Постанова

від 09.04.2024 по справі 347/1498/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1498/23

Провадження № 22-ц/4808/324/24

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Луганської В.М., Девляшевського В.А.,

секретар Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який являється батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2 .. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме незавершений будівництвом житловий будинок (готовністю 29%), що розташований в АДРЕСА_1 . Єдиними спадкоємцями на дане майно є позивачі, інших спадкоємців, які б претендували на дане майно, немає. Проте, після звернення до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно їм було відмовлено з тих підстав, що відсутні документи, які б підтверджували право власності спадкодавця на майно. А тому вони змушені звернутися до суду та просили визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частини незавершенного будівництвом житлового будинку, готовністю 29%, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим, ухвалене на підставі не повно з`ясованих обставин, не досліджено всі докази,які є в матеріалах справи і які достатньо підтверджують позовні вимоги. Суд при ухваленні оскаржуваного рішення зазначив, що у спадкову масу можуть входити тільки ті речі ,які на момент смерті належали померлому, а також, що позивачами по справі, не надано належних доказів того, що за життя ОСОБА_3 належав незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, який суперечить встановленим обставинам. Суд не взяв до уваги і не дав належну оцінку доказам, наданим позивачами, що спадкодавцю дійсно належав незавершений будівництвом спірний житловий будинок.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача надіслав до апеляційного суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника Косівської міської ради, зазначив, що не заперечував проти вимог позивачів, вирішення спору залишає на розсуд суду.

Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Круця В.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_3 (а.с.23, 24).

Позивач ОСОБА_2 була дружиною померлого ОСОБА_3 ..

В 1993 році Вербовецька сільська рада вирішила передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва житлового будинку. В 1994 році йому виданий дозвіл на будівництво житлового будинку на власній присадибній ділянці(а.с.19, 20).

20.10.1994 року ОСОБА_3 отримав дозвіл на право виконання будівельних робіт, виготовив будівельний паспорт на майбутній об`єкт (а.с.21, 11-14).

В технічному паспорті на об`єкт незавершенного будівництва будинок АДРЕСА_1 , виготовленому на замовлення ОСОБА_1 , зазначено, що об`єкт включає фундамент з бетону, стіни з дерева, покрівлю з шиферу, загальна готовність об`єкту 29%(а.с.7-9).

Довідкою Вербовецького старостинського округу від 27 липня 2021 року підтверджено, що на день смерті ОСОБА_3 , який проживав в АДРЕСА_2 , разом із ним була зареєстрована та постійно проживала дочка ОСОБА_4 (а.с.34).

Також староста Вербовецького округу 02 жовтня 2023 року видав довідку про те, що ОСОБА_3 мав у власності незакінчене будівництво будинку по АДРЕСА_1 . (а.с.48)

25.06.2007 року рішенням Косівського районного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 наданий додатковий строку для звернення за прийняттям спадщини.

Як вбачається зі спадкової справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в серпні 2007 року звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у вигляді паю в Косівському заводоуправлінні будівельних матеріалів після смерті ОСОБА_3 ..

28.08.2007 року позивачі отримали свідоцтво про право за законом на вказану спадщину у вигляді паю.

В травні 2022 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді незавершеного будівництва будинку по АДРЕСА_1 .

Постановою провідмову увчиненні нотаріальнихдій від09.05.2022р. нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщинуза закономна незавершене будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 , оскільки вони не надали документи, які підтверджують право власності спадкодавця на незавершене будівництво житлового будинку(а.с. 5).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то й спадкоємці також не набувають права власності в порядку спадкування. До спадкоємців переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для переходу права власності у встановленому законодавством порядку спадкодавець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття, реєстрації права власності на визначене нерухоме майно.

Суд послався на позицію Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019р. у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021р. у справі № 910/10011/19).

Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Звертаючись до суду, позивачі просили визнати за ними право власності по частини незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю АДРЕСА_3 .

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, оскільки позивачами обраний неналежний спосіб захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Аналіз положень статті 331ЦКу системному зв`язку з нормами статей 177 - 179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, щоправо власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду усправі № 200/22329/14-цзазначила, щовизнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦКУкраїничи іншими нормативними актами не передбачено.

Статтею 2Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, щодержавна реєстрація прав на нерухоме майно- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокремаЗаконом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації прав власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, і державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, і право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна. За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем або не був прийнятий до експлуатації, або право власності за ним не було зареєстроване, то до складу спадщини вxодять всі належні спадкодавцеві як забудовникові права та обов`язки, в тому числі і право передати від свого імені для прийняття до експлуатації завершеного будівництвом об`єкту, отримати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 мав право на будівництво, почав таке будівництво, яке не закінчене, виконано на 29%.

Такі обставини у справі ніхто не оспорює.

Доводи апеляційної скарги стосовно помилковості рішення про нібито відсутність доказів прав померлого ОСОБА_3 на спірне майно, що увійшло у склад спадщини, ґрунтуються на невірному тлумаченні, оскільки суд першої інстанції вказував тільки, що у складі спадщини немає майна, на яке на законних підставах судом може бути визнано право власності в порядку спадкування.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/4235/19 у судовому рішенні від 04 травня 2022 року зробив такі правові висновки.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме:

право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва;

право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця замінений у порядку спадкування забудовник);

право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт;

право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності й зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Отже в даному випадку до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входять права забудовника на будинок, а не право власності на нього.

Водночас у позовній заяві позивачами не ставилося питання про переведення прав та обов`язків забудовника вказаного об`єкту, а позивачі просили відразу визнати за ними право власності на незакінчений об`єкт будівництва, що законом не передбачено.

Тобто позивачами обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, у зв`язку з чим їх позов залишений судом без задоволення .

Перевіривши справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, і зробив висновок, який повністю відповідає обставинам справи.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 не спростував висновок суду, а по суті висловив незгоду із рішенням без будь-якої правової аргументації. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив повно обставини, які б свідчили про наявність прав спадкодавця на майно, на яке претендують позивачі, не є слушними. Судом відмовлено позивачам у зв`язку із неналежним способом захисту: суд вказував в рішенні, що за життя спадкодавець не оформив належним чином правовстановлюючі документи на майно, тому позивачі не мають законних підстав для отримання права власності на частки в об`єкті незавершеного будівництва, а мали б претендувати на права забудовника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. А суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ст..12, 13 ЦПК України).

Отже, у зв`язку з викладеним, доводи апеляційної скарги про наявність письмових доказів проведення спадкодавцем будівельних робіт на законних підставах, не мають значення для справи з урахуванням характеру і змісту заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.374, 367, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 15 квітня 2024 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.М. Луганська

В.А.Девляшевський