Рішення

від 10.04.2024 по справі 452/3849/22

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/3849/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Куцалаби Г.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Захарко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16 грудня 2022 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, в якому просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: по АДРЕСА_1 , площею 0,2025 га, кадастровий номер 4624280300:02:002:0034, шляхом знесення самочинно встановлених елементів розмежування земельних ділянок між зазначеною та суміжною земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , в межах, позначених на кадастровому плані від літери Д до літери А та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що йому належить. Зобов`язати відповідачів не чинити йому перешкод у відновленні (встановленні) межі в натурі на місцевості між суміжними земельними ділянками; зобов`язати відповідачів не чинити йому перешкоди (фізичне недопущення власника та інших осіб, які зі згоди власника мають доступ до вказаної земельної ділянки, самовільне знесення і встановлення нових стовпців, перешкоджання в будь-який інший спосіб) у володінні та користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4624280300:02:002:0034.

Позовні вимогиобґрунтовані тимиобставинами,що йомуна правівласності належитьземельнаділянка заадресою:по АДРЕСА_1 ,площею 0,2025га,кадастровий номер4624280300:02:002:0034, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд. Відповідачі є користувачами суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4624280300:02:002:0000. Відповідачі порушили межі належної позивачу земельної ділянки, перемістивши на певну відстань розмежувальні знаки та користуються частиною його земельної ділянки, добровільно усунути перешкоди відмовляються.

Відповідачі самовільно встановили між спірними земельними ділянками розмежувальні знаки у вигляді чотирьох металевих стовпців та натягнутих між ними двох шнурів, що не відповідає раніше встановленим у законному порядку межам.

Позивач неодноразово звертався до Новокалинівської міської ради, поліції з приводу повторного відновлення меж між суміжними земельними ділянками, з приводу самовільного знищення відповідачами розмежувальних знаків, які були попередньо відновлені згідно з державними знаками за участю представників земельної комісії, з приводу встановлення відповідачами розмежувальних знаків, проте йому було рекомендовано звернутися до суду (а.с.1-6).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву (а.с.39).

Відповідач ОСОБА_4 30 березня 2023 року надав до суду письмові пояснення на позов, в яких зазначив, що позов є необґрунтованим, надуманим, просив у позові відмовити. Зазначив, що позивачем не додано жодного доказу факту порушення його права на земельну ділянку. Жодних дій щодо знищення/пошкодження межових знаків відповідачі не вчиняли. Позивач на власний розсуд, власне розуміння визначає межі своєї земельної ділянки, шляхом встановлення металевих стовбців і вимагає не чинити йому перешкод. Вказані стовбці він вночі розмістив на ділянці подвір`я, що є заїздом до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З кадастрового плану та абрису з технічної документації з землеустрою земельної ділянки за вказаною адресою, яку було виготовлено в 2011 році, вбачається, що від поворотної точки 3 до поворотної точки 2 на лінії Д-А вказана металева сітка. На відрізку від поворотної точки 2 до 1 позначена криниця (яка перебувала у спільному користуванні попередніх власників). Тобто, власне по криниці і пішло розмежування між суміжними земельними ділянками. Металева сітка зі сторони позивача заросла кущами та впала від старості. Проте, позивач безпідставно звинувачує відповідача у її знищенні. Якщо порівняти конфігурації суміжних ділянок, які містяться в кадастровому плані позивача, на відрізку від А до Б, то від точки 13 до точки 1 вона має залом в сторону ділянки позивача. Разом з тим, позивач не маючи межових знаків самостійно визначає межі, розміри та конфігурацію своєї земельної ділянки прямою лінією. Про встановлення меж земельних ділянок в натурі ніхто відповідачку ОСОБА_3 не повідомляв, отже вона не узгоджувала межі земельної ділянки позивача, підпис, який міститься в кадастровому плані вчинений не нею. Згідно

ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографічно-геодезичних і картографічних матеріалів за допомогою спеціальних пристроїв на основі технічної документації. Якщо межові знаки знищено, особа має право звернутися до землевпорядної організації чи сертифікованого інженера-землевпорядника щодо відновлення меж її ділянки і встановлення межових знаків. Проте позивач не звертався до зазначених осіб з метою відновлення меж земельної ділянки, а звертався до Новокалинівської міської ради, яка надала йому роз`яснення про порядок відновлення меж. Проте у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до сертифікованих суб`єктів господарювання з зазначеного приводу (а.с.67-75).

Відповідачка ОСОБА_3 відзив на позовну заяву суду не надала; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, письмові пояснення щодо позову або відзиву також не надала.

Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року задоволено клопотання позивача, призначена судова земельно-технічна експертиза. Перед експертом були поставлені наступні питання:

1. Чи відповідають фактичні межі земельної ділянки кадастровий номер 4624280300:02:002:0034, площею 0,2025 га, за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою на дану земельну ділянку?

2. Якщо наявні розбіжності, встановити внаслідок чого виникли невідповідності фактичних меж земельної ділянки з даними, внесеними до Державного земельного кадастру?

3. Чи наявні межові знаки (природні чи штучні) між земельною ділянкою кадастровий номер 4624280300:02:002:0034, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і земельною ділянкою кадастровий номер 4624280300:02:002:0000, якою користується ОСОБА_3 та позначена на кадастровому плані від літери Д до літери А?

4. Чи збігаються наявні межові знаки (природні чи штучні) між земельною ділянкою кадастровий номер 4624280300:02:002:0034, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і земельною ділянкою кадастровий номер 4624280300:02:002:0000, якою користується ОСОБА_3 з відомостями про межові знаки, зазначені у технічній документація із землеустрою?

5. Чи перебуває частина земельної ділянки з кадастровим номером 4624280300:02:002:0034, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та в якому саме розмірі у користуванні ОСОБА_3 .

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та права (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9).

Витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи покладені на позивача.

Провадження у справі зупинено на час проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с. 117-119).

Ухвалою суду від 07 червня 2023 року поновлено провадження у справі, враховуючи надходження клопотання від експерта (а.с.128).

Ухвалою суду від 15 червня 2023 року клопотання експерта задоволено частково, експерту надані додаткові докази (а.с.131-132).

31 серпня 2023 року цивільна справа повернута експертною установою до суду, при цьому ухвала суду від 20 квітня 2023 року залишена без виконання у зв`язку з несплатою позивачем ОСОБА_1 рахунку по сплаті вартості експертизи (а.с.135).

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року провадження у справі поновлено (а.с.143).

Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду (а.с.161).

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Куцалаби Г.В. про проведення виїзного судового засіданнявідмовлено (а.с.182-183).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що межові знаки було встановлено комісією Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області в 2020 році, були встановлені металеві стовпчики. До землевпорядної організації за встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі він не звертався, бо вважає, що саме комісія Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області повинна встановити (відновити) межові знаки. Металева сітка крипілася від бетонного стовпчика по всій довжині ділянки.

Представник позивача адвокат Куцалаба Г.В. просила позовні вимоги задовольнити. Посилалася на ті обставини, що хоча в теперішній час між спірними земельними ділянками не існує жодних елементів розмежування, це не свідчить, що раніше відповідачі їх не встановлювали, про що свідчать звернення позивача до поліції, а також, це не свідчить, що відповідачі не будуть чинити перешкод ОСОБА_1 в майбутньому.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити, бо позов необґрунтований. В 2011 році, коли виготовлялася технічна документаціяна земельнуділянку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , по межі була металева сітка, але потім вона впала. Дана сітка була закріплена на стовпиках, які існують і зараз.

Представник відповідача адвокат Захарко Ю.Ю. просила у позові відмовити, оскільки позивачем не доведено, що відповідачами в будь-який спосіб порушено право позивача на володіння та користування його земельною ділянкою.

Відповідачка ОСОБА_3 (в судовому засіданні 17.01.2024 року) позовні вимоги не визнала, просила у позові відмовити. Зазначила, що металева сітка, яка була на межі земельних ділянок впала від старості. Жодних документів щодо погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 вона не підписувала. Межові знаки в теперішній час між ділянками відсутні.

Представник третьоїособи (задорученням) ОСОБА_5 (всудовому засіданні12березня 2024року)пояснив,що Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області розглядалися скарги ОСОБА_1 . Було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, бо будинок зруйнований. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Огорожа між суміжними ділянками була відсутня, але були стовпчики, по яких був натягнутий комісією шнур. Межові знаки були відсутні. В подальшому ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до землевпорядної організації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, оскільки між сусідами виник спір, а рада не володіє технічними та технологічними засобами, які дозволяють визначити межі земельних ділянок. ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювався порядок відновлення меж земельної ділянки.

Вислухавши доводи сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 3 лютого 2004 року, виданого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-55) є власником майна, що залишилося після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Право власності на зазначений будинок зареєстровано за ОСОБА_1 17.06.2004 року в Самбірському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с. 13).

Згідно Акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 27.03.2008 року, встановлено, що 17.04.2007 році в даному житловому будинку виникла пожежа, яка знищила більшу частину будинку, будинок для проживання не придатний (а.с.194).

Рішенням Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області від 15.11.2019 року № 32 наданий дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 з метою передачі її у його власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.10).

Рішенням Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 03 грудня 2021 року № 2444 затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2025 га в АДРЕСА_1 ; дана земельна ділянка кадастровий номер 4624280300:02:002:0034 передана ОСОБА_1 безоплатно у власніть (а.с.11).

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.14,15-17).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки кадастровий номер 4624280300:02:002:0034, виготовлена ФОП

« ОСОБА_7 » в 2021 році містить план та опис зовнішніх меж земельних ділянки, які дозволяють її чітко ідентифікувати (а.с. 201-228). Також містить відомость про встановлені межові знаки, в якій зазначено, що дана ділянка межує з : від А до Б землі загального користування ( АДРЕСА_1 ), від Б до В землі ОСОБА_8 (кадастровий номер 4624280300:02:002:0008), від В до Г землі ОСОБА_9 (кадастровий номер 4624280300:02:002:0000), від Г до Д землі ОСОБА_10 (кадастровий номер 4624280300:02:002:0000), від Д до А землі ОСОБА_3 (кадастровий номер 4624280300:02:002:0000). Під час кадастрової зйомки межа проходить по існуючій металевій огорожі. Дана відомість містить підписи усіх зазначених суміжних землекористувачів (а.с.229).

Відповідачка ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.11.2008 року, виданого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-2660) є власником житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 (а.с.87), право власності на який зареєстровано 20.11.2008 року в Самбірському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с. 86).

Рішенням Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області від 22.08.2011 року № 53 наданий дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо виготовлення та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянки в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.84).

Рішенням Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області від 30.03.2012 року № 35 затверджена технічна документація із землеустрою щодо безоплатної передачі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1199 га в АДРЕСА_1 ; дану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3 (а.с.85).

Втім,доказів державноїреєстрації права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_3 суду не надано.

Технічна документаціяіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо наземельну ділянку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , яка була виготовлена в 2011 році ДП «Центр державного земельного кадастру» Львівська регіональна філія, містить Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 23.11.2011 року, згідно якого проведено визначення та закріплення в натурі меж вищевказаної земельної ділянки. Даний Акт містить підписи суміжних землекористувачів, в тому числі і

ОСОБА_1 (а.с.92).

Згідно Акту обстеження земельних ділянок на місцевості від 23.08.2020 року комісія в складі: ОСОБА_11 начальника МПК, ОСОБА_12 інспектора з земельних питань, ОСОБА_13 інспектора з земельних питань та благоустрою, ОСОБА_14 спеціаліста-землеврядника, вийшла на обстеження в АДРЕСА_3 , для вирішення спірного питання землекористування суміжними земельними ділянками

гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 . На місці комісія в присутності землевласників відновила межі згідно з державними актами. Межі земельної ділянки були закріплені металевими стовпчиками та була натягнута жилка з чим погодилися всі сторони. Разом з тим, даний акт підписаний тільки членами комісії та ОСОБА_1 , підписи суміжних землекористувачів в акті відсутні (а.с.24).

Згідно відповіді Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 12.04.2021 року ОСОБА_1 роз`яснено, що виконавцями робіт по визначенню та закріпленню межових знаків може виступати юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням (а.с.23).

Також ОСОБА_1 неодноразово на протязі 2021-2022 років звертався до Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області з приводу користування суміжними земельними ділянками, про що свідчать надані ним копії відповідних звернень та відповіді на них, в яких зокрема, зазначено, що земельні спори вирішуються в судовому порядку (а.с. 25-28).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Статтею14Конституції Українипередбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другоїстатті78ЗКУкраїни право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першійстатті79ЗКУкраїни як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з частиною першоюстатті316ЦКУкраїни правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини першоїстатті317ЦКУкраїни власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно достатті319ЦКУкраїни власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею321ЦКУкраїни встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістомстатті391ЦКУкраїни тастатті155ЗКУкраїни власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно доЗакону України «Про землеустрій».

Так, згідно статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками технічної документації із землеустрою, у тому числі й щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є:

?юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

?фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року № 376, зареєстровано в МЮ України 16.06.2010 року за №391/17686 (що була чинною на час виготовлення технічних документацій із землеустрою сторонами), визначено, що межа земельної ділянки сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки; межовий знак- спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 3.12 зазначеної Інструкції передбачалося, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється землевпорядною організацією у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ними особою. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання. Непогодження сусідами меж земельної ділянки не являється підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.

В результаті закріплення земельної ділянки межовими знаками складається акт приймання - передачі межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки (п. 3.14 Інструкції).

Межові знаки не встановлюються, зокрема, на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо) (п. 3.8 Інструкції).

Отже, власники землі та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Як встановлено судом сторони є суміжними землекористувачами, межі їх земельних ділянок є визначеними.

Позивач, як власник земельної ділянки, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Разом з тим, він повинен довести у чому полягає таке порушення його прав, якими доказами воно підтверджується. В даному випадку позивач стверджує, що відповідачі порушують його право користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 4624280300:02:002:0034 шляхом самочинно встановлення елементів розмежування земельних ділянок у вигляді чотирьох металевих стовпців та двох натягнутих між ними шнурів, шляхом їх знесення.

Як встановлено судом при виготовленні технічної документації із землеустрою сторонами її розробниками було складено:

?акт встановленнята узгодженнямеж земельноїділянки від23.11.2011року,згідно якогопроведено визначеннята закріпленняв натурімеж земельноїділянки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , який містить підписи суміжних землекористувачів, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с.92);

?відомость провстановлені межовізнаки, земельноїділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зазначено, що під час кадастрової зйомки межа проходить по існуючій металевій огорожі, яка також містить підписи усіх зазначених суміжних землекористувачів (а.с.229).

При цьому суд не бере до уваги посилання сторін на ті обставини, що ними вказані документи не підписувалися з огляду на те, що вони містять підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , доказів того, що ці підписи вони не вчиняли, суду не надано.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що "стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття198ЗК Українилише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації".

Крім того, суду не надано доказів, що межі земельних ділянок були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка, оскільки Акт приймання - передачі межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки ОСОБА_3 , в порушення п. 3.14 Інструкції відсутній; а згідно Відомості можна дійти висновку, що межові знаки взагалі не встановлювалися, оскільки межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) на той час збігалися з існуючою металевою огорожею.

Акт обстеження земельних ділянок на місцевості від 23.08.2020 року суд вважає неналежним доказом, і до уваги не приймає, оскільки спір виник між землекористувачами земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою АДРЕСА_1 . Втім, в акті зазначено, що комісія вийшла на обстеження в АДРЕСА_3 . Крім того, в акті зазначено, що межі земельної ділянки були закріплені металевими стовпчиками та була натягнута жилка з чим погодилися всі сторони. Але, судячи з адреси земельної ділянки, яку обстежила комісія, цей акт не має жодного відношення до земельної ділянки позивача. Також в акті відсутні підписи суміжних землекористувачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , Староверової (а.с.24).

На наданих до відзиву на позов стороною відповідачів фотознімках між спірними земельними ділянками вбачається наявність двох стовпів та натягнутого між ними шнура. Як пояснили сторони у судовому засіданні стовп між парканом з боку вулиці розташований на межі земельних ділянок здавна по фактичному землекористуванню, як і металевий стовп, що розташований в глибині двору. Інших споруд не вбачається (а.с. 97-103).

Також на наданих стороною позивача фотознімках між спірними земельними ділянками вбачається наявність лише двох стовпів. З пояснень представника відповідача адвоката Куцалаби Г.В. вбачається, що в теперішній час самочинно встановлені елементи розмежування земельних ділянок у вигляді чотирьох металевих стовпців та двох натягнутих між ними шнурів відсутні, як і будь-які інші перешкоди.

Однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі

№ 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), для висновків про порушення прав позивача визначенням меж сусідніх земельних ділянок мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності (користуванні) позивача, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Суд сприяв сторонам у виконанні їх обов`язку подати свої докази.

Так, ухвалою суду від 20 квітня 2023 року було задоволено клопотання позивача та була призначена судова земельно-технічна експертиза, але її не було проведено, оскільки позивачем вартість експертизи не оплачена.

Суд також враховує, що позивачем з моменту виникнення спірних правовідносин, не було здійснено визначеного законом заходів щодо встановлення (відновлення) меж його земельної ділянки з залученням сертифікованого землевпорядника.

Позивач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачами його права володіння або користування належною йому земельною ділянкою. Більш того, суду навіть не надано доказів де проходить межа між суміжними спірними ділянками.

В сукупності встановлених у справі обставин, оскільки обставини наявності перешкод у позивача в користуванні своєю земельною ділянкою не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд вважає, що позивачем не доведені його позовні вимоги, а отже в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимоги позивача до відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою на майбутнє, то слід зазначити, що суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин користування земельною ділянкою, які ще не існують. Тому у задоволенні цих вимог також слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі 992,40 грн., що підтверджено наданою позивачем квитанцією (а.с.7).

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою відмовити.

Судові витратити покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: 81456, Львівська область, Самбірський район, с. Пиняни, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, місце знаходження за адресою: 81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів,

пл. Авіації, 1 А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25254925.

Повний текст рішення виготовлений 15 квітня 2024 року.

Головуюча суддя