Рішення

від 15.04.2024 по справі 380/9326/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 рокусправа № 380/9326/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство ТТМ, про визнання протиправним та скасування рішення,-

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство ТТМ з вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії 8 скликання Мостиської міської ради Львівської області від 23.12.2021 №33 Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування на території Мостиської міської ради, ФГ ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення сесії міської ради щодо продажу земельної ділянки кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 загальною площею 0,5479 га, яка розташована на території Мостиської міської ради Львівської області прийняте з порушенням вимог статей 22, 58, 59 Земельного кодексу України оскільки на ній знаходиться водний об`єкт згідно Паспорта ставка №85 від 15.11.2002.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивач покликається на те, що на земельній ділянці розташований русловий ставок, який не може перебувати у приватній власності згідно з ч.2 ст.59 ЗК України. Відповідно до ч.2 ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Однак міська рада оскаржуваним рішенням №33 від 23.12.2021р. не передавала безоплатно водойми у приватну власність, керуючись ч.2 ст.59 ЗК України, а надала право на викуп земельної ділянки з цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства», що перебуває у постійному користуванні СФГ відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій вказав, що стосовно твердження відповідача про помилкове ототожнення земельної ділянки та водойми по даному позову слід заначити, що перебуваючи в постійному користуванні ФГ «ТТМ» водний об`єкт ніколи не був виокремлений як обєкт цивільного обороту, окремо від земельної ділянки. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування цього твердження, зокрема договору оренди на водний об`єкт чи підтвердження факту плати за його використання. При цьому, 4.2 ст.593К України чітко зазначено, що у власність можуть передаватися лише замкнені природні водойми, а в даному випадку має місце незамкнена водойма.

Третя особа правом на подання письмових пояснень по суті спору не скористалась.

Ухвалою суду від 12.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 12.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Яворівською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень, вивчено стан дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин при прийнятті рішень сесією Мостиської міської ради Львівської області.

Рішенням 22 сесії VIII скликання Мостиської міської ради від 23.12.2021 №33 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування на території Мостиської міської ради, ФГ « ОСОБА_1 » надано дозвіл ФГ « ОСОБА_1 » на викуп земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування площею 0,5479 га кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 для ведення фермерського господарства на території Мостиської міської ради.

Пунктом 2 рішення сесія вирішила продати ФГ «Тарас Теодор Михайлович» у власність земельну ділянку площею 0,5479 га кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 для ведення фермерського господарства на території Мостиської міської ради.

Пунктом 3 рішення уповноважено міського голову укласти договір купівлі- продажу вказаної земельної ділянки.

Вказане рішення прийняте за результатами розгляду заяви голови ФГ «Тарас Теодор Михайлович» ОСОБА_2 , який надав копію Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №280 від 02.03.2001 року.

Відповідно до відомостей, зазначених в Державному акті на право постійного користування землею серії ЛВ №280 від 02.03.2001 встановлено, що ОСОБА_1 на праві постійного користування передано земельну ділянку площею 2, 4346 га. землі- під будівлями, лісами та іншими угіддями.

Відповідно до інформації Мостиської міської ради №2.19-183 від 23.01.2023 встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 не продана у приватну власність, договір купівлі-продажу не укладався.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 площею 0,5479 та перебуває у власності Мостиської ради Львівської області, правокористувачем є Селянське (фермерське) господарство « ОСОБА_1 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою.

В подальшому, Селянське (фермерське) господарство « ОСОБА_1 », код ЄДРПОУ 31417095 змінено назву на Фермерське господарство «ТТМ».

З інформації з Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну від 23.01.2023 встановлено, що згідно даних інвентаризації водних об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 4622410100:05:001:0064 розташований ставок площею 0.32 га тип ставка - русловий (не замкнений), джерело живлення - місцевий стік та потік без назви.

Відповідно до паспорта ставка №85 від 15.11.2002: тип ставка русловий, джерело живлення, річка, місцевий стік, площа дзеркала 0.32 га, призначення -рекреація, рік будівництва-1999; наявні наступні гідротехнічні споруди - грантова гребля довжиною 135 м., ширина гребеню 8м., залягання укосів 1:1, Ж підпірна споруда- гребля довжиною 58 м.; водопідвідні споруди - канал б/н довжиною 0,4 км, ширина каналу по дну 0,3 м., залягання укосів 1:1,5. Технічний стан споруд задовільний., знаходиться на балансі Мостиської міської ради.

Згідно плану-схеми розташування ставка та водоскидної споруди в м.Мостиська який є необхідною частиною даного паспорта, зазначено, що джерелом живленні ставка є канал б/н та річка Січна.

Відповідно до Анкети №10/113 (85) стану водного об`єкта (ставка) (складеного за матеріалами інвентаризації 2008р.) власником ставка є Мостиська міська рада, орендарем - СФГ ОСОБА_1 (на підставі Державного акту на право постійного користування ЛВ №280 від 02.03.2001).

Відповідно до Анкети №122 стану ставків загальнодержавного значення, складеної за матеріалами обстеження 2011 року зазначено, що ставок площею 0,32 га є русловим.

Відповідно до Анкети водного об`єкту №4614003081-2021 русловий ставок знаходиться в басейні р.Сян та розташований на п.Безіменний-р.Січна на земельній ділянці кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 користувачем є ОСОБА_3 призначення-для ведення фермерського господарства.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 загальною площею 0,5479 га включає в себе сільськогосподарські угіддя 0,2855 га; несільськогосподарські угіддя 0,2624 га нормативно грошова оцінка землі становить 9680,01 грн.

При цьому, сам водний об`єкт займає площу 0,32 га, крім цього прибережні захисні смуги повинні бути визначені, а тому земельна ділянка є водного фонду та її вартість згідна відомостей Фонду державного майна України становить 9499339,69 грн.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо продажу земельної ділянки кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 загальною площею 0,5479 га, яка розташована на території Мостиської міської ради Львівської області прийняте з порушенням вимоги статей 22, 58, 59 Земельного кодексу України оскільки на ній знаходиться водний об`єкт згідно Паспорта ставка №85 від 15.11.2002, Керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "При внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту з 1 січня 2024 року (абз.7 п.6-1 Перехідних положень).

У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на мовах, визначених цим пунктом. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов`язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, клопотання про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей: встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку; розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається, (абз.7 п.6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Статтею 1 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів.

Частиною 1 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними - Об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до частини 2 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо). Пунктом а частини 3 вище згаданої статті ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосінні та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду у користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У постійне користування землі водного фонду надаються військовим частинами Державної прикордонної служби України з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційним спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено, що з інформації з Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну від 23.01.2023 встановлено, що згідно даних інвентаризації водних об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 4622410100:05:001:0064 розташований ставок площею 0.32 га тип ставка - русловий (не замкнений), джерело живлення - місцевий стік та потік без назви.

Відповідно до паспорта ставка №85 від 15.11.2002: тип ставка русловий, джерело живлення, річка, місцевий стік, площа дзеркала 0.32 га, призначення -рекреація, рік будівництва-1999; наявні наступні гідротехнічні споруди - грантова гребля довжиною 135 м., ширина гребеню 8м., залягання укосів 1:1, Ж підпірна споруда- гребля довжиною 58 м.; водопідвідні споруди - канал б/н довжиною 0,4 км, ширина каналу по дну 0,3 м., залягання укосів 1:1,5. Технічний стан споруд задовільний., знаходиться на балансі Мостиської міської ради.

Згідно плану-схеми розташування ставка та водоскидної споруди в м.Мостиська який є необхідною частиною даного паспорта, зазначено, що джерелом живленні ставка є канал б/н та річка Січна.

Відповідно до Анкети №10/113 (85) стану водного об`єкта (ставка) (складеного за матеріалами інвентаризації 2008р.) власником ставка є Мостиська міська рада, орендарем - СФГ ОСОБА_1 (на підставі Державного акту на право постійного користування ЛВ №280 від 02.03.2001)

Відповідно до Анкети №122 стану ставків загальнодержавного значення, складеної за матеріалами обстеження 2011 року зазначено, що ставок площею 0,32 га є русловим.

Відповідно до Анкети водного об`єкту №4614003081-2021 русловий ставок знаходиться в басейні р.Сян та розташований на п.Безіменний-р.Січна на земельній ділянці кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 користувачем є ОСОБА_3 призначення-для ведення фермерського господарства.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 загальною площею 0,5479 га включає в себе сільськогосподарські угіддя 0,2855 га; несільськогосподарські угіддя 0, 2624 гж нормативно грошова оцінка землі становить 9680,01 грн.

При цьому, при проведенні оцінки землі не враховано, що сам водний об`єкт займає площу 0,32 га, крім цього прибережні захисні смуги повинні бути визначені, а тому земельна ділянка є ділянкою водного фонду та її вартість згідно відомостей Фонду державного майна України становить 9499339,69 грн.

З врахуванням наведеного, рішення сесії міської ради щодо продажу земельної ділянки кадастровий номер 4622410100:05:001:0064 загальною площею 0,5479 га, яка розташована на території Мостиської міської ради Львівської області прийняте з порушенням вимоги статей 22, 58, 59 Земельного кодексу України, ст. 85 Водного кодексу України оскільки на ній знаходиться водний об`єкт згідно з Паспортом ставка №85 від 15.11.2002.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо відведення господарської діяльності.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Оскільки земельна ділянка кадастровий номер №4622410100:05:001:0064 площею 0,5479 га, розташована в м.Мостиська Яворівського району Львівської області та відноситься до земель водного фонду, а тому така належить до комунальної власності територіальної громади Мостиської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконності набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ч.2 ЦК України).

Статтею 2 ЗК України 1990 року передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на певні категорії. Однією із категорій є землі водного фонду.

Згідно з ч. 1-2 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Статтею 88 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів, для середніх річок - 50 метрів.

Пунктами 1,4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з відповідними органами, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Таким чином, виходячи з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови № 486, відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

При цьому відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги.

При наданні у власність чи користування земельних ділянок навколо водніх об`єктів необхідно враховувати положення щодо меж водоохоронних зон для прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 01.07.2015 у справі № 6-184цс-15, від 10.06.2015 у справі № 162цс-15 та від 22.04.2015 у справі № 6-52 цс-15.

Отже, за змістом наведених правових норм прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у приватну власність, оскільки є землями водного фонду України.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові рід 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц (провадження № 14-71цс18), у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), у Пункті 80 постанови від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14- 473цс18) та у пункті 96 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природніх ознак земельних ділянок водного фонду особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянка залежить до водного фонду, набуття приватної власності на неї є неможливим. Тому, ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводить до заволодіння порушником такою ділянкою, (постанова Великої Палати Верховного Суду від Ез.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (абзац п`ятий пункту 143), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 7 квітня 2020 року справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

З урахуванням викладеного, а також виходячи з комплексного аналізу наведених правових норм суд висновує, що рішення сесії Мостиської міської ради від 23.12.2021 №33 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування на території Мостиської міської ради, ФГ «Тарас Теодор Михайлович» прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат, ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави (81500, Львівська обл, м. Яворів, вул. Львівська, 25; ЄДРПОУ 02910031) до Мостиської міської ради Львівської області (вул. Грушевського, буд. 6, м. Мостиська, Львівська обл, 81300; ЄДРПОУ 26307500), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство ТТМ (81300 Львівська обл м. Мостиська вул. Т. Шевченка буд. 69; ЄДРПОУ 31417095) про визнання протиправним та скасування рішення-задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії 8 скликання Мостиської міської ради Львівської області від 23.12.2021 №33 Про надання дозволу на викуп земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування на території Мостиської міської ради, ФГ Тарас Теодор Михайлович.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Наталія Михайлівна