Постанова

від 15.04.2024 по справі 910/15102/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/15102/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експрес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2023

у справі №910/15102/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Кард ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експрес"

про стягнення 48 675,12 грн,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Кард ЮА" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експрес" (далі - відповідач) про стягнення 48 675,12 грн, у тому числі: 33515,93 грн основного боргу, 7886,46 грн інфляційних втрат коштів та 7272,73 грн штрафних санкцій (15% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №КОМ85-27/14 від 01.06.2021 позивач здійснював придбання для відповідача товарів та послуг, однак в порушення умов договору відповідач не в повному обсязі здійснив оплати придбаних позивачем товарів і послуг та не сплатив комісійну винагороду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експресс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Кард ЮА" 33 515,93 грн основного боргу, 7 306,81 грн інфляційних втрат коштів, 7 272,73 грн - 15% річних та 2 652,04 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експрес" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення частково і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в частині стягнення 26615,29 грн суми основного боргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не з`ясовано обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми процесуального права, оскільки між сторонами була досягнута усна домовленість, що відповідач поступово погашає суму заборгованості, а позивач не подає позов до суду; відповідач свою домовленість в більшій мірі виконав та частково погасив заборгованість, сплативши платіжними інструкціями за період з 30.11.2023 по 27.12.2023 кошти в сумі 26615,29 грн, тому заборгованість на момент винесення рішення склала 6909,64 грн; відповідач не був обізнаний про судовий розгляд справи, тому не зміг надати докази погашення суми боргу до суду першої інстанції, а позивач, будучі обізнаний про суми отриманих коштів, приховав зазначену інформацію від суду, у зв`язку із чим було винесено рішення без з`ясування обставин, що мають значення для справи. Також вказав, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 5000,00 грн, які просить стягнути у відповідних частинах з позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2024 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 05 березня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому 27.02.2024, заперечив проти доводів відповідача, посилаючись на те, що відповідач зареєстрований у системі "Електронний суд" 06.06.2022 18:21 і, відповідно, був ознайомлений із відкриттям провадження у справі; позивач направляв копію позовної заяви відповідачу на адресу реєстрації, проте вона була повернута поштою, але вказана адреса також зазначена у апеляційній скарзі, що дає підстави вважати, що відповідач досі знаходиться за цією адресою; посилання відповідача на наявність "усної домовленості" не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідач жодного разу не зв`язувався з позивачем; щодо твердження про обізнаність позивача про суми отриманих коштів, на які посилається відповідач, то ці обставини не відповідають дійсності, враховуючи кількість операцій, які щодня здійснюються в компанії позивача, погашення заборгованості, надходжень від приватних/державних виконавців, погашення активних клієнтів (кількість активних договорів більше 6000), кількості активних карт за якими надаються послуги (більше 29000 карт) та кількості "заблокованих" клієнтів (1114 заблокованих користувачів); позивач не може відслідковувати надходження саме від відповідача до повного погашення заборгованості, оскільки система обраховує відстрочку платежу та відображає те, що відповідач заблокований в системі позивача, відповідно лише у випадку повного погашення заборгованості позивачу би надійшло повідомлення - запит про необхідність активувати картки, тому твердження про "приховування" позивачем інформації не відповідає дійсності; у спілкуванні представників сторін представником позивача було повідомлено про необхідність виконання рішення суду в частині несплаченої суми основного боргу та штрафних санкцій; відповідач після подання позову і відкриття провадження у справі дійсно сплатив частину основного боргу в сумі 26615,29 грн і залишок несплаченого основного боргу складає 6909,64 грн, тому позивач просить частково скасувати рішення, змінивши резолютивну частину рішення в частині задоволення позовних вимог, задовольнити позовні вимоги в про стягнення суми основного боргу у розмірі 6909,94 грн та закрити провадження в частині вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 26 615,29 грн. Також просить відмовити в задоволенні вимоги відповідача про стягнення судових витрат.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.06.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА", як Комісіонером, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експресс", як Комітентом, укладено Договір №КОМ 85-27/14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в Е100 Ваltiа OЬ, Nordic Sales OЬ, AS VIADA Baltija, Е100 Power Max Sp. z.o.o., Е100 International Trade Sp. z.o.o., UAB "Europiniu korteliu servisas", SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OЬ та в інших учасників системи Е100 Товарів та Послуг в Мережі станцій Системи Е100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Комітента за межами митної території України. Також, у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту послуги самостійно.

Умови про Товари та/або Послуги, їх ціна, строк оплати вказуються Сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п.1.4. Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договори з учасниками Системи Е100 на придбання Комітентом Товарів та/або Послуг в Мережі станцій за межами митної території України. Договори укладені між Комісіонером та учасниками Системи Е100 попередньо не підлягають візуванню Комітентом.

Відповідно до 2.2 Договору для забезпечення виконання умов цього Договору та отримання Комітентом Товарів та Послуг, Комісіонер видає та/або активує наявні у Комітента Картки у порядку передбаченому Правилами.

Відповідно до п. 2.8 Договору по завершенні розрахункового періоду Комісіонер відправляє на електронну адресу Комітента вказану в даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну, акт прийому-передачі товарів, акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток за якими здійснювались Угоди, кількість отриманих Товарів та Послуг), та при наявності додаткові документи що підтверджують понесені Комісіонером витрати для забезпечення отримання Комітентом Товарів та/або Послуг.

По закінченні календарного місяця Комісіонер відправляє Комітенту оригінали документів вказаних в ч. І цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування вказану Комітентом (за винятком використання електронного документообігу).

Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору.

Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.

В п. 3.2 Договору визначено, що оплата вартості Товарів та/або Послуг, WEB-послуг отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов`язаних з виконанням цього Договору, здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.

В пункті 8.1 сторони дійшли згоди, що Договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк.

У Додатках №9 до договору - Специфікаціях від 01.01.2022 та від 01.02.2022 сторони погодили умови щодо видів та кількості послуг, їх ціну (17 561,71 грн та 33 354,05 грн відповідно) та строк оплати послуг - відповідно до умов Договору.

Комітент звернувся до Комісіонера з заявою від 01.06.2021, за змістом якої просив активувати карти, видані відповідно до укладеного Договору та акту прийому-передачі від 01.06.2021 для їх використання у рамках Договору.

Комісіонер передав Комітенту 46 ідентифікаційних пластикових карток Е100, що підтверджується актом прийому-передачі карт за Договором б/н від 01.06.2021.

Комісіонер та Комітент з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" підписали електронними цифровими підписами та печатками Звіт посередника (позивача) про виконання Договору за період з 01.01.2022 по 15.01.2022, щодо послуг загальною вартістю 11 205,14 грн.

Комісіонер та Комітент з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" підписали електронними цифровими підписами та печатками Звіт посередника (позивача) про виконання Договору за період з 16.01.2022 по 31.01.2022, щодо послуг загальною вартістю 5 795,18 грн.

Комісіонер з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки надіслав Комітенту Звіт посередника (позивача) про виконання Договору за період з 01.02.2022 по 15.02.2022, щодо послуг загальною вартістю 6 808,11 грн.

Комісіонер з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки надіслав Комітенту Звіт посередника (позивача) про виконання Договору за період з 16.02.2022 по 28.02.2022, виконання Договору за період з 01.02.2022 по 15.02.2022, щодо послуг загальною вартістю 25 567,23 грн.

Комісіонер з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки, надіслав Комітенту рахунки на оплату №57105 від 15.01.2022 на суму 11 205,14 грн, №58403 від 15.01.2022 на суму 341,99 грн, №59494 від 15.01.2022 на суму 56,03 грн, №60330 від 31.01.2022 на суму 5 795,18 грн, №63531 від 31.01.2022 на суму 28,98 грн, №61537 від 31.01.2022 на суму 219,40 грн, №65273 від 15.02.2022 на суму 6 808,11 грн, №65729 від 15.02.2022 на суму 243,11 грн, №68341 від 15.02.2022 на суму 34,04 грн, №69629 від 28.02.2022 на суму 25 567,23 грн, №70311 від 28.02.2022 на суму 735,60 грн, №72650 від 28.02.2022 на суму 127,84 грн.

Інформація про кількість та вартість послуг відображена у відповідних Деталізаціях, які Комісіонер надіслав Комітенту з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки.

Сторони з використання сервісу електронного документообігу "Вчасно" підписано електронним цифровим підписом та печаткою Акти прийому-передачі послуг №57105 від 15.01.2022 на суму 11 205,14 грн, №58403 від 15.01.2022 на суму 341,99 грн, №59494 від 15.01.2022 на суму 56,03 грн, №60330 від 31.01.2022 на суму 5 795,18 грн, №61537 від 31.01.2022 на суму 219,40 грн, №63531 від 31.01.2022 на суму 28,98 грн.

Також, з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки, позивач надіслав Комітенту Акти прийому-передачі послуг №65273 від 15.02.2022 на суму 6 808,11 грн, №65729 від 15.02.2022 на суму 243,11 грн, №68341 від 15.02.2022 на суму 34,04 грн, №69629 від 28.02.2022 на суму 25 567,23 грн, №70311 від 28.02.2022 на суму 735,60 грн та №72650 від 28.02.2022 на суму 127,84 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було частково оплачено послуги на суму 28 211,23 грн, при цьому 10 564,59 грн були зараховані в оплату заборгованості, яка існувала станом на 01.01.2022, а, відтак, станом на дату написання позовної заяви заборгованість Комітента перед Комісіонером складає 33 515,93 грн.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 33515,93 грн основного боргу, 7886,46 грн інфляційних втрат коштів та 7272,73 грн штрафних санкцій (15% річних).

За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, однак встановив арифметичні помилки у розрахунку інфляційних втрат коштів, у зв`язку із чим прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №КОМ85-27/14 від 01.06.2021, який за своєю правовою природою є господарським договором комісії.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за договором та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).

Статтею 1012 ЦК України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Положеннями ст. 1022 ЦК України встановлено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦК України).

Згідно положень ст. 1025 ЦК України комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Згідно з пп. 4.1.3 Договору Комісіонер зобов`язаний по закінченню календарного місяця надати Комітенту наступні документи: Специфікацію; Рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; Видаткові накладні; Акти прийому-передачі товарів; Звіти комісіонера; Акти наданих послуг; При наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати в рамках виконання цього Договору; акт звірки взаєморозрахунків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач надіслав відповідачу, з використанням сервісу електронного документообігу "Вчасно" та накладенням електронного цифрового підпису та печатки, Звіти, Акти прийому-передачі послуг, рахунки на оплату та деталізації наданих послуг за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Надання позивачем відповідачу визначених пп. 4.1.3 договору документів підтверджується квитанціями з сервісу обміну, що містяться на вказаних документах, з інформацією про дату їх відправлення та відміткою про підписання електронних документів у сервісі "Вчасно".

Відповідно до п. 4.3.8 Договору, Комітент зобов`язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3 цього Договору Комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера.

Однак відповідач не повернув позивачу підписані документи перелік яких визначено пунктом 4.1.3 договору.

Відповідно до пункту 4.3.8 Договору Комітент зобов`язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. (Специфікацію, Рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями, Видаткові накладні, Акти прийому-передачі товарів, Звіти комісіонера, Акти наданих послуг, акт звірки взаєморозрахунків) цього Договору Комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера.

Якщо після спливу терміну вказаного в п. 4.3.8 Комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3 та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не наддасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом та Комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг), аналогічна норма щодо звіту міститься в частині 2 статті 1022 ЦК України. Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів вказаних в п. 4.1.3. Договору при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв`язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером (пункт 4.3.9. Договору).

Заперечень відповідача щодо даних, вказаних у надісланих позивачем документах матеріали справи не містять.

Відтак, документи згідно переліку, визначеного підпунктом 4.3 договору, вважаються прийнятими відповідачем.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Відтак, враховуючи умови п. 3.2 Договору, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що строк оплати наданих послуг на суму 33 515,93 грн є таким, що настав, однак відповідачем не було надано суду першої інстанції доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 33 515,93грн, а також не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов вірно висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 33 515,93 грн.

Під час апеляційного розгляду справи відповідач також не спростував факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 33515,93 грн на дату подання позову.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов`язку з оплати товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним Договором строки. Комітент зобов`язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійні оплата.

Позивач просив стягнути 7886,46 грн інфляційних втрат коштів та 7272,73грн штрафних санкцій (15% річних).

Перевіривши розрахунок 15% процентів річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він розрахунок 15% річних є арифметично та методологічно вірним, а тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в заявленій позивачем сумі, а розрахунок інфляційних втрат коштів позивачем зроблений невірно, тому, згідно обґрунтованого розрахунку, зробленого судом першої інстанції, ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 7 306,81 грн.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Станом на час прийняття судом першої інстанції рішення матеріалами справи підтверджувалась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 33 515,93 грн основного боргу, 7 306,81 грн інфляційних втрат коштів, 7 272,73 грн - 15% річних, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність вказаних позовних вимог.

У апеляційній скарзі відповідач вказує, що він не був обізнаний про розгляд справи.

Відповідно до частини 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Перевіривши вказані доводи заявника, апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 7 ст.6 ГПК України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно відповіді №482223 від 06.02.2024 ТОВ "Екватор-Експрес" має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації - 06.06.2022, отже вручення судових документів відповідачу здійснюється виключено в електронній формі.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 10.10.2023 о 20:25, отже вважається врученою відповідачу 11.10.2023.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача про те, що він не був обізнаний про розгляд справи.

Частинами 3, 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позову заяву та під час розгляду справи у суді першої інстанції не спростував наявність і розмір заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване.

Однак, при апеляційному перегляді справи встановлено, що після відкриття провадження у справі та після прийняття рішення відповідачем частково було сплачено суму основного боргу в розмірі 26615,29 грн, що підтверджується наданими відповідачем платіжними інструкціями №662 від 30.11.2023 на суму 8615,29 грн, №675 від 18.12.2023 на суму 9000,00 грн , №678 від 27.12.2023 на суму 9000,00 грн та наданим позивачем актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.10.2023, 30.11.2024, 31.01.2024, отже розмір суми основного боргу зменшився та на час прийняття постанови, згідно наданих апеляційному господарському суду доказів, становить 6900,64 грн, що підтверджується обома сторонами.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.

Тому, незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

Враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем коштів у розмірі 26615,29 грн основна заборгованість по договору зменшилась, тобто на момент постановлення рішення судом апеляційної інстанції має місце відсутність предмета спору на вказану суму коштів, апеляційний господарський суд, враховуючи вказані правові позиції Верховного Суду, та керуючись положеннями п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та ч.1 ст.278 ГПК України, дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в цій частині, а саме, скасування оскаржуваного рішення в цій частині та закриття провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 6900,64 грн.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 9 зазначеної статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор-Експрес" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2023 року в частині стягнення 26 615,29 грн основного боргу та ухвалити в цій частині нове рішення про закриття провадження.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2023 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.04.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко