Постанова

від 03.04.2024 по справі 912/1640/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/1640/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 03.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023

у справі №912/1640/22

за заявою ОСОБА_1

до Фермерського господарства "Віра Вікторія"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. 09.11.2022 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

2. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023, вирішено заяву ОСОБА_1 від 07.11.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія" з додатками направити за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 24.05.2023.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія"; визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Віра Вікторія" в розмірі 5 708 673,31 грн.

3.1. Суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі встановив, що заборгованість Фермерського господарства «Віра Вікторія» перед ОСОБА_1 , розмір якої визначено рішенням Ленінського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2021 по справі № 405/1460/20, становить 5 708 673,31 грн, при цьому боржником не надано суду доказів її повного/часткового погашення ані у добровільному порядку, ані в межах виконавчого провадження ВП № 66614876.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 912/1640/22 скасовано в частині п. 2 та викладено цей пункт у наступній редакції:

«Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний номер відсутній) до Фермерського господарства "Віра Вікторія" (01601, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8, ідентифікаційний номер 37153835) в розмірі 583 328 грн.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 912/1640/22 в іншій частині залишено без змін.

4.1. Постанову обґрунтовано тим, що сума безспірного боргу, з яким погодився і кредитор і боржник, складає 583 328 грн, і саму цю суму колегія суддів вважає за можливе визнати як грошові вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Віра Вікторія".

Щодо різниці суму між заявленої в заяві кредитором, а саме 5 708 673,31 грн, та визнаними апеляційним судом 583 328 грн, колегія зауважила, що зазначені грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником, проте, кредитор не позбавлений права звернути з відповідним позовом в межах справи про банкрутство та у разі їх визнання судом кредитор може пред`явити ці додаткові грошові вимоги на підставі ч. 2 ст. 45 КзПБ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №912/1640/22, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 залишити в силі.

5.1. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та зазначає таке:

- поновлюючи процесуальний строк на апеляційне оскарження ФГ "Віра Вікторія", суд апеляційної інстанції, в порушення статті 256 ГПК України, прийняв помилкове рішення без врахування постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц та постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №911/4670/13;

- Північний апеляційний господарський суд ухвалив помилкове рішення щодо розміру грошових вимог кредитора, оскільки не враховував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №916/1041/17;

-судом порушено ч. 4 ст. 75 ГПК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 15.10.2019 у справі №813/8801/14, від 19.12.2019 у справі №520/11429/17, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18, від 17.12.2019 у справі №641/1793/17, від 11.12.2019 у справі №320/4938/17, від 10.10.2019 у справі №910/2164/18, від 08.07.2019 у справі №908/156/18 (щодо преюдиціальності);

- при винесенні оскаржуваної постанови, Північний апеляційний господарський суд порушив право заявника на справедливий суд та не враховував позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 24.01.2019 у справі №11- 987сап18.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Фермерським господарством "Віра Вікторія" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №912/1640/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №912/1640/22 та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 912/1640/22 на 27 березня 2024 року о 12:35 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/1640/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №912/1640/22 до 03 квітня 2024 року об 11:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія" щодо розміру вимог ініціюючого кредитора.

13. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

14. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

15. Положення ст. 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

16. Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

17. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

18. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

19. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.

20. Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

21. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

22. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19).

23. При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ: - вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; - вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

24. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

25. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

26. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

27. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).

28. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 вчергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

29. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у справі №911/1755/22, від 31.05.2023 у справі №905/1029/22, від 06.07.2023 у справі №914/1650/22).

30. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

31. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

32. Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ, правовий висновок про що зроблено Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20 (п. 95).

33. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Верховний Суд зауважує на тому, що обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

35. Судом другої інстанції було встановлено, що Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 по справі № 405/1460/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 144 226,81 доларів США та пеню в розмірі 11 881,80 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 10 555,00 грн з кожного.

36. На виконання наведеного рішення Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Городецької Ю.С. від 23.08.2022 прийнято виконавче провадження № 66614876 з примусового виконання виконавчого листа № 405/1460/20 від 20.08.2021, виданого Ленінським районним судом міста Кіровограда, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144 226,81 доларів США та пені у розмірі 11 881,80 доларів США та стягнення з ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 судових витрат по справі в сумі 10 555,00 грн з кожного.

37. Судом другої інстанції також було встановлено, що Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2021 рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та судових витрат скасовано. Прийнято нове рішення в цій частині позовних вимог. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 42435 доларів США заборгованість за договором позики, 435,11 доларів США в порядку статті 625 ЦК України, 1430,06 доларів США відсотків за користування кредитом. В частині позовних вимог про стягнння штрафу, пені - відмовлено.

38. 19.10.2023 боржником були подані клопотання про приєднання доказів (а.с. 83, 84, 90-91 Т 5), до яких боржником було долучено належним чином засвідчену копію ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.10.2023 у справі № 405/1460/20.

39. Апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до вказаної ухвали визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №405/1460/20, виданий 20.08.2021 Ленінським районним судом м. Кіровограда про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ФГ «Віра Вікторія» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 144226, 81 доларів США та пеню в розмірі 11881, 80 доларів США в частині стягнення з Фермерського господарства «Віра Вікторія» 99926, 64 долари США штрафу, що включений до боргу в сумі 144226, 81 долар США.

40. Подані боржником до суду другої інстанції докази апеляційний господарський суд розцінив так, що Ленінським районним судом м. Кіровограда враховано помилку виконавчого листа та враховано постанову Кропивницького апеляційного скасування стягнення штрафу в розмірі 99 926,64 дол. США загалом із боржника та поручителя.

41. Крім того, суд другої інстанції встановив, що межах виконавчих проваджень ВП 66615253 та ВП 66614876 солідарно стягнуто та перераховано ОСОБА_1 (що підтверджується належними доказами від приватних (платіжні документи), в провадженні яких знаходились рішення судів Ленінського суду м. Кіровограда та Кропивницького апеляційного суду, поданими із поясненнями до апеляційної скарги (а.с. 42-79 Т5):

-з ФГ «ВІРА ВІКТОРІЯ» кошти в сумі 155 975,24 грн платіжне доручення №3751 від 23.12.2021р., що на момент перерахування за курсом НБУ становило 5 718,68 дол. США (курс НБУ 27,2747 за долар США);

-з ОСОБА_2 656 515, 83 грн, що еквівалентно 22 629, 86 дол. США.

42. Врахувавши подані до суду другої інстанції боржником додаткові докази, суд другої інстанції встановив, що сума безспірного боргу складає 583 328 грн.

43. Щодо різниці суму між заявленої в заяві кредитором, а саме 5 708 673,31 грн, та визнаними апеляційним судом 583 328 грн, колегія зауважує, що зазначені грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником.

44. Водночас, у касаційній скарзі зазначено, що судом другої інстанції під час прийняття судового рішення не враховано подані ініціюючим кредитором докази, а саме, копію постанови Кропивницького апеляційного суду від 07.12.2023 у справі №405/1460/20, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.10.2023 скасовано. Заяву Фермерського господарства «Віра Вікторія» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №405/1460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення боргу за договором позики - залишено без задоволення. (т. 5 а.с. 152-154)

45. Колегія суддів Верховного Суду з приводу цих доводів касаційної скарги, звертається до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

46. За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

47. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.

48. Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

49. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

50. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

51. Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

52. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

53. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).

54. Колегія суддів констатує, що апеляційний господарський суд прийняв оскаржуване рішення, взявши до уваги докази надані боржником до суду апеляційної інстанції (п. 38 цієї постанови), однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру вимог ініціюючого кредитора, суд другої інстанції в порушення ст. 269 ГПК України, урахував докази подані боржником та повністю проігнорував факт подання додаткових доказів ініціюючим кредитором та не здійснив їх дослідження.

55. При цьому, судом другої інстанції не досліджувалось питання поважності причин неподання боржником доказів у встановлений законом строк до суду першої інстанції.

56. Така процесуальна поведінка суду вочевидь порушує принципи господарського судочинства такі як змагальність сторін, неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

57. Отже, суд другої інстанції поставив сторону ініціюючого кредитора у суттєво невигідне становище стосовно боржника, чим порушив "справедливий баланс" між сторонами.

58. Суд апеляційної інстанції мав оцінити наявність підстав для прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного провадження та навести обґрунтування прийняття таких доказів, чи навпаки, від обох сторін судового процесу.

59. Отже, скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не надав мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу усіх сторін спору та не здійснив належним чином дослідження обставин справи та оцінки доказів, що їх підтверджують.

60. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. Оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційним судом допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

62. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Зважаючи на допущене апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також ураховуючи обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

64. При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

65. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №912/1640/22 скасувати.

3. Справу №912/1640/22 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік