Постанова

від 16.04.2024 по справі 640/30349/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа №640/30349/21

адміністративне провадження № К/990/11926/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного університету інфраструктури та технологій, до якої приєдналось Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТБІЛД", на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 (колегія суддів: Грибан І.О., Ключкович В.Ю., Оксененко О.М.) у справі №640/30349/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТБІЛД" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТБІЛД" (далі - ТОВ «ЮНІТБІЛД», позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач), третя особа: Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частинах, де зазначено:

1) « 15 м (відповідно до наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86 «Про межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро»)»;

2) «пам`яткоохоронного законодавства, з врахуванням зон охорони та режимів використання пам`яток, що оточують об`єкт реконструкції»;

3) «(у тому числі п. 13.1.4)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Межі історичних ареалів» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Межі історичних ареалів») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, де зазначено: «Межі історичних ареалів - Ділянка проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Зони регулювання забудови» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Зони регулювання забудови») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, де зазначено: «Зони регулювання забудови - Ділянка проектування знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії та частково археологічній охоронній зоні (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Зони охоронюваного ландшафту» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Зони охоронюваного ландшафту») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, де зазначено: «Зони охоронюваного ландшафту - Ділянка проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 № 1714)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частині, де зазначено: «Ділянка проектування є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. № 58/0/16-10, наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частині, де зазначено: «У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частині, де зазначено: «Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Інше») Містобудівних умов та обмежень реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1195 від 17.09.2021, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

Позов обґрунтовано тим, що висновок відповідача щодо віднесення ділянки проектування, розташованої по вул. Кирилівська (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва, до меж історичного ареалу є помилковим, оскільки такі межі та режими їх використання не затверджено Міністерством культури України як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318. А Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, не є науково-проектною документацією, у розумінні приписів ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 12 Порядку № 318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичних ареалів міста Києва. Необґрунтованим, на думку позивача, також є обмеження відповідачем висоти об`єкта будівництва на рівні 15 метрів, оскільки гранична висотність об`єктів будівництва встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні, однак Київською міською радою не вносились зміни до існуючої містобудівної документації на місцевому рівні та/або не розроблялась та не затверджувалась нова містобудівна документація на місцевому рівні, у зв`язку з прийняттям Департаментом охорони культурної спадщини наказу від 18.12.2019 № 86 «Про межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро».

Крім того, на думку позивача, віднесення відповідачем ділянки проектування, розташованої по вул. Кирилівська (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва, до зони регулювання забудови першої категорії, археологічної охоронної зони, зони охоронюваного ландшафту, а також до меж пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра» є безпідставним, оскільки на момент прийняття розпорядження № 979 від 17.05.2002 у Київської міської державної адміністрації були відсутні повноваження затверджувати межі та режими використання «Зон регулювання забудови», «Зон охоронюваного ландшафту» та «Археологічних охоронних зон» на території м. Києва, а також, як станом на 03.02.2010, так і станом на 18.12.2019 був відсутній «Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток», що робить незаконним будь-яке затвердження зон охорони пам`яток та режимів їх використання.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 позов задоволено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 та вказуючи на вирішення судом апеляційної інстанції питання про його права, свободи та інтереси, її в касаційному порядку оскаржив Державний університет інфраструктури та технологій, який не брав участі у справі. У своїй касаційній скарзі останній, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2023 поновлено Державному університету інфраструктури та технологій строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №640/30349/21, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного університету інфраструктури та технологій на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 05.12.2022 з підстав, визначених підпунктами «в» пункту 2 частини п`ятої та пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. 05.06.2023 від ТОВ «ЮНІТБІЛД» надійшов відзив на касаційну скаргу Державного університету інфраструктури та технологій, в якому він просить задовольнити вказану касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Від відповідача також надійшов відзив на касаційну скаргу Державного університету інфраструктури та технологій, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

8. 04.07.2023 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Департаменту про закриття касаційного провадження.

9. Державний університет інфраструктури та технологій надав заперечення на клопотання Департаменту про закриття касаційного провадження, в якому просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити.

10. 28.07.2023 від Державного університету інфраструктури та технологій надійшло клопотання про доповнення його касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 05.12.2022 у вказаній справі.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Державного університету інфраструктури та технологій про доповнення касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 05.12.2022 у справі № 640/30349/21.

12. 07.08.2023 від позивача надійшла заява про приєднання до касаційної скарги Державного університету інфраструктури та технологій на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 05.12.2022 у вказаній справі.

13. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2023 прийнято заяву ТОВ «ЮНІТБІЛД» про приєднання до касаційної скарги Державного університету інфраструктури та технологій на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 05.12.2022 у справі № 640/30349/21.

14. 21.02.2024 на адресу Верховного Суду надійшла заява Державного університету інфраструктури та технологій про повернення надлишково сплаченого судового збору.

15. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

16. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Судами встановлено, що ТОВ «ЮНІТБІЛД» виконує функції замовника будівництва об`єкта «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва».

18. Державному університету інфраструктури та технологій на підставі Державного акту серії ЯЯ № 380284 від 29.09.2008 на праві постійного користування належить земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:321:0003, площею 0,5830 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (вулиця Фрунзе), 9.

19. Також, Державному університету інфраструктури та технологій на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 1164 від 14.08.2017 на праві господарського відання належить навчальний корпус (літер. Б), загальною площею 733,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська (вулиця Фрунзе (Оболонський, Подільський, Шевченківський р-ни)), будинок 11.

20. Листом № 1/11-193 від 14.01.2021 Міністерство освіти і науки України погодило Державному університету інфраструктури та технологій укладання Інвестиційного договору будівництва (реконструкції) об`єкта нерухомості з ТОВ «ЮНІТБІЛД».

21. ТОВ «ЮНІТБІЛД» на підставі Інвестиційного договору будівництва (реконструкції) об`єкта нерухомості від 15.01.2021, укладеного з Державним університетом інфраструктури та технологій, виконує функції замовника будівництва об`єкта «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва».

22. 17.09.2021 відповідачем видано Державному університету інфраструктури та технологій Містобудівні умови та обмеження, реєстраційний номер ЄДЕССБ (Єдина державна електрона система у сфері будівництва) MU01:4389-2771-8134-7069, реєстраційний номер 1195 від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», які затверджені наказом Департаменту № 1195 від 17.09.2021 (далі також - Містобудівні умови та обмеження від 17.09.2021).

23. В пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021 визначено гранично допустиму висоту об`єкта будівництва, а саме:

15 м (відповідно до наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86 «Про межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро». Остаточну висоту визначити проєктною документацією, розробленою відповідно до затвердженої містобудівної документації, пам`яткоохоронного законодавства, з врахуванням зон охорони та режимів використання пам`яток, що оточують об`єкт реконструкції, згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (у тому числі п. 13.1.4), ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» та ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти»).

24. В пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження») Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021 визначено:

- межі історичних ареалів - Ділянка проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804);

- зони регулювання забудови - Ділянка проектування знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії та частково археологічній охоронній зоні (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979);

- зони охоронюваного ландшафту - Ділянка проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 № 1714).

25. В підпункті «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Охоронні зони пам`яток культурної спадщини») Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021, серед іншого, визначено:

- Ділянка проектування є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86);

- Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» та розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»;

- У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства;

- Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності).

26. Підпунктом «Інше» пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження»; назва зони - «Інше») Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021, замовника будівництва, серед іншого, зобов`язано: проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до положень, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини», ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

27. Не погоджуючись з вказаними положеннями пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Основна інформація» - Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) та пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» (в ЄДЕССБ - розділ «Планувальні обмеження») Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021, вважаючи їх протиправними та такими, що не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, який частково виконує функції замовника будівництва та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час видання позивачу містобудівних умов та обмежень відсутній затверджений Київською міською радою план зонування територій та детальні плани територій, а отже відсутні правові підстави вважати, що земельна ділянка, на якій розміщено об`єкт будівництва (реконструкції) знаходиться в межах центральної планувальної зони.

29. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження надані відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства в сфері регулювання містобудівної діяльності та відповідно до вимог містобудівної документації - Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, з урахуванням обмежень, що ним встановлені.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень були наявні чинні межі історичного ареалу міста Києва та історичного центру міста Києва, а також охоронні зони, межі історичного ареалу міста Києва та історичного центру міста Києва, а також охоронні зони, в межі яких потрапляє об`єкт будівництва (реконструкції) позивача, а відтак відповідач діяв з урахуванням вимог чинного законодавства України.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Касаційна скарга Державного університету інфраструктури та технологій обґрунтована, зокрема тим, що його права та інтереси як особи, яка не брала участі у даній справі, порушені постановою суду апеляційної інстанції, оскільки спірні містобудівні умови та обмеження порушують його права як замовника будівництва та реципієнта за інвестиційним договором будівництва (реконструкції) об`єкта нерухомості.

31. Скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва не затверджені відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (далі - Порядок № 318), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а Генеральний план м. Києва не є таким науково-проектним документом на місцевому рівні, що вказує на відсутність чинних на час видачі містобудівних умов та обмежень меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

А відтак, відсутні правові підстави вважати, що об`єкт «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва» знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, що в свою чергу вказує на безпідставність положень містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021 в частині вимог щодо обов`язку замовника будівництва розробляти та затверджувати проектну документацію відповідно до пам`яткоохоронного законодавства, з урахуванням зон охорони та режимів використання пам`яток, що оточують об`єкт реконструкції, з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку № 318 та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»

32. Крім того, скаржник вказує на те, що Київська міська державна адміністрація не є уповноваженим органом охорони культурної спадщини у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому у неї на момент прийняття розпорядження від 17.05.2002 № 979 були відсутні повноваження затверджувати межі та режими використання «Зон регулювання забудови», «Зон охоронюваного ландшафту» та «Археологічних охоронних зон» на території м. Києва, а відтак у скаржника та позивача відсутній обов`язок розробляти проектну документацію з урахуванням її розпорядження від 17.05.2002 № 979. Відсутність передбаченого законом порядку визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток робить незаконним будь-яке затвердження таких зон охорони пам`яток та режимів їх використання.

Віднесення ділянки проектування до пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра», на думку скаржника, є також безпідставним, оскільки Київською міською радою не вносились зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року у зв`язку із прийняттям наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 та наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86.

33. Обмеження щодо допустимої висоти вказаного об`єкта будівництва на рівні 15 метрів на підставі наказу Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86 є безпідставним, оскільки зазначений наказ не є містобудівною документацією, на підставі якої надаються містобудівні умови та обмеження. А відсутність на момент видачі містобудівних умов та обмежень затвердженого Плану зонування території (зонінгу) центральної планувальної зони м. Києва, не дає підстави вважати, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 11 знаходиться в межах центральної планувальної зони м. Києва.

34. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку № 318, без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.01.2022 у справі № 640/7411/20, від 22.09.2021 у справі № 640/3418/20.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

36. В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Суду касаційної інстанції першочергово слід з`ясувати питання про те, чи має право Державний університет інфраструктури та технологій звертатись до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

38. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

39. Частиною 6 вказаної статті передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державний університет інфраструктури та технологій відповідно до інвестиційного договору будівництва (реконструкції) об`єкта нерухомості від 15.01.2021, є замовником будівництва об`єкта «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва » і оскаржувані в частині містобудівні умови та обмеження видані відповідачем саме Державному університету інфраструктури та технологій.

41. Державний університет інфраструктури та технологій не брав участі у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

42. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що Державний університет інфраструктури та технологій як замовник будівництва має право на звернення до суду з касаційною скаргою, так як оскаржувані в частині містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта, відтак Державний університет інфраструктури та технологій як замовник будівництва та одержувач цих містобудівних умов та обмежень зобов`язаний їх дотримуватись.

43. Повертаючись до суті спору, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.01.2023 у справі № 640/8728/21 щодо затвердження меж історичного ареалу міста Києва та необхідності отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які знаходяться в межах історичного ареалу м. Києва зазначав, що Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений Київською міською радою рішенням №370/1804 від 28.03.2002 на IX сесії XXIII скликання, є основним планувальним документом, який містить принципові рішення, в тому числі, щодо охорони природи та історико-культурної спадщини та повинен відповідати вимогам щодо збереження історико-культурної спадщини.

44. Ураховуючи особливий правовий статус міста Києва як міста з цінною історико-культурною спадщиною, занесеного до Списку історичних населених міст України, у його складі повинні обов`язково виконуватися додаткові матеріали, а саме: історико-архітектурний та історико-містобудівний плани, у яких з метою захисту традиційного характеру середовища визначаються, зокрема, території, що мають особливу історико-культурну цінність, у тому числі й історичні ареали міста Києва, позначаються межі цих територій у вигляді графічних матеріалів.

45. Відповідно до розділу 7 «Збереження та охорона історико-культурної спадщини» текстової частини Генерального плану міста Києва до 2020 року, на історико-містобудівному плані позначено: межі історичних районів та історичних ареалів міста, історико-архітектурних та історико-культурних заповідників.

46. Графічний матеріал Генерального плану - додаток до Генерального плану міста Києва «Історико-містобудівний опорний план міста», міститься також в загальному доступі в мережі Інтернет.

47. На підставі вищезазначеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.01.2023 у справі № 640/8728/21 дійшла висновку, що межі історичного ареалу міста Києва були закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Києва, який входить до складу «Генерального плану міста Києва» та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року».

48. Генеральний план міста Києва до 2020 року є нормативно-правовим актом, який офіційно оприлюднено, а історико-архітектурні опорні плани, у яких визначено межі історичних ареалів, є науково-проектною документацією, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць, є основою для проектних рішень у генеральних планах та детальних планах територій історичних населених місць. Проєкти реконструкції забудови та території історичних ареалів населених пунктів базуються на матеріалах історико-архітектурних опорних планів як науково-проектної документації з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам`яток культурної спадщини.

49. Розробляючи, приймаючи та затверджуючи Генеральний план міста Києва, Київська міська рада діяла як представницький орган місцевого самоврядування (такий статус визначено частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») та представляла територіальну громаду, здійснювала закріплені за нею повноваження щодо планування території міста від імені громади та в її інтересах, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

50. Оскільки Генеральний план міста Києва є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування з питань планування території населеного пункту, він є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, як це встановлено частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

51. При цьому, та обставина, що межі історичного ареалу міста Києва не були затверджені у порядку, передбаченому статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не означає, що цей ареал не існує взагалі і що на цю територію не поширюються вимоги законодавства щодо охорони історико-культурної спадщини і встановлені містобудівною документацією планувальні обмеження.

52. Обов`язковість виконання вимог генерального плану, у складі якого виконано історико-містобудівний план із визначенням меж історичного ареалу міста Києва, а отже і виконання цієї частини генерального плану, виникає у момент його затвердження Київською міською радою. Визначення меж такого ареалу і затвердження історико-архітектурних опорних планів як науково-проектної документації повинно відбуватись до затвердження самого генерального плану.

53. Прийнята ж на виконання статті 32 «Про охорону культурної спадщини» постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, якою затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, не набрала чинності станом на момент прийняття рішення Київської міської ради, яким було затверджено Генеральний план міста Києва.

54. Порядок № 318 офіційно опубліковано в Офіційному віснику України 05.04.2002 та в Урядовому кур`єрі 30.04.2002.

55. В силу вимог абзацу другого пункту 5 розділу IV Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 915, Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць набирав чинності не раніше дня його опублікування в Офіційному віснику України, а саме - 05.04.2002.

56. Судовим розглядом справи № 640/8728/21 установлено, що межі історичного ареалу міста Києва були визначені науково-проектною документацією - «Історико-містобудівний опорний план міста», затвердженою у складі Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року до набрання чинності вищевказаним Порядком.

57. Отже, вимога норми абзацу третього частини третьої статті 32 «Про охорону культурної спадщини» щодо визначення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, меж історичного ареалу міста Києва, не могла бути виконана Київською міською радою з об`єктивних причин, оскільки станом на момент прийняття рішення про затвердження генерального плану міста Києва такий порядок чинності ще не набув.

58. Більше того, нормами Порядку № 318 не вимагалось подання на погодження відповідним органам місцевого самоврядування та затвердження Мінкультури вже існуючих (діючих) і визначених науково-проектною документацією меж історичних ареалів як і не встановлювалось строку для здійснення таких дій.

59. З огляду на вищезазначене, а також положення статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у сукупності з положеннями Порядку № 318 у контексті виникнення спірних правовідносин у справі № 640/8728/21, розглянутій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.01.2023), колегія суддів констатувала, що ці законодавчі приписи необхідно розуміти так:

- обов`язковість виконання вимог генерального плану населеного пункту, у складі якого виконано історико-містобудівний план із визначенням меж історичного ареалу цього населеного пункту, а отже і виконання цієї частини генерального плану, виникає у момент його затвердження;

- незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не зумовлює автоматично нечинності Генерального плану або його скасування, не нівелює вимоги законодавства стосовно обов`язковості цього документа і врахування його вимог під час провадження містобудівної діяльності;

- незатвердження науково-проектної документації із визначенням меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не можуть скасовувати закріпленого на нормативному рівні правового статусу відповідної території як об`єкта культурної спадщини, виводити її з під державної охорони (охорони законом) й порушувати баланс інтересів, досягнутий при затвердженні Генерального плану міста Києва, який розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є чинним і обов`язковим до виконання, надавати необґрунтовану перевагу приватним інтересам над громадським інтересом територіальної громади міста Києва до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, який визнається Україною згідно з домовленостями Сторін, досягнутими у Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства;

- оскільки на час виникнення спірних правовідносин і прийняття рішення у справі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, у якому наявний історико-архітектурний опорний план (науково-проектна документація) з інформацію про зони охорони і межі історичного ареалу, є діючим, ніким не скасованим, а також враховуючи, що станом на час прийняття Генерального плану міста Києва, Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, який визначає процедуру розробки та затвердження зон охорони і меж історичного ареалу, не набув чинності, визначені у Генеральному плані міста Києва зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва слід визнавати затвердженими й такі повинні враховуватись суб`єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності.

60. У справі, що розглядається, висновок стосовно правомірності оскаржуваних в частині Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021 обґрунтовано судом апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на те, що на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень межі історичного ареалу міста Києва були закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом м. Києва, який входить до складу «Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, а відтак віднесення об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва» до меж історичного ареалу м. Києва є правомірним.

61. Державний університет інфраструктури та технологій у касаційній скарзі та позивач у заяві про приєднання до касаційної скарги Університету вказують на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.01.2022 у справі № 640/7411/20, від 22.09.2021 у справі № 640/3418/20, у яких зазначено, що межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати, що спірні об`єкти будівництва знаходяться в межах історичного ареалу, як це зазначено відповідачем у містобудівних умовах та обмеженнях.

62. Проте, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 31.01.2023 у справі № 640/8728/21 відступив від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18 та в інших постановах, де цю позицію застосовано, стосовно того, що оскільки межі історичного ареалу м. Києва Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджені у встановленому законом порядку, то, відповідно, відсутні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.

63. Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції в частині того, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва були затверджені у складі чинного Генплану, а тому наявні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, відповідає практиці Верховного Суду.

64. Стосовно посилання скаржника на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, колегія суддів зазначає, що вказаний висновок не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі спір стосувався затвердження меж історичного ареалу м. Львова, а не м. Києва.

65. Щодо доводів касаційної скарги про протиправність спірних містобудівних умов та обмежень в частині віднесення об`єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії, до центральної планувальної зони, до охоронної археологічної зони та до зони охоронюваного ландшафту колегія суддів зазначає таке.

66. Згідно з приписами частин першої, п`ятої статті 22 та абзацу восьмого частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

67. Отже, під час формування містобудівних умов та обмежень використовується інформація з містобудівного кадастру (витягу з нього), яка є офіційною та призначена для задоволення інформаційних потреб, зокрема, органів місцевого самоврядування у плануванні територій та будівництві. Саме така інформація і була врахована відповідачем та відображена у спірних містобудівних умовах і обмеженнях, що відповідає вимогам законодавства й підтверджується обставинами, встановленими апеляційним судовим розглядом цієї справи.

68. Колегія суддів також критично оцінює доводи касаційної скарги щодо протиправності спірних містобудівних умов та обмежень в частині того, що об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони через відсутність затвердженого у встановленому законом порядку плану зонування території, на якій розташовано об`єкт, оскільки підставою для віднесення місця розташування об`єкта проєктування до центральної планувальної зони є чинний на час видачі спірних містобудівних умов та обмежень Генеральний план м. Києва.

69. Посилання скаржника на безпідставність віднесення об`єкта проектування до частково археологічної охоронної зони, зони охоронюваного ландшафту та до складової частини ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра» колегія суддів сприймає критично, з огляду на таке.

70. Предметом спору у цій справі є скасування окремих положень Містобудівних умов та обмежень від 17.09.2021 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція навчального корпусу (літ. Б) з прибудовою будинку багатофункціонального призначення на вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва», у частині, якою на позивача покладено обмеження та обов`язки щодо здійснення будівництва у межах історичного ареалу м. Києва.

71. Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

72. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

73. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

74. Відповідно до частини п`ятої статті 29 цього ж Закону містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

75. Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об`єктів будівництва в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.

76. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі № 809/721/18, від 10.10.2019 у справі № 260/1499/18, від 20.02.2020 у справі № 813/52/13-а від 14.02.2023 у справі № 640/24975/21.

77. Оскільки земельна ділянка по вул. Кирилівській (Фрунзе), 11 у Подільському районі м. Києва знаходиться у межах історичного ареалу м. Києва відповідно до Генерального плану м. Києва, то відповідно, визначення у містобудівних умовах та обмеженнях вимог, наданих для здійснення реконструкції на об`єкті, що знаходиться у межах історичного ареалу м. Києва, спеціальних вимог щодо дотримання положень законодавства про охорону культурної спадщини, узгоджується з положеннями статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

78. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову.

79. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

81. З огляду на перевірені судом обставини та наведені висновки, клопотання відповідача про закриття касаційного провадження задоволенню не підлягає.

82. Щодо клопотання скаржника про повернення судового збору, колегія суддів зазначає таке.

83. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

84. Згідно з копією платіжної інструкції № 371 від 03.04.2023 Державний університет інфраструктури та технологій за подання касаційної скарги у справі № 640/30349/21 сплатив судовий збір в сумі 40860,00 грн, хоча згідно з ухвалою Верховного Суду від 18.04.2023 судовий збір за подання вказаної скарги становив 4540,00 грн.

85. Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 06.04.2023, вказані кошти зараховані на казначейський рахунок 04.04.2023.

86. Враховуючи, що судовий збір Державним університетом інфраструктури та технологій був сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 40860,00 грн, переплата у розмірі 36320,00 грн підлягає поверненню платнику.

87. З огляду на наведене, клопотання про повернення судового збору підлягає задоволенню, а надміру сплачений судовий збір - поверненню особі, яка його сплатила.

88. Щодо розподілу судових витрат, то за результатами судового розгляду вони не здійснюються.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу Державного університету інфраструктури та технологій, до якої приєдналось Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТБІЛД", залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 залишити без змін.

Клопотання Державного університету інфраструктури та технологій про повернення надміру сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Державному університету інфраструктури та технологій надміру сплачений судовий збір у розмірі 36320,00 (тридцять шість тисяч триста двадцять гривень 00 коп.), що був сплачений згідно з платіжною інструкцією № 371 від 03.04.2023.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко