Постанова

від 11.04.2024 по справі 159/240/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/240/24 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л. Провадження № 22-ц/802/401/24 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Трикош Н. І.,

за участі боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою стягувача ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа, за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2024 року

В С Т А Н О В И В:

Стягувач ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в цій справі. Заяву мотивувала тим, що 16лютого 2022 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області у справі №159/4082/20 винесено вирок, яким зокрема, ухвалено стягнути солідарно з Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» (далі ДП «Ковельське лісове господарство») та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 384000 грн та видано виконавчий лист від 01 березня 2023 року. Нею було подано заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Під час доставки її заяви про відкриття виконавчого провадження оригінал виконавчого листа було втрачено. ДП «Ковельське лісове господарство» припинило свою діяльність, правонаступником цієї юридичної особи є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі-ДП «Ліси України»). Просила замінити боржника з ДП«Ковельське лісове господарство» на його правонаступника ДП «Ліси України»; видати новий виконавчий лист про стягнення з ДП «Ліси України» в користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої їй моральної шкоди 384000 грн.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01лютого 2024 року заяву задоволено. Постановлено замінити боржника у виконавчому листі у кримінальному провадженні № 159/4082/20 з ДП«Ковельське лісове господарство» на його правонаступника ДП «Ліси України»; видати дублікат виконавчого листа у кримінальному провадженні №159/4082/20 з відображенням у ньому заміни боржника з ДП «Ковельське лісове господарство» на його правонаступника ДП «Ліси України».

ДП «Ліси України» подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає ухвалу необґрунтованою, незаконною. Вказує, що вирок суду в частині солідарного стягнення з ДП «Ковельське лісове господарство» та ОСОБА_1 моральної шкоди, у тому числі в користь ОСОБА_2 , обґрунтований тим, що ОСОБА_1 завдав потерпілим шкоди під час виконання трудових обов`язків, тому ДП «Ковельське лісове господарство» повністю відповідає за дії ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків. ОСОБА_1 не був у трудових відносинах з ДП «Ліси України», звільнений з ДП «Ковельське лісове господарство». Вимога про стягнення моральної шкоди не була включена до передавального акту ДП «Ковельське лісове господарство» під час реорганізації, а тому зобов`язання з компенсації моральної шкоди не перейшло до ДП «Ліси України» в порядку правонаступництва. Суд за відсутності належних доказів визнав доведеним факт переходу такого зобов`язання до ДП«Ліси України». Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності боржника ОСОБА_1 , який є співвідповідачем у цій справі. Просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01лютого 2024 року в цій справі в частині заміни боржника у виконавчому листі у кримінальному провадженні №159/4082/20 з відображенням у ньому заміни боржника з ДП «Ковельське лісове господарство» на його правонаступника ДП «Ліси України» та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі у кримінальному провадженні №159/4082/20.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач ОСОБА_2 зазначила, що ДП «Ліси України» не скористалося своїм правом на залучення ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. ДП «Ліси України» завжди приймало участь у засіданнях суду першої інстанції, тому було повідомлене належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань. Правонаступником є лише одна особа - ДП «Ліси України» і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Відсутність у передавальному акті ДП «Ковельське лісове господарство» певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що ДП «Ліси України» не є правонаступником, оскільки як єдиний правонаступник прийняв усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом приєднання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення божника ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

ДП «Ліси України» оскаржує ухвалу суду в частині вирішення питання заміни боржника ДП «Ковельське лісове господарство» на ДП «Ліси України» у виконавчому листі, тому справа апеляційним судом переглядається виключно у цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2022 року вирішено стягнути солідарно з ДП «Ковельське лісове господарство» та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої їй моральної шкоди 384000 грн. Вирок набрав законної сили 02 листопада 2022 року і судом 01березня 2023 року видано виконавчий лист (кримінальне провадження №159/4082/20).

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №880 від 28 жовтня 2022 року ДП «Ковельське лісове господарство» було припинене шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного спеціалізованого господарства «Ліси України».

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №14 від 03 січня 2023 року затверджений передавальний акт Державного підприємства «Ковельське лісове господарства».

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний (приватний) виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони б були обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до частини 5 статті 128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з частиною першою, другою статті 442 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 статті 442 ЦПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку із заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ЦПК України.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина перша статті 104 ЦК України).

Правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37, 38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17).

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 у справі № 910/4656/14).

Системний аналіз норм статей 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

Крім того, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17, внаслідок злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Відсутність у передавальному акті певного зобов`язання не свідчить про те, що ДП «Ліси України» не стало правонаступником за ними, оскільки ним як єдиним правонаступником прийнято майно та зобов`язання ДП «Ковельське лісове господарство»

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим 06 січня 2024 року, ДП «Ковельське лісове господарство» станом на дату формування витягу є припиненим.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02 листопада 2023 року до цього реєстру внесено запис 1001971120031001115 про припинення ДП«Ковельське лісове господарство».

Враховуючи вищевказане та баланс інтересів учасників справи, беручи до уваги положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно захисту права власності, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання вироку в частині стягнення на користь потерпілої моральної шкоди буде грубим порушенням Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення.

Суд першої інстанції на підставі досліджених доказів та повно враховуючи обставини справи, установив факт переходу зобов`язання з компенсації моральної шкоди потерпілій за вироком у справі № 159/4082/20 від ДП «Ковельське лісове господарство» до ДП «Ліси України».

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 лютого 2020 року в справі № 296/2335/16-ц, застосуванню до вказаних правовідносин не підлягають, оскільки обставини у цій справі відрізняються від обставин справи, що переглядається апеляційним судом.

Підлягають відхиленню твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ДП «Ліси України», був звільнений з ДП«Ковельське лісове господарство», і саме під час виконання трудових обов`язків у ДП «Ковельське лісове господарство» завдав моральної шкоди потерпілій, а тому ДП «Лісове господарство» не може бути боржником у цьому кримінальному провадженні. Обов`язки боржника у ДП«Ліси України» у справі, що переглядається, виникають не з підстави перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ДП «Ліси України», а у зв`язку з правонаступництвом ДП«Ліси України» зобов`язань ДП «Ковельське лісове господарство» перед потерпілою ОСОБА_2 з компенсації їй моральної шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків у правопопередника. При розгляді заяви про заміну боржника суд не оцінює обставин справи по суті, не обговорює підставність відшкодування моральної шкоди

Відповідно до змісту частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а солідарний боржник ОСОБА_1 не звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 01 лютого 2024 року обґрунтовуючи її тим, що його не повідомлено належним чином про час та місце розгляду заяви потерпілої (стягувача) про заміну іншого солідарного боржника у виконавчому листі. В судовому засіданні апеляційного суду боржник ОСОБА_1 надав пояснення по суті поданої заяви стягувача про заміну боржника та апеляційної скарги ДП «Ліси України»

Ухвала суду в оскаржуваній частині постановлена з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, з урахуванням обставин справи що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарства «Ліси України» залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01лютого 2024 року в цій справі в частині заміни сторони виконавчого провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді