Рішення

від 05.04.2024 по справі 130/984/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/353/2024

130/984/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Буги Р.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Височанської А.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бедіна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Жмеринка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.12.2023 року в провадження надійшла дана цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просив зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частини від усіх його доходів на 1/6 частину від усіх його доходів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття та зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини від усіх його доходів на 1/6 частину від усіх його доходів, щомісяця з моменту вступу рішення в законну силу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 з позивача присуджено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, на підставі якого був виданий виконавчий лист та 13.07.2016 Жмеринським міськрайонним відділом ДВС було винесено постанову про відрахування з заробітної плати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_6 . Згідно судового наказу, виданого 24.11.2022 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області з позивача на користь ОСОБА_3 присуджено стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. 04.01.2023 Жмеринським ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі судового наказу було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2023 було присуджено стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх доходів позивача, щомісячно, починаючи з 08.11.2022 до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 року, на підставі якого було видано виконавчий лист, а 23.02.2023 Жмеринським ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Тобто за трьома виконавчими документами з моєї заробітної плати кожного місяця проводяться стягнення аліментів у розмірі 2/3 частини або 66,67% та утворюється заборгованість по сплаті аліментів. Інших утриманців, окрім двох дітей та жінки, яка доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку, на яких проводиться стягнення по виконавчим документам, у нього немає. ОСОБА_2 на даний час працює та отримує щомісяця заробітну плату, тобто має постійний дохід. На час винесення рішення суду про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини вона не працювала, так я знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У зв`язку з тим, що позивач отримує заробітну плату у більшому розмірі, відповідно збільшився розмір отримуваних ОСОБА_2 аліментів. Тобто матеріальне становище ОСОБА_2 значно покращилося. На даний час у позивача троє утриманців на утримання яких з його заробітної плати стягуються аліменти щомісяця в розмірі 66,67%. Сплата аліментів в розмірі, встановленому судом, у зв`язку із зміною його сімейного стану та виникнення нових обов`язків по утриманню малолітніх дітей та дружини порушує права позивача на достатній життєвий рівень. Позивач ОСОБА_1 вважає, що погіршення його матеріального та сімейного становища є підставою для зменшення розміру аліментів. Окрім того, він на отриману заробітну плату також повинен щодня харчуватися, купувати собі необхідне для проживання, сплачувати за комунальні послуги та інше.

Ухвалою від 28.12.2023 дану справу прийнято до провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та незаконними. Позивач жодним чином не навів (не надав ані суду, ані відповідачу) будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів (доводів) на підтвердження цих обставин. Матеріали справи не містять будь-яких письмових доказів, які б підтверджували зміни сімейного стану позивача, склад його сім`ї, факт спільного проживання членів сім`ї, ведення спільного господарства тощо, а також перелік його утриманців. Позивачем не доведено зміну свого матеріального (майнового) стану у сторону його значного погіршення, як і не підтверджено негативних змін у сімейному стані, а тому позовні вимоги є безпідставними. Позивач у власності має значну кількість земельних ділянок, які здає в оренду та отримує відповідний дохід.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що його матеріальне становище значно змінилося. Також вважає, що змінилося його сімейне становище із появою ще однієї дитини, тепер він має вже двох дітей. Щодо наявності у його власності нерухомого майна, повідомив, що практично усе майно він отримав в порядку спадкування або ж дарування та передачі безоплатно у приватну власність органами місцевого самоврядування. Окрім того, за місцем роботи він винаймає квартиру у м. Ірпінь, за оренду якої згідно договору оренди сплачує 10500 грн. на місяць. З відповідачкою ОСОБА_8 вони не проживають разом з вересня 2022 та по даний час.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, в поданій заяві просила провести розгляд справи у її відсутність. Будь-яких заперечень та відзиву не подала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Височанська А.В. та позивач ОСОБА_1 підтримали позов та просили його задовольнити. Позивач ОСОБА_1 пояснив, що він з 2016 року на користь ОСОБА_2 сплачував аліменти в розмірі 1/3 частини доходу на утримання дитини та на її утримання і продовжував їх сплачувати навіть коли відповідач ОСОБА_2 була вагітна іншою дитиною та одруженавже з іншим чоловіком. На даний час його матеріальне становище змінилося, його перевели на іншу роботу в м. Київ, де він винаймає житло та платить оренду плату за нього. А також зазначив, що ОСОБА_2 теж працює на роботі на залізниці, та отримує заробітну плату, одружена, чоловік теж працює на залізниці, у зв`язку з чим покращилось її матеріальне становище. На момент винесення рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 вона перебувала у декретній відпустці та була вагітна від іншого чоловіка. Крім того, у нього з`явилася ще одна дитина, яку він теж забезпечує та також забезпечує її матір, однак разом вони не проживають. Доказів оплати комунальних витрат у нього немає, так як комунальні послуги оплачує орендодавець, тобто власник квартири, і у платіжках платником зазначено власника. Інших доходів, крім заробітної плати він не має.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бедін С.М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до копії судового наказу у справі №130/2529/22 присуджено стягувати з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.11.2022 до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до витягу з сайту «Судова влада України» сторонами у справі є боржника ОСОБА_1 , заявник ОСОБА_3 (а.с.7,8).

Відповідно до копії заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2023 присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 від усіх його доходів, щомісячно, починаючи з 08.11.2022 до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 9).

Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 у справі №130/891/16-ц присуджено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частки від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.04.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до витягу з сайту «Судова влада України» сторонами у справі є позивач ОСОБА_9 , відповідач ОСОБА_1 (а.с. 7, 10-11).

Згідно копії постанови від 13.07.2016 після відрахування податків проводити утримання із заробітної плати (пенсії), що належить до виплати ОСОБА_1 в розмірі 1/3 заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 18.05.2016 до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12).

Відповідно до постанови від 04.01.2023 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 25%, починаючи стягнення з 08.11.2022 на користь ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

Відповідно до постанови від 23.02.2023 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 1/6 від усіх його доходів, щомісячно, починаючи з 08.11.2022 до досягнення дочкою ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_3 (а.с. 15).

Згідно довідки про доходи від 02.03.2023 ОСОБА_1 працює у АТ «Укрзалізниця» на посаді першого заступника начальника та загальна сума його доходу за період з грудня 2022 по лютий 2023 без урахувань аліментів становить 60850,14 грн. (а.с. 16).

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_1 , виданої за виконавчим документом виконавчим листом № 130/891/16-ц від 22.06.2016 на користь ОСОБА_2 за період з 14.12.2022 по 28.02.2023 утримана сума аліментів 19936,58 грн. (а.с. 17).

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_1 , виданої за виконавчим документом виконавчим листом № 2-н/130/270/2022 від 22.06.2016 на користь ОСОБА_3 за період з 08.11.2022 по 28.02.2023 утримана сума аліментів 15339,13 грн. (а.с. 18).

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_1 , виданої за виконавчим документом виконавчим листом № 130/2530/22 від 16.02.2023 на користь ОСОБА_3 за період з 08.11.2022 по 28.02.2023 утримана сума аліментів 4265,64 грн. (а.с. 19).

Відповідно до копії рішення від 27.05.2016 присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки від його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.04.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 49).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с. 50).

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 05210822:05:001:0359 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2021 та 17.11.2021 передана в оренду ФГ «Дзялів»; земельну ділянку площею 0,078 га, кадастровий номер 0510300000:00:005:0551 передано у приватну власність (шляхом приватизації); земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 0510300000:00:005:0550, передано у приватну власність (шляхом приватизації); житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,00 га, кадастровий номер 0521086300:04:002:0182, яка придбана на підставі договору дарування від 10.12.2018 та перебуває в оренді ТОВ «МХП-АГРОКРЯЖ»; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 0521086300:01:004:0082, яку передано у приватну власність (шляхом приватизації); земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9079 га, кадастровий номер 0521086300:05:002:0183; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9079, кадастровий номер 0521086300:05:002:0183; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4139 га, кадастровий номер 0521086300:01:002:0108 (а.с. 51-54).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0521086300:01:002:0108, площею 0,4139 га (а.с. 65).

Відповідно до копії договору оренди житлового приміщення від 07.03.2023, який діяв на момент звернення позивача до суду ОСОБА_1 орендує житлове приміщення загальною площею 67,2 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 . Щомісячна орендна плата складає 10500 грн. Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати. Орендар щомісяця компенсує Орендодавцю вартість спожитої ним електроенергії, водопостачання та водовідведення, газу та доставки газу, внески на рахунок ОСББ/Обслуговуючої компанії. Усі витрати з утримання та експлуатації приміщення, телефонами, послугами Інтернету та кабельного телебачення, охорони, оплачуються орендарем самостійно (а.с. 85-86).

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Згідно з частинами 8, 9 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршеннячи поліпшення здоров`я когось із них.

Суд дійшов висновку про зміну сімейного стану позивача у зв`язку з одруженням та народженням дитини, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України,є підставою для зменшення розміру аліментів. При цьому суд керується вимогами ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, та враховує висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 30.05.2018 р. у справі № 194/1211/16-ц, відповідно до якого одруження та наступне батьківство визнано судом касаційної інстанції підставою для зменшення розміру аліментів.

Отже, та обставина, що на утриманні позивача окрім неповнолітньої доньки від першого шлюбу, після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, з`явилася малолітня донька від іншої жінки та жінка ОСОБА_8 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, крім того, позивач ОСОБА_1 змінив місце роботи, винаймає житло в м. Ірпінь, сплачує комунальні послуги та оренду за дане житло, не має можливості проживати за місцем проживання, що є підставою для зменшення розміру аліментів.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на момент призначення аліментів рішенням суду була в декретній відпустці, наразі працює на роботі на залізниці, отримує заробітну плату, має другу малолітню дитину, і перебуває у шлюбі з батьком цієї дитини, котрий у свою чергу має обов`язки з її утримання та він працює на залізниці, свідчить про покращення матеріального стану відповідачки ОСОБА_2 .

Відтак, суд вбачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент винесення Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області рішення та судового наказу про стягнення аліментів, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення їх розміру, на підставі чого суду доходить висновку про задоволення позову.

Задовольняючи позов про зменшення аліментів, суд також враховує відсутність щодо такого зменшення заперечень зі сторони відповідача ОСОБА_3 .

Суд не приймає заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бедіна С.М., так як вони спростовуються встановленими судом обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК).

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.2 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України).

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бедіним С.М. у відзиві заявлено про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бедін С.М. заявив клопотання, в якому просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 17000 грн., а в загальній сумі 27000 грн.

На підтвердження гонорару адвоката надано договір про надання правової допомоги адвокатом від 19.05.2023 (а.с. 56), квитанцію до касового прибуткового ордера №19-05/23 (а.с.57), акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 26.05.2023 (а.с. 58), додаткову угоду до договору від 04.07.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера №04-04/24, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 04.04.2024.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то не підлягають стягненню з позивача на користь відповідача витрати на надання правничої допомоги в сумі 27000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частини від усіх його доходів на 1/6 частину від усіх його доходів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття з моменту вступу рішення в законну силу.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини від усіх його доходів на 1/6 частину від усіх його доходів, щомісяця з моменту вступу рішення в законну силу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2024.

Суддя