Ухвала

від 12.04.2024 по справі 215/5331/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 215/5331/23

Провадження № 1-кп/206/143/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12

обвинуваченого ОСОБА_13

обвинуваченого ОСОБА_14

обвинуваченої ОСОБА_15

обвинуваченого ОСОБА_16

захисника обвинувачених, адвоката ОСОБА_17 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_18 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_19 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_20 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_21 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_22 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_23 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_24 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_25 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_26 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_27 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_28 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_29 ,

захисника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_30 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу та повернення застави у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021040000000615 від 19.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 255 (в редакції Закону від 01 вересня 2001 року), ч.3 ст. 362 КК України, ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженніСамарського районногосуду містаДніпропетровська перебуваєкримінальне провадженнявідомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№12021040000000615від 19.08.2021заобвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ,за ознакамикримінальних правопорушеньпередбачених ч.5ст.191,ч.1ст.255(вредакції Законувід 01вересня 2001року),ч.3ст.362КК України,ч.4ст.191,ч.2ст.209,ч.3ст.191,ч.1ст.309КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_20 звернувся із клопотанням про зміну запобіжного заходу та повернення застави, мотивуючи тим, що відповідно до ч. 3 с. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 04 листопада 2022 року слідчим суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб. 22.11.2022 року вказана ухвала була скасована Дніпровським апеляційним судом та постановлена нова, якою застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. з покладенням додаткових обов`язків. Застава у вказаному судом розмірі була внесена 23.11.2022 року: - у сумі 300000 грн. з призначенням платежу «Застава за ОСОБА_5 , згідно ухвали Дніпровського Апеляційного суду від 22.11.2022, провадження № 11/сс/803/1948/22, справа № 210/3560/22. #В02#, ОСОБА_35 », - у сумі 350000 грн., з призначенням платежу: « ОСОБА_35 000790892 внесення застави за ОСОБА_5 згідно ухвали Дніпровського Апеляційного суду.». В проміжок часу з 22.11.2022 до поточної дати, сторона обвинувачення жодного разу не зверталась до суду з клопотанням про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду, тобто майже один рік. Вважаємо за необхідне звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з встановленою заставою у розмірі 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн на передбачений ст.179 КПК України запобіжний захід особисте зобов`язання, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Клопотання про зміну запобіжного заходу обґрунтоване наступним. Так в Рішенні Конституційного суду України у справі № 1-28/2017 від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Суд доходить до наступних висновків. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. Пункт 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вказує на те, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Станом на дату подачі даного клопотання від дати рішення апеляційного суду минув майже один рік. За цей час ОСОБА_5 обов`язки зазначені в ухвалі Дніпровського Апеляційного суду від 22.11.2022 року ( провадження № 11-сс/803/1948/22), не порушувала, від слідства та суду не переховувалась, жодних контактів із свідками не мала, дій направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню не вчиняла, про що свідчить його проведення, закінчення та вручення обвинувального акту. Також, до суду було надано докази щодо позитивної характеристики особистості ОСОБА_5 . За місцем роботи ОСОБА_5 характеризується як дисциплінований спеціаліст, відповідальна особа. ОСОБА_5 турботлива мати, яка виховує двох дітей (у тому числі один з них неповнолітній син 2008 р. н.). ОСОБА_5 піклується про своїх батьків похилого віку, які потребують постійного догляду. Окрему увагу необхідно звернути на те, шо ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Ризик того, що обвинувачена може перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (правова позиція Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» (пункт 59)). Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено у пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», але зі спливом часу, інтереси слідства стають недостатніми для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою з можливістю внесення застави, за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевіркою, дачі показів (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії»). Підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою з можливістю внесення застави щодо ОСОБА_5 суди обох інстанцій вказали наявність ризику переховування від слідства або суду, зважаючи, в тому числі, й на тяжкість інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжким, і покарання за які передбачено до 13 років позбавлення волі. Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Припущення про те, що ОСОБА_5 може з огляду на запроваджений воєнний стан виїхати за межі України, є необґрунтованим. Навпаки, з перших днів оголошення воєнного стану в Україні вона бере активну участь у підготовці закладу до надання медичної допомоги військовослужбовцям та мирному населенню, приймає безпосередню участь у координації діяльності закладу у сфері забезпечення роботи обласного складу з логістики протитуберкульозних препаратів, COVID-19 та хабу гуманітарної допомоги для Дніпропетровського регіону, а також інших областей України (про що зазначено у характеристиці, що додається). Враховуючи викладене, захисник просить змінити запобіжний захід, який було застосовано до ОСОБА_5 в межах кримінального провадження 12021040000000615 від 19.08.2021 року з арешту з можливістю внесення застави відповідно до ухвали Дніпровського Апеляційного суду від 22.11.2022 року (справа № 210/3560/22, провадження № 11-сс/803/1948/22) на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинувачену відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Також просить заставу у розмірі 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн повернути заставодавцю ОСОБА_36 .

У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, мотивуючи тим, що на час розгляду клопотання не відпали ризики ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_20 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисники обвинувачених, адвокат ОСОБА_17 та адвокат ОСОБА_19 підтримали клопотання, вважали його доречним та просили задовольнити.

Інші учасники процесу не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.

Вислухавши прокурора, доводи та пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 листопада 2022 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб.

22.11.2022 року вказана ухвала була скасована Дніпровським апеляційним судом та постановлена нова, якою застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн. з покладенням додаткових обов`язків.

Відповідно до вказаної ухвали, перевіряючи доводи на наявність ризиків , відповідно до вимог ст.178 КПК України, колегія суддів погодилась з висновком слідчого судді та вважала можливим і доцільним обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах розміру визначеного п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, з покладенням на неї відповідних обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, саме такий запобіжний захід з визначенням застави є необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеному ризику, та не є непомірним для підозрюваної.

Суд вважає, що встановлені ризики на теперішній час не зникли та продовжують існувати, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.191,ч.3ст.255,ч.3ст.362,ч.2ст.364КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання до 13 років позбавлення волі.

А тому, з урахуванням покарання, обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах розміру визначеного п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, з покладенням на неї відповідних обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, є доцільним для запобігання визначеного судом ризику при обранні зазначеного запобіжного заходу.

При цьому, на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу до дня розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не виникало будь-яких підстав для висновку, що обраний запобіжний захід не є дієвим щодо обвинуваченої.

Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід, обраний 22.11.2022 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду, є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, які інкримінуються ОСОБА_5 та не вбачає об`єктивних підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання та повернення застави.

Доводи захисника щодо того, що в проміжок часу з 22.11.2022 до поточної дати, сторона обвинувачення жодного разу не зверталась до суду з клопотанням про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду, тобто майже один рік, а також наявні дані щодо її особистих характеристик, як підстава зміни запобіжного заходу з поверненням застави, судом не приймаються, оскільки дані обставини не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання саме такого запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи обставини, тяжкість, а також характер інкримінованих кримінальних правопорушень.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 42, 177-179, 182, 194, 202, 314-316, 331, 372, 374 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Узадоволені клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу та повернення застави по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021040000000615 від 19.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 255 (в редакції Закону від 01 вересня 2001 року), ч.3 ст. 362 КК України, ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 309 КК України - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1