Постанова

від 04.04.2024 по справі 914/4160/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Справа №914/4160/14(914/624/20)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівГРИЦІВ В.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

позивача Кизима Т.М. (адвокат);

відповідача Палій М.В. та Козловський В.Р. в порядку самопредставництва;

розглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат вих №1629 від 13.11.2023 (вх. ЗАГС №01-05/3534/23 від 20.11.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 18.10.2023

(повний текст 25.10.2023, суддя Артимович В.М)

у справі№ 914/4160/14(914/624/20)

за позовомПублічного акціонерного товариства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, м. Жидачів, Львівська область,

до відповідача:Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

простягнення коштів в сумі 2 419 627, 38 грн

у межах справи№ 914/4160/14

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Тетра-Агро, м. Червоноград Львівської області

про банкрутствоПублічного акціонерного товариства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/4160/14 про банкрутство ПАТ Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат.

ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення коштів в сумі 2419627,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом безпідставно було стягнуто з позивача кошти у розмірі 2 108 964,74 грн в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в межах справи про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». За твердженням позивача, самостійне списання з нього відповідачем 2 108 964,74 грн. податкових зобов`язань відбулося без достатніх правових підстав та підлягають поверненню, як безпідставно отримані кошти в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.07.2020 замінено відповідача у справі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на правонаступника Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 14.12.2022 замінено відповідача у справі № 914/4160/14 (914/624/20) Офіс великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову службу України в особі Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Рішенням суду від 18.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що у цій справі не може бути застосовано ст. 1212 ЦК України (безпідставно набуте майно), оскільки грошові кошти було списано з визначеної законної підстави чинного податкового повідомлення-рішення.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована такими обставинами:

-моментом виникнення заборгованості, яка була стягнута відповідачем є 18.02.2014, тобто до моменту порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином, вказана сума заборгованості повинна була бути включеною до реєстру вимог кредиторів, однак податковий орган не звертався із вказаними грошовими вимогами до боржника;

-судом не проаналізовано долучені до матеріалів справи платіжні доручення про плату податку на додану вартість, у зв`язку із чим, суд дійшов помилкового висновку, що такими не підтверджено заявлені позивачем суми;

-суд не дослідив обставини щодо правомірності винесення Акту перевірки СДШ з ОВП у м. Львові МГУ Міністерства доходів від 18.02.2014.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить поновити строк на його подання, мотивуючи тим, що позивачем не правильно зазначено відповідача у справі, а тому ні апеляційної скарги, ні ухвал апеляційного суду Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не отримувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Так, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкрито апеляційне провадження у цій справі та встановлено строк на подання відзиву - до 18.12.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на адресу відповідача відправлена не була. Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в електронний кабінет було доставлено 12.02.2024 ухвалу суду від 08.02.2024 про відкладення розгляду справи.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про поважність пропуску строку на подання відзиву, у зв`язку із чим заявлене клопотання про поновлення строку на його подання підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню.

У поданому відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Покликається на те, що у цій справі не може бути застосовано ст. 1212 ЦК України (безпідставно набуте майно), оскільки грошові кошти було списано з визначеної законної підстави чинного податкового повідомлення-рішення. Так, податкові повідомлення-рішення набули статусу узгоджених 27.02.2020, а тому такі було поновлено в особовій картці платника податків.

Вказує, що заниження сплати узгодженої суми грошового зобов`язання виникло у період 2011 квітень 2012 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство. Датою нарахування пені в особовій картці платника податків є 27.02.2020.

Щодо доводів апелянта про не звернення із конкурсними вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, зазначає, що відповідач не є конкурсним кредитором, оскільки заборгованість перед бюджетом в останнього виникла 27.02.2020, коли податкові повідомлення-рішення набули статусу узгоджених.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов`язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи та пені за їх невиконання. Відтак суму боргу в розмірі 2 108 964,74 грн. зараховано контролюючим органом в рахунок погашення заборгованості правомірно, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення були винесені до порушення провадження у справі про банкрутство та набули статусу узгоджених 27.02.2020.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

04.04.2024 в судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом, ОДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Жадачівський целюлозно-паперовий комбінат» з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Вторма-Львів за лютий 2011 року, з ФОП Могилка О.М. за січень-лютий 2011 року, з ПП «В2 Сервіс» за лютий 2011 року, квітень 2011 року, червень-липень 2011 року, з ПП «Бровари-Вторма» за червень 2011 року, з ТОВ «Сікоя» за травень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, ТОВ «Вторма-Тернопіль» за серпень-листопад 2011 року.

За результатами перевірки в СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів було оформлено два податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000173910/3507 від 05.03.2014, згідно якого нараховане податкове зобов`язання за податком на додану вартість на суму 1 450 172,10 грн., в т.ч. 966 781,40 грн. за податковим платежем та 483 390,70 грн. за штрафними санкціями.

- №0000183910/3508 від 05.03.2014 було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток на суму 7 701 027,00 грн.

У подальшому, позивач оскаржив зазначені вище податкові повідомлення-рішення до Львівського окружного адміністративного суду.

У процесі розгляду справи у зв`язку з реорганізацією податкових органів України, СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів замінено на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 було закрито провадження у справі за позовом ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв`язку з непідвідомчістю спору адміністративним судам, оскільки в провадженні Господарського Львівської області перебувала справа про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» № 914/4160/14, в межах якої мають розглядатися справи щодо оскаржень податкових-повідомлень рішень щодо боржника.

Разом з тим, судом встановлено, що в межах справи № 914/4160/14 про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» спірні податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалися.

Водночас, під час розгляду справи адміністративними судами, 27.02.2019 в електронному кабінеті платника податків ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з`явилася інформація про те, що відповідачем поновлено позивачу борг з ПДВ у розмірі 1 450 172,10 грн. Крім того, на цю суму боргу було нараховано пеню у розмірі 658 792,64 грн. Таким чином, органи ДФС самостійно погасили позивачу 2 108 964,74 грн. ПДВ.

У зв`язку із вказаним, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 2 108 964,74 грн., як такі, що були стягнуті з позивача безпідставно в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в межах справи про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», а тому підлягають поверненню, як безпідставно отримані кошти в порядку ст. 1212 ЦК України.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як правомірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що податкові органи здійснили нарахування та списання податкового боргу в розмірі 1 450 172,10 грн., покликаючись при цьому на податкове повідомлення-рішення №0000173910/3507 від 05.03.2014, яким було нараховане податкове зобов`язання за податком на додану вартість на суму 1450172,10 грн., в т.ч. 966 781,40 грн. за податковим платежем та 483 390,70 грн. за штрафними санкціями.

Таким чином, у цій справі підставою для списання вказаних коштів було спірне податкове повідомлення-рішення № 0000173910/3507 від 05.03.2014.

Апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не дослідив обставини щодо правомірності винесення Акту перевірки СДШ з ОВП у м. Львові МГУ Міністерства доходів від 18.02.2014, однак вказані доводи суд апеляційної інстанції вважає безпідставним з огляду на таке.

Так, ст. 56 Податкового кодексу України врегульовано право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення. Зокрема, передбачено 2 способи оскарження:

Перший - це адміністративне оскарження. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Другий спосіб оскарження це звернення до суду. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Натомість, після ухвали Львівського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі № 813/2430/14 щодо оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, позивач таке рішення органу ДПС не оскаржив у порядку господарського судочинства, тобто воно було і є чинним.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у цій справі, в контексті ст. 1212 ЦК України не може йти мова про безпідставно набуте майно (грошові кошти), коли такі стягуються з конкретно визначеної законної підстави. У даному випадку такою підставою є чинне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що надав відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Враховуючи зазначене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі № 914/4160/14(914/624/20) без змін.

2.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 16.04.2024.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіВ.М. ГРИЦІВ

О.С. СКРИПЧУК