Ухвала

від 09.09.2024 по справі 464/2728/15-ц

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

09.09.2024 Справа № 464/2728/15-ц

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, розглянувши матеріали

заяви ОСОБА_1 , м. Львів

про ухвалення додаткового рішення

у справі №464/2728/15-ц

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», м.Івано-Франківськ,

до відповідача ОСОБА_1 , м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , с. Холодновідка Пустомитівського р-ну Львівської обл.,

про стягнення коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі

за зустрічним позовом ОСОБА_3 , м. Львів,

до відповідача 1 за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Львів;

до відповідача 2 за зустрічним позовом Фірми «Файненшл анд Інвестмен Енерджі Холдінг Істеблішмент», Руггель, Ліхтенштейн,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», м. Львів,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», м. Івано-Франківськ,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Українська логістична компанія».

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до відповідача: ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та за зустрічним позовом: ОСОБА_3 до відповідача 1 за зустрічним позовом: ОСОБА_1 до відповідача 2 за зустрічним позовом: Фірми «Файненшл анд Інвестмен Енерджі Холдінг Істеблішмент» за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Українська логістична компанія».

06.09.2023 Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №464/2728/15-ц, яким у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до відповідача ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, переданих на новий розгляд, відмовив.

29.01.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» залишено без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2023 року у справі №464/2728/15-ц - без змін.

Супровідним листом за вих.№09-01/216/24 від 15.02.2024 року Західний апеляційний господарський суд скерував на адресу господарського суду Львівської області матеріали справи №464/2728/15-ц.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 у справі №464/2728/15-ц набрало законної сили 29.01.2024 року.

06.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 05.09.2024) від представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитренка В.П. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №464/2728/15-ц, якою заявник просить вирішити питання щодо розподілу витрат, понесених ним за сплату судового збору на загальну суму 36371,00 грн, а саме: за подання апеляційної скарги на рішення суду від 22.02.2018 року Сихівського районного суду м. Львова; за подання касаційної скарги на рішення від 22.02.2018 року Сихівського районного суду м. Львова та постанову від 02.07.2020 року Львівського апеляційного суду; за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2021 року; за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 року (вх.№3327/24).

Розглянувши матеріали заяви, господарський суд прийшов до висновку, що її слід повернути заявнику без розгляду з огляду на викладене нижче.

Порядок ухвалення судом додаткового рішення врегульований ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на відшкодування сплаченого судового збору належать до судових витрат та врегульовано порядком статті 129 ГПК України.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням заявлених позовних вимог та постановленням рішенні, постанови або ухвали суду. Разом з тим, суд може розглянути відповідне питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про відшкодування понесених судових витрат під час розгляду справи до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат щодо сплаченого судового збору, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження понесених стороною судових витрат з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Враховуючи зазначене, не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 244 ГПК України й тоді, коли заява про розподіл понесених судових витрат, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Однак, позивач не звертався до суду з відповідною заявою ні після прийняття рішення господарським судом Львівської обласні від 06.09.2024, ні після постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року, а також, позивачем не було заявлено відповідної заяви і під час розгляду апеляційної скарги.

Зазначення ж у прохальній частині позову та у заяві про ухвалення додаткового рішення узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат, адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 по справі №160/16902/20.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. Враховуючи, що заявник звернувся до суду з відповідною заявою фактично через рік після ухвалення рішення у справі №464/2728/15-ц, суд дійшов висновку про те, що останній не навів поважності причин пропуску на звернення з відповідною заявою та не обґрунтував неможливість звернення з такою заявою у межах, визначених ГПК України.

Частинами 1, 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (частина 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідної заяви від позивача до суду не надходило.

Враховуючи те, що заява про ухвалення додаткового рішення подана заявником з пропуском встановленого законом строку, наведене є підставою, для залишення заяви без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 (вх.№3327/24 від 06.09.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника і на загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Частина перша статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що заява про розподіл судових витрат є заявою з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у господарських справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

З матеріалів справи судом вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», ОСОБА_2 є третіми особами у первісних позовних вимогах. Також, в межах справи №464/2728/15-ц розглядалась зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до відповідача 2 за зустрічним позовом Фірми «Файненшл анд Інвестмен Енерджі Холдінг Істеблішмент», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Враховуючи вище викладене, заявник повинен надати докази надіслання такої заяви усім учасникам справи. Однак, заявник долучив лише квитанцію №1639607 від 05.09.2024 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС лише щодо первісного позивача (третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом) - ТОВ «Фінансова компанія «Декра».

Разом із тим, положення ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України в частині залишення позовної заяви без руху, не можуть бути застосовані до заяви з процесуальних питань, а у даному випадку, до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Керуючись статтями 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 за вх.№3327/24 від 06.09.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №464/2728/15-ц - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.