Постанова

від 05.10.2010 по справі 2а-1283/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-1283/10/0770

Рядок статзвіту 2.11.1

код - 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року м.Ужгород

Закарпатський окружний а дміністративний суд в скл аді:

головуючої - судді Маєцьк ої Н.Д.

за участю секретаря судово го засідання - Сідей І.І.

сторін, які беруть участь у справі

представника позивача - Греци Я. В. (дов. від 19.04.2010 року );

представника відповідача - Товтин М.В.( дов. № 2386/10/10 від 20.04.2010 року );

розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і в залі суду в м. Ужгороді адм іністративну справу за позов ною заявою Товариства з о бмеженою відповідальністю "П плюс К" до Держа вної податкової інспекції в м.Ужгород Закарпатської обла сті про визнання протиправн им та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2009 року №0001111640/0 820/15-2/34022687/1807 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ста тті 160 частини 3 КАС України 05 жо втня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну част ини постанови. Повний текст п останови виготовлено та підп исано протягом 08 жовтня 2010 рок у.

Позивач - Товарис тво з обмеженою відповідальн істю «П плюс К»звернулося до Закарпатського окружного ад міністративного суду із позо вом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправним та ск асування податкового повідо млення - рішення від 25.03.2009 року №0001111640/0 820/15-2/34022687/1807, яким зменшено суму бюджетного відшкодуван ня з податку на додану вартіс ть за січень 2010 року у розмірі 1 0355 гривень.

Позивач свої позовні вимо ги мотивує тим, що перевірка, з а наслідками якої було прийн ято податкове повідомлення р ішення, була проведена відпо відачем всупереч вимогам п.2 П рикінцевих положень Закону У країни «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізн есу в Україні». Акт перевірки від 22.03.2010 року за №604/15-2 складено з порушенням вимог п.1.7 Порядку оформлення результатів неви їзних документальних, виїзни х планових та позапланових п еревірок з питань дотримання податкового, валютного та ін шого законодавства. Крім тог о, відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що т оварно-матеріальні цінності , які бухгалтерському обліку позивача обліковувались на рахунку 281 «товари на складі»в икористані не в господарські й діяльності із - за відсутнос ті договорів оренди, зберіга ння чи власних складських пр иміщень. Також не відповідає дійсності та обставина, що, по зивач не дотримав вимоги п.а п .п 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану варті сть», тобто не здійснював опл ату за отриманий товар.

У судовому засіданні предс тавник позивача, позовні вим оги за обставин викладених у позовній заяві підтримав по вністю, просив суд їх задовол ьнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги, з мотивів викладених у запереченнях, не визнала, по яснивши, що під час проведенн я позапланової документальн ої перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерськог о обліку, а саме відомості обл іку отримання та видачі това рно-матеріальних цінностей п о рахунку 281 „товари на складі " у позивача станом на 31.12.2009р. обл іковувалися залишки товарно -матеріальних цінностей (пил оматеріал хвойний обрізний) на загальну суму 68057,24 грн. Під ча с перевірки позивачем не пре дставлено договорів оренди с кладських приміщень, договор ів про відповідальне зберіга ння товарно-матеріальних цін ностей та відомостей щодо на явності власних складських п риміщень. Тобто не надано під тверджуючих документів, які б засвідчували факт зберіган ня товарно-матеріальних цінн остей станом на 31.12.2009р. на суму 680 57,24 грн., отже дані товарно-мате ріальні цінності позивачем в икористані не в господарські й діяльності. Оскільки у пози вача відсутні власні або оре ндовані складські приміщенн я, безпідставним є твердженн я про правильність відображе ння в обліку показників, яким и відображаються товари на с кладі. Вказані товарно-матер іальні цінності були придбан і з ПДВ з метою подальшого вик ористання у виробничій діяль ності, однак під час перевірк и позивачем не було надано жо дних документів, які б підтве рджували місцеперебування Т МЦ, а тим самим не підтверджен о право власності на товар, йо го користування та розпорядж ення. Отже, залишки товару на с уму 68057,24 грн. вважаються такими , що використані в операціях з безоплатної постави товару в розумінні п.1.4 статті 1 Закону України „Про податок на дода ну вартість".

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши у судовому зас іданні пояснення представни ків сторін та оцінивши доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об'єктивно му розгляді у судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, суд приходить до н аступного висновку.

У судовому засіданні вста новлено, що відповідачем - Д ПІ у м. Ужгороді проведено до кументальну невиїзну (камера льну) перевірку податкової д екларації з податку на додан у вартість поданої ТОВ П плюс К за січень 2010 року, про що скла дено Акт перевірки від 22.03.2010 рок у №604/15-2. (а.с.9). В основу даного Акт у покладені висновки Акту ві д 11.03.2010 року № 471/23-4/34022687 позапланово ї виїзної перевірки питань д остовірності нарахування су ми бюджетного відшкодування податку на додану вартість н а рахунок платника в банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за лист опад 2009 року (а.с.10-18)

На підставі Акту перевірки від 22.03.2010 року №604/15-2 відповідачем прийнято повідомлення - рішення від 25.03.2009 року №0001111640/0 820/15-2/3402 2687/1807, яким зменшено суму бюд жетного відшкодування з пода тку на додану вартість за січ ень 2010 року у розмірі 10355 гривень (а.с.8)

В ході проведення до кументальної перевірки вста новлено, що згідно даних бухг алтерського обліку, а саме ві домості „обліку отримання та видачі товарно-матеріальних цінностей" по рахунку 281 „това ри на складі" у позивача стано м на 31.12.2009р. обліковуються залиш ки товарно-матеріальних цінн остей (пиломатеріал хвойний обрізний) на загальну суму 68057,2 4 грн.

Так, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств»визначені види, межі та порядок віднесення витра т до складу валових витрат пл атника податків. Зокрема, вич ерпний перелік витрат платни ка податків, що не відносятьс я до складу валових витрат, пе редбачений п. 5.3 ст. 5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств». При цьому відповідно до п. 5.10 встановлен ня додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника пода тку, крім тих, що зазначені в ц ьому Законі, не дозволяється .

В зв'язку з цим необхідно за значити, що аналіз п. 5.3 ст. 5, а та кож інших норм Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств»свідчить про т е, що положення вказаного Зак ону не містять обмежень у від несенні до складу валових ви трат платників податку, пов'я заних із здійсненням статутн ої діяльності.

В той же час при визначенні можливості віднесення таких витрат до складу валових вит рат підприємства необхідно в раховувати таке.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - вало ві витрати виробництва та об ігу (далі - валові витрати) - це с ума будь-яких витрат платник а податку у грошовій, матеріа льній або нематеріальній фор мах, здійснюваних як компенс ація вартості товарів (робіт , послуг), які придбаваються (в иготовляються) таким платник ом податку для подальшого їх використання у власній госп одарській діяльності.

Таким чином, платник податк у має право на включення до ск ладу валових витрат будь-яки х витрат, понесених ним у зв'яз ку зі здійсненням власної го сподарської діяльності.

Для визначення терміна "гос подарська діяльність" необхі дно звернутись до п. 1.32 ст. 1 Зако ну «Про оподаткування прибут ку підприємств», згідно з яки м господарська діяльність - б удь-яка діяльність особи, нап равлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз і коли безпосередня участь т акої особи в організації так ої діяльності є регулярною, п остійною та суттєвою.

Таким чином, комплексний ан аліз п. 1.32 ст. 1 і п. 5.1 ст. 5 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств»свідчить про те, що платник податку має право на віднесення до склад у валових витрат, які понесен і ним у зв'язку з веденням діял ьності, яка здійснювалась бе зпосередньо таким платником податку, є для нього регулярн ою, постійною та суттєвою і на правлена на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Суд негативно розцінює до води відповідача, щодо право мірності прийнятого ним ріше ння, оскільки безпідставним є твердження про те, що залишк и товару відображені по бухг алтерському рахунку 281 - вважа ються як операції з безоплат ної поставки товару, оскільк и жодна норма законодавства України не прирівнює наявніс ть залишків на 281 рахунку до оп ерацій з безоплатної поставк и товару.

Посилання ж у акті переві рки на п.1.4 ст.1 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»не підтверджує, що відобр аження в бухгалтерському обл іку платника податку на раху нку 281 залишків товарно-матері альних цінностей прирівнюєт ься до безоплатної поставки товарів. Безоплатна ж постав ка товару передбачає пере дачу товарів третім особам б ез компенсації їх вартості , що в свою чергу зумовлює пе рехід права власності на тов ар. Підтвердження цьому суб' єктом владних повноважень - відповідачем - ДПІ у м. Ужгор оді не надано суду. Не має жодн ого правового значення відсу тність укладених позивачем д оговорів зберігання продукц ії, оскільки закон не пов'язує операції безоплатної постав ки товарів з умовами зберіга ння продукції, наявністю чи в ідсутністю договорів оренди , зберігання, тощо. Твердження ж відповідача про те, що позив ачем не підтверджено право в ласності на товар спростовую ться наявними у справі докум ентами: на купівлю - накладн ими, квитанціями; на продаж - митні декларації, накладні, р еєстром отриманих та виданих накладних. Придбання ж товар но-матеріальних цінностей, я кі використовувалися у підпр иємницькій діяльності, де сп лачено ПДВ підтверджено накл адними, розрахунками, платіж ними дорученнями, квитанціям и. Кошти за придбання зазначе них товарно-матеріальних цін ностей переказувалися у безг отівковому порядку, або внос илися в касу контрагентів ди ректором ТОВ «П плюс К», як пос адовою особою, і підтверджує ться квитанціями.

В судовому засіданні не під тверджена і та обставина, що п озивач не дотримав вимоги п.а ) п.п.7.7.1 та п.7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», тобто не здійснював оплату за отриманий товар, ос кільки із матеріалів справи видно (квитанції про внесенн я коштів), що кошти вносило ТОВ «П плюс К» в особі дире ктора і платником являвся по зивач. При цьому розрахунки п роводилися як в готівковій, т ак і в безготівковій формі. Пр оведення готівкових розраху нків не суперечить вимогам з аконодавства України і перед бачено Положенням про веденн я касових операцій у націона льній валюті в Україні, затве рдженим Постановою правлінн я НБУ від 12.12.2004 року № 637. У всіх пла тіжних документах чітко визн ачено, що платником є саме позивач, а не яка-небудь ін ша особа, що повністю спросто вує висновки акту перевірки. Проведення розрахунків чере з підзвітну особу не дає можл ивість зробити висновок про те, що оплату здійснював не по зивач, оскільки позивач як юр идична особа може приймати у часть у готівкових розрахунк ах лише через представника - п ідзвітну особу, а сама підзві тна особа при проведенні гот івкових розрахунків діяла ві д імені та в інтересах позива ча, а не від власного імені.

Всі товарно-матеріальні ці нності, в тому числі ті, що ста ном на 31.12.2009 року обліковувалис я на рах.281, використані позива чем у власній господарській діяльності, а саме вони були р еалізовані контрагентам, що підтверджується відповідни ми первинними документами (в антажними митними деклараці ями № 300080001/0/000024 від 05.01.10р.(а.с.23), № 300080001/0/0013 76 від 10.03.10 року (а.с.30), накладними т а податковими накладними № 01 в ід 12.01.10р. (а.с.24,25), № 02 від 20.01.10 р. (а.с.26,27), № 03 від 01.03.10 р. (а.с.28-29). Опе рації з поставки товарів від ображені у встановленому пор ядку у податкових декларація х позивача по податку на дода ну вартість у відповідних зв ітних податкових періодах (а .с.19-22,58-61). Дані первинні док ументи спростовують твердже ння відповідача про безоплат ну передачу товарів.

Ні у судовому засіданні, ні при проведені перевірки, від повідачем не доведено, що спі рні товарно-матеріальні цінн ості були використані позива чем на потреби, що не пов'язані з господарською діяльністю. А відповідно до ч.2 ст. 71 КАС Укр аїни, в адміністративних спр авах про протиправність ріше нь, дій чи бездіяльності суб'є кта владних повноважень обов 'язок щодо доказування право мірності свого рішення, дії ч и бездіяльності покладаєтьс я на відповідача, якщо він зап еречує проти адміністративн ого позову.

За наведеного, суд приходит ь до переконання, що спірне по даткове повідомлення-рішенн я є протиправним та підлягає скасуванню, а отже позов є під ставним та підлягає до повно го задоволення.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України сл ід присудити понесені позива чем документально підтвердж ені, у вигляді сплати судовог о збору (а.с.3) судові витрати у р озмірі 3 ( три ) грн. 40 (сорок) коп. д о стягнення з Державного бюд жету України.

Враховуючи викладене, суд в важає позовні вимоги обґрунт ованими, заявленими відповід но до чинного законодавства і такими, що підлягають задов оленню. Виходячи з вищенавед еного та керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

Керуючись статтями 160-163 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "П плюс К" - задовольнити повніст ю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове пові домлення - рішення Держав ної податкової інспекції у м . Ужгороді Закарпатської обл асті від від 25.03.2009 року №0001 111640/0 820/15-2/34022687/180.

3. Стягнути з державного б юджету на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “П плюс К ” ( м. Ужгород, пр ов. Університетський ,9/3, код за ЄДРПОУ - 34022687) понесені судов і витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 ( три) грн. 40 ( сорок ) коп.

Постанова суду може б ути оскаржена до Львівського апеляційного адміністратив ного суду через Закарпатськи й окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарг и одночасно надсилається осо бою, яка її подає, до суду апел яційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інста нції подається протягом деся ти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом ча стини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття по станови у письмовому провадж енні апеляційна скарга подає ться протягом десяти днів з д ня отримання копії постанови .

Якщо суб"єкта владних повноважень у випадках та по рядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Код ексу, було повідомлено про от римання копії постанови безп осередньо в суді, то десятиде нний строк на апеляційне оск арження постанови суду обчис люється з наступного дня піс ля закінчення п"ятиденного с троку з моменту отримання су б"єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови с уду.

Суддя Маєцька Н.Д.