Рішення

від 29.03.2024 по справі 369/7065/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7065/22

Провадження № 2/369/571/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

за участю:

представника позивача - Телющенка П.П. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/7065/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про стягнення коштів витрачених на лікування, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів витрачених на лікування.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 27 січня 2021 року між ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ОСОБА_5 було укладено Договір № 32877 про надання послуг (стаціонарного лікування), відповідно до умов даного договору ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» бере на себе зобов`язання надати ОСОБА_5 медичні послуги, а ОСОБА_5 бере на себе обов`язок їх оплатити.

ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було сплачено на користь ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» грошові кошти в сумі 310 000 грн, з яких на лікування було витрачено 250 465 грн, а 64 535 грн було повернуто ТОВ «Білоцерківелектроремонт» після смерті ОСОБА_5 .

11 лютого 2021 року ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» було виставлено рахунок-акт № 3069406 від 11.06.2021 року, згідно якого вартість лікування ОСОБА_5 становила 250 465 гривень.

11 лютого 2021 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» було укладено договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування).

Протягом лютого 2021 року ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було перераховано на рахунок ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» грошові кошти в сумі 300 000 грн.

Згідно свідоцтва про смерть від 10.03.2021 року (серії НОМЕР_1 ), що видане Білоцерківським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, про що 10 березня 2021 року складено відповідний актовий запис № 618.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

Як стало відомо позивача після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі від спадкового майна, що підтверджується свідоцтвом про спадщину за законом, яке видано 22.09.2021 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. в межах спадкової справи № 10/2021, зареєстрована в реєстрі за № 2654.

На підставі наведеного, позивач просив на підставі ст. 1232 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача 272 235,50 грн витрат здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 02.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

07.11.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого остання просила суд у задоволенні позову ТОВ «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_3 про стягнення коштів витрачених на лікування відмовити.

Заперечення мотивовані тим, що грошові кошти, які ТОВ «Білоцерківелектроремонт» сплатило на рахунки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_5 є додатковим благом, яке одержав безпосередньо ОСОБА_5 від ТОВ «Білоцерківелектроремонт», а тому вказані витрати не є витратами ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_5 , як наслідок, ці витрати не підлягають відшкодуванню зі спадкоємців за ст. 1232 ЦК України.

05.12.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого останній підтримав задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року залучено до участі у справі № 369/7065/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.03.2024 року представник позивача підтримав задоволення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Судом встановлено, що ТОВ «Білоцерківелектроремонт» здійснило оплату ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» за лікування ОСОБА_5 на загальну суму 315 000,00 грн., з яких на лікування було витрачено 250 465,00 грн., а 64 535,00 грн. повернуто ТОВ «Білоцерківелектроремонт» після смерті ОСОБА_5 . Окрім цього, ТОВ «Білоцерківелектроремонт» здійснило оплату ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» за лікування ОСОБА_5 на загальну суму 300 000,00 грн.

ТОВ «Білоцерківелектроремонт» було утворено відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів засновників від 28 листопада 2018 р., яким затверджено Статут, а також відповідно до затвердженого Статут вирішено, що органами Товариства є загальні збори учасників (вищий орган), Директор - одноосібний виконавчий орган, вибрано Директором - ОСОБА_5 .

Згідно з Протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Білоцерківелектроремонт» від 01 квітня 2021 р. другим питанням порядку денного було переобрання директора Товариства у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 та припиненням його повноважень, постановлено призначити на посаду директора ТОВ «Білоцерківелектроремонт» ОСОБА_6 з 02 квітня 2021 р.

ОСОБА_5 у період лікування і до дня смерті перебував у трудових відносинах з ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на посаді директора.

Законодавство України передбачає можливість роботодавця надавати матеріальну допомогу працівникам на лікування.

Відповідно, пунктом 9.8. Статуту ТОВ «Білоцеківелектроремонт» (у редакції 2018 р., що була чинна на момент спірних правовідносин) передбачено право Товариства надавати матеріальну допомогу своїм працівникам.

Податковий кодекс України передбачає два види неоподатковуваної допомоги на лікування: допомога на лікування та медичне обслуговування (пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПК) та цільова благодійна допомога на лікування (пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПК).

Відповідно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов`язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов`язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування.

Отже, пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПК України визначено особливості надання допомоги від роботодавця на лікування та медичне обслуговування працівника, серед яких:

- наявність відповідних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичне обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичне обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг), про що зазначено в узагальнюючій консультації, затвердженій наказом МДЗ від 10.04.2014 № 235, тобто роботодавець має право застосовувати пільгову норму до допомоги, яку він надає як до початку лікування, так і у вигляді компенсації уже отриманого лікування.

- понесені працівником витрати на лікування та медичне обслуговування не були компенсовані виплатами з фонду загальнообов`язковою державного соціального медичного страхування.

Відповідно до пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПК України, не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров`я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім`ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов`язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов`язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Отже, мотивами, що рухають до відповідного рішення є винятково добра воля благодійника без якого-небудь примусу (законодавчого або організаційного).

Заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності й організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII). Перелік закладів охорони здоров`я затверджено наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385.

Позивачем до позову було додано договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 27.01.2021 р., сторонами якого є ОСОБА_5 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», а також Договір № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 11.02.2021р., сторонами якого є ОСОБА_5 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар».

Суд вважає, що договірних відносин між вказаними вище медичними закладами та позивачем щодо оплати останнім лікування ОСОБА_5 не було, відповідно ТОВ «Білоцерківелектроремонт», сплативши на рахунки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_5 , фактично надало ОСОБА_5 , який перебував на посаді директора ТОВ «Білоцерківелектроремонт», благодійну допомогу на лікування та медичне обслуговування.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами представника відповідача, що грошові кошти, які ТОВ «Білоцерківелектроремонт» сплатило на рахунки ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» за стаціонарні послуги, лікування ОСОБА_5 є додатковим благом, яке одержав безпосередньо ОСОБА_5 від ТОВ «Білоцерківелектроремонт», а тому вказані витрати не є витратами ТОВ «Білоцерківелектроремонт» на лікування ОСОБА_5 , як наслідок, ці витрати не підлягають відшкодуванню зі спадкоємців за ст. 1232 ЦК України.

Крім того, лікування ОСОБА_5 від COVID-19 та реабілітація його наслідків могли здійснюватись у закладі охорони здоров`я, (яким було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, зокрема, за пакетом медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2») цілком безкоштовно, оскільки при госпіталізації в стаціонар пацієнт отримує усю необхідну медичну допомогу безоплатно, усі ліки, передбачені національним протоколом лікування COVID-19, входять до тарифу, за яким НСЗУ оплачує послуги медичних закладів, а відтак суд погоджується з доводами представника відповідача про нерозумність вказаних витрат позивача.

Надані позивачем копії фіскальних чеків не містять вказівки на те, що вони були сплачені ОСОБА_5 безпосередньо на виконання умов Договору № 32877 про надання медичних послуг (стаціонарне лікування) від 27.01.2021р. укладеного з ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка».

Надана позивачем довіреність від 26 жовтня 2020 року, полягає в тому, що позивач в особі директора ОСОБА_5 уповноважив заступника директора ОСОБА_6 бути представником товариства з будь-яких питань, пов`язаних з господарською діяльністю позивача, з усіма правами (повноваженнями), наданими керівнику товариства.

А відтак, суд погоджується з доводами представника відповідача, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_6 повноважень на укладення та підписання від імені ОСОБА_5 договорів про надання йому медичних послуг, що, відповідно, вказує на відсутність дотримання вимог при укладенні цих договорів.

Укладені між позивачем та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» договір поруки від 29 січня 2021 року та між позивачем та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» договір поруки від 11 лютого 2021 року підтверджують, що оплата лікування ОСОБА_5 у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» та у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Стаціонар» - це зобов`язання безпосередньо ОСОБА_5 , за виконання яких поручився позивач.

Означене дає підстави вважати, що позивач не поніс витрат на лікування спадкодавця у розумінні ст. 1232 ЦК України, а лише виконав свій договірний обов`язок поручителя.

Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність та необгрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про стягнення коштів витрачених на лікування - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківелектроремонт», адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи: 00212819.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 16.04.2024 року.

Суддя А.В. Янченко