Рішення

від 15.04.2024 по справі 549/48/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/48/24

Провадження№2/549/45/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2024 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючої - судді Глущенко Н.М.

за участю: секретаря судового засідання Зуб Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Калина» (далі ТОВ «Калина») про стягнення заборгованості за договором оренди,

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ступніка С.В. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Калина», в якому просив стягнути з відповідача 26423,17 грн заборгованості по орендній платі за 2023 рік.

Позов обгрунтованотим,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,89 га, яка розташована в межах Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області.

06липня 2016року між ОСОБА_1 та СТОВ«Селянська спілкаім.Шевченка»,правонаступником якогоє відповідач,було укладено Договіроренди землі (далі Договір оренди) на строк 7 років, відповідно до якого орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області.

Право оренди на вказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексний №31114881 від 26.08.2016.

Відповідно до умов, вказаного договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,89 га, кадастровий номер 5325180500:00:003:0011 (п.2.1. 2.2).

У пункті 4.1 додаткової угоди визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін в грошовому еквіваленті 20575,45 грн і сплачується до 31 грудня за поточний календарний рік оренди (п.4.1, п.4.5).

Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою своєчасно.

В порушення договірних зобов`язань відповідач без будь-якого зазначення причин та обгрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2023 рік.

З огляду на викладене, просив стягнути з відповідача 26423,17 грн та судові витрати.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно відмовляється погасити заборгованість, позивач змушений звернутися до суду для примусового стягнення орендної плати.

12 лютого 2024 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача адвокат Литвиненко Д.Г. в судові засідання не з`явилася.

У поданому до суду відзиві від 15.02.2024 на позов, заперечуючи проти позову в повному обсязі, зазначила про те, що представником позивача ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не наведено розрахунок даної суми, більше того не зазначено за який рік виникла дана заборгованість.

Як вбачається з долученої до позову відомостей з Державного реєстру осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у грудні 2022 року СТОВ «Дружба-Нова» нарахувало позивачу орендну плату в розмірі 20575,52 грн з якої були утримані та перераховані згідно чинного законодавства ПДФО в розмірі 3703,59 грн та ВЗ в розмірі 308,63 грн. Таким чином сума орендної плати за 2022 рік до виплати становить 16563,30 гривень, і станом на день подання відзиву вона не виплачена.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. З наданих позивачкою відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків вбачається, що відповідач у грудні 2022 року нарахував позивачці орендну плату і відповідно до норм діючого законодавства утримував і перераховував з даної суми ПДФО і ВЗ.

Тобто стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням ПДФО і ВЗ призведе до повторного їх нарахування та утримання.

Також заперечувала розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн, вважала їх завищеними. Вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

Представник позивача адвокат Ступнік С.В. до суду відповідь на відзив на позовну заяву не подавав, натомість подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме уточнив, що загальна сума заборгованості за договором оренди землі становить 22278,47 грн, яку просив стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, уважає, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 7,89 га, кадастровий номер 5325180500:00:003:0011 (а.с.23).

06 липня 2016року між ОСОБА_1 та СТОВ «Селянська спілка ім.Шевченка» було укладено Договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років (а.с.13-18).

Згідно з Договором оренди, право оренди земельної ділянки площею 7,89 га, кадастровий номер 5325180500:00:003:0011, зареєстроване 26.08.2016, строком на 7 років, орендар СТОВ «Селянська спілка ім.Шевченка», орендодавець ОСОБА_1 , індексний номер 31114881, про що свідчить Витяг з з Державного реєстру речових прав від 11.07.2023. (а.с.19-20).

Відповідно до п.4.1 Договору оренди, орендар сплачує орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 20575,45 грн (а.с.13).

На даний час правонаступником СТОВ «Селянська спілка ім.Шевченка» є ТОВ «Калина», про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.2,3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15ЦКУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629ЦКУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.409ЦКУкраїни власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема , передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у порушення пунктів 4.1, 4.3, 4.4. Додаткової угоди не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2023 рік, обрахований із урахуванням індексів інфляції, що розрахована наступним чином:

Сума заборгованості становить 20575,45грн орендна плата за 2023 рік, інфляційне збільшення 1046,02 гривень, 3% річних 657,00 грн. Загальні сума заборгованості за договором оренди становить 22278,47 грн.

Суд уважає, що розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що надав позивач, та який міститься в матеріалах справи, є правильним.

Представник відповідача,у поданомудо судувідзиві,не погодивсяз такимрозміром заборгованостізі сплатиорендної платиза користуванняземельною ділянкою,зазначивши,що долученихдо позову відомостях з Державного реєстру осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у грудні 2022 року СТОВ «Дружба-Нова» нарахувало позивачу орендну плату в розмірі 20575,52 грн з якої були утримані та перераховані згідно чинного законодавства ПДФО в розмірі 3703,59 грн та ВЗ в розмірі 308,63 грн. Таким чином сума орендної плати за 2022 рік до виплати становить 16563,30 гривень, і станом на день подання відзиву вона не виплачена.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. З наданих позивачкою відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків вбачається, що відповідач у грудні 2022 року нарахував позивачці орендну плату і відповідно до норм діючого законодавства утримував і перераховував з даної суми ПДФО і ВЗ.

Тобто стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням ПДФО і ВЗ призведе до повторного їх нарахування та утримання.

Суд уважає, що такі доводи представника відповідача щодо заборгованості по орендній платі за 2023 рік в сумі 16563,30 грн жодним чином не доведені та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки, 3% річних та пеня.

Позивач при поданні позову сплатив 1211,20 гривень судового збору.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, ураховуючи повне задоволення в частині заявленого позову в розмірі 100 %, уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 1211,20 грн повернення сплаченого ним судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

При вирішенні питання про судові витрати суд виходить з такого.

У пункті 82 рішення у справі "Дубовик проти України" від 15.01.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з практикою Суду заявниця має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до приписівст.141ЦПК Українисудовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч.ч.1-6ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановленост.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

У відповідності до частин 1,4статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердженняпонесених витратна правничудопомогу позивачемнадано:угода №31 про наданняадвокатських послуг(професійноїправничої допомоги)від 18січня 2024року; акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору №31 від 18.01.2024, яким передбачено, що роботи виконано повному обсязі, зокрема: підготовка та подання позовної заяви; опрацювання законодавчої бази, робота з Державними реєстрами, аналіз судової практики з спірного питання, формування правової позиції, складення розрахунку, робота в підсистемі «Електронний суд» - 6000 гривень, участь в судових засіданнях 1500 гривень, а всього 7500 грн. (а.с.53-54).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правової допомоги, ступінь складності справи, клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про часткову доведеність понесених витрат, стягнувши з відповідача судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем на її користь у розмірі 6000 грн.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Калина» про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити.

Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«Калина» (місцезнаходження:смт.Варва,Варвинський район,Чернігівська область,вул.Комарова,59,код ЄДРПОУ30915028) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 22278 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 47 копійки з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів.

Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«Калина» (місцезнаходження:смт.Варва,Варвинський район,Чернігівська область,вул.Комарова,59,код ЄДРПОУ30915028) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1211,20 гривень судового збору.

Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«Калина» (місцезнаходження:смт.Варва,Варвинський район,Чернігівська область,вул.Комарова,59,код ЄДРПОУ30915028) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко