Справа № 143/27/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2024 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бойка А.В.,
з участю секретаря судових засідань Шуваріної В.А.,
представника позивачки адвоката Царківського О.Ю.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребище справу за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Царківський Олександр Юрійович до СФГ "Пилипчука" про скасування речового права та повернення земельної ділянки, -
Встановив:
В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Царківський О. Ю. до СФГ "Пилипчука" про скасування речового права та повернення земельної ділянки.
Свої вимоги представник позивачки мотивує тим, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка, площею 2,8104 га, кадастровий номер 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області (на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 1355548 від 19.03.2013).
08.12.2022 ОСОБА_2 , звернувшись до Центру надання адміністративних послуг Погребищенської міської ради отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звідки дізналася, що 10.05.2015 між нею та СФГ "Пилипчука" було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,8104 га, кадастровий номер 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, строком на 12 років, зареєстрований 25.05.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області Запальською І.Є., індексний номер 21533618. Вказаний договір позивачка не підписувала. У договорі зазначено її дівоче прізвище « ОСОБА_3 », хоча вона 19.12.2008 уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Враховуючи викладене позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а відтак просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 2.8104 га за кадастровим номером 0523485200:01:004:0002 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Вінницького (колишнього Погребищенського) району Вінницької області за Селянським (фермерським) господарством «ПИЛИПЧУКА»; зобов`язати СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ПИЛИПЧУКА» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2.8104 га за кадастровим номером 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Вінницького (колишнього Погребищенського) району Вінницької області; стягнути судові витрати по справі.
09.01.2023 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с. 23, т.1).
Ухвалою суду від 16.03.2023 витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори спадкову справу №52827151, що заведена в Погребищенській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано у приватного нотаріуса Погребищенського районного нотаріального округу Вінницької області Заболотної Т.М. договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2016 та додатки до договору, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2012 та додатки до договору, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 35, т.1).
11.04.2023 на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Заболотної Т.М. надійшли копію договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також заяву ОСОБА_2 (а.с. 46, т.1).
Ухвалою суду від 18.04.2023 витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори оригінал спадкової справи №211/2012 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Заболотної Т.М. оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2016 та додатки до договору, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2020 та додатки до договору, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523410100:00:013:0056, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2020 та додатки до договору, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523410100:00:013:0057, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 50, т.1).
16.06.2023 на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла спадкова справа №211/2012 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.68-92, т.1).
Ухвалою суду від 19.05.2024 у приватного нотаріуса Заболотної Т.М. витребувано оригінали заяви ОСОБА_2 про її згоду на укладення договору купівлі-продажу, що засвідчені приватним нотаріусом 30.03.2016, 30.01.2020 (а.с. 97, т.1). Витребувані судом докази надійшли 07.06.2023 (а.с. 101-104, т.1).
Ухвалою суду від 08.06.2023 витребувано докази, які містять зразки підпису позивачки, від ТОВ АТП «Транзит», які надійшли 18.07.2023 (а.с. 118-122, т.1).
Ухвалою суду від 19.07.2023 до матеріалів справи долучено експериментальні зразки підписів позивачки ОСОБА_2 та призначено в справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Науково-дослідного криміналістичного центру НДЕКЦ МВС України. Провадження по цивільній справі зупинено до отримання експертного висновку (а.с. 155-156, т.1).
01.07.2022 на адресу суду надійшло клопотання експерта від 16.08.2023 про надання додаткових порівняльних матеріалів (а.с. 164, т.1).
05.09.2023 провадження у справі було відновлено та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні (а.с.166, т.1).
Ухвалою суду від 06.10.2023 долучено до матеріалів справи письмові докази, експериментальні зразки підписів позивачки та зупинено провадження до отримання експертного висновку (а.с. 216-217, т.1).
05.01.2024 на адресу суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/102-23/20231-ПЧ від 22.12.2023 (а.с. 232-238, т.2). У висновку експерта зазначено, що «підписи у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 10.05.2015, який укладений між ОСОБА_9 та СФГ «Пилипчука», як орендарем, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8104 га з кадастровим номером 0523485200:01:004:0002, виконані не гр. ОСОБА_9 , а іншою особою».
Ухвалою суду від 09.01.2024 було відновлено провадження у справі (а.с. 1, т. 2).
Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 13, т.2).
В судовому засіданні представник позивача адвокат Царківський О.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на доводи викладені в позовній заяві та висновок експерта №СЕ-19/102-23/20231-ПЧ від 22.12.2023.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 1355548 від 19.03.2013 (а.с. 14, т.1) належить земельна ділянка, площею 2,8104 га, кадастровий номер 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області) (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а.с. 13, т.1).
10.05.2016 між ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище позивачки) та СФГ "Пилипчука" було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,8104 га, кадастровий номер 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, строком на 12 років, зареєстрований 25.05.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області Запальською І.Є., індексний номер 21533618 (договір оренди, а.с. 8-11, т.1, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта права власності, а.с. 12, т.1).
З висновку експерта №СЕ-19/102-23/20231-ПЧ (а.с. 233-238, т.1) слідує, що підпис у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 10.05.2015, який укладений між ОСОБА_9 та СФГ «Пилипчука», як орендарем, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8104 га з кадастровим номером 0523485200:01:004:0002, виконані не гр. ОСОБА_9 , а іншою особою (а.с. 233-238, т.1).
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.
Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц Верховний Суд зазначив, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника/ів правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Пред`являючи позов, ОСОБА_2 стверджувала, що оспорюваний договір оренди вона не підписувала, підпис у ньому вчинено іншою особою, а тому земельна ділянка безпідставно перебуває у фактичному користуванні відповідача і має бути повернута власниці.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване у належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача.
Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.
Зазначений правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала: «Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.» (пункт пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Разом з тим, позивачкою також заявлена вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).
Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_2 та СФГ «Пилипчука» спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивачки, ця ділянка фактично не була передана в оренду за договором, який вона не підписувала, тому він є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує її права на користування та розпорядження зазначеною власністю.
Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Власницею спірної земельної ділянки 0523485200:01:004:0002 на час подання позову є ОСОБА_2 .
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю земельною ділянкою з кадастровим номером 0523485200:01:004:0002, що розташована на території Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області (зараз Погребищенської МТГ Вінницького району Вінницької області).
Отже, реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку за відповідачем по справі, коли договір оренди позивачка фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
При цьому, обраний позивачкою спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд у справі № 125/702/17 постанова від 05.08.2020, справа № 358/815/17 від 19.08.2020.
Що стосується судових витрат, то суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
В ч.1 ст.134 ЦПК України обумовлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивачки адвокатом Царківським О.Ю. було надано договір про надання професійної правничої допомоги від 27.12.2022, ордер серії АВ №1057153, опис робіт (наданих послуг) на загальну суму 10000 грн. (а.с. 41- 51).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача СФГ «ПИЛИПЧУКА» на користь позивачки ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у 2147, 20 грн., витрати на проведення експертизи 6 320 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 10 000 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 202-205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 2.8104 га за кадастровим номером 0523485200:01:004:0002 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Вінницького (колишнього Погребищенського) району Вінницької області за Селянським (фермерським) господарством «ПИЛИПЧУКА».
Зобов`язати СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ПИЛИПЧУКА» (код ЄДРПОУ 30806053, с. Попівці Погребищенської ТГ Вінницького району Вінницької області) повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_3 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.8104 га за кадастровим номером 0523485200:01:004:0002, яка розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Вінницького (колишнього Погребищенського) району Вінницької області.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ПИЛИПЧУКА» на користь ОСОБА_2 18 467 грн (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят сім гривень) 20 к судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що складаються з судового збору 2147,20 грн, витрат на проведення експертизи 6320 грн, витрат на професійну правничу допомогу- 10 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 15.04.2024.
Суддя
Суд | Погребищенський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2024 |
Оприлюднено | 17.04.2024 |
Номер документу | 118369767 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Погребищенський районний суд Вінницької області
Бойко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні