Рішення

від 09.04.2024 по справі 906/1505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1505/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Лященко А.М. - ордер серія АІ №1495793 від 16.11.2023;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву про стягнення судових витрат у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укреколайн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс"

про стягнення 181353,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" 181353,96 грн, з яких: 150000,00 грн основного боргу, 29210,96 грн пені, 2021,92 грн 3% річних та 121,08 грн інфляційних.

18.03.2024 суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову у справі 906/1505/23.

25.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання/заява про стягнення судових витрат.

Ухвалою від 26.03.2024 суд призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09.04.2024.

05.04.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 206-207), в яких він просить відмовити в задоволенні вказаної заяви.

В судовому засіданні 09.04.2024 представник позивача заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду заяви відповідач був повідомлений вчасно та належним чином, що вбачається з довідки про доставку електронного листа (а.с. 201).

Відповідно ч.4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За вказаного, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяв без участі представника відповідача.

Розглядаючи заяву представника позивача про стягнення судових витрат (а.с. 180-184), суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що позивач дотримався вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представником позивача у встановлений строк подано відповідну заяву та докази понесення таких витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У матеріалах справи міститься копія ордеру АІ №1495793 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Укреколайн", виданий Адвокатським об`єднанням "Ревелін Інформейшн груп" адвокату Лященко Аліні Михайлівні (а.с. 9).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

Матеріали справи містять договір про надання правової (правничої) допомоги №900-16/11/2023 від 16.11.2023 (а.с. 187-189), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Ревелін Інформейшн Груп" (адвокатське об`єдання) а особі керуючого партнера Лященко Аліни Михайлівни. Згідно з п. 1.1. Договору, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, зокрема надання послуг, що стосуються стягнення заборгованості (та інших грошових коштів) по орендній платі з ТОВ "Малинський ДПК" (код ЄДРПОУ 40379878).

Факт отримання відповідачем адвокатських послуг підтверджується актом №1 від 18.03.2024 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №900-16/11/2023 від 16.11.2023 (а.с. 190).

У п. 4.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим договором складає фіксовану суму, а саме супроводження справи в суді першої інстанції у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн, в суді апеляційної інстанції 30000,00 (тридцять тисяч) грн.

У п. 4.9. Договору сторони визначили, що сума, вказана в п. 4.1. даного Договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

В акті, зазначеному в п. 4.7. Договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартості юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами цього акту (п. 4.10 Договору).

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт №1 від 18.03.2024 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №900-16/2023 від 16.11.2023 (а.с. 190) згідно з п. 1.1. якого Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області по справі №906/1505/23 за позовною заявою ТОВ "Укреколайн" до ТОВ "Малинський ДПК" про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Також у вказаному акті сторони погодили, що станом на 18.03.2024 ТОВ "Укреколайн" здійснено часткову оплату за супроводження судової справи 906/1505/23 у сумі 16100,00 (шістнадцять тисяч сто) грн, сума в розмірі 33900,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот) грн, яка підлягає оплаті за договором №900-16/11/2023 буде сплачена клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішення суду у справі №906/1505/23 законної сили (п. 1.3. Акту).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічну позицію містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник відповідача у запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с.206-207) зсилаючись на ст. 126, 129 ГПК України та ст. 26, 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з відсутністю підтвердження розміру витрат та їх фактичної оплати.

Зважаючи на вказану позицію відповідача, слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Також суд встановив, що підписаним сторонами актом №1 від 18.03.2024 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №900-16/2023 від 16.11.2023 (а.с. 190) підтверджено, що Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області по справі №906/1505/23 за позовною заявою ТОВ "Укреколайн" до ТОВ "Малинський ДПК" про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат.

При цьому, у п. 4.1. та п. 4.9. Договору №900-16/11/2023 про надання правничої допомоги сторони погодили, що вартість послуг за цим договором складає фіксовану суму та за супроводження справи в суді першої інстанції складає 50000,00 грн.

Водночас, взявши до уваги матеріали справи, суд враховує, що даний спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики, опрацювання значного обсягу доказової бази, у позивача в наявності були всі документи, необхідні для звернення до суду з позовом, тому від адвоката не вимагалося додаткових дій щодо їх збирання (витребування) та значного обсягу часу та зусиль для підготовки відповідних документів до суду.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За вказаного, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору; ураховуючи те, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ, її підготовка до розгляду та юридичний супровід під час розгляду у суді, а також здійснені розрахунки заявлених до стягнення сум є не складними; суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 50000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, не відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на викладене, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, а також враховуючи відсутність вартісного вираження кожної з наданих та зазначених в акті виконаних робіт послуг, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу частково та стягнути з відповідача 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в частині стягнення 32000,00 грн - відмовити. При цьому, оскільки позовні вимоги у справі були задоволені частково внаслідок зменшення судом суми обгрунтовано заявленої пені на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" (11602, Житомирська область, вул. Неманихіна, буд. 2, ід. код 40379878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" (11708, Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Драгоманова Михайла, буд. 130, ід. код 35825128):

- 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 32000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 15.04.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- сторонам - через електронний суд.