Ухвала

від 15.04.2024 по справі 947/27148/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 947/27148/21

провадження № 61-5354ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року у справі за позовом житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-7» до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана Андрія Володимировича, державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року житлово-будівельний кооператив «Малиновський-7» (далі - ЖБК «Малиновський-7») звернувся до суду з вищевказаним позовом до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. (далі - державний реєстратор Буран А. В.), державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна К. А., ОСОБА_1., ОСОБА_2., третя особа - Одеська міська рада, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року вчинене державним реєстратором Бураном А. В. щодо кв. АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення № 50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2020 року вчинене державним реєстратором Карякіним К. А. щодо зазначеної квартири;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести в попередній стан зазначене приміщення, відповідно до технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 К, складеного Одеським міським БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості,

з відновленням несучої стіни, яка виходить на фасад будівлі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2021 року у задоволенні позовної заяви ЖБК «Малиновський-7» до державного реєстратора Бурана А. В., державного реєстратора Карякіна К. А., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ЖБК «Малиновський-7» задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2021 року скасовано.

Прийнято постанову, якою позовну заяву ЖБК «Малиновський-7» до державного реєстратора Бурана А. В., державного реєстратора Карякіна К. А., ОСОБА_1., ОСОБА_2 , третя особа - Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану, задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення № 49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року, проведене державним реєстратором Бураном А. В. відносно кв. АДРЕСА_1 , яке прийняте на підставі технічного паспорту від 28 жовтня 2019 року № 760/5/2019 та довідки від 28 жовтня 2019 року виготовленого ПП «Одеське БТІ».

Визнано незаконним та скасовано рішення № 50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2020 року, проведене державним реєстратором Карякіним К. А. відносно кв.

АДРЕСА_1 , яке прийняте на підставі технічного паспорту від 20 січня 2020 року

№ 3/01/20 та висновку № 3/20 від 20 січня 2020 року, виготовленого ТОВ «БТІ СЕРВІС».

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести в попередній стан нежитлове приміщення АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 К, складеного Одеським міським БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості,

з відновленням несучої стіни, яка виходить на фасад будівлі.

Стягнуто з державного реєстратора Бурана А. В., державного реєстратора

Карякіна К. А., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЖБК «Малиновський-7»

у рівних частках судові витрати у розмірі 43 160,00 грн, по 10 790,00 грн з кожного.

10 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року (надійшла до суду 12 квітня 2024 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції, провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрити.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови складений 11 березня

2024 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 10 квітня

2024 року.

Оскільки, касаційна скарга була подана до Верховного Суду 10 квітня 2024 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19),

від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

З огляду на касаційну скаргу та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судове рішення у справі за позовом про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану, тобто зазначена справа не пов`язана із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій та гарантій її соціального захисту.

У зв`язку з викладеним, відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, як учасника бойових дій, у даній конкретній справі.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 оскаржує судове рішення суду апеляційної інстанції у повному обсязі.

ЖБК «Малиновський-7» звернувся до суду з позовом у 2021 році та заявляв три позовні вимоги немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 13 620,00 грн ((2 270,00*3)*200%=13 620,00).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Також, касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке.

У касаційній скарзі порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі не зазначена третя особа - Одеська міська рада та не надано копії касаційної скарги для третьої особи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання зазначених в ухвалі вимог, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць