Рішення

від 12.04.2024 по справі 520/2002/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 квітня 2024 р. справа №520/2002/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук`яненко М.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (вул. Велика Панасівська, буд. 205,м. Харків,61040) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1.визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.01.2024 №0002685070;

2. судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2024 №0002685070, яким до ТОВ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, Позивач діяв розумно і добросовісно, і вжив всі необхідні заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства і своєчасної реєстрації податкових накладних. Отже, відсутня вина позивача у несвоєчасній реєстрації накладних у зв`язку з наведеними вище обставинами, що є обставиною, яка виключає притягнення позивача до відповідальності за інкриміновані порушення. На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення незаконне та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.04.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, просить відмовити у його задоволенні, вказуючи, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України, та посилаючись, зокрема, на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17.01.2024 №0002685070. Так, стосовно правовідносин щодо несвоєчасної реєстрації чи не реєстрації податкових накладних в період до 27.05.2022 підлягають застосуванню положення п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з 27.05.2022 до 01.08.2023- абзац 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а з 01.08.2023 штрафні санкції застосовуються. Штрафи у розмірах, встановлених п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН із датою складання починаючи з 16.01.2023.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, в якому зазначив, що платник ПДВ позбавляється права на складання податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями, що здійснені в період перебування такого суб`єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2% доходу, тобто позивач не мав права складати податкові накладні за операціями, що здійснені в період перебування на єдиному податку з 06.05.2022 по 31.07.2022. Проте, мав право за такими операціями, що здійснені до переходу на єдиний податок. Тобто, за всіма спірними накладними в межах даної справи. У зв`язку з чим відмова в реєстрації податкових накладних з формулюванням "Документ не може бути прийнятий Реєстрація платника ПДВ - продавця призупинена з 06.05.2022 у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2%" є незаконною. Отже, у позивача відсутня вина у несвоєчасній реєстрації накладних у зв`язку з наведеними вище обставинами, що є обставиною, яка на думку Позивача, виключає притягнення його до відповідальності за інкриміновані порушення.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 за №03-14/13622/24 22 березня 2024 року в результаті нанесення ракетних ударів по критичній інфраструктурі м. Харкова та області, відключено електропостачання у приміщенні суду та повністю припинився доступ до мережі Інтернет.

Оскільки на території Харківщини з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду та за наявності технічної можливості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА", зареєстроване 15.07.2008 як суб`єкт господарювання - юридична особа в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань за податковим номером 35973236, зареєстроване за адресою: вул. Велика Панасівська, буд.205, м.Харків, 61040.

Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ТОВ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА перебувало на єдиному податку 3 групи (2%) з 06.05.2022 по 31.07.2022, що підтверджується запитом про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку від 31.07.2022, квитанцією №2 до запиту; витягом №117118 від 28.07.2022 з реєстру платників ЄП (додаються).

Співробітниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА", за результатами якої складено акт від 08.12.2023 №39119/20-40-07-02-05/35973236 (т.1 а.с.45-83).

Висновками акту перевірки, окрім іншого, зазначено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань за лютий - серпень 2022 року, зареєстровані в ЄРПН у період з 01.10.2020 по 30.09.2023 на загальну суму податку на додану вартість 874852,06 грн, зокрема: податкові накладні:

1. №1 від 16.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 о 10:03,кількість днів затримки - 411;

2. №7 від 31.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:04, кількість днів затримки - 411;

3. № 5 від 25.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:04 кількість днів затримки - 411;

4. № 6 від 22.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:20, кількість днів затримки - 411;

5. №10 від 27.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:23, кількість днів затримки - 411;

6. №11 від 28.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:23, кількість днів затримки - 411;

7. № 3 від 19.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:18, кількість днів затримки - 411;

8. №50 від 27.02.2022, дата реєстрації 28.08.2023 9:31, кількість днів затримки - 410;

9. №4 від 23.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:05, кількість днів затримки - 411;

10. №2 від 18.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:01, кількість днів затримки - 411;

11. №2 від 18.04.2022 дата реєстрації 29.08.2023 10:18, кількість днів затримки - 411;

12. № 48 від 22.02.2022, дата реєстрації 29.08.2023 9:56, кількість днів затримки - 411;

13. №6 від 29.03.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:06, кількість днів затримки - 411;

14. №12 від 29.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:24, кількість днів затримки - 411;

15. № 8 від 25.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:22, кількість днів затримки - 411;

16. №5 від 21.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:20, кількість днів затримки - 411;

17. № 7 від 23.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:21, кількість днів затримки - 411;

18. № 1 від 16.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:16, кількість днів затримки - 411;

19. № 9 від 26.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:22, кількість днів затримки - 411;

20. №4 від 20.04.2022, дата реєстрації 29.08.2023 10:19, кількість днів затримки - 411;

21. №9 від 14.03.2022, дата реєстрації 19.01.2023 3:31, кількість днів затримки - 189;

22. №49 від 27.02.2022, дата реєстрації 25.08.2023 5:12, кількість днів затримки - 407;

23. №40 від 19.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:33, кількість днів затримки - 412;

24. №27 від 11.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:47, кількість днів затримки - 412;

25. № 42 від 21.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:50, кількість днів затримки - 412;

26. №38 від 18.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:37, кількість днів затримки - 412;

27. №36 від 17.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:37, кількість днів затримки - 412;

28. №44 від 22.02.2022 дата реєстрації 25.08.2023 12:08, кількість днів затримки - 407;

29. №34 від 16.02.2022, дата реєстрації 30.08.202310:40, кількість днів затримки - 412;

30. №29 від 12.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:46, кількість днів затримки - 412;

31. № 46 від 14.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:52, кількість днів затримки - 412;

32. № 32 від 15.02.2022, дата реєстрації 30.08.2023 10:41, кількість днів затримки - 412;

33. №2 від 08.04.2022, дата реєстрації 19.01.2023 3:29, кількість днів затримки - 189;

34. №2 від 02.05.2022, дата реєстрації 08.09.2023 5:09, кількість днів затримки - 421;

35. №16 від 17.07.2023, дата реєстрації 04.10.2023 2:28, кількість днів затримки - 47.

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2024 №0002685070, згідно з яким застосовано фінансову санкцію (штраф) у розмірі 874852,06 грн відповідно до п.1201.1 ст.1201 Податкового Кодексу України за порушення п.201.10 ст. 201 ПК України.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 17.01.2024 №0002685070 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пунктом 1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України передбачений штраф за порушення визначеного ст.201 Податкового кодексу України граничного строку реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 01.06.2023р. по справі №300/4156/22 за принципом незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях цього Суду від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, а також від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли й закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відтак, за загальним правилом положення п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023р.).

Згідно з п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Закон України від 12.01.2023р. №2876-ІХ набрав чинності з 08.02.2023р.

Таким чином, до 07.02.2023р. граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначались п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а з 08.02.2023р. граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ.

За порушення визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, а за порушення визначених п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ.

Суд зважає, що згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ для платників податків та контролюючих органів було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.102.9 ст.102 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 15.03.2022р. №2120-ІХ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану було зупинено перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 24.03.2022р. №2142-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ законодавцем було введено у дію правову конструкцію відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов`язку та введено правило розподілу усіх платників податків на категорії, а саме: 1) платників із відсутністю можливості своєчасно виконувати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних (розрахунків коригування), подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні); 2) платників із можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку з приводу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до - 15.07.2022р., з приводу подання податкової звітності до - 20.07.2022р., з приводу сплати податків та зборів у строк не пізніше - 31.07.2022); 3) платників із відновленою можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків).

За приписами п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Отже, з 27.05.2022р. було відновлено перебіг строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та строків подання документів обов`язкової податкової звітності.

Згідно з п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.11.2022р. №2719-ІХ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності у разі виконання податкових обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року; подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ платники податків, у яких відновилася можливість виконувати податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, Суд зазначає, що ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» перебувало на єдиному податку 3 групи (2%) з 06.05.2022 по 31.07.2022, що підтверджується запитом про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку від 31.07.2022, квитанцією №2 до запиту; витягом №117118 від 28.07.2022 з реєстру платників Єдиного Податку.

Так, відповідно до роз`яснень Державної податкової служби України ( Роз`яснення ДПСУ від 07.04.2022 р. Питання відповіді щодо особливостей переходу платників на спрощену систему оподаткування) суб`єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб`єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу. Платники ПДВ позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями, що здійснені в період перебування такого суб`єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

З наведеного вбачається, що позивач не мав права складати податкові накладні за операціями, що здійснені в період перебування на єдиному податку з 06.05.2022 по 31.07.2022.

Проте, мав таке право за тими операціями, що здійснені до переходу на єдиний податок. Тобто, за всіма спірними накладними в межах даної справи.

Позивача зазначає, що кожну з 35 податкових накладних, які ТОВ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА зареєструвало з порушенням строку, підприємство багаторазово намагалось зареєструвати, проте у зв`язку з відмовами податкової в реєстрації, змогло це зробити тільки з 4-5 спроби.

Так, податкову накладну №27 від 11.02.2022 ТОВ РЦА подало вперше на реєстрацію 27.05.2022. Згідно квитанції №1 від 27.05.2022, документ не прийнято у зв`язку із закінченням дії форми 28.02.2022.

Наступного разу цю ж саму накладну підприємство намагалось зареєструвати 07.06.2022.

Згідно квитанції №1 від 07.06.2022, документ не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ - продавця призупинена з 06.05.2022 у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 відсотки.

Втретє, накладну №27 від 11.02.2022 ТОВ РЦА подало 15.08.2022.

Згідно квитанції №1 від 15.08.2022 документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної у редакції наказу МФУ від 23 лютого 2017 року № 276, а саме: дата подання податкової накладної (11.02.2022) не збігається з періодом подання (Травень, 2022 р.).

Вчетверте, накладну №27 від 11.02.2022 ТОВ РЦА подало 16.08.2022.

Згідно квитанції №1 від 16.08.2022 документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 № 1307 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної у редакції наказу МФУ від 23 лютого 2017 року № 276, а саме: дата подання податкової накладної (11.02.2022) не збігається з періодом подання (Травень, 2022 р.).

Лише з п`ятої спроби, 30.08.2023, податковий орган зареєстрував податкову накладну №27 від 11.02.2022.

Аналогічним чином відбувалась реєстрація податкових накладних №29 від 12.02.2022, №32 від 15.02.2022, №34 від 16.02.2022, №36 від 17.02.2022, №38 від 18.02.2022, №40 від 19.02.2022, №42 від 21.02.2022, №44 від 22.02.2022, №46 від 14.02.2022, №48 від 22.02.2022, №49 від 27.02.2022, №50 від 27.02.2022, №1 від 16.03.2022, №2 від 18.03.2022, №4 від 23.03.2022, №5 від 25.03.2022, №6 від 29.03.2022, №7 від 31.03.2022, №1 від 16.04.2022, №2 від 18.04.2022, №3 від 19.04.2022, №4 від 20.04.2022, №5 від 21.04.2022, №6 від 22.04.2022, №7 від 23.04.2022, №8 від 25.04.2022, №9 від 26.04.2022, №10 від 27.04.2022, №11 від 28.04.2022, №12 від 29.04.2022, розрахунки коригування №2 до накладної №25 від 17.02.2022, №2 до накладної №29 від 14.01.2022, №2 до накладної №26 від 23.02.2022, №16 до накладної №826 від 19.05.2023.

Кожну з наведених накладних позивач намагався зареєструвати по 4-5 разів, що підтверджується квитанціями №1 до накладних.

Крім того, згідно п. 69.1. підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Як зазначено вище, позивач повернувся з єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2 відсотки на загальну систему 31.07.2022, отже передбачений п. 69.1. строк на реєстрацію податкових накладних спливав 29.09.2022.

З матеріалів справи Судом встановлено, що у передбачений законом строк, а саме 15.08.2022 і 16.08.2022, позивач намагався зареєструвати спірні накладні, проте отримав відмови з формулюванням «Документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» у редакції наказу МФУ від 23 лютого 2017 року № 276, а саме: дата подання податкової накладної (11.02.2022) не збігається з періодом подання (Травень, 2022 р.)» та з формулюванням «Документ не може бути прийнятий Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 06.05.2022 у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 відсотки».

Механізм реєстрації податкових накладних є одним з елементів адміністрування податку на додану вартість.

Згідно п. 4.1.9. ПКУ, податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

Згідно п. 5 наказу МФУ від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Позивачем вимоги пункту 5 при складанні податкових накладних були дотримані.

Крім того, в подальшому податкові накладні, які були зареєстровані, і по яких відмовлено у реєстрації є ідентичними, із зареєстрованими.

Зважаючи на вищевикладені обставини, Суд доходить до висновку, що ТОВ «РЦА» діяло розумно і добросовісно, і вжило всі необхідні заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства і своєчасної реєстрації податкових накладних.

А тому на думку суду відсутня вина позивача у несвоєчасній реєстрації накладних, що є обставиною, яка виключає притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну реєстрації спірних податкових накладних.

Стосовно доводу про юридичні наслідки дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19; далі за текстом - Карантин) суд зазначає, що п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції законів України від 30.03.2020р. №540-ІХ та від 13.05.2020р. №591-ІХ було визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Міра юридичної відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафу) за порушення правил нарахування і декларування податку на додану вартість (тобто за заниження грошового зобов`язання з ПДВ/недоплату грошового зобов`язання з ПДВ) запроваджена ст.123 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 16.01.2020р. №466-ІХ.

Міра юридичної відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафу) за порушення правил сплати податку на додану вартість (тобто не сплата узгодженої суми грошового зобов`язання або несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов`язання) запроваджена ст.124 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 16.01.2020р. №466-ІХ.

Натомість, міра юридичної відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафу) за порушення правил реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної платником податку на додану вартість податкової накладної в частині недотримання строків реєстрації запроваджена п.п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України.

У силу спеціального застереження п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відтак, оскільки за приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за виписаною платником податків податковою накладною, реєстрація якої в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена або відносно якої контролюючим органом було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі податкових накладних у будь-якому разі підлягає включенню до складу податкових зобов`язань з ПДВ декларації з ПДВ відповідного звітного податкового періоду, а невключення показників ПДВ за згаданою податковою накладною до відповідної податкової декларації з ПДВ утворює склад податкового правопорушення заниження грошового зобов`язання з ПДВ (недоплату грошового зобов`язання з ПДВ, тобто ненарахування та недекларування ПДВ), то склад податкового правопорушення за п.п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України не охоплюється правовими категоріями нарахування податку на додану вартість, декларування податку на додану вартість, сплата податку на додану вартість.

Таким чином, у силу п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції законів України від 30.03.2020р. №540-ІХ та від 13.05.2020р. №591-ІХ за вчинені платником податків правопорушення, зміст яких охоплюється складом п.п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, подія скоєння яких припадає на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19; далі за текстом Карантин) штраф не застосовується ані протягом дії Карантину, ані після завершення дії Карантину.

Карантин був введений постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" і з урахуванням рішень Уряду України, зокрема, постанови КМУ від 27.06.2023р. №651 діяв до 24:00год. 30.06.2023р.

Разом із тим, у силу спеціального застереження за п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 30.01.24р. по справі №280/4484/23: 1) з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.; 2) платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме: з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.; 3) Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.; 4) розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим. Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).; 5) В даному випадку несвоєчасна реєстрація кожної податкової накладної є самостійним податковим правопорушенням. Суд, перевіряючи склад кожного податкового порушення, одним з елементів якого є розмір штрафних санкцій, має право визнати податкове повідомлення-рішення неправомірним та скасувати його в частині, що, серед іншого пов`язано із правильністю застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій. Такий висновок зумовлений правом позивача на звернення до суду із визначенням способу судового захисту відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та правом суду при вирішенні справи по суті задовольнити позов частково, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати окремі положення індивідуального акта (частина перша, пункт 2 частини другої статті 245 КАС України).

З наведеного слідує, що у разі виписування особою податкової накладної до 26.05.2022р. і реєстрації цієї податкової накладної в Реєстрі до 15.07.2022р. учасник суспільних відносин звільняється від відповідальності згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у силу п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції законів України від 30.03.2020р. №540-ІХ та від 13.05.2020р. №591-ІХ (до 26.05.2022р. включно) та у силу п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ.

Натомість, у разі виписування особою податкової накладної до 26.05.2022р. і реєстрації цієї податкової накладної в Реєстрі після 15.07.2022р. учасник суспільних відносин звільняється від відповідальності згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України виключно у разі дотримання вимог як п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ, так і п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ (а саме - винесення контролюючим органом рішення про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку).

При цьому, Суд зважає, що згадане рішення суб`єкта владних повноважень звільняє учасника суспільних відносин як від відповідальності за діяння із несвоєчасної реєстрації податкових накладних, вчинені до календарної дати прийняття цього рішення, так і за діяння із несвоєчасної реєстрації податкових накладних, вчинені після календарної дати прийняття цього рішення аж до достеменного встановлення контролюючим органом виникнення у учасника суспільних відносин фізичної можливості виконання податкового обов`язку.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що учасник суспільних відносин не може бути притягнутий до відповідальності як за п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, так і за п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі відсутності у відповідному діянні складу податкового правопорушення у розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України або у разі наявності факторів, окреслених у п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України

Позивач повернувся з єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2 відсотки на загальну систему 31.07.2022, отже передбачений п. 69.1. строк на реєстрацію податкових накладних спливав 29.09.2022. Поряд із цим, 15.08.2022 і 16.08.2022, позивач намагався зареєструвати спірні накладні, проте отримав відмови з формулюванням «Документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» у редакції наказу МФУ від 23 лютого 2017 року № 276, а саме: дата подання податкової накладної (11.02.2022) не збігається з періодом подання (Травень, 2022 р.)» та з формулюванням «Документ не може бути прийнятий Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 06.05.2022 у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 відсотки».

А отже, ТОВ «РЦА» на думку суду діяло розумно і добросовісно, і вжило всі необхідні заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства і своєчасної реєстрації податкових накладних. А тому, відсутня вина позивача у несвоєчасній реєстрації накладних у зв`язку з наведеними вище обставинами, що є обставиною, яка виключає притягнення позивача до відповідальності за інкриміновані порушення.

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач не має на сьогодні належного і ефективного способу захисту для доведення незаконності неодноразових відмов в реєстрації податкових накладних. Протиправна бездіяльність щодо не реєстрації накладних була припинена фактом їх реєстрації відповідачем в подальшому, відтак позивач не може ініціювати окремий судовий спір, в якому поставити питання законності відмов, оскільки предмет спору відсутній через факт реєстрації спірних накладних.

В свою чергу, спосіб відновлення порушеного права, застосований в рішенні суду, має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 де вказано, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.01.2024 №0002685070, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦА" застосовано штрафні санкції у сумі 874852,06 гривень є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вище викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦА" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з такого.

Приписами ч. 3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді, тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 238, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (вул. Велика Панасівська, буд. 205,м. Харків,61040) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.01.2024 №0002685070.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України(вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (вул. Велика Панасівська, буд. 205,м. Харків,61040) судовий збір у розмірі 10498,22 (десять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 22 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О.Лук`яненко