Ухвала

від 15.04.2024 по справі 464/2728/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 464/2728/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра"

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Гоменюк З. П.

від 06.09.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зварич О. В., Гриців В. М., Кравчук Н. М.

від 29.01.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра"

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія", ОСОБА_2

про стягнення коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі

та за зустрічним позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1 , Фірми "Файненшл енд Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська логістична компанія",

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" звернулось до Сихівського районного суду міста Львова з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія" про стягнення 288 251,38 грн заборгованості, 43 786,57 грн пені, 12 177,63 грн 3% річних, 28 825,14 грн штрафу, 105 252,34 інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ОСОБА_1 зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія" в частині оплати вартості частки в статутному капіталі товариства.

ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія" від 07.12.2011, мотивуючи свої вимоги тим, що цей договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому є недійсним.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 22.02.2018 у справі № 464/2728/15-ц позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" задоволено частково: присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" 288 251,38 грн заборгованості за невиконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія" від 07.12.2011, 43 786,57 грн пені, 12 177,63 грн 3% річних, 105 252,00 грн інфляційних нарахувань та 3 288,60 грн сплаченого судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою від 02.07.2020 Львівський апеляційний суд залишив без змін рішення Сихівського районного суду міста Львова від 22.02.2018 у справі № 464/2728/15-ц.

Постановою від 03.03.2021 Верховний Суд скасував рішення Сихівського районного суду міста Львова від 22.02.2018 та постанову Львівського апеляційного суду від 02.07.2020 у справі № 464/2728/15-ц. Закрив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Фірми "Файненшл енд Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна логістична компанія". Повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра", що розгляд справи за цим позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою від 14.04.2021 Верховний Суд направив справу № 464/2728/15-ц до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2021 у справі № 464/2728/15-ц, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" 288 251,38 грн частки в статутному капіталі, 12 177,63 грн 3% річних, 9 342,50 грн пені, 28 825,14 грн штрафу, 105 252,34 грн інфляційних втрат, 3 390,85 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено.

Постановою від 31.08.2022 Верховний Суд (Бакуліна С. В. - головуючий, судді: Вронська Г. О., Кібенко О. Р.) скасував рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі № 464/2728/15-ц щодо первісного позову. Справу № 464/2728/15-ц щодо первісного позову направив на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 у справі № 464/2728/15-ц у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 29.01.2024 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 у справі № 464/2728/15-ц.

01 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" звернулося до Верховного Суду через електронну пошту з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц, підписану електронний цифровим підписом.

Ухвалою від 15.03.2024 Верховний Суд повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц, як таку, що подана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

21 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" повторно звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц, а також клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін, а отже вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними, однозначними та належно обґрунтованими.

Поряд із цим, в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). В касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи, наводить постанови Верховного Суду із вказівкою, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать викладеним в них висновках, зазначає перелік правових норм, які, на його думку, неправильно застосовані/порушені судами першої та апеляційної інстанцій, проте не вказує підставу (виключний випадок), за наявності якої оскаржуються судові рішення у справі № 464/2728/15-ц й, відповідно, не обґрунтовує його належним чином.

Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова Західного апеляційного господарського суду у справі № 464/2728/15-ц ухвалена 29.01.2024 без вказівки дати складання її повного тексту та підписання. Отже перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку, почався 29.01.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц було 19.02.2024 (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" вперше звернулося 01.03.2024, в якій, у томі числі, просило поновити строк на касаційне оскарження. В обґрунтування пропущеного процесуального строку скаржник зазначав, що повний текст оскаржуваної постанови засобами поштового та електронного зв`язку йому не надходив, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц оприлюднена 09.02.2024.

Як вже зазначалося вище, ухвалою від 15.03.2024 Верховний Суд повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц, як таку, що подана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Вдруге Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" звернулося з касаційної скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц до Верховного Суду 21.03.2024 засобами поштового зв`язку. В описовій та прохальній частині касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" у тому числі просить поновити строк на касаційне оскарження, причинами пропуску якого зазначає також неотримання повного тексту оскаржуваної постанови засобами поштового та електронного зв`язку із вказівкою, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц оприлюднена 09.02.2024, а також повернення Верховним Судом первісно поданої касаційної скарги.

Розглянувши наведене клопотання, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Абзацом 1 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Абзацом 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 17 Положення передбачено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповіддю № 638093, сформованою засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підтверджується, що з 25.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

З довідки про доставку документа в кабінет "Електронного суду", роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 282 ГПКУ Прийнято постанову апеляційної інстанції від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц (суддя Зварич Оксана Володимирівна) надіслано в електронний кабінет одержувача: м. Івано-Франківськ, ТзОВ "Фінансова компанія "Декра". Документ доставлено в електронний кабінет одержувача: 08.02.24 04:42".

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" 08.02.2024, а з огляду на приписи частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 28.02.2024 включно.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Проте у даному випадку Суд не встановив наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. При цьому Суд враховує, що первісна касаційна скарга подана вже з пропуском строку на касаційне оскарження, а також з пропуском двадцятиденного строку з дня вручення оскаржуваного судового рішення, протягом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" мало безумовне право на його поновлення. Водночас доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" про те, що засобами поштового та електронного зв`язку повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц йому не надходив, Судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:

- зазначення та викладення належного обґрунтування наявності виключного випадку (виключних випадків) касаційного оскарження, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду;

- наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра", визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 464/2728/15-ц залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

5. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра", що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова