ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 квітня 2024 року Справа №160/8446/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Сільськогосподарського риболовецького Товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, третя особа 1: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Аквабіопроект», третя особа 2: Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, третя особа 3: Дніпровський державний аграрно-економічний університет про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Сільськогосподарського риболовецького Товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, третя особа 1: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Аквабіопроект», третя особа 2: Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, третя особа 3: Дніпровський державний аграрно-економічний університет, в якій позивач просить:
-визнати протиправною відмову (бездіяльність) управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 40995974, яка міститься у листі за № 1-3-16/312-24 від 20.02.2024р., у погоджені доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область);
-зобов`язати управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 40995974, погодити доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область), розробленого для ТДВ ім. Б.Хмельницького, Дніпровським державним аграрно-економічним університетом, код ЄДРПОУ 00493675, на період 2024-2037рр..
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру, тобто за подання до суду позовної заяви він повинен був сплатити судовий збір у розмірі сумі 2422,40 грн. (3028,00*0,8 = 2 422,40 грн.).
Однак, матеріали позову не містять доказів про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн. за подання позову у цій справі.
При цьому, в позовних вимогах позивач просить зокрема, відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову, згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» посилаючись на відсутність господарської діяльності протягом 2022-2023 років та відсутність грошових коштів на рахунках товариства.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Суддя зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, позивач, як на підставу для відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі посилається на відсутність господарської діяльності у 2022-2023 роках та грошових коштів на рахунках товариства, проте, на підтвердження вказаних обставин належних та допустимих доказів до клопотання не додано (наявність у позивача усіх відкритих рахунків у банківських установах і відсутність на них грошових коштів та відсутність інших джерел фінансування, тощо), у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачу слід оплатити судовий збір за заявлену ним позовну вимогу немайнового характеру у сумі 2 422,40 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;
Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.
Також позивачем у позовній заяві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача вказано: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Аквабіопроект», Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Дніпровський державний аграрно-економічний університет.
Так, положеннями ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третіх осіб: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Аквабіопроект», Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Дніпровський державний аграрно-економічний університет та не зазначено, на які права чи обов`язки означених осіб та яким чином може вплинути будь яке рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення у якості третіх осіб у справі вказаних осіб.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
-обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі;
-доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Сільськогосподарського риболовецького Товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Сільськогосподарського риболовецького Товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, третя особа 1: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Аквабіопроект», третя особа 2: Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, третя особа 3: Дніпровський державний аграрно-економічний університет про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118394110 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні