Постанова
від 09.04.2024 по справі 916/1838/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1838/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Капустін М.В.

від Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області: Терлюга О.І.

від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області: не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк": Шабаровський Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк"

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 року, суддя в І інстанції Волков Р.В., повний текст якого складено 10.07.2023 в м. Одесі

у справі №916/1838/22

за позовом: керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області;

2) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк"

про розірвання договору оренди та додаткової угоди, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення заборгованості з орендної плати та скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк", в якому просив суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області заборгованість по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 66,0000 га у сумі 6 548 068,75 грн, яка складається з: 5 054 213,52 грн заборгованості по орендній платі, 1 014 901,52 грн інфляційних втрат, 192 734,47 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені;

2) розірвати договір оренди №4 земельної ділянки, загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, укладений 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) прийнято Виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, індексний номер: 41243271 від 23.05.2018, та Додаткову угоду № 1 від 15.05.2019 до договору про оренду землі №4 від 18.05.2018;

3) припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк на земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025, шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 26286454, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41243271 від 23.05.2018;

4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди землі № 4 від 18.05.2018 в частині порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів (починаючи з серпня 2020 по квітень 2022).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі №916/1838/22 позов керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" задоволено частково;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 4 838 428,02 грн заборгованості по орендній платі, 957 782,78 грн інфляційних втрат, 180 947,34 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені;

-розірвано договір оренди №4 земельної ділянки, загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, укладений 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) прийнято Виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, індексний номер: 41243271 від 23.05.2018, та Додаткову угоду № 1 від 15.05.2019 до договору про оренду землі №4 від 18.05.2018;

-припинено право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк на земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025, шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 26286454, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41243271 від 23.05.2018;

-зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025;

-у задоволенні решти вимог відмовлено;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь Одеської обласної прокуратури 101 393,70 грн витрат зі сплати судового збору.

Місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не виконує своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 4 838 428,02 грн, оскільки не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем орендна плата за Земельну ділянку за період з 01 березня по 31 березня 2020 року, адже орендар звільняється від орендної плати за вказаний період на підставі прямої норми Закону. Враховуючи прострочення відповідачем сплати заборгованості по орендній платі, останньому цілком правомірно було нараховано 286 219,24 грн пені, розмір якої було передбачено договором оренди. Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд виявив арифметичні помилки у зв`язку суд здійснив перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат без врахування частини основної заборгованості за березень 2020 року та встановив, що підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 957 782,78 грн інфляційних втрат та 180 947,34 грн 3% річних.

У зв`язку із встановленням судом факту систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 18.05.2018 та повернення позивачу-1 земельної ділянки підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовної вимоги про розірвання договору та повернення земельної ділянки у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем передбачених договором обов`язків, рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, індексний номер: 41243271 від 23.05.2018 про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025 підлягає скасуванню.

21.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі №916/1838/22 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд не дослідив та в рішенні не надав оцінки аргументам Відповідача і наданим ним доказам, якими підтверджується, що Відповідач користувався ділянкою до 31.10.2019, і що починаючи з 31.10.2019 Відповідач не може користуватися орендованою ділянкою (не може використовувати земельну ділянку) за її цільовим призначенням (для будівництва сонячної електростанції) через обставини, за які він не відповідає, при цьому, неможливість використання земельної ділянки зумовлена не введенням Відповідача в оману на стадії укладення договору оренди, а невиконанням Теплодарською міською радою свого обов?язку, передбаченого в п. 3.6 Інвестиційного договору, щодо визначення можливих варіантів подальшого використання розміщених на ділянці об?єктів незавершеного будівництва.

Стверджує, що суд неправильно застосував норми матеріального права (ст. 32 Закону України «Про оренду землі», пункт «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651, ч. 6 ст. 762, ст. 782 ЦК України), оскільки починаючи з листопада 2019 року Відповідач не міг використовувати земельну ділянку за її призначенням (для будівництва сонячної електростанції), тобто, був позбавлений можливості використовувати ділянку за призначенням через обставини, за які він не відповідає, то Відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняється від сплати орендної плати.

Додатково зазначає, що суд безпідставно не залишив позов прокурора без розгляду, оскільки прокурором не обгрунтовано, яким чином інтереси держави порушуються чинністю договору оренди земельної ділянки, та яким чином вони можуть бути захищені шляхом задоволення пред`явлених прокурором позовних (немайнових) вимог - про розірвання договору, додаткової угоди до договору, припинення права оренди, зобов?язання повернути земельну ділянку.

Зазначає, що в рішенні суд аналізує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави як в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, так і в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, але не робить чіткого висновку про те, чи є ГУ Держтеокадастру в Одеській області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наведене вказує на те, що ні прокурор, ні суд так остаточно й не визначилися, який орган (Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області та ГУ Держгеокадастру в Одеській області чи лише Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області) уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Вказує, що судом неправильно здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки при розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних судом не було враховано, що за договором оренди у Відповідача виникає низка зобов?язань зі сплати орендної плати - окремо за кожен місяць. Тому, в разі порушення цих зобов?язань, на кожне з них окремо нараховуються пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, прокурор зазначає, що земельні ділянки, що перебувають на території Теплодарської міської громади Одеської області не відносяться до категорії земель, плата за яку повинна бути перерахована або скасована.

Вказує, що відповідно до п. 5 договору оренди земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які можуть перешкоджати її ефективному використанню. Згідно з п. 6 договору інших особливостей оренди, які можуть вплинути на орендні відносини немає. Вищевказаний договір ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» не оскаржувався, та є чинним. Крім того, 18.05.2018 на підставі акту приймання-передачі об?єкта оренди Теплодарська міська рада передала, а ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» прийняло вищевказану земельну ділянку. Передача об??єкта оренди орендарю здійснювалась орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Таким чином, підписуючи акт приймання-передачі об?єкта оренди, ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» додатково засвідчив, в тому числі, належний стан та якість об?єкта оренди. Тому, подальше посилання апелянта на наявність перешкод у використанні земельної ділянки за призначенням є безпідставним.

Стверджує, що невиконання обов`язку зі сплати орендної плати беззаперечно є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору. Протягом майже 5 років користування спірною земельною ділянкою не приступило до виконання свого обов`язку, передбаченого п. 26 договору, а відтак свідомо допустило порушення ще однієї істотної умови Договору, що має наслідком відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України розрівняння такого договору та, відповідно, втрату відповідачем права користування спірною земельною ділянкою.

Зазначає, що 04.01.2023 окружною прокуратурою на адресу суду було надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині звернення прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Вказане клопотання було подано до суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України та на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 Суд у своєму рішенні зазначив, що при прийнятті ухвали про продовження розгляду справи суд врахував, що прокурором у клопотанні від 04.01.2023 фактично надано пояснення, що спосіб захисту, який він просить визначити у рішенні стосується виключно Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області. При цьому суд також врахував, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. З огляду на уточнення прокурором, що визначений у прохальній частині позову спосіб захисту стосується виключно Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, розгляд справи було продовжено.

Разом із відзивом заявлено клопотання про поновлення строку на його подачу.

Зважаючи на необхідність у дотриманні принципів змагальності та рівності всіх учасників процесу, обставини викладені відповідачем у якості причин недотримання встановлених строків, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви прокурора про поновлення строку для подання відзиву, керуючись ст.119 Господарського процесуального кодексу України.

До суду апеляційної інстанції також надійшли письмові пояснення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" щодо наявності підстав для скасування рішення суду та залишення позову без розгляду.

Зокрема, відповідач зазначив, що прокурором доведено наявність підстав для представництва держави в суді виключно в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, а в частині інших вимог прокурором не доведено.

08.04.2024 надійшли письмові пояснення від скаржника, в яких додатково до викладених в апеляційній скарзі доводів Відповідач звертає увагу на те, що пред`явлені в межах цієї справи позовні вимоги про розірвання договору оренди, припинення права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку є неефективними способами захисту та не відповідають інтересам Теплодарської територіальної громади.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі №916/1838/22, призначено розгляд даної справи на 14.11.2023 об 11:30, в подальшому призначено до розгляду на 19.12.2023 об 11:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 розгляд справи №916/1838/22 відкладено на 06.02.2024 о 12:30 та в подальшому протокольною ухвалою суду від 06.02.2024 відкладено розгляд даної справи на 19.03.2024 о 12:00.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 оголошено перерву в розгляді справи №916/1838/22 до 02.04.2024 о 12:30, між тим у зв`язку з перебуванням судді Савицького Я.Ф. у відпустці 02.04.2024 згідно наказу Голови суду №63-в від 01.04.2024, судове засідання, призначене на 02.04.2024 у справі №916/1838/22, не відбулось, про що складену відповідну довідку секретарем судового засідання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 розгляд справи №916/1838/22 призначено на 09.04.2024 об 11:45.

В судовому засіданні 09.04.2024. прийняв участь представник прокуратури, Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк". Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підвтерджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2018 між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою було укладено договір оренди землі №4, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, на підставі Рішення Теплодарської міської ради від 03.05.2018 № 430-VII (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони іншого призначення: вид використання земельної ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів енергетики) з кадастровим номером 5111500000:02:003:0025, яка розташована по вул. Енергетиків, 14 у Промзона м. Теплодар, Одеської області.

Згідно з пункту 3 Договору, на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстроване згідно чинного законодавства України - немає.

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 86 314 199, 40грн.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 Договору).

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні (п.6 договору).

Відповідно до п. 7 договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В п. 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки на період будівництва, яка становить 2 589 425,98 грн у рік та 6 відсотків нормативної грошової оцінки на період після введення в експлуатацію об`єктів комбінованої електростанції загальною потужністю 810 МВт у складі: газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт; сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт; вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт; акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт, що станом на дату укладення договору становитиме 5 578 851,96 грн. у рік.

Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, починаючи з 21.05.2018 року.

Відповідно до пункту 13 Договору, земельна ділянка передається в оренду для: розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яке передбачає будівництво комбінованої електростанції загальною потужністю 810 МВт у складі:

- газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт;

- сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт;

- вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт;

- акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт.

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (пункт 14 Договору).

Пунктом 24 Договору передбачено, що Теплодарська міська рада зобов`язана, зокрема, передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Пунктом 26 Договору серед обов`язків орендаря визначено, що останній зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеному у цьому договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, а також своєчасно вносити орендну плату.

Згідно з пунктом 31 Договору, його дія припиняється, в тому числі, шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 34).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

18.05.2018 між сторонами зазначеного Договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

15.05.2019 р. між Теплодарською міською радою як Орендодавцем та ТОВ «ТЕП» як Орендарем складено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою викладено пункт 8 останнього в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки на період будівництва, яка становить 2589425,98 грн (два мільйони п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 98 коп.) у рік та 6 (шість) відсотків нормативної грошової оцінки та період після введення об`єктів будівництва в експлуатацію, що станом на дату укладення цього договору становитиме 5178851,96 грн (п`ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня, 96 коп.) у рік.»

Окрім того, викладено пункт 13 Договору в новій редакції: «Земельна ділянка передається в оренду для: розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

Додаткову угоду № 1 підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

17.05.2018 між цими ж сторонами укладено інвестиційний договір, за умовами пункту 1.1 якого, спільна мета сторін цього договору полягає в забезпеченні сталого розвитку міста Теплодар, реалізації положень Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 902-р, Енергетичної стратегії України на період до 2030 року щодо збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії.

Пунктом 2.1 інвестиційного договору зазначено, що для досягнення мети, визначеної в пунктах 11, 1.2 цього договору, в порядку та на умовах визначених даним договором ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» бере на себе зобов`язання за власні та/або залучені кошти, на земельній ділянці, яка буде передана в довгострокову оренду Теплодарською міською радою ТОВ «Теплодарський енергетичний парк», здійснити будівництво комбінованої електростанції загальною потужністю 810 МВт, у складі:

-газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт;

-сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт;

-вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт;

-акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт, а Теплодарська міська рада зобов`язується вжити комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування, захисту прав та законних інтересів ТОВ «Теплодарський енергетичний парк», як інвестора, у тому числі передати ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» земельну ділянку, площею 66,000га, що розташована за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область в довгострокову оренду на умовах, визначених рішеннями Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VII та від 03.05.2018 № 430- VII року, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з пункту 3.5 інвестиційного договору Теплодарська міська рада для виконання ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» обов`язків, передбачених пунктами 2.1, 3.1 цього договору, передає ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» земельну ділянку, площею 66,000га, що розташована за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область в довгострокову оренду на умовах, визначених рішеннями Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VII та від 03.05.2018 № 430- VII року, в порядку, передбаченому чинним законодавством, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Пунктом 3.6 інвестиційного договору передбачено, що Теплодарська міська рада зобов`язана протягом тридцяти календарних днів вжити комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення правового режиму об`єктів, розташованих на земельній ділянці, визначеної у пункті 3.5 договору та визначити можливі варіанти їх подальшого використання (продаж, оренда тощо) і запропонувати ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зазначені варіанти. ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зобов`язується протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання пропозицій від Теплодарської міської ради, розглянути їх та визначитися щодо варіанту подальшого використання зазначених об`єктів в рамках чинного законодавства України.

Під час дії договору позивач здійснив дії з метою підготовки до початку фактичного будівництва електростанції: отримано містобудівні умови та обмеження, виконано інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, розроблено проектну документацію та здійснено експертизу проектної документації, укладено договори із АТ «Одесаобленерго» та ДП «Гарантований покупець», погоджено технічні умови приєднання до електричних мереж, зареєстровано в Державній архітектурно-будівельний інспекції України повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На виконання договору оренди та реалізації забудови земельної ділянки, позивач підготував та розпочав реалізацію проекту із будівництва на орендованій земельній ділянці комбінованої електростанції. Позивач отримав Містобудівні умови та обмеження № 1 від 16.09.2019 року, затверджені рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 145/В-2019 від 20.09.2019 року.

Відповідно до листа Теплодарської міської ради від 14.12.2017 № 10-18/1289 направленого ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» на земельній ділянці, відведеній позивачу згідно рішення Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VІІ, не розташовані об`єкти нерухомості, на які здійснена державна реєстрація права власності, у тому числі комунальної.

Відповідно до змісту листа ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» від 05.03.2018 № 05/3 направленого Державному кадастровому реєстратору відділу у Біляївському районі позивачем було проведено процедуру повного та вичерпного визначення належності об`єктів нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, за результатами якої було з`ясовано, що на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, а об`єкти які знаходяться на ділянці, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям.

Листом від 21.06.2018 вих. № 05-01-24/466 Теплодарською міською радою було повідомлено ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» про прийняте 14.06.2018 рішення №466-VII щодо технічного обстеження об`єктів незавершеного будівництва комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, Одеська області, розташованих за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар для надання пропозицій щодо варіантів подальшого використання цих об`єктів.

В подальшому ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зверталося до відповідача (лист від 28.08.2018 №28/8) щодо виконання останнім умов пункту 3.6 інвестиційного договору.

22.10.2018 між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою укладено договір підряду № 22/10 про виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану об`єктів незавершеного будівництва, розташованих за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область.

18.01.2019 Приватним підприємством «Синегрія» виготовлено звіт про оцінку майна, об`єкт оцінки - об`єкт незвершеного будівництва: головний корпус з установкою 4хТ250/300-240, 4хКП-1000-25, 5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорної, градирні 4х3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів, майстерень і лабораторії ХВО), дві прожекторні вишки зовнішнього освітлення будбази, автодорога і бетонний майданчик, розташовані за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область, та обліковуються на балансі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради.

09.08.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» листом Вих. № 4 звернулося до Теплодарської міської ради, у якому просило: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме: видалити наявні на ділянці об`єкти та надати можливість використовувати земельну ділянку.

24.09.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» звернулося до Теплодарської міської ради з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом видалення наявних на земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва та надання можливості використовувати земельну ділянку за призначенням.

15.10.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» листом Вих. № 78 звернулося до Теплодарської міської ради, у якому просило зупинити дію пункту 8 договору оренди землі від 18.05.2018 № 4.

26.12.2022 р. судовим експертом Шкребтієм Вячеславом Геннадійовичем за заявою ТОВ «ТЕП» підготовлено висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 12-2022/2, в якому зазначено, що за результатами проведеного обстеження встановлено, що на момент проведення експертизи на території земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, наявні конструкції незавершеного будівництва; розташування існуючих конструкцій незавершеного будівництва перешкоджає використанню земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, за цільовим призначенням відповідно до намірів забудови, які передбачені проектними рішеннями по будівництву сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, наведеними на Схемі генерального плану об`єкту «Нове будівництво сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди землі № 4 від 18.05.2018 в частині порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів (починаючи з серпня 2020 по квітень 2022) стало підставою для звернення прокурором з відповідним позовом.

Отже, предметом позову у даній справі є: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області заборгованості по сплаті орендної плати за використання спірної земельної ділянки, відсотків річних, інфляційних втрат та пені; розірвання договору оренди №4 земельної ділянки від 18.05.2018 та додаткової угоди № 1 до вказаного договору; припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк на спірну земельну ділянку шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді спірну земельну ділянку.

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області заборгованості по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 66,0000 га у сумі 6 548 068,75 грн, яка складається з: 5 054 213,52 грн заборгованості по орендній платі, 1 014 901,52 грн інфляційних втрат, 192 734,47 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі).

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.8 договору оренди землі №4 від 18.05.20218 орендна плата складає три відсотки від нормативної грошової оцінки на період будівництва, що складає 2 589 425,98 грн.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №819 від 19.04.2018 НГО складає 86 314 199,40 * 3% = 2 589 425,98 грн на рік (215 785,50 грн на місяць до 01.01.2022).

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №2762 від 21.01.2022 НГО складає 95 271 333, 30 * 3% = 2 858 139,99 грн на рік (238 178,3 грн на місяць в період з 01.01.2022 по 01.05.2022).

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати за спірний період з 01.08.2020 по 01.05.2022. Відповідачем вказане не заперечується.

Теплодарською міською радою було надіслано на адресу ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» претензії від 17.01.2022 за №05-01-24/71 та від 24.05.2022 за № 05-01- 24/460 з вимогою сплати заборгованості по орендній платі та попередженням, що у разі невиконання цих вимог радою буде ініційовано питання стягнення заборгованості у судовому порядку.

Відповідно до інформації, наданої Теплодарською міською радою від 24.05.2022, ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» покладені на нього зобов`язання законом та договором щодо сплати орендної плати за земельну ділянку площею 66,0000 га не виконує, внаслідок чого за період з 01.08.2020 по 01.05.2022 утворилась заборгованість в загальній сумі 6 548 068, 75 грн. з яких: заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 5 054 213,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 014 901,52 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 192 734,47 грн., та пеня у розмірі 286 219,24 грн., що підтверджується відповідним розрахунком відділу землевпорядкування, екології та комунального майна Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області про заборгованість ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» за користування земельною ділянкою.

Так, як вбачається з розрахунку основної заборгованості, остання нараховується з 01.08.2020 по 01.05.2022 та становить 5 054 213,52 грн.

Колегія суддів зазначає, що позивачем було нараховано відповідачу суму заборгованості зі сплати орендної плати за березень 2020 року у розмірі 215 785,50 грн, однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до відповідних законодавчих актів України, зокрема викладено пункт 52-4 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в новій редакції, згідно з якою не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності

Тобто орендар звільняється від сплати орендної плати за період з 01 березня по 31 березня 2020 року на підставі прямої норми Закону, чого в розрахунку заборгованості позивачем не було враховано.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 4 838 428,02 грн (5 054 213,52 - 215 785,50).

При цьому, як слідує зі змісту апеляційної скарги, відповідачем не заперечується нарахована судом сума основної заборгованості.

Згідно з приписами ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)..

Відповідно до п. 12 договору оренди землі №4 від 18.05.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені в договорі справляється пеня у розмірі 0,2 відсотки несплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи прострочення відповідачем сплати заборгованості по орендній платі, останньому цілком правомірно було нараховано пеню, розмір якої було передбачено договором оренди.

Розрахунок пені до суми заборгованості з орендної плати за земельну ділянку розраховувався у відповідності до п. 12 договору оренди землі №4 від 18.05.2018 за формулою: сума боргу (за місяць) * 0,2 відсотки (розмір пені) * дні прострочки, а саме:

-листопад 2021 року - 215 785,50 грн. * 0,2% * 181 день = 78 144,17 грн;

-грудень 2021 року 215 785,50 грн. * 0,2% * 151 день = 65 167,07 грн;

-січень 2022 року - 238 178,33 грн. * 0,2% * 120 днів = 57 163,20 грн;

-лютий 2022 року - 238 178,33 грн. * 0,2% * 89 днів = 42 96,04 грн;

-березень 2022 року - 238 178,33 грн. * 0,2% * 61 день = 29 057,96 грн;

-квітень 2022 - 238 178,33 грн. * 0,2% * 30 днів = 14 290,80 грн.

Перевіривши розрахунок пені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його правильності та обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідачем власного контррозрахунку нарахованої суми пені до суду не було надано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції перерахунком, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум, отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, а також у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18.

Розрахунок інфляційних збитків, який був здійснений судом першої інстанції та з яким погоджується судова колегія, здійснений за наступною формулою:

Основна сума заборгованості за договором:

-з 01/08/2020 до 31/12/2020 = 1 512 074,20 грн;

-з 01/01/2021 до 31/12/2021 = 4 101 500,20 грн;

-з 01/01/2022 до 01/05/2022 = 5 054 213,52 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) да ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Перший період (серпень 2020 по грудень 2020)

IIc (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x = 1.03542486

Сума боргу за серпень 2020 по грудень 2020 року складає 1 512 074,00 x 1.03542486 (сукупний індекс інфляції за період серпень 2020 року - грудень 2020 року) = 53 565,02 грн

Другий період (січень 2021 по грудень 2021 року)

IIc (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x = 1.10015334

Сума боргу за січень 2021 року по грудень 2021 року складає 4 101 500,00 грн. * 1.10015334 (сукупний індекс інфляції за період січень 2021 року - грудень 2021 року) = 410 778,93 грн.

Третій період (січень 2022 по квітень 2022 року)

IIc (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x = 1.10886355

Сума боргу за січень 2022 по квітень 2022 року складає 5 054 213,52 грн. * 1.10886355 (сукупний індекс інфляції за період січень 2022 року - квітень 2022 року) = 550 219,64 грн.

Загальна сума інфляційного збільшення складає 1 014 563,59 грн (550 219,64 грн + 410 778,93 грн + 53 565,02 грн)

Перерахунок інфляційних втрат судом першої інстанції було правомірно здійснено без врахування частини основної заборгованості за березень 2020 року, оскільки відповідач був звільнений від сплати оренди за вказаний період.

Індекс інфляції на зайво нараховану суму (215 785,50 грн за березень 2020 року) склав 56 780,81 грн (за період з 01.08.2020 по 01.05.2022).

Таким чином, колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції перерахунок інфляційних збитків, вважає його арифметично вірним та обгрунтованим. Загальна сума інфляційного збільшення складає 957 782,78 грн (1 014 563,59 грн - 56 780,81 грн).

Колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти розрахунку інфляційних втрат позивача, відповідач не скористався своїм правом та не надав як до суду першої інстанції, так і колегії суддів свого контррозрахунку інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних розраховується за формулою: сума боргу за прострочений період * 3%/365 * кількість днів прострочки, таким чином:

-розрахунок за 2020 рік - за період серпень 2020 року по грудень 2020 року сума боргу складає 1512074,20 * 3%/365 днів * 153 дні = 18 962,90 грн.,

-розрахунок за 2021 рік - сума боргу за січень 2021 року по грудень 2021 року складає 4 101 500,00 грн. * 3%/365 днів * 365 днів = 123 045,01 грн.,

-розрахунок за 2022 рік - сума боргу за січень 2022 року по квітень 2022 року складає 5 054 213,52 грн. * 3%/365 * 121 день = 50 265,19 грн.

Всього 3% річних: 192 273,10 грн (18 962,90 грн + 123 045,01 грн + 50 265,19 грн)

Перерахунок 3% річних судом першої інстанції було правомірно здійснено без врахування частини основної заборгованості за березень 2020 року, оскільки відповідач був звільнений від сплати оренди за вказаний період.

3% річних від суми місячної орендної плати за березень 2020 року у розмірі 215 785,50 грн за період з 01.08.2020 по 01.05.2022 складає 11 325,76 грн.

Отже, загальна сума 3% річних складає 180 947,34 грн (192 273,10 - 11 325,76).

Заперечуючи проти розрахунку 3% річних позивача, відповідач не скористався своїм правом та не надав як до суду першої інстанції, так і колегії суддів свого контррозрахунку інфляційних втрат

При цьому, судова колегія враховує те, що відповідно до платіжного доручення №11539 від 01.11.2022р. призначення вказаного платежу: плата за договором оренди землі від 18.05.2018р. Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції вказаний договір оренди не розірвано, грошові кошти спрямовано на погашення поточної заборгованості, а не боргу який виник з 01.08.2020р. по 01.05.2022р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за заявлені позивачем періоди становить 957 782,78 грн, а загальна сума 3% річних складає 180 947,34 грн, у зв`язку з чим в іншій частині правомірно відмовлено.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 4 838 428,02 грн заборгованості по орендній платі, 957 782,78 грн інфляційних втрат, 180 947,34 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені.

Щодо вимог про розірвання договору оренди та додаткової угоди, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою, одним з видів якої є користування землею на умовах оренди згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20 на які посилався Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд та зазначав на необхідність їх врахування.

Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі у строки та розмірі погодженому сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 31 договору оренди землі №4 від 18.05.2018 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Таким чином, невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Як вже було зазначено, орендна плата за договором оренди землі від 18.05.2018 відповідачем за період з серпня 2020 по квітень 2022 не сплачувалася, що не заперечувалось останнім.

Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт систематичної несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, вказане є підставою для розірвання договору оренди №4 земельної ділянки, загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, укладеного 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк та Додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 до договору про оренду землі №4 від 18.05.2018.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 16 Договору оренди №4 передбачено, що після його припинення орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

З викладеного убачається, що розірвання договору оренди №4 має своїм правовим наслідком припинення дії цього договору, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що після припинення договору оренди землі у орендаря відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" виникає зобов`язання повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди №4 та додаткової угоди до нього, вимога прокурора про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025, яка є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, також є обґрунтованою, відповідає загальним засадам цивільного законодавства та умовам договору, а тому також підлягає задоволенню, про що вірно висновано судом першої інстанції.

Щодо вимоги про припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк на земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025, шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 26286454, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41243271 від 23.05.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню. При цьому, судове рішення, яким розірвано документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, а саме: договір оренди землі №4, укладений 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк, згідно якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право щодо оренди земельної ділянки, є підставою для припинення відповідного права в силу приписів Закону та не вимагає додаткового визнання судом права таким, що припинилось, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимоги прокурора про припинення права оренди шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів скаржника, що останній не може користуватися орендованою ділянкою за її цільовим призначенням (для будівництва сонячної електростанції) через обставини, за які він не відповідає.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд не дослідив та в рішенні не надав оцінки аргументам Відповідача і наданим ним доказам, якими підтверджується, що Відповідач користувався ділянкою до 31.10.2019, і що починаючи з 31.10.2019 Відповідач не може користуватися орендованою ділянкою за її цільовим призначенням (для будівництва сонячної електростанції) через обставини, за які він не відповідає, при цьому, неможливість використання земельної ділянки зумовлена не введенням Відповідача в оману на стадії укладення договору оренди, а невиконанням Теплодарською міською радою свого обов?язку, передбаченого в п. 3.6 Інвестиційного договору, щодо визначення можливих варіантів подальшого використання розміщених на ділянці об?єктів незавершеного будівництва.

Вказує, що у справі №916/3225/20 судами було встановлено наявність на орендованій земельній ділянці належних до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар об?єктів незавершеного будівництва, однак, в позові було відмовлено через недоведеність неможливості використання Відповідачем земельної ділянки - зокрема, через відсутність в матеріалах справи висновку експерта. Однак ???у даній справі міститься висновок експерта №12-2022/2 від 26.12.2022, яким підтверджується наявність на орендованій земельній ділянці конструкцій незавершеного будівництва, які перешкоджають намірам її забудови. Стверджує, що суд неправильно застосував норми матеріального права (ст. 32 Закону України «Про оренду землі», пункт «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651, ч. 6 ст. 762, ст. 782 ЦК України), оскільки починаючи з листопада 2019 року Відповідач не міг використовувати земельну ділянку за її призначенням (для будівництва сонячної електростанції), тобто, був позбавлений можливості використовувати ділянку за призначенням через обставини, за які він не відповідає, то Відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняється від сплати орендної плати.

Колегія суддів відхиляє наведені вище аргументи апелянта, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 наведено висновок, відповідно до якого норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/3225/20 за позовом ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" до Теплодарської міськради про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" як орендарю за договором оренди від 18.05.2018 шляхом звільнення земельної ділянки від об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Теплодар (головний корпус з установкою 4хТ250/300-240, 4хКП-1000-25,5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорною, градирні 4x3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів, майстерень і лабораторії ХВО), що розташовані на ній; зобов`язання Теплодарської міськради як орендодавця за договором оренди від 18.05.2018 звільнити ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" як орендаря за договором від 18.05.2018 від сплати орендної плати на весь час протягом якого земельна ділянка, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, не може бути використана орендарем через обставини, за які він не відповідає, а саме до звільнення Теплодарською міськрадою земельної ділянки від об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Теплодар (головний корпус з установкою 4хТ250/300-240,4хКП-1000-рі 25,5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорної, градирні 4x3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів майстерень і лабораторії ХВО)), що розташовані на ній.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що з часу укладання договору оренди від 18.05.2018 ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" не може приступити до фактичного використання орендованої земельної ділянки, у зв`язку із тим, що на земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва комунальної власності територіальної громади м. Теплодар.

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/3225/20 від 29.03.2021, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та постановою Верховного Суду від 15.06.2022, у задоволенні позову повністю відмовлено.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 916/3225/20 зазначив, зокрема про те, що "як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно зі змісту листа ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" від 05.03.2018 № 05/3, направленого державному кадастровому реєстратору відділу у Біляївському районі, позивачем було проведено процедуру визначення належності об`єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, за результатами якої було встановлено, що ці об`єкти, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям.

Отже, ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" ще до укладення договору оренди землі від 18.05.2018 № 4 було достеменно відомо про те, що на орендованій ним земельній ділянці розташовано об`єкти комунального майна.

Крім того, як правильно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, умовами договорів, укладених між ТОВ "Теплодарський енергетичний парк" та Теплодарською міською радою, не передбачено зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку від об`єктів комунального майна територіальної громади м. Теплодар.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено наявність перешкод у користуванні ним орендованою земельною ділянкою відповідно до умов, укладеного 18.05.2018 договору оренди.

Поряд з цим господарським судом також розглядалась інша справа №916/599/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" про стягнення з Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 1 608 922,80 грн безпідставно отриманих коштів у виді орендної плати за період із 31.10.2019 за договором оренди землі від 18.05.2018 № 4, укладеним між сторонами у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у позові відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з чим погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що кошти, які просить стягнути позивач як безпідставно набуті, були отримані відповідачем на виконання договору оренди від 18.05.2018, який на час звернення з позовом та розгляду справи є чинним; позивач продовжує користуватися спірною орендованою земельною ділянкою; про особливості земельної ділянки позивач був обізнаний на день укладення договору і не вбачав неможливості користування нею; дій щодо розірвання договору оренди від 18.05.2018 він не вчиняв. Суд акцентував на тому, що внесення орендної плати за договором оренди є обов`язком позивача; відповідач отримував зазначені кошти у наведеному випадку на законних підставах, на виконання чинного договору оренди землі, укладеного між сторонами у справі; обставини неможливості використання позивачем земельної ділянки не доведені. Місцевий господарський суд звернув увагу на обставини, встановлені судами у справі №916/3225/20, зокрема щодо того, що позивачеві ще до укладання договору оренди від 18.05.2018 було достеменно відомо, що на отриманій за договором земельній ділянці знаходяться будівельні матеріали, непридатні до використання, оскільки позивач звертався до державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з листом від 05.03.2018, в якому вказував, що товариством проведено процедуру повного та вичерпного визначення належності об`єктів нерухомого майна та з`ясовано, що об`єкти, які знаходяться на земельній ділянці, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям. Господарські суди у справі № 916/3225/20 також зазначили, що жодним пунктом договорів Теплодарська міськрада не брала на себе зобов`язання щодо звільнення отриманої за договором земельної ділянки від об`єктів комунального майна територіальної громади м. Теплодар, а досліджені матеріали справи у своїй сукупності не дають підстав для висновку про неможливість використання позивачем земельної ділянки.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №916/599/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі № 916/599/23 залишено без змін.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 27.02.2024 у справі №916/599/23 зазначив, що суд дослідив обставини справи та в межах визначених процесуальним законом повноважень щодо оцінки наявних у матеріалах справи доказів надав оцінку висновку експертизи, наявному у справі, та викладеним у ньому твердженням, з урахуванням вимог законодавства, інших наявних у справі доказів у їх сукупності та, зважаючи на обставини, установлені у іншій господарській справі № 916/3225/20, констатував недоведеність позивачем як орендарем факту неможливості використання ним об`єкта оренди відповідно до умов спірного договору оренди з незалежних від позивача причин, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність обставин, з якими положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України пов`язують можливість звільнення орендаря від зобов`язання сплатити орендну плату за договором оренди.

Судом було встановлено обставини достеменної обізнаності позивача про стан об`єкта оренди (наявність на орендованій земельній ділянці об`єктів комунального майна на час передачі його в орендне користування); прийняття земельної ділянки орендарем за відповідним актом приймання-передачі, підписаним без зауважень і заперечень; відсутність у відповідача зобов`язань, за умовами укладених між сторонами у справі договорів (договору оренди та інвестиційного договору) звільнити земельну ділянку від об`єктів комунального майна територіальної громади м. Теплодар.

За відсутності встановлення обставин щодо наявності перешкод у користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою відповідно до умов укладеного між сторонами у справі договору оренди (у тому числі відсутності недопуску до об`єкта оренди чи інших дій орендодавця, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою), суд визнав безпідставним звільнення позивача від сплати орендної плати з 31.10.2019 та її повернення позивачеві на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Також суд установив, що договір оренди від 18.05.2018 є дійсним; позивач не звертався до відповідача або до суду з вимогою про його розірвання; позивач вносив орендну плату у спірному періоді згідно з цим договором оренди, що є його обов`язком як орендаря в силу умов договору та закону; сума сплачених позивачем коштів у наведеному випадку не є безпідставно набутою відповідачем у розумінні положень статті 1212 Цивільного кодексу України (на яку також на обґрунтування позову посилався позивач), а спірні правовідносини не є кондикційними.

Фактичні обставини встановлені судом на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі висновку експерта, з урахуванням вимог законодавства та інших наявних у справі доказів, свідчать про недоведеність позивачем об`єктивної неможливості використання переданої йому в оренду земельної ділянки через обставини, за які він не відповідає

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" було відмовлено у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання звільнити від сплати орендної плати, так само як і відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області безпідставно отриманих коштів у виді орендної плати за період із 31.10.2019 за договором оренди землі від 18.05.2018 № 4, укладеним між сторонами у справі.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже судова колегія, дослідивши в рамках справи №916/1838/22 надані сторонами докази, з урахуванням встановлених господарськими судами фактичних обставин в рамках справ №916/3225/20 та №916/599/23, погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення відповідача від орендної плати за договором оренди спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим наведені вище аргументи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються.

Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області

Відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд у справах за позовом прокурора в інтересах держави повинен вирішити питання чи є позивач (особа, в інтересах якої поданий прокурором позов) тією заінтересованою особою, про яку йдеться в частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу по суті. При вирішенні такого питання суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин та оцінки конкретних фактичних обставин справи.

У відповідності до п. а ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Статтями 319 та 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559623851115, номер запису про право власності 26284207).

Крім того, за змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком, який відповідно до приписів ст. 69 Бюджетного кодексу України зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем розташування земельних ділянок. Землі, надані у користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" за оскаржуваним договором перебувають на адміністративній території Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, а тому остання як власник земельної ділянки та орендодавець за договором оренди землі, а також з огляду на вищезазначені вимоги податкового законодавства, є отримувачем коштів за її використання.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України, спільного майна територіальних громад. Кожне порушення закону та незаконне користування об`єктами комунальної власності є порушенням законних інтересів територіальної громади, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави, спричиняє підрив основ фінансово-економічної діяльності міста, селища, села та держави в цілому.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до вимог ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області як власник спірної земельної ділянки, орендодавець за договором оренди землі та орган, що є отримувачем орендної плати, є в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Біляївською окружною прокуратурою на адресу Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області направлено лист-повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за №56-1711ВИХ-22 від 16.06.2022.

На вказаний лист радою було надано відповідь за №07-01-24/616 від 30.06.2022 про відсутність у даного органу на рахунках коштів для пред`явлення позовної заяви. Таким чином, Теплодарська міська рада фактично визнала, що не буде подавати відповідний позов через відсутність коштів на сплату судового збору.

Разом із цим колегія зазначає, що у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду вказала таке: "…незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Подібні висновки викладені також у Постанові КГС ВС від 19.07.2023 у справі №906/638/22.

Таким чином, міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

Сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Біляївською окружною прокуратурою листом від 28.07.2022 № 56-2250ВИХ-22 повідомлено Теплодарську міську раду Одеського району Одеської області, що позовна заява буде скерована до суду для розгляду по суті.

Доводи скаржника, що прокурором доведено наявність підстав для представництва держави в суді виключно в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, а в частині інших вимог прокурором не доведено, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

З огляду на це у сфері земельних відносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Засади правового порядку у сфері земельних відносин в Україні визначаються Земельним кодексом України.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статті 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Колегія суддів зазначає, що несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову.

Спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від оренди земельних ділянок, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади Теплодарської міської ради.

Несплата до бюджету орендної плати за користування державним майном позбавляє Український народ загалом (стаття 142 Конституції України) правомочностей власника надходжень до державного бюджету в тому обсязі, який дозволяє забезпечити функціонування і життєдіяльність відповідної держави в цілому. В цьому контексті в сфері бюджетних правовідносин важливу роль відіграє принцип цільового використання бюджетних коштів в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 19, 67 Конституції України).

У даному випадку, у зв`язку з несплатою орендної плати відповідачем протягом майже двох років, територіальна громада міста Теплодар протягом тривалого періоду часу зазнавала значних матеріальних втрат до місцевого бюджету у зв`язку із знеціненням грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Несвоєчасне надходження до місцевого бюджету коштів від сплати орендної плати земельної ділянки призводить до неможливості своєчасного та належного виконання відповідних бюджетних програм, безпосередньо перешкоджає позивачу в реалізації покладених на нього Конституцією і законами України обов`язків та здійснення завдань, спрямованих на забезпечення належної життєдіяльності та нормального розвитку територіальної громади міста.

Вищенаведені дії відповідача зумовили недоотримання бюджетом Теплодарської міської ради зазначених сум коштів, що не могло залишатись поза увагою органів прокуратури.

Як вже зазначалося вище, систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Отже, матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору оренди, що полягає у систематичному невиконанні зобов`язань щодо сплати орендної суми, що не заперечується самим відповідачем, у зв`язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

Ураховуючи встановлені обставини щодо наявності підстав для розірвання договору оренди, належним способом захисту порушеного права власності держави буде повернення їй цієї ділянки.

Як і розірвання договору оренди землі, таке повернення прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету контролю за користуванням відповідним майном згідно із загальними інтересами і є пропорційним цій меті, оскільки у такий спосіб орендодавець може відновити його право власності, порушене недобросовісними діями орендаря.

Доводи скаржника, що рішення про розірвання оспорюваного Договору оренди Теплодарською міською радою не приймалося, а відсутність такого рішення вказує на відсутність волі територіальної громади міста Теплодар на розірвання договору оренди № 4 земельної ділянки, укладеного 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк, судова колегія відхиляє, з огляду на таке.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачені підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку прийняття органом місцевого самоврядування (орендодавцем земельної ділянки) рішення про розірвання договору оренди землі в разі порушення орендарем умов цього договору до звернення з відповідним позовом до суду (постанова КГС ВС від 19.03.2024 у справі №912/140/23).

Отже, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Теплодарської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для пред`явлення позову про стягнення суми несплаченої орендної плати, розірвання договору та повернення позивачу земельної ділянки, у зв`язку з чим наведені вище аргументи апелянта судова колегія відхиляє як безпідставні.

Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з абзацом п`ятим статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

З наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абзац п`ятий статті 15-2 Земельного кодексу України).

За змістом статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначені статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Так, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю (частина перша статті 5 вказаного Закону). Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частина друга статті 5 зазначеного Закону). Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (частина третя статті 5 наведеного Закону).

З аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на які законом покладено різні повноваження.

Згідно зі статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, натомість спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вже зазначалося вище, спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1559623851115, номер запису про право власності 26284207).

Позовними вимогами у дійсному позові прокурором було визначено: розірвання договору оренди земельної ділянки та Додаткової угоди, укладених між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк», зобов?язання повернути земельну ділянку, стягнення заборгованості з орендної плати та припинення права оренди шляхом скасування відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2023 окружною прокуратурою на адресу суду було надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині звернення прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Вказане клопотання було подано до суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України та на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2022.

Суд у своєму рішенні зазначив, що при прийнятті ухвали про продовження розгляду справи суд врахував, що прокурором у клопотанні від 04.01.2023 фактично надано пояснення, що спосіб захисту, який він просить визначити у рішенні стосується виключно Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області та дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Між тим, на переконання судової колегії, прокурором у позовній заяві не обгрунтовано яким чином права Головного управління Держгеокадастру в Одеській області порушені у даній справі з огляду на позовні вимоги, які заявлені прокурором.

Тобто спірний договір та додаткова угоди до нього не стосуються прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Відповідно, прокурором не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено порушення прав та законних інтересів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області внаслідок їх укладення.

Власником спірної земельної ділянки є Теплодарська міська рада, і спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності та відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вона не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тож Держгеокадастр у цьому випадку не наділений повноваженнями розпорядника цими землями, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (в частині дотримання земельного законодавства) не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі, стягнення суми несплаченої орендної плати та повернення земельної ділянки міській раді в спірних правовідносинах.

Тому визначення прокурором Держгеокадастру в Одеській області в якості органу, який наділений повноваженнями у спірних правовідносинах на звернення до суду є помилковим.

Таким чином, судова колегія вважає, що немає підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Держгеокадастру в Одеській області в суді в межах цього спору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначила, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Аналогічного висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права прийшов і Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року в справі № 925/226/18.

Таким чином, згідно пункту 2 частини 1 статті 226, частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд позов керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" - залишає без розгляду в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового, яким позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області слід залишити без розгляду; позов задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 4 838 428,02 грн заборгованості по орендній платі, 957 782,78 грн інфляційних втрат, 180 947,34 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені; розірвати договір оренди №4 земельної ділянки, та Додаткову угоду № 1 від 15.05.2019 до договору про оренду землі №4 від 18.05.2018 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді земельну ділянку, а в решті позовних вимог відмовити.

Судова витрати у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 278, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі №916/1838/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі №916/1838/22 в частині позовних вимог, заявлених в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати, позов в цій частині залишити без розгляду.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь держави в особі Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 4 838 428,02 грн заборгованості по орендній платі, 957 782,78 грн інфляційних втрат, 180 947,34 грн 3% річних, 286 219,24 грн пені;

Розірвати договір оренди №4 земельної ділянки, загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер 5111500000:02:003:0025, укладений 18.05.2018 між Теплодарською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) прийнято Виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, індексний номер: 41243271 від 23.05.2018, та Додаткову угоду № 1 від 15.05.2019 до договору про оренду землі №4 від 18.05.2018;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк повернути Теплодарській міській раді земельну ділянку загальною площею 66,0000 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, кадастровий номер - 5111500000:02:003:0025;

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на користь Одеської обласної прокуратури 98 912,66 грн витрат зі сплати судового збору.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.04.2024.

Головуючий суддя А.І. Ярош

суддіЯ.Ф. Савицький

С.І. Колоколов


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	09.04.2024
Оприлюднено	18.04.2024
Номер документу	118389728
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Волков Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 09.04.2024 по справі 916/1838/22ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1838/22

Постанова від 09.04.2024

Постанова
від 09.04.2024 по справі 916/1838/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД