Ухвала

від 10.04.2024 по справі 274/3013/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3013/24 Провадження № 1-кс/0274/728/24

У Х В А Л А

іменем України

"10" квітня 2024 р. м.Бердичів

Слідчий суддяБердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12024060480000132 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,0428 грам, яку зберігала при собі з метою збуту до 26.03.2024.

Цього ж дня близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, знаходячись на зупинці громадського транспорту біля магазину «Жменя», що по вул. Одеській 30 в м. Бердичеві, зустрілась з ОСОБА_7 , де згідно попередньої домовленості незаконно збула останньому раніше придбану нею особливо небезпечну психотропну речовину PVP, загальною масою 0,0428 грама за 300 грн., яку в подальшому ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції.

Крім цього, ОСОБА_4 у невстановлений слідством в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно повторно придбала наркотичний засіб канабіс невстановленою вагою, який зберігала при собі з метою збуту до 09.04.2024.

Цього ж дня близько 14 год. 05 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичного засобу канабіс, знаходячись на сходинковому майданчику, що розташований на четвертому поверсі четвертого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , де згідно попередньої домовленості, незаконно повторно збула ОСОБА_7 раніше придбаний нею наркотичний засіб канабіс невстановленою вагою за 400 грн., який в подальшому ОСОБА_7 , добровільно видав працівникам поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїла злочини передбачені ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.

09.04.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 10.04.2024 останній повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджується зібраними у справі доказами.

Слідчий зазначає про існування ризиків відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинені злочини, перешкоджати провадженню іншим чином - не прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваної, тяжкість вчиненого злочину, а також з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризиків, слідчий просить задовольнити клопотання.

ІІ. Процедура та позиції сторін

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнала, просить застосувати до неї більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію своєї підзахисної, просить застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вважає ризики вказані прокурором не доведеними. Зазначає, що підозрювана має дитину та батьків, тобто має міцні соціальні зв`язки.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12024060480000132 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

09.04.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 10.04.2024 останній повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення доводиться: проміжковим протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 26.03.2024; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку вилучення у нього речей від 26.03.2024; висновком експерта від 01.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 03.04.2024; проміжковим протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05.04.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 09.04.2024; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку вилучення у нього речей від 09.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.

Суд зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Надавши оцінку матеріалам клопотання, слідчий суддя вважає, що зібрані слідством докази, у своїй сукупності з поясненнями підозрюваної ОСОБА_4 , які були надані суду в судовому засіданні 10.04.2024, вказують на обґрунтованість її підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинені злочини, перешкоджати провадженню іншим чином - не прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків кримінального провадження, оскільки відносно ОСОБА_4 на розгляді в суді перебувають кримінальні провадження за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не стала і вчинила нові умисні тяжкі злочини, передбачені ч.2 ст.307 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Зі змісту клопотання відносно ОСОБА_4 на даний час застосовано запобіжний захід у вигляді застави, оскільки 02.12.2022 їй було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак відносно неї 27.01.2023 було внесено заставу у розмірі 53 680 грн.

Також прокурором доведено ризик можливого впливу підозрюваною на свідків, оскільки остання особисто знає останніх.

Крім цього, слідчим суддею враховано, що підозрювана не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштована, з своєю дитиною не проживає, її вихованням займаються батьки підозрюваної.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що встановленим вище ризикам, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, запобігти не можуть, а тому подане клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60560,00грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок). Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб по 07.06.2024 (включно).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 14 год 30 хв 09.04.2024.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Сума застави, підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області: рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: вказати ПІБ платника, застава за ОСОБА_4 , справа № 274/3013/24, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно. 3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом.

У разі внесення застави підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваній, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 15.04.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_10