Ухвала

від 12.03.2024 по справі 362/1648/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1648/24

Провадження 2-о/362/63/24

У х в а л а

"12" березня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської рад, ОСОБА_2 , про усиновлення дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Присвоїти усиновлюваній дитині: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ім`я залишити без змін - ОСОБА_3 ; по-батькові - ІНФОРМАЦІЯ_4 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №5 від 24.12.2008 року, вчиненого Виконавчим комітетом Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області, зазначивши у графі «Батько», змінивши у графі «Батько» з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_1 ». Присвоїти усиновлюваній дитині: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ім`я залишити без змін - ОСОБА_4 ; по-батькові - ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №5 від 01.07.2013 року, вчиненого Виконавчим комітетом Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області, зазначивши у графі «Батько», змінивши у графі «Батько» з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_1 ».

Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом,у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

При вирішенні питання про прийняття заяви про усиновлення в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 310-313 цього Кодексу.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Згідно до частини 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України, до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Всупереч вказаним вимогам закону до заяви про усиновлення заявником не долучено характеристика з місця проживання, відомості про стан здоров`я дітей, а також їх місце проживання або ж не зазначено про відсутність такого доказу чи неможливість надати його суду із вказаними причинами.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв`язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.

Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).

Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.

При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв`язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв`язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.

Дозвіл суду на збереження правових зв`язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв`язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.

При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв`язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв`язку, то їхнє право на збереження зв`язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №362/5593/20.

Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб баба та діда (батьків ОСОБА_8 ), який помер, в якості заінтересованих осіб, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв`язку із їх онуками.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України, заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

Крім того, аналізуючи зазначені вище положення норм чинного законодавства, усиновленою може бути та особа, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі особи мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї особи. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.

Недоліки заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено заінтересованими особами у справі.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідно заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі не виконання вимог ухвали до встановленої дати, тобто вказані недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 19, 175-177, 185, 293, 310-313 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської рад, ОСОБА_2 , про усиновлення дитини - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яті днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко