSIS LIMITED», Сполучене Королівство);

- п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 7681,05 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «Edward Vinson Limited», Сполучене Королівство);

- п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік в сумі 53 901,60 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «James Hutton Limited», Сполучене Королівство);

- п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 20 117,40 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «NEW FRUITS S.A.S», Італія).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.07.2021 за №2133к, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ФруТек» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 до 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2017 до 31.12.2020, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2011 до 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

З урахуванням наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.08.2021 за №2485к «Про продовження термінів проведення перевірки» перевірка проводилась у період з 29.07.2021 до 18.08.2021.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27.08.2021 за №7731/02-32-07-15/37849774 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ " ФруТек "", в якому, окрім іншого, встановлено наступні порушення:

1) п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевіряємий період з 01.01.2017р. до 31.12.2020р. у загальній сумі 4730133 грн., в тому числі:

- занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 4730133 грн.

2) п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ " ФруТек " занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період з 01.01.2017 до 31.12.2020 у загальній сумі 4805091 грн., в тому числі:

занижено податок на додану вартість за січень 2017 року на суму 52062 грн.;

занижено податок на додану вартість за лютий 2017 року на суму 654102 грн.;

занижено податок на додану вартість за березень 2017 року на суму 1056512 грн.;

занижено податок на додану вартість за квітень 2017 року на суму 535264 грн.;

занижено податок на додану вартість за травень 2017 року на суму 638445 грн.;

занижено податок на додану вартість за червень 2017 року на суму 410317 грн.;

занижено податок на додану вартість за липень 2017 року на суму 410538 грн.;

занижено податок на додану вартість за серпень 2017 року на суму 115079 грн.;

занижено податок на додану вартість за вересень 2017 року на суму 158334 грн.;

занижено податок на додану вартість за жовтень 2017 року на суму 383327 грн.;

занижено податок на додану вартість за листопад 2017 року на суму 374419 грн.;

занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року на суму 16692 грн.

3) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік в сумі 248 927,67 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту - «MEIOSIS LIMITED», Сполучене Королівство);

4) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 7 681,05 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «Edward Vinson Limited», Сполучене Королівство);

5) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2020 рік в сумі 75 344,74 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «Jemes Hutton Limited», Сполучене Королівство);

6) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2020 рік в сумі 26 044,06 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «NEW FRUITS S.A.S.», Італія);

7) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік в сумі 77 479,5 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «PROMO-FRUIT AG», Швейцарія);

8) п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2018 рік, 2019 рік в сумі 3879,75 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «LUBERA AG», Швейцарія).

9) п.п. 16.1.3 п.16.1. ст.16, п.46.1 ст.46, п.48.1 та п.48.2 ст.48, п.49.1 та п.49.2 ст.49, п. 103.9 ст.103 ПК України, - не подано додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік з відображенням у ньому суми виплаченого доходу на користь нерезидента «LUBERA AG», Швейцарія.

За результатами перевірки перевіряючи дійшли висновку про те, що в період з з 01.01.2017 до 31.12.2020 позивачем занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133,00 грн., занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період з 01.01.2017 по 31.12.2020 у загальній сумі 4 805 091,00 грн., занижено податок з доходів (у вигляді роялті) виплачених нерезидентам («MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited», «NEW FRUITS S.A.S.», «PROMO-FRUIT AG», «LUBERA AG»).

Не погоджуючись з правомірністю підстав для проведення планової документальної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, позивач подав до податкового органу письмові заперечення за вих. №1309 від 16.08.2021 (том 1 а.с. 201-202).

Скориставшись правом, наданим п. 86.7 ст. 86 ПК України, позивач подав до ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 27.08.2021 року №7731/02-32-07-15/37849774, в якому просив вищенаведені висновки акту перевірки не брати до уваги як хибні (том 1 а.с. 216-228).

Листом від 27.09.2021 за № 23250/6/02-32-07-15-13 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило позивача про результати розгляду заперечень, а саме - повідомлено про зняття з донарахування TOB «Фрутек» податку з доходів у вигляді роялті виплачених нерезиденту «PROMO-FRUIT AG», Швейцарія за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік в сумі 71 206,65 грн. При цьому, донарахування з вказаного податку за 2017 рік в сумі 6272, 85 грн за операціями між позивачем та нерезидентом «PROMO-FRUIT AG» (Швейцарія) залишилось, в результаті чого було винесено ППР від 04.10.2021 року № б/н, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн (в яку включено 6272 грн 85 коп.) та накладено штрафні санкції в розмірі 72 278,42 грн (том 1 а.с. 231-250).

За вказаними вище порушеннями ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2021 (том 2 а.с. 1-8), якими ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за 2017 рік на суму 4 753 029,00 грн та накладено штрафні санкції на суму 1 188 257,00 грн, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133,00 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533,00 грн, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 72 278,42 грн.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 77.1, п. 77.2 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Досліджуючи правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.10.2021, якими ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за 2017 рік на суму 4 753 029,00 грн та накладено штрафні санкції на суму 1 188 257,00 грн, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133,00 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533,00 грн, колегія суддів встановила наступне.

Протягом терміну проведення перевірки контролюючим органом позивачу надіслано запити від 30.07.2021, від 11.08.2021 та від 18.08.2021 щодо надання до перевірки документів.

Проте, підприємством протягом терміну проведення перевірки та станом на дату її закінчення не надано первинних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (уточнюючих розрахунків), регістрів бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою ТОВ "ФруТек" податків за 2017 рік, а надано письмі пояснення про причини ненадання вищезазначених документів з посиланням на термін зберігання документів 1095 днів «3 роки».

Водночас, на переконання податкового органу, оскільки відповідно до вимог ст.52-2 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 ПКУ, то перевіряємий період може складати понад 1095 днів.

З огляду на це, податковим органом було складено акти за фактом ненадання документів до перевірки посадовими особами ТОВ «ФруТек» від 04.08.2021 за №572/02-32-07-15/37849774, від 13.08.2021 за №611/02-32-07-15/37849774 та від 18.08.2021 за №619/02-32-07-15/37849774.

Оскільки відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України, визначено що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

На підставі вищезазначеного перевіряючі особи дійшли висновку про заниження ТОВ «ФруТек» податку на прибуток у 2017 році, оскільки до перевірки не було надано документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.10.2021, яким ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 72 278,42 грн, колегія суддів встановила наступне.

Підставами для збільшення позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток є висновки відповідача щодо допущення ТОВ «ФруТек» порушень вимог п.п.103.2, п.п. 103.4 ст. 103, п. 141.4 ст. 141 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок з доходів нерезидентів «MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited», «NEW FRUITS S.A.S.», «PROMO-FRUIT AG».

Відповідно до положень підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статі 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно із пунктом 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (пункт 103.1 статті 103 ПК України).

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п.3.2. ст.3 ПК України, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в ПК, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства підставою для звільнення (зменшення) податковим агентом нерезидентів від оподаткування їх доходів із джерелом походження цих доходів з України є надання податковому агенту довідки передбаченої пунктом 103.4 статті 103 Податкового Кодексу України, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відсутність такої довідки через її неподання нерезидентом унеможливлює звільнення його податковим агентом від оподаткування та обумовлює оподаткування доходів нерезидента на загальних підставах відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Так, перевіркою ТОВ «ФруТек», проведеною за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, встановлено заниження сум податку з доходів нерезидентам з джерелом походження з України, у вигляді роялті відповідно наступних ліцензійних договорів:

Ліцензія на розмноження (не ЄС) № М01-15 від 02.02.2015 із нерезидентом «MEIOSIS LIMITED», Велика Британія.

Ліцензійна угода № ЛО34 від 01.05.2017 із нерезидентом «Jemes Hutton Limited», Велика Британія.

Ліцензійна угода № НО1-16 від 22.03.2016 на сорти суниці садової ексклюзивна для України із нерезидентом «NEW FRUITS S.A.S.», Італія.

Угода про надання Генеральної ліцензії від 15.01.2014 із нерезидентом «PROMO-FRUIT AG», Швейцарія.

Угода із нерезидентом «Edward Vinson Limited», Велика Британія, код 1741468.

Згідно зі змістом акту перевірки до висновків щодо заниження позивачем податку з доходу нерезидентів за вищенаведеними угодами податковий орган дійшов проаналізувавши надані ТОВ «ФруТек» Довідки про підтвердження статусу резидента. Зокрема, відповідач звернув увагу на те, що до перевірки товариством не було надано оригінали відповідних довідок.

Під час судового засідання в суді першої інстанції представник відповідача повідомила, що під час адміністративного оскарження результатів проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «ФруТек» було надано нотаріально засвідчені копії Довідок про підтвердження статусу резидента «MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited», «NEW FRUITS S.A.S.», «PROMO-FRUIT AG», «LUBERA AG». На зворотному боці довідок містились Апостилі, які, на переконання податкового органу, лише підтверджують підпис офіційної особи, яка засвідчила ці фотокопії та не підтверджує ані справжність підпису на оригінальному документі, ані зміст оригіналу.

Таким чином, як зазначено на сторінці 29 Акту перевірки (том 1 а.с. 65), під час проведення перевірки ТОВ «ФруТек» в ревізора виникли сумніви щодо достовірності Апостилів на Довідках про підтвердження статусу резидента, а оскільки Довідки не завірені Апестилем, вони не підтверджують наявність правових підстав для звільнення від оподаткування.

Оскільки, до закінчення перевірки позивач не надав контролюючому органу належних доказів в підтвердження справжності Довідок про підтвердження статусу резидента по нерезидентам «MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited», «NEW FRUITS S.A.S.», «PROMO-FRUIT AG», представник відповідача вважає правомірними наведені в Акті перевірки висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку з доходів відповідних нерезидентів.

Представник відповідача та допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка ревізор зазначили, що під час проведення доперевірочного аналізу ГУ ДПС у Вінницькій області було досліджено отримані від ТОВ «ФруТек» копії відповідних Довідок та встановлено, що частина наданих Довідок завірена Апостилями, інформація про які відсутня на офіційному веб-сайті Міністерства її Величності з закордонних справ і справ Співдружності, зокрема, щодо Апостилів з номерами №АРО-2078674 за 2018 рік, №АРО-2078675 за 2019 рік та №АРО-2078673 за 2018 рік.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача, колегія суддів враховує, що наявними в матеріалах справи копіями нотаріально засвідчених Довідок про підтвердження статусу резидента, оригінали яких, на вимогу судів першої та апеляційної інстанцій, були надані позивачем та досліджені в судовому засіданні підтверджується, що компанії «MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited» є резидентами Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, компанія «NEW FRUITS S.A.S.» є резидентом Італійської Республіки, компанії «PROMO-FRUIT AG» є резидентами Швейцарської Конфедерації.

Водночас, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що згідно з пунктом 52-2 Інших перехідних положень Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, тому проведення перевірки було здійснено із порушенням вимог чинного законодавства.

Спростовуючи твердження позивача та обґрунтовуючи правомірність дій контролюючого органу щодо проведення документальної перевірки під час дії карантину, відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувані податкові податкові повідомлення - рішення були прийняті за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 до 31.12.2020 (наказ №2133к від 08.07.2021, акт перевірки від 08.07.2021).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначає стаття 78 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, шляхом внесення змін до ПК України законодавець запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Як вже зазначалося планова перевірка ТОВ "ФруТек" проводилася уповноваженими особами податкового органу в період з 29.07.2021 по 18.08.2021.

Постановою КМ України від 17 лютого 2021 р. № 104, постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 р. № 405 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 611 були продовжені карантинні обмеження та запроваджено посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно з 28 лютого по 31 серпня 2021року.

Таким чином, зазначена перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства була призначена та проводилися в період карантинних обмежень.

Водночас суд враховує, що 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок (далі - постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

В силу положень пп.5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила Податкового кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 сформував правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції на момент винесення наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Крім того, у постановах від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21, Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 17 травня 2022 року у справі №520/592/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 06 липня 2022 року у справі №360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21 Верховний Суд враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у податкового органу були відсутні правові підстави для визначення платнику податкових зобов`язань за наслідками проведеної перевірки.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), податковий орган у даній справі не мав правових підстав на включення ТОВ "ФруТек" до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків.

Оцінюючи доводи податкового органу про не врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, колегія суддів зазначає наступне.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд в ухвалі від 19 квітня 2023 року у справі №520/24878/21 висловився про те, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.

Це означає, що дія мораторію унеможливлює сам факт проведення документальної планової перевірки, й саме такі підстави нівелюють її наслідки.

З урахуванням вищезазначених положень податкового законодавства України, а також висновків Верховного Суду за наслідками розгляду подібних спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Наслідки перевірки, яка не мала бути призначена і проведена, якби відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, є також незаконними і не можуть створювати правових наслідків такої.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік на суму 4 753 029 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 188 257 грн., податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533 грн, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині: - п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік в сумі 197 261,05 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту - «MEIOSIS LIMITED», Сполучене Королівство); - п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 7681,05 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «Edward Vinson Limited», Сполучене Королівство); - п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік в сумі 53 901,60 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «James Hutton Limited», Сполучене Королівство); - п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 20 117,40 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «NEW FRUITS S.A.S», Італія) є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів враховує, що в обґрунтування правомірності нарахування позивачу податкових зобов`язань поза межами строку, встановленого ст.102 ПК України, відповідач посилається на положення Закону України від 17 березня 2020 року №533-IX. Водночас, обґрунтовуючи правомірність своїх щодо проведення планової документальної перевірки ТОВ "ФруТек" в період дії мораторію, відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89, які суперечать Закону України від 17 березня 2020 року №533-IX, що свідчить про вибіркове застосування податковим органом положень Закону України від 17 березня 2020 року №533-IX.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 квітня 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.